Постанова № 43246191, 16.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2015 р. Справа № 914/3427/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача (скаржника) - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ», вих.№0412п від 04.12.2014 року

на рішення господарського суду Львівської області від 18.11.2014 року (підписане 24.11.2014 року), суддя Березяк Н.Є.

у справі №914/3427/14

за позовом Приватного підприємства «Мірт», м. Львів

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Еко-Дім», м. Львів

про стягнення 220537,27 грн.

в с т а н о в и в :

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (б/н від 24.10.2014 року) ПП «Мірт» просило суд стягнути з відповідача 169458,99 грн. - основної заборгованості, 14568,83 грн. - 3% річних та 36509,45 грн. - інфляційних втрат (арк. справи 130).

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.11.2014 року по справі №914/3427/14 позов Приватного підприємства «Мірт» задоволено: присуджено до стягнення на користь останнього з Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» 169458,99 грн. - основної заборгованості, 14568,83 грн. - 3% річних та 36509,45 грн. - інфляційних втрат.

Рішення суду мотивоване тим, що сума основної заборгованості підставна, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача. Разом з тим, враховуючи умови укладеного між сторонами договору підряду, перевіривши розрахунки заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат за період з 13.12.2011 року по 24.10.2014 року, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заявлені до стягнення суми.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18.11.2014 року по справі №914/3427/14 та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, скаржник заперечує правомірність стягнення судом 3% річних та інфляційних втрат, оскільки, вважає що ним не прострочено оплату виконаних робіт. Враховуючи умови укладеного між сторонами договору підряду (п.п.3.1, 4.2, 5.2), апелянт вважає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року на суму 419458,99 грн. не є належним доказом виконання будівельних робіт, вартість яких за умовами договору становить 440346 грн. Відтак, у зв'язку з неповним виконанням позивачем будівельних робіт за договором, на думку апелянта, не наступив строк для оплати виконаних робіт, з огляду на що і відсутні підстави для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, у додаткових обґрунтуваннях до апеляційної скарги (вих.№0902п від 09.02.2014 року) скаржник просить скасувати оскаржуване рішення, посилаючись при цьому на заяву Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Еко-Дім» (вих.№507 від 21.11.2014 року) про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, проте, 16.03.2015 року подав суду клопотання про відкладення розгляду справи (вих.№1603п/1 від 16.03.2015 року), у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання. Розглянувши клопотання скаржника, беручи до уваги, що розгляд справи уже неодноразово відкладався, в тому числі і за клопотанням скаржника, а також відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про неможливість забезпечення явки представника скаржника в судове засідання, враховуючи передбачений ст.102 ГПК України, строк розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника, відтак, у задоволенні останнього колегія суддів вирішила відмовити.

Разом з тим, 16.03.2015 року представник скаржника подав суду клопотання (вих.№1603п від 16.03.2015 року) про призначення судової бухгалтерської експертизи, на вирішення якої просив поставити наступне запитання: чи були враховані Приватним підприємством «Мірт» в рахунок погашення заборгованості за договором підряду №01/11 від 01.11.2011 року вимоги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Еко-Дім» в розмірі 165747,42 грн., які виникли у зв'язку з несплатою будівельних матеріалів згідно з видатковими накладними: №ПК-0000627 від 30.11.2011 року на загальну суму 165105,93 грн., №ПК-0000645 від 14.12.2011 року на загальну суму 18997,38 грн., №ПК-0000646 від 14.12.2011 року на загальну суму 9622,08 грн., №ПК-0000017 від 31.07.2012 року на загальну суму 31994,71 грн.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, беручи до уваги положення ст.41 ГПК України, враховуючи, що предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати виконаних позивачем за договором підряду №01/11 від 01.11.2011 року будівельних робіт, а не зобов'язання позивача щодо оплати будівельних матеріалів, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні клопотання скаржника про призначення експертизи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (арк. арк. справи 196, 199). Слід зазначити, що у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання (п.3.9.1 постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 року).

У попередніх судових засіданнях представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 12.01.2015 року) та додаткових поясненнях (б/н від 11.02.2015 року).

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а розгляд справи неодноразово відкладався, беручи до уваги передбачений ст.102 ГПК України, строк розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Еко-Дім» (в тексті договору - замовник) та Приватним підприємством «Мірт» (в тексті договору - генпідрядник) укладено договір підряду №01/11, відповідно до умов якого, а саме: п.2.1 підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по житловому будинку по пр. Ч. Калини відповідно до затвердженої кошторисної документації і обумовлений договором строк.

