Рішення № 43246109, 18.03.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Справа № 925/751/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Ємельяненко Т.І. - за довіреністю;

від першого відповідача: не з'явився;

від другого відповідача: Осипенко Г.В. - за довіреністю;

від третьої особи ПрАТ "Корсунь-Шевченківське ХПП": не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" та до ТОВ "Трансервіс 2008" про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання не чинити перешкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов до відповідача ТОВ "Трейн Укрейн" із вимогами про зобов'язання повернути із незаконного володіння сою урожаю 2013 року ДСТУ 4964:2008 в кількості 646,72 тон, що належить на праві власності ПІІ "Сєрна" та зобов'язати цього відповідача не здійснювати перешкоди позивачу в отриманні вказаної сої, що знаходиться у вагонах на території елеватора ПрАТ "Корсунь-Шевченківське ХПП".

Ухвалою від 30.05.2014 року за клопотанням позивача до участі у справі було залучено в якості другого відповідача ТОВ "Транссервіс 2008".

З урахуванням остаточного уточнення позовних вимог, які суд прийняв до розгляду (а.с. 44 том 3), позивач просить зобов'язати першого відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" повернути із незаконного володіння на користь позивача сою врожаю 2013 року ДСТУ 4964:2008 в кількості 646,72 тони, якою вказаний відповідач заволодів в процесі виконання укладеного між сторонами договору комісії № 02-2011 від 01.11.2011 року і яка в даний час вже знаходиться за адресою Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3.

Щодо другого відповідача позивач просить задовольнити позов і заборонити ТОВ "Транссервіс 2008" вчиняти дії, які порушують або можуть порушити права позивача стосовно сої, яка є предметом спору, бо спірне майно в даний час зберігається на території другого відповідача.

В ході розгляду справи позивач свої уточнені вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Також позивачем надано суду докази зміни назви Підприємства з іноземними інвестиціями та підприємство з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" (ідентифікаційний код той же), що враховано судом при розгляді даної справи та не потребує процесуального правонаступництва (заява позивача а.с. 158 том 3).

Перший відповідач, ТОВ "Трейн Укрейн", в останнє судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду суду не направив. У наявних у справі відзивах на позов цей відповідач проти позову заперечує повністю, просить у його задоволенні відмовити зокрема з підстав, що він утримує спірну сою в якості притримання через непроведення позивачем остаточних розрахунків за договірними відносинами між сторонами.

Представник другого відповідача - ТОВ "Транссервіс 2008", проти позовних вимог щодо себе заперечив повністю і вважає, що не має ніякого відношення до спірної сої, а перешкоджати позивачу в її вилученні не має ніякого наміру та не вживає таких дій в даний час.

Представник третьої особи в засідання жодного разу не з'явився, однак надав суду пояснення по суті спору із підтверджуючими документами про походження сої.

Суд вважає, що неявка представника першого відповідача не перешкоджає суду завершити розгляд справи, оскільки всі документи сторонами у справі надані і ТОВ "Трейн Укрейн" не клопотав про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

01.11.2011 року між сторонами у справі ПІІП "Сєрана" та ТОВ "ТРейн Укрейн" було укладено договір комісії № 02-2011 ( а.с. 43 том 1), у відповідності до умов якого відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" зобов'язався за дорученням позивача надати чи організувати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню товарів, які належать позивачу, на користь визначених позивачем одержувачів, а також надати всі супутні послуги від свого імені, але за рахунок позивача.

Для виконання умов договору позивач видав представнику відповідача ТОВ "Трейн Укрейн" Ковалю В.П. довіреності № 12/02-01 від 12.02.2014 року, № 12/02/01 від 12.02.2014, № 14/02-04 від 14.02.2014 року ( а.с. 50-52 том 1) на отримання сої, яка належить позивачу, із Корсунь-Шевченківського ХПП для подальшого її перевезення залізницею. Також позивач направив до третьої особи у справі листи з проханням дати вказівки на відвантаження сої. Приналежність сої, що була на Корсунь-Шевченківському ХПП, за позивачем підтверджується складською квитанцією на зерно № 1878 від 10.02.2014 року АХ № 020461.

