Рішення № 43245863, 18.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/7/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015 Справа № 16/193/09

За позовною заявою - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії "Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (72319, м. Мелітополь, Запорізької області, вул. Кірова, 65, код ЄДРПОУ 02760363)

до відповідача 1 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1)

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовінвест" (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Комунарів, 36-а, код ЄДРПОУ 36448641)

третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 арбітражний керуючий Бичківський О.О. (АДРЕСА_2)

про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року

Кредитори:

1. ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Мелітопольського відділення № 8024 ЗОУ (72319, м. Мелітополь, Запорізької області, вул. Кірова, 65)

2. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29)

3. Кредитна спілка "Капітал" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Леніна, 91)

4. ТОВ "Торговий будинок "Азовресурс" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Леніна, 119/104)

5. ТОВ "Азовінвест" (72304, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Комунарів, 36-А, код ЄДРПОУ 36448641)

6. Мелітопольська ОДПІ Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 31)

7. ПАТ ЗРУ КБ "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50)

8. ДПІ у Приазовському районі Запорізької області (72400, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Леніна, 24)

Банкрут - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника:

1. ЗОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Запоріжжя

2. ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві

Ліквідатор - Бичківський О.О. (свідоцтво № 753 від 10.04.2013, поштова адреса- АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_3)

про банкрутство

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача (кредитора 1) - Літута С.В., довіреність від 04.04.2014 року;

від відповідача 1 - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_4 від 01.10.1997, виданий Приазовським РВ УМВС України у Запорізькій області;

від відповідача 2 - Слободенюк Г.М., наказ-розпорядження № 11 від 02.09.2013 року;

від третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - Бичківський О.О.

СУТЬ СПОРУ

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі за текстом - ПАТ "Державний Ощадний банк України") звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовінвест" (далі за текстом - ТзОВ "Азовінвест"), у якій просило визнати недійсними Договори купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року та від 01.11.2010 року, укладені між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_1 та переможцем аукціону - ТзОВ "Азовінвест". В обґрунтування заявлених вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" посилалось на те, що оспорювані Договори не відповідають положенням ст. ст. 181, 187 ЦК України, були укладені за участю заінтересованої особи; крім того, майно було реалізовано за заниженою ціною, і це завдало збитків боржнику та його кредиторам.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у справі № 16/193/09 (суддя - Ніколаєнко Р.А.) залишено без задоволення заяву ПАТ "Державний Ощадний банк України", про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (в особі ліквідатора Добровольського Е.В.) і ТзОВ "Азовінвест", посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області Тимченко М.Г. за реєстровим № 4644, та Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (в особі ліквідатора Добровольського Е.В.) і ТзОВ "Азовінвест", посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області Тимченко М.Г. за реєстровим № 5446. Зазначена ухвала мотивована, зокрема тим, що докази завдання збитків кредиторам у зв'язку з укладенням оспорюваних договорів купівлі-продажу відсутні.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року у справі № 16/193/09 (головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді: Агапов О.Л., Геза Т.Д.) апеляційну скаргу ПАТ "Державний Ощадний банк України" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у справі № 16/193/09 залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення заявлених ПАТ "Державний Ощадний банк України" вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 касаційну Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" задоволено. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 2 грудня 2013 року у справі № 16/193/09 скасовано. Справу № 16/193/09 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

На вимогу зазначеної Постанови судом здійснено відновлення справи № 16/193/09, втраченої під час перебування справи у Донецькому апеляційному господарському суді.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані правовідносинами, що виникли з придбання на аукціонах майна відповідача та укладення спірних договорів купівлі-продажу.

Відповідачі 1, 2 проти позову заперечили, надали відзиви, вважають вимоги безпідставними.

Третя особа проти позову не заперечила, вважає його правомірним.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

24.09.2007 року між ВАТ "Державний Ощадний банк України" (на цей час - ПАТ "Державний ощадний банк України")в особі Мелітопольського відділення №8024 ВАТ "Ощадбанк" (надалі за текстом - «Банк») та гр. ОСОБА_8 (позичальник) було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 179, відповідно до умов якого Банк надав гр. ОСОБА_8 (за текстом Договору - позичальник) кредит в сумі 700 000 грн. 00 коп. на умовах, визначених Договором, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути кредит, сплативши проценти за користування кредитом в розмірі 16% річних. Згідно п. 5 розділу "Терміни та їх тлумачення" Кредитного договору № 179, з метою забезпечення його виконання позичальником, між Банком та гр. ОСОБА_1, яка є майновим поручителем боржника, укладено Іпотечний договір № 179 від 24.09.2007 року.

24.09.2007 року ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Мелітопольського відділення № 8024 ВАТ "Ощадбанк" та гр. ОСОБА_1, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань гр. ОСОБА_8, уклали Іпотечний договір № 179, за умов п.п.1.1, 1.2 якого гр. ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_4, а саме: комплекс, який складається з будівлі, яка має загальну площу 14,4 м2, нежитлову площу 10,3 м2 під літерою "Б-1", навісу під літерою "Г-1", навісу під літерою "Д-1", паливно-роздавальних колонок під літерою "1, 2", ємностей під літерою "5-12", очисного колодязю під літерою "13", огорожі під літерою "14-15", наземного нафтопроводу під літерою "16".