Згідно п.2.2 Договору замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик, кошторисну документацію у трьохденний строк після підписання договору, забезпечити своєчасне фінансування будівництва на виконання будівельних робіт, погодження у відповідних інстанціях на заборону руху транспорту по вулиці, на якій пропонується виконувати роботи та інші дозволи, передбачені законодавством, прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

Договірна ціна робіт, що доручені підряднику за вказаним договором складає 440346,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 73391 грн. (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.4.2 Договору роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт.

Розділом 5 Договору сторони погодили, що замовник забезпечує безперервне фінансування у відповідності з ходом виконання робіт згідно документації до цього договору. Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються на протязі 10-ти днів після підписання акту виконаних робіт. За роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкту в експлуатацію, виплата проводиться після їх усунення. Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника на протязі трьох днів перевіряє реальність актів і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт (п.п.5.1, 5.2, 5.3 Договору).

На виконання умов договору підряду №01/11 від 01.11.2011 року позивачем виконано будівельні роботи на загальну суму 419458,99 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (форми КБ-3) та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (форми КБ-2в). Вказані довідка та акт підписані сторонами, а підписи скріплені печатками юридичних осіб - сторін договору.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт виконав не повністю, оплативши підряднику роботи на загальну суму 250000 грн.

З огляду на наведене, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 169458,99 грн. - заборгованості за договором підряду №01/11 від 01.11.2011 року, а також 14568,83 грн. - 3% річних та 36509,45 грн. - інфляційних втрат.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

В силу положень ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Слід зазначити, що акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (форми КБ-2в) на загальну суму 419458,99 грн. підписаний сторонами, в тому числі й замовником (відповідачем) без жодних зауважень.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на наведене, враховуючи п.5.2 Договору, відповідач повинен був здійснити кінцеві розрахунки вартості виконаних робіт згідно акту №1 за листопад 2011 року до 10.12.2012 року, однак свої договірні зобов'язання виконав частково, оплативши підряднику в період з 08.11.2011 року по 02.12.2011 року 250000 грн.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 169458,99 грн. - заборгованості за договором підряду №01/11 від 01.11.2011 року підставною, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, слід зазначити, що суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача стосовно часткового погашення основного боргу по договору №01/11 від 01.11.2011 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 165747,42 грн., оскільки як вбачається із долучених до матеріалів справи копій накладних (які не завірені належним чином на предмет їх відповідності оригіналам, не містять гербових печаток сторін, відсутні довіреності на отримання матеріальних цінностей) та листів ПП «Мірт» не вбачається, що поставка матеріальних цінностей відбувалася саме в погашення заборгованості за договором №01/11 від 01.11.2011 року; листи ПП «Мірт» про відпуск матеріальних цінностей датовані березнем-квітнем 2012 року, а долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних за листопад-грудень 2011 року не можуть бути доказами поставки матеріальних цінностей на задоволення листів ПП «Мірт» у 2012 році.

Крім цього, враховуючи, що апеляційний господарський суд переглядає рішення господарського суду першої інстанції, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на заяву Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Еко-Дім» (вих.№507 від 21.11.2014 року) про зарахування зустрічних однорідних вимог, яку останній долучив до додаткового письмового обґрунтування апеляційної скарги (вих.№0902п від 09.02.2014 року), оскільки така заява датована 21.11.2014 року, тобто після прийняття рішення місцевим господарським судом (18.11.2014 року).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 14568,83 грн. - 3% річних та 36509,45 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 13.12.2011 року по 24.10.2014 року, у звязку з порушенням строків оплати виконаних робіт.

Так, відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт, замовник зобов'язується оплатити на користь підрядника інфляційні та інші витрати, що мали місце внаслідок прострочення оплати з урахуванням встановленого індексу інфляції.

З огляду на наведені вище положення законодавства та умови укладеного між сторонами договору підряду, враховуючи прострочення замовником передбаченого п.5.2 Договору строку оплати вартості виконаних робіт, перевіривши відповідні розрахунки, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 14568,83 грн. - 3% річних та 36509,45 грн. - інфляційних втрат.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем протилежного не доведено.

Відтак, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 18.11.2014 року по справі №914/3427/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Еко-Дім» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/3427/14 повернути до господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 23.03.2015 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

Бонк Т.Б.