В подальшому третя особа повідомила позивача про те, що ПРАТ Корсунь-Шевченківське ХПП 26.02.2014 року було здійснено завантаження сої масою 646 720,00 кг, відправником якої є ТОВ "Трейн Укрейн" для ПІІ "Серна", однак вагони із соєю тривалий час знаходяться на простої (листи а.с. 62,63 том 1). Як стало відомо третій особі, відповідач ТОВ "Трейн Укрейн", не вивозячи завантажену сою із ХПП, притримує її через існування спору між ним та позивачем (лист від 07.04.2014 року № 265 а.с. 63 том 1).

Позивач вважає, що відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" протиправно, та без належної правової підстави заволодів вантажем сої, яка належить на праві власності позивачу, а тому просить задовольнити свої позовні вимоги на підставі ст. 387 ЦК України та витребувати у вказаного відповідача своє майно.

Заявою про зміну предмету позову та уточненням до позову від 28.01.2015 року ( а.с. 44 том 3) позивач просить задовольнити свої позовні вимоги про зобов'язання ТОВ "Трейн Укрейн" повернути позивачу із незаконного володіння сою в кількості 646,72 тон і посилається при цьому як на ст. 387 ЦК України, так і на ст. 1212 ЦК України.

У відповідності до ст. 316,317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Ст. 387 ЦК України визначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" мотивує утримання вантажу сої своїми правами на її притримання, бо позивач не провів із ним повний розрахунок за всіма договірними зобов'язаннями, а тому притримання сої вважає правомірним.

В справу сторонами надано ряд судових рішень у спорах, які відбулися між сторонами з приводу стягнення коштів за договірними зобов'язаннями. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року у справі № 916/865/14 (а.с. 247 том 2) було задоволено зустрічний позов та стягнуто з Підприємства з Іноземними Інвестиціями "Сєрна" на користь ТОВ "Трейн Укрейн" заборгованості в сумі 97 972,49 грн. та витрати по сплаті судового збору на підставі договору комісії № 1/А від 01.10.2008 року. Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови ВГСУ від 03.03.2015 року, яку позивач надав в останньому судовому засіданні.

Інших судових рішень про стягнення боргу із позивача на користь першого відповідача у справу не подано.

Проаналізувавши доводи і заперечення учасників процесу з приводу права відповідача ТОВ "Трейн Укрейн" на притримання вантажу сої, судом було встановлено наступне:

У відповідності до положень ст. 546-548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як вказано вище, між позивачем та ТОВ "Трейн Укрейн" 01.11.2011 року було укладено договір комісії № 02-2011 ( а.с. 43 том 1), у відповідності до умов якого відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" зобов'язався за дорученням позивача надати чи організувати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню товарів, які належать позивачу, на адресу одержувачів вантажу, а також надати всі супутні послуги від свого імені, але за рахунок позивача.

За своїм правовим змістом даний договір відповідає вимогам ст. 1011 ЦК України, якою визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до ст. 594 ЦК України (про право притримання) визначено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір комісії № 02-2011 між сторонами не містить умов про право відповідача ТОВ "Трейн Укрейн" на притримання товару.

Однак, у відповідності до ст. 1019 ЦК України комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові.

Тобто, законом прямо визначено, що притримання речі може бути застосовано лише для забезпечення вимог по конкретному договору комісії, за яким комісіонером від комітента було отримано майно.

В остаточному відзиві на позов (а.с. 5 том 3) відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" вказав, що він вважає себе правомірним володільцем вантажу сої, оскільки отримав його на виконання умов договору комісії між сторонами. При цьому вказаний відповідач вважає, що у позивача на його користь наявний борг, не сплачені послуги та не відшкодовані збитки, що підтверджено рішенням у справі № 916/865/14, а тому відповідач правомірно застосував такий захід забезпечення, як притримання.

Як вбачається із судового рішення у справі № 916/865/14 (а.с. 235- 247 том 2), задоволення зустрічного позову про стягнення боргу в сумі 97 972,49 грн. відбулося на підставі договору комісії № 1/А від 01.10.2008 року, в той час як позовні вимоги у даній справі № 925/751/14 обґрунтовані умовами договору комісії № 02-2011 від 01.11.2011 року, який надано у справу ( а.с. 43 том 1).

Відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" не вказав суду і не надав доказів про те, в якій сумі у позивача перед ним існує борг саме за договором комісії № 02-2011 від 01.11.2011 року. Зустрічний позов про стягнення цієї суми відповідач у дану справу не подавав.

