Рішення № 43246074, 25.02.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2015 р. Справа № 921/1295/14-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Руденка О.В. , судді Галамай О.З. , судді Охотницької Н.В.

розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46010

до відповідача Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46000

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.10.2014 року за №26 р/п по справі №722-ЗМС.

за участю представників сторін:

позивача: Бойко Л.О., довіреність № 5452/25 від 19.12.13 р.

відповідач: Чорномаз Н.Є., посвідчення № 40 від 01.08.14 р.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" звернулось у господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення даного суб'єкта владних повноважень від 09.10.2014 року за №26 р/п по справі №722-ЗМС.

Мотивуючи свої вимоги, які викладені у позовній заяві та підтримані повноважним представником у судовому засіданні, товариство посилається на неправомірність та безпідставність прийняття контролюючим органом оспорюваного правового акту індивідуальної дії, без з'ясування територіальним відділенням АМК України усіх обставин у справі, зокрема, й тих, що мають преюдиціальне значення у спірних правовідносинах.

Відповідач, у свою чергу, позовні вимоги заперечує у повному обсязі, при цьому зазначає, що спірне рішення прийняте адміністративною колегією із врахуванням усіх фактичних обставин та у відповідності до норм чинного законодавства, що регламентує дані правовідносини.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору продовжувався у порядку, передбаченому ст.69 ГПК України.

Ухвалою суду від 21.01.2015р. дану справу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Руденка О.В., судді Галамай О.З. та судді Охотницької Н.В.

У судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва, про що зазначено у відповідних формулярах (протоколах) судового засідання.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників судового процесу, судом встановлено наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Разом з тим, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Отже, даний спір підвідомчий господарським судам і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Як слідує із матеріалів справи, 20.09.2013р. у господарстві громадянки Величко Т.С. (смт. Вишнівець, вул. Котляревського,11, Збаразький р-н, Тернопільська обл.), яка є споживачем електроенергії згідно договору про користування електричною енергією від 14.09.2001р., працівниками Збаразького РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" виявлено факт безоблікового споживання електричної енергії, шляхом встановлення магніту на прилад обліку, в результаті чого облік не працював, диск лічильника не обертався при включеному навантаженні 25А.

По даному факту, відповідно до Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затв. постановою КМУ від 26.07.1999р. №1357, складено відповідний акт про порушення №001890, який підписано працівниками районних електромереж, фізичними особами Величко Т.С. та Величко М.Ф. без будь-яких зауважень.

20.09.2013р. Збаразький РЕМ здійснив відключення даного будинковолодіння від електропостачання.15.10.2013р. електропостачання до будинку було відновлено.

Разом з тим, за результатами звернення Казнодія В.І., що є представником Величко Т.С., із заявою щодо неправомірності дій працівників Збаразького РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" у вересні 2013р., Тернопільським обласним територіальним відділенням АМК України розпочато розгляд справи №722-ЗМС за ознаками порушення товариством законодавства про захист економічної конкуренції.

09 жовтня 2014 року адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення АМК України по даній справі винесено рішення №26р/п "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Однак, позивач, не погоджуючись із вказаних рішенням, вважаючи безпідставними висновки, які зроблені контролюючим органом щодо наявності порушення суб'єктом господарювання Закону України "Про захист економічної конкуренції", звернувся із відповідною позовною заявою до господарського суду.

Дослідивши норми законодавства, що регламентують дані правовідносини, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до частково задоволення, з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", останній є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 вказаного Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 даного нормативно-правового акту до основних завдань АМК України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, з метою виконання покладених на нього завдань у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК наділений повноваженнями, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.

Так, рішенням адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення АМК України від 09.10.2014 року №26р/п, пунктом першим позивача визнано таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом за період 2012-2013р.р. та по даний час у територіальних межах Тернопільської області з часткою 100 відсотків.

Згідно п.2 вказаного акту індивідуальної дії визнано, що ВАТ "Тернопільобленерго", відключивши електропостачання до будинковолодіння за адресою: Котляревського,11, смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області, без дотримання ПКЕЕН, вчинило порушення, передбачене п.2 ст.50 та ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем в частині ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вказане порушення на товариство накладено штраф у розмірі 5000 грн. (п.3).

Предметом даного судового розгляду є визнання недійсним у повному обсязі вказаного рішення, з огляду на безпідставність прийняття останнього та невідповідність викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи.

У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Згідно ст.5 Закону України "Про природні монополії", нормами даного нормативно-правового акту регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у таких сферах, зокрема, як розподіл електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

При цьому, постачання електричної енергії, в силу приписів ст.6 коментованого Закону, відноситься до суміжних ринків із ринками природних монополій.

Відповідно до наведених у законі визначень, термін природна монополія - це стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари).

Суміжний ринок - товарний ринок, що не перебуває у стані природної монополії, для суб'єктів якого реалізація вироблених товарів або використання товарів інших суб'єктів господарювання неможливе без безпосереднього використання товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Із аналізу наведених правових норм слідує, що ТОВ "Тернопільобленерго" відноситься до суб'єктів природних монополій, тобто, на ринку аналогічних послуг товариство не зазнає жодної конкуренції.

Отже, висновок територіального відділення АМК, який викладений у п.1 оскаржуваного рішення, щодо визнання позивача монополістом на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом є обґрунтованим та відповідає приписам чинного законодавство, яке регламентує дані правовідносини.

Водночас, суд враховує, що акціонерним товариством, в порушення вимог ст.33,34 ГПК України, не подано жодних доказів, які б спростовували наведені обставини. Більше того, повноважний представник ТОВ "Тернопільобленерго", згідно наданих у судовому засіданні пояснень, факт зайняття на товарному ринку по постачанню електричної енергії монопольного становища не заперечує, а вказує лише на невірне визначення контролюючим органом відсоткового відношення його частки на такому ринку.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині визнання недійсним п.1 рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення АМК України №26р/п від 09.10.2014р., до задоволення не підлягають.

У відповідності із приписами ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Так, згідно ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживач електричної енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної енергії, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією. Аналогічні за змістом положення містяться і в п.48 Правил користування електричною енергією для населення.

Відповідно до п.35 ПКЕЕН, енергопостачальник має право відключити споживача у разі, зокрема, розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби.

Як вбачається із матеріалів справи, факт розкрадання електричної енергії фізичною особою не заперечується. Поряд із іншим, дане засвідчується актом про правопорушення №001890 та письмовими заявами уповноваженого представника споживача від 26.09.2013р. та від 08.10.2013р. у яких останній підтверджує вчинення правопорушення та погоджується оплатити нараховані відповідно до Методики збитки.

Разом з тим, обставини, які пов'язані із фактом крадіжки та відключенням Збаразьким РЕМ будинковолодіння Величко Т.С. (смт. Вишнівець, вул. Котляревського,11, Збаразький р-н, Тернопільська обл.) від електропостачання були предметом дослідження при розгляді судами різних інстанцій справ №598/1145/14-ц, №598/2167/13-ц, №528/2150/13-ц (копії судових актів знаходяться в матеріалах справи).

Так, відмовляючи Величко Т.С. у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, Збаразький районний суд у рішенні від 25.12.2013р. по справі №598/2167/13-ц, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, вказав на правомірність дій працівників Збаразького РЕМ у спірних правовідносинах та констатував, що власниця будинковолодіння порушила ПКЕЕН, шляхом розкрадання електричної енергії, дану обставину не заперечувала та акт про правопорушення №001890 не оскаржила.

Іншим судовим актом, а саме рішенням Збаразького районного суду від 10.07.2014р. по справі №598/1145/14-ц, яким Величко Т.С. відмовлено у стягненні двократної вартості недовідпущеної електроенергії із ВАТ "Тернопільобленерго", встановлено, що дії працівників Збаразького РЕМ щодо відключення будинку Величко Т.С. від електропостачання були правомірними, згідно ст.35 ПКЕЕН, тобто, відключення відбулось не з вини енергопостачальника, а внаслідок неправомірних дій споживача.

Водночас, Апеляційним судом Тернопільської області по наведеній вище справі, згідно ухвали від 19.08.2014р., констатовано, що енергопостачальник правомірно діяв щодо відключення житлового будинку споживача від електропостачання, на підставі п.35 Правил, у зв'язку із розкраданням електроенергії.

В той же час, за наслідками розгляду судової справи №598/2150/13-ц за позовом ВАТ "Тернопільобленерго" до Величко Т.С. про стягнення збитків, спричинених безобліковим споживання електроенергії, вартості капітального ремонту приладу обліку та зобов'язання вчинити дії, Збаразьким районним судом 15.08.2014р. винесено рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення нарахованих сум збитків та вартості ремонту облікового приладу задоволено.

При цьому судом вказано на вчинення фізичною особою правопорушення, шляхом розкрадання електричної енергії, та встановлено, що працівники електропостачальника діяли правомірно відключивши будинок правопорушника від постачання електроенергією.

Разом з тим, судом встановлено, що внаслідок дії на електролічильник, який перебував у користуванні Величко Т.С. магнітного поля, даний прилад обліку електроенергії визнано не придатним для експлуатації.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 09.10.2014р. по даній справі, рішення суду першої інстанції змінено шляхом зменшення суми розміру збитків, а в решті - залишено без змін.

У відповідності до приписів ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З наведених процесуальних приписів суд констатує, що обставини на які посилаються у даному спорі сторони, вже встановлені рішеннями судів при розгляді перелічених вище цивільних справ, що набрали законної сили, а відтак мають преюдиціальне значення та, як наслідок, їх оцінка перебуває поза межами даного судового провадження.

Разом з тим, посилання відповідача в обґрунтування його заперечень, зокрема, щодо порушення акціонерним товариством процедури відключення споживача від електропотсачання, на лист НКРЕ від 26.08.2014р. №5124/26/47-14, судом оцінюється критично, виходячи з наступних міркувань.

Так, згідно наданих у вказаному листі роз'яснень, Національна комісія визначила порядок дій електропостачальника при вчиненні споживачем правопорушень, у співвідношенні п.35 та п.53 ПКЕЕН. При цьому, відповідно до абз.9 даного листа компетентний орган вказав, що у разі , якщо представники енергопостачальника не мають технічної можливості припинити лише безоблікове користування електричною енергією у споживача або з технічних причин неможливо вжити заходів для запобігання подальшого розкрадання електричної енергії, то енергопостачальник може припинити постачання електричної енергії на всьому об'єкті споживача (у тому числі і в день виявлення порушення ПКЕЕН), оформивши відключення відповідним актом із зазначенням обставин.

Зважаючи на наведене та враховуючи, що прилад обліку електроенергії у домоволодінні Величко Т.С. був пошкоджений внаслідок впливу на нього магнітного поля та визнаний непридатним для експлуатації, що встановлено рішенням Збаразького районного суду від 15.08.2014р. то, на переконання суду, здійснення у будинковолодінні безоблікового споживання електричної енергії неможливо було припинити інакше, ніж шляхом відключення останнього від електропостачання у день виявлення правопорушення..

З огляду на наведене, суд констатує, що Збаразьким РЕМ правомірно, згідно із п.35 ПКЕЕН здійснено відключення електропостачання до будинковолодіння Величко Т.С. за адресою: Котляревського,11, смт.Вишнівець Збаразького району Тернопільської області, а тому п.2,3 рішення Тернопільського обласного територіального відділення АМК від 09.10.2014р. №26р/п слід визнати недійсними.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України та п.4.1. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу" від 21 лютого 2013 року N 7, судові витрати по справі розподіляються між сторонами порівну.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1,2,12,32-34,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п.2 та п.3 рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення АМК України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 09 жовтня 2014 року №26р/н.

3. Стягнути з Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46000, ід.код 21157616) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" (вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46010, ід.код00130725) - 609 (шістсот дев'ять) грн. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення підписано 18.03.2015 р.

Головуючий суддя О.В. Руденко

Суддя О.З.Галамай

Суддя Н.В.Охотницька