Постанова № 43246385, 17.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. Справа№ 910/27915/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Авдеєва П.В.

за участю представників сторін

від позивача: Булка С.Є. - представник за дов. №04/35 від 02.02.2015року;

від відповідача: Телещак Н.М. - представник за дов. №36 від 12.03.2015року;

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.02.2015 року

у справі № 910/27915/14 (суддя: Котков О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО"(далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС" (далі - відповідач ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа) про визнання недійсним договору факторингу № 2, укладений 22.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС" та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО"; визнання недійсним договору номер №1451 укладений 22.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС" та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО" про відступлення права вимоги за іпотечними договорами; визнання недійсним договору №1520 укладений 22.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС" та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО" про відступлення права вимоги за договорами застави; застосувати наслідки недійсності правочинів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року № 910/27915/14 позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.02.2015 року, у справі №910/27915/14 та передати справу для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального, зокрема п.п. 2, 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник зазначив про незалежні від позивача обставини, які унеможливлювали подання витребуваних судом копій документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" було прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 року "Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебуванням суддів Коротун О.М., Гаврилюка О.М. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №910/27915/14 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, судді Авдеєв П.В., Гончаров С.А.

Представник третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 17.03.2015 року не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується поштовим повідомленням №12906092.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, третя особа не скористалася належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 17.03.2015 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року № 910/27915/14 позов залишено без розгляду на підставі п.п. 2, 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Згідно 6 п. 4.8 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Наявність обставин, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, має доводитися заінтересованою стороною, зокрема, шляхом подання належним чином завіреної копії ухвали суду про порушення провадження у справі зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2014 року по справі № 522/17649/14-ц було відкрите провадження у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО" до Баланюк Віктора Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС", Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни про визнання дій протиправними та договорів недійсними, і зокрема про визнання недійсних договорів, що є предметом у справі № 910/27915/14 за позовом б/н від 01.12.2014 року.

Тобто, у провадженні іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що свідчить про наявність правових підстав для залишення судом першої інстанції позову без розгляду за приписами п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання скаржника на відсутність підстав для залишення позову без розгляду в зв'язку з припиненням розгляду справи в Приморському районному суду м. Одеси № 522/17649/14-ц, не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Так, з правових конструкцій вказаних статей випливає, що судові рішення можуть прийматися у формі: рішень, ухвал, постанов та є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 року позивача було зобов'язано надати суду: належним чином засвідчені копії іпотечних договорів у відповідності до переліку, зазначеному у додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами від 22.08.2014 року та належним чином засвідчені копії договорів застави у відповідності до переліку, зазначеному у додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги за договорами застави від 22.08.2014 року.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач вимог ухвали суду першої інстанції від 15.12.2014 року в повному обсязі не виконав, належним чином засвідчених копій іпотечних договорів у відповідності до переліку, зазначеному у додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами від 22.08.2014 року, зокрема зареєстрованих в реєстрі за №№ 1678, 3858, 6302, 1266, 1501, 1070, У-634, У-644, а також належним чином засвідченої копії договору застави у відповідності до переліку, зазначеному у додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги за договорами застави від 22.08.2014 року, а саме зареєстрованого в реєстрі за № 1471 з метою необхідності дослідження його судом надано не було.

Необхідність же витребування у позивача відповідних документів для вирішення справи була зумовлена підставами всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи, повнотою дослідження обґрунтованості позовних вимог по справі та прийняттям правильного та обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно з абз. 6 п. 2.2. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що строк розгляду позовної заяви майже сплив.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви.

Неподання витребуваних документів перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, всебічному і об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ненадання позивачем належним чином засвідчених копій вказаних правочинів унеможливлює вирішення спору за поданим позовом за наявними у справі матеріалами, оскільки виключає можливість у передбаченому законом порядку встановити факт їх укладення і, як наслідок, можливість встановлення обставин правовідносин за ним з огляду на предмет спору у справі № 910/27915/14.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника про наявність незалежних від позивача обставин, які унеможливлювали подання витребуваних судом копій документів, оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не було подано ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів наявності підстав, що унеможливлювали подання витребуваних судом документів.

Також, не підтверджені посилання скаржника нате, що він в суді першої інстанції надавав пояснення про відсутність відповідних доказів.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни ухвали, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року у справі №910/27915/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року у справі №910/27915/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/27915/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді С.А. Гончаров

П.В. Авдеєв