На підставі викладеного та з урахуванням положень ст. 1019 ЦК України суд вважає, що відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" вправі притримувати річ для забезпечення виконання зобов'язань (несплаченого боргу) позивача лише по тому договору комісії, за яким ця річ підлягала передачі позивачу або вказаним ним особам. З цих підстав, не надаючи докази про існування боргу у позивача перед ТОВ "Трейн Укрейн" за договором комісії № 02-2011 від 01.11.2011 року, цей відповідач не вправі посилатися на існування боргів у позивача за іншими договорами комісії між сторонами та притримувати товар, який опинився у володінні ТОВ "Трейн Укрейн" за цим договором.

За таких обставин суд вважає неправомірними доводи відповідача ТОВ "Трейн Укрейн" про його право на притримання спірної сої, одержавної ним від позивача за договором комісії № 02-2011 від 01.11.2011 року, оскільки існування боргу позивача за цим договором відповідач не вказав і не довів.

Відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" також заперечує право власності позивача на сою, оскільки складська квитанція на неї право власності за певною особою не встановлює.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З цих підстав суд вважає, що відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" не віддаючи позивачу вантаж сої, не вправі посилатися на ту підставу, що позивач не довів своє право власності на сою, тим більше якщо з приводу цього товару відповідач вже вчиняв дії на користь позивача у відповідності до укладеного між сторонами договору комісії.

Крім того, у відповідності до ст. 1021 ЦК України, комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів.

Ця норма встановлює, що комітенту (позивачу) належать права на майно, яке передано для виконання договору комісіонеру (відповідачу ТОВ "Трейн Укрейн" ), а тому відповідач взагалі не має права оспорювати приналежність майна позивачу з метою здійснення свого права притримання, тим більше що відповідач при цьому не надає доказів, кому ж насправді належить соя, якщо її власник не позивач.

Між сторонами також існує спір з приводу застосування до вимог позивача ст. 387 чи ст. 1212 ЦК України, тобто чи може позов носити віндикаційний характер, чи до відповідача слід застосовувати заходи зобов"язально-правового способу захисту права.

У відповідності до позовних вимог та додаткових пояснень по суті спору позивач просить суд зобов'язати відповідача ТОВ "Трейн Укрейн" повернути із незаконного володіння сою на свою користь, однак вказує на ознаки того, що спірна соя може бути предметом також і віндикаційного позову.

У запереченні проти позову (а.с. 5,6 том 3) відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" вказує, що віндикаційний позов про витребування майна повинен застосовуватися лише щодо індивідуально визначеного майна, яким спірна соя не є, бо вона є лише річчю, що має родові ознаки.

Розглянувши доводи сторін з цього приводу суд встановив таке:

Спірна соя врожаю 2013 року ДСТУ 4964:2008 відповідачем ТОВ "Трейн Укрейн" була отримана на ПрАт "Корсунь-Шевченківське ХПП" для подальшого перевезення і завантажена у вагони 58563917, 95316774, 59598102, 95182432, 53202578, 53200614, 58567116, 58567462, 95080610, 95807426. Потім саме із цих вагонів соя була вивантажена та за розпорядженням ТОВ "Трейн Укрейн" передана на зберігання до ТОВ Трансервіс -2008" за договором між відповідачами.

З метою забезпечення виконання судового рішення, за заявою позивача ухвалою від 04.07.2014 року суд вжив заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на сою врожаю 2013 року ДСТУ 4964:2008 в кількості 646,72 тон, що була вивантажена із вагонів 58563917, 95316774, 59598102, 95182432, 53202578, 53200614, 58567116, 58567462, 95080610, 95807426 та знаходиться на зберіганні у ТОВ "Трансервіс -2008" (ідентифікаційний код 35818770, Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3) за адресами:

1) 67840 Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3;

2) Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, 147а (ток № 2);

3) Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь, вул. Залізнична (ток № 1);

Фактичне накладення арешту на спірну сою дало можливість суду встановити факт її наявності для забезпечення подальшого виконання судового рішення. Арештовану сою державним виконавцем було передано на відповідальне зберігання другому відповідачу - ТОВ "Транссервіс 2008" у пристосовані приміщення, які знаходяться на території ТОВ "Транссервіс 2008" Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Залізнична 1а ток № 1 ( акт опису й арешту майна від 09.07.2014 року на а.с. 146 том 1).

За доводами представника другого відповідача, спірна соя під час розгляду справи знаходилася на індивідуальному зберіганні та не змішувалася з іншою соєю, бо її у другого відповідача в той час в наявності не було. Спірна соя була арештована державним виконавцем та ідентифікована як соя врожаю 2013 року, яка вивантажена із вагонів 58563917, 95316774, 59598102, 95182432, 53202578, 53200614, 58567116, 58567462, 95080610, 95807426 ( постанова про закінчення виконавчого провадження від 10.07.2014 року а.с. 143 том 1).

В ході вирішення спору, у відповідності до наданих у справу 16.03.2015 року відділом ДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області документів вбачається, що спірна соя в даний час вже знаходиться на відповідальному зберіганні у представника першого відповідача ТОВ "Трейн Укрейн" через відмову від зберігання сої як арештованого майна з боку представника другого відповідача ТОВ "Транссервіс 2008" (постанова про заміну зберігача від 10.03.2015 року).

Актом державного виконавця від 06.03.2015 року, складеного в смт. Молодіжне (а.с. 123 том 3) встановлено, що арештована соя врожаю 2013 року ДСТУ 4964:2008 в кількості 646,72 тонни, що вивантажена із вагонів 58563917, 95316774, 59598102, 95182432, 53202578, 53200614, 58567116, 58567462, 95080610, 95807426 переміщена на іншу адресу, що також належить ТОВ "Транссервіс 2008" --- Овідіопольський район, с. Молодіжне вул. Залізнична, 3.

Згідно постанови про заміну зберігача від 10.03.2015 року ( а.с. 119 том 3) арештована спірна соя в даний час передана на зберігання уповноваженій особі другого відповідача - ТОВ "Трейн Укрейн".

Представник ТОВ "Транссервіс 2008", як власник об'єктів на території нинішнього знаходження сої, не надав ніякого пояснення про те, в яких умовах зберігається спірна соя та чи змішана вона з іншим майном того ж сорту і виду.

З пояснення позивача вбачається, що індивідуалізуючими ознаками спірної сої позивач вважає те, що соя була видана ТОВ "Трейн Укрейн" з боку Корсунь-Шевченківського ХПП в кількості 646,72 тони навантаженням у вагони № 58563917, 95316774, 59598102, 95182432, 53202578, 53200614, 58567116, 58567462, 95080610, 95807426 та саме з цих вагонів соя потрапила на зберігання до ТОВ "Транссервіс 2008" за договором із першим відповідачем. Крім того, органами ДВС також зафіксовано арешт і місцезнаходження сої врожаю 2013 року ДСТУ 4964:2008 як такої, що була вивантажена із вагонів № 58563917, 95316774, 59598102, 95182432, 53202578, 53200614, 58567116, 58567462, 95080610, 95807426 .

Також позивач просить врахувати, що відповідач ТОВ "Транссервіс 2008", на території якого в даний час знаходиться спірна соя, не надав суду доказів про те, що за адресою його приміщень Овідіопольський район, с. Молодіжне вул. Залізнична, 3 у ТОВ "Транссервіс 2008" зберігається інша соя, в т.ч. за договорами зберігання з іншими підприємствами.

Ухвалою від 30.05.2014 року (а.с. 137 том 1) суд витребовував в обох відповідачів первинні документи, які засвідчують підставу передачі спірної сої відповідачем 1 до відповідача 2.

На виконання ухвали від 30.05.2014 року відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" із супровідним листом від 04.07.2014 року ( а.с. 11-32 том 2) надав суду договір між відповідачами на надання послуг № 08/05-14 від 08.05.2014 року з додатками та актами приймання-передачі сої із кожного вагону за № 58563917, 95316774, 59598102, 95182432, 53202578, 53200614, 58567116, 58567462, 95080610, 95807426.

За умовами договору на надання послуг № 08/05-14 від 08.05.2014 року між ТОВ "Трен Укрейн" та ТОВ "Транссервіс 2008" (а.с. 12 том 2), ТОВ "Транссервіс 2008" приймає на зберігання в т.ч. сою в кількості 646,72 тон. Згідно п. 1.1. ТОВ "Транссервіс 2008" надає першому відповідачу послуги із розкредитовки залізничних вагонів, прийняття вантажу по вазі, здійснення лабораторної перевірки якісних характеристик, зважування, розвантаження, перевезення на склади, зберігання вантажу, обробіток зерна, сушку, очистку і т.ін.

Пунктом 1.2. договору спеціально обумовлено, що ТОВ "Транссервіс 2008" виключно за листом ТОВ "Трейн Укрейн" має право провести змішування партій зерна за наявності технічних можливостей для цього та за у умови недопущення зниження якості вантажу. Згідно п. 2.4. договору якість вантажу, що передається на зберігання, визначається лабораторно шляхом дослідження проб у відповідності з діючими ГОСТами із розподілом по класам. Однак у п. 3.2. договору вказано, що прийнятий ТОВ "Транссервіс 2008" вантаж знеособлюється по культурах, сортах та якості і зберігається знеособлено із вантажем того ж роду і якості інших замовників.

Відповідачами не надано доказів розірвання договору на надання послуг № 08/05-14 від 08.05.2014 року, який є чинним до 08.05.2015 року ( п. 1.3)

У відповідності до ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Згідно розділу "витребування майна із чужого незаконного володіння, у тому числі від добросовісного набувача (віндикаційний позов)" з листа Верховного Суду України АНАЛІЗ деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ від 01.07.2013 року судам роз'яснено наступне:

Об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл. 83 ЦК. Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Як правило, суди правильно відмовляють в задоволенні позову про витребування із чужого незаконного володіння речей, визначених родовими ознаками. Наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин виключає можливість пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки передання майна в користування особі, яка зобов'язалась повернути це майно після закінчення строку, на який воно передане, але не виконує цього обов'язку, базується на умовах укладеного між сторонами договору та регулюється відповідно розд. III кн. 5 ЦК. Майно, передане власником іншій особі у володіння або користування за договором між ними, не може вважатися таким, що вибуло з володіння власника не з його волі.

Також у вказаному листі особливо наголошено, що у випадках коли в позовах поєднуються або помилково заявляються вимоги про віндикацію та реституцію, суд повинен самостійно визначити, яку вимогу по суті (а не за формою) пред'являє позивач, і, відповідно застосовувати належні норми законодавства, керуючись при цьому нормами ст. 4, пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 214 ЦПК, що на думку суду, може бути застосовано і до інших випадків поєднання позовних вимог.

Сторонами не заперечується, що спірним вантажем сої позивач заволодів в межах виконання умов договору комісії № 02-2011 від 01.11.2011 року. Однак замість вчинення певних дій із соєю за розпорядженням позивача, перший відповідач утримав сою та передав її на зберігання другому відповідачу від свого імені. Договір комісії № 02-2011 від 01.11.2011 року не містить умови, яка могла б бути підставою для подання позивачем позову на захист своїх прав про виконання ТОВ "Трейн Укрейн" договірного зобов'язання та повернення вантажу сої. В даному випадку цей відповідач вчинив непередбачену сторонами у договорі дію - заволодів майном позивача з мотивів його притримання. Отже, на думку суду, через застосування загальних норм ЦК про виконання договірного зобов'язання (договору комісії) спір між сторонами вирішений бути не може.

Оцінивши всі доводи сторін щодо визначення спірного майна як речі з індивідуальними ознаками, чи як речі із родовими ознаками, суд приходить до висновку, що спірна соя все ж таки є річчю із родовими ознаками. При цьому суд виходить з такого:

Для доведення індивідуальності спірної речі позивач посилається на лист Вищого арбітражного суду від 31.01.2001 р. N 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом". Пунктом 6.1. даного листа визначено, що об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Витребуване майно може належати і до категорії речей, що визначаються родовими ознаками (мірою, вагою тощо), але в такому разі має бути якимось чином індивідуалізоване (наприклад, цукор у мішках за певними цифровими або іншими характерними позначками). У разі загибелі індивідуально визначеного майна власник (законний володілець) може звернутися лише з вимогою про відшкодування збитків.

Суд може погодитися із доводами позивача про те, що соя була індивідуально визначеною річчю лише на час її перебування у вагонах, які мають індивідуальні номери та опломбовані запірні пристрої. Після висипання сої у місце її зберігання, ця соя втратила ознаку індивідуально визначеної речі та може бути замінена іншою соєю того ж сорту та виду. Відповідачі не надали суду доказів того, що в даний час соя позивача знаходиться на зберіганні відокремлено від іншої сої. Тим більше у позивача немає ніяких гарантій, що на час оскарження рішення та до часу його примусового виконання ця соя буде також зберігатися відокремлено, без змішування з іншою соєю, на що ТОВ "Транссервіс 2008" має повне право за договором із першим відповідачем по справі.

Саме по собі накладення арешту на спірну сою для забезпечення виконання судового рішення також не робить цю сою індивідуально визначеним майном, бо арешт в контексті даної справи не було здійснено органом ДВС із пломбуванням контейнерів для зберігання сої, що виключало б до неї доступ.

Вирішальним в контексті даної справи суд вважає те, що по великому рахунку для позивача немає ніякого значення, яку сою ДСТУ 4964:2008 в кількості 646,72 тонни йому повинен передати відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" -- вивантажену із вагонів № 58563917, 95316774, 59598102, 95182432, 53202578, 53200614, 58567116, 58567462, 95080610, 95807426 чи сою іншого походження з тими ж характеристиками, яка на час виконання судового рішення буде у володінні вказаного відповідача в натурі. Позивач не вказував суду, чому він зацікавлений отримати саме сою, яка була вилучена із вагонів № 58563917, 95316774, 59598102, 95182432, 53202578, 53200614, 58567116, 58567462, 95080610, 95807426 і чому її не можна замінити такою ж за якістю, але іншою соєю.

Таким чином, незважаючи на доводи про індивідуальні ознаки спірної сої, позивач правомірно просить суд задовольнити позов у виді зобов'язання відповідача ТОВ "Трейн Укрейн" повернути із незаконного володіння та передати позивачу спірну сою. Такий спосіб захисту відповідає ст. 1212 ЦК України ( "особа зобов'язана повернути....") і відноситься до зобов"язально-правових способів захисту прав, а не до віндикаційного виду позову згідно ст. 387 ЦК України ("власник має право витребувати своє майно..."). Саме на підставі ст. 1212 ЦК України, на яку також послався позивач ( а.с. 49 том 3), позов підлягає до задоволення.

В частині позовних вимог про витребування сої належним відповідачем є ТОВ "Трейн Укрейн", оскільки саме він заволодів соєю при виконанні договору комісії № 02-2011, укладеним із позивачем 01.11.2011 року та володіє нею в даний час, лише передавши її на зберігання до ТОВ "Транссервіс 2008" від свого імені, а згідно останніх відомостей із ДВС - представник ТОВ "Трейн Укрейн" ще й став відповідальною особою за зберігання сої.

Другий відповідач ТОВ "Транссервіс 2008" позбавлений самостійно задовольнити вимоги позивача та видати йому спірну сою, оскільки він зв'язаний обов'язками за договором на надання послуг № 08/05-14 від 08.05.2014 року із першим відповідачем. У відповідності до п. 2.8. вказаного договору ТОВ "Транссервіс 2008" не вправі розпоряджатися вантажем, переданим йому на зберігання з боку ТОВ "Трейн Укрейн".

В частині позовних вимог до другого відповідача у справі ТОВ "Транссервіс 2008" про заборону цьому підприємству вчиняти дії, які порушують або можуть порушити права позивача користуватися, володіти або розпоряджатися, в т.ч. щодо доступу, навантаження і вивезення цього майна (а.с. 50 том 3), то суд вважає, що позивачу в цій частині слід відмовити повністю, виходячи з такого:

Дану позовну вимогу позивач просить задовольнити на підставі ст. 386 ЦК України, яка визначає, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2).

Представник ТОВ "Транссервіс 2008" в судовому засіданні вказав, що не порушував і не має наміру порушити будь-які права позивача на спірну сою, яку він зберігає за договором із першим відповідачем по справі від 08.05.2014 року (а.с. 12 том 2).

Позивач не вказав і не довів суду, яких конкретно дій з боку відповідача ТОВ "Транссервіс 2008" позивач побоюється і які є докази того, що цей відповідач порушує чи має намір порушувати права позивача. Представник ТОВ "Транссервіс 2008" також ніколи в період розгляду справи не висловлювався щодо заперечення права власності позивача на спірну сою та ніколи її не утримував від власного імені та без договору.

Побоювання позивача щодо того, що відповідач ТОВ "Транссервіс 2008" почне перешкоджати виконанню судового рішення на його території, де в даний час зберігається арештоване майно позивача, не є підставою для застосування на користь позивача ст. 386 ЦК України та не потребує прийняття судового рішення з цього приводу проти другого відповідача. Виконання судового рішення буде проводитися державною виконавчою службою, а не позивачем. Тому перешкоджати у виконанні судового рішення ТОВ "Транссервіс 2008" може лише державній виконавчій службі, у якої є достатньо важелів впливу для припинення цих дій.

З цих підстав у задоволенні позову щодо вимог до другого відповідача ТОВ "Транссервіс 2008" у позові слід відмовити повністю.

Також в засіданні 18.03.2015 року позивач подав клопотання про винесення окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України, оскільки вважає, що у діях колишнього відповідального зберігача майна Здирко І.В., представників ТОВ "Трейн Укрейн" та державних виконавців є ознаки кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за статтями 206-2, 364,197,388 Кримінального Кодексу України.

Проаналізувавши у судовому засіданні вказані позивачем статті судом було встановлено, що позивач не надав переконливих доказів про існування обставин, які свідчать про вчинення передбачених цими статтями правопорушень.

Так, стаття 197 КК про відповідальність за порушення обов'язків щодо охорони майна передбачає обов'язкове настання тяжких наслідків для власника майна. Настання такої обставини позивач суду не доводить.

Стаття 2062 КК України говорить про ознаки протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації. Таких обставин судом по справі не встановлено.

Стаття 364 КК України про зловживання владою або службовим становищем передбачає існування доказів про зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Такі обставини у договірних стосунках між позивачем та відповідачем ТОВ "Трейн Укрейн" неможливі. Наявність ознак цих дій у державних виконавців позивач також не довів жодними доказами.

Стаття 388 КК України говорить про незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації передбачає вчинення таких дій, як розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Як вбачається із наданих у справу документів, арешт на вантаж сої, накладений за клопотанням позивача, в даний час є чинним та виконаним, лише змінилося місце зберігання цього майна та замінено відповідальну особу по зберіганню майна під контролем органу ДВС. Незаконність цих дій суд не вбачає.

У відповідності до ст. 90 ГПК України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

За наявними у справі документами суд не вбачає підстав для вжиття заходів реагування по ст. 90 ГПК України та відхиляє клопотання позивача з цього приводу як недостатньо вмотивоване та не обґрунтоване належними доказами.

Таким чином, оскільки відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" неправомірно застосував право притримання вантажу сої, яка належить позивачу, спірна соя є майном із родовими ознаками, то позов щодо вказаного відповідача слід задовольнити повністю на підставі ст. 1212 ЦК України із застосуванням зобов"язально-правових заходів захисту права власності та зобов'язати цього відповідача повернути майно позивачу. В решті вимог у позові до другого відповідача - слід відмовити повністю.

У відповідності до ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується в т. ч. найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна). Оскільки спірне майно знаходиться під арештом і на час прийняття рішення у справі змінило місце свого перебування під контролем державного виконавця, то суд вважає за необхідне вказати про це у резолютивній частині рішення.

На підставі ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник виключно з вини відповідача у справі ТОВ "Трейн Укрейн", то суд вважає, що саме на цього відповідача слід покласти всі судові витрати за вирішення спору, в т.ч. і по забезпеченню позову та за вимогами до другого відповідача, оскільки саме перший відповідач ТОВ "Трейн Укрейн" від свого імені передавав сою позивача другому відповідачу, що потребувало залучення до участі у справі ТОВ "Транссервіс-2008" і з'ясування підстав передачі майна та його дійсного місця знаходження.

Керуючись ст. 49, 82-85 ПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" (ідентифікаційний код 34673821, м. Одеса Лідерсовський бульвар, 5 оф. 6) повернути із незаконного володіння та передати Підприємству з Іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" (ідентифікаційний код 23393195, м. Київ, вул. Червоноармійська, 100) сою врожаю 2013 року ДСТУ 4964:2008 в кількості 646,72 тонни, яка арештована відділом ДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області та знаходиться за адресою Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3.

3. В частині вимог до відповідача ТОВ "Транссервіс-2008" -- у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" (ідентифікаційний код 34673821, м. Одеса Лідерсовський бульвар, 5 оф. 6) на користь Підприємства з Іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" (ідентифікаційний код 23393195, м. Київ, вул. Червоноармійська, 100) -- 62 543,24 грн. за розгляд справи та забезпечення позову.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 23 березня 2015 року

Суддя Н.М. Спаських