12.10.2007 року ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Мелітопольського відділення № 8024 ВАТ "Ощадбанк" та гр. ОСОБА_1, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань гр. ОСОБА_8, уклали Іпотечний договір № 195, за умов п.п. 1.1, 1.2 якого гр. ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_5, а саме: автозаправочну станцію на 125 заправок на добу, яка складається з адмінбудівлі АЗС на 125 з/д операторської загальною площею 10,51 м2 під літерою "А-1", сховища ПММ АПБ-10 під літерою "І", трансформаторної підстанції під літерою "2", вигрібної ями під літерою "3", вбиральні під літерою "4", навісу металевого під літерою "5", навісу європласт під літерою "6", мощення, бетонування під літерою "7,8", каналізації під літерою "10".

В подальшому, Територіально відокремлене безбалансове відділення № 10007/0292 філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Державний Ощадний банк України" створене як філія - Мелітопольське відділення № 8024 ВАТ "Ощадбанк", яке у зв'язку з реорганізацією, проведеною на підставі постанови правління ВАТ "Державний ощадний банк України" № 359 від 19.08.2010 року, було перетворене та приєднане до філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Ощадбанк". Вказане підтверджується Положенням про ТВБВ № 10007/0292.

Згідно із змінами до Положення, затвердженими постановою правління ПАТ "Державний Ощадний банк України" № 610 від 19.12.2011 року, повне найменування "відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" замінено на "публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", а скорочене найменування "ВАТ "Ощадбанк" замінено на "АТ "Ощадбанк".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.2009 року було порушено провадження у справі № 16/193/09 про банкрутство ФОП ОСОБА_1. Згідно з ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 18.01.2013) (надалі за текстом - Закон "Про відновлення платоспроможності...") у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором. Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовується за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.09.2009 року у справі № 16/193/09 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Добровольського Е.В., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до ч.1 ст. 49 Закону "Про відновлення платоспроможності..." із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом, та задовольняються вимоги кредиторів (у тому числі і заставних).

Статтею 29 Закону "Про відновлення платоспроможності..." встановлено, що майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

У відповідності до ст.30 Закону "Про відновлення платоспроможності..." після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджується з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно з ч.2 ст.26 Закону "Про відновлення платоспроможності..." майно банкрута, що є предметом застави, включається до ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором ФОП ОСОБА_1 арбітражним керуючим Добровольським Е.В. були здійснені передбачені ст. ст. 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходи щодо реалізації майна банкрута для задоволення вимог кредиторів, у тому числі - майна, яке було передано в іпотеку Банку за вказаними вище Іпотечними договорами.

Зокрема, 13.09.2010 року відбулись публічні торги з продажу належного ФОП ОСОБА_1 майна, розташованого по АДРЕСА_4.

11.10.2010 року відбулись публічні торги з продажу майна ФОП ОСОБА_1, розташованого по АДРЕСА_5.

Повідомлення про проведення вказаних публічних торгів Товарною біржею "Південноукраїнська торгова біржа" було опубліковано в газетах "Урядовий кур'єр" № 146 від 10.08.2010 року та № 164 від 07.09.2010 року відповідно.

Проведенню торгів передувала замовлена ліквідатором оцінка майна.

Зокрема, згідно з Висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП "ОСОБА_14" за № 231 від 09.03.2010 року, ринкова вартість майна банкрута, розташованого по АДРЕСА_4 а саме - будівлі, "Б-1" загальною площею 14,4 м2, навісу "Г-1", навісу "Д-1", очисного колодязя "13", огорожі "14-15" склала 51920 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ).

Згідно з Висновком цього ж суб'єкта оціночної діяльності № 253 від 06.09.2010 року, ринкова вартість майна банкрута, розташованого по АДРЕСА_5, а саме - адміністративної будівлі АЗС на 125 з/д операторської "А-1" площею 10,51 м2, вигрібної ями № 3, вбиральні № 4, навісу металевого № 5, навісу європласт № 6, замощення з/б № 7,8, каналізації № 10 склала 36514 грн. 00 коп. (без ПДВ).

За результатами публічних торгів, що відбулись 13.09.2010 року (Протокол № 1 проведення публічних торгів (аукціону)) між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_1 та переможцем аукціону - ТзОВ "Азовінвест" було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року (реєстр. № 4644), згідно з п. 1 якого, ліквідатор ФОП ОСОБА_1 - арбітражний керуючий Добровольський Е.В., що діє від її імені, передав у власність, а ТзОВ "Азовінвест" прийняло, нерухоме майно - комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та складається з: будівлі, позначено в плані літерою "Б-1", загальною площею 14,4 м2, нежитловою площею 10,3 м2, навісу "Г-1", навісу "Д-1", очисного колодязя "13", огорожі "14-15". Продаж вчинено за 51 920 грн. 00 коп.

До предмету продажу за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року (реєстр. № 4644) не увійшли паливно-роздавальні колонки, ємності, та наземний нафтопровід.

На час укладення Договору купівлі-продажу від 20.09.2010 року, право власності на частину об'єктів - паливно-роздавальні колонки та ємності для зберігання, що входили до об'єкту іпотеки за Іпотечним договором № 179 24.09.2007 року, було визнано за іншою особою - гр. ОСОБА_9 рішенням колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2010 у справі № 22-4774 за позовом гр. ОСОБА_10 до Банку та гр. ОСОБА_1, щодо наземного нафтопроводу, на який гр. ОСОБА_10 також просив визнати його право власності, апеляційний суд, відмовляючи в позові в цій частині, зазначив, що договір, на який посилається позивач, якщо і було укладено, то з порушенням норм чинного законодавства. Саме ці об'єкти не увійшли до предмету Договору купівлі-продажу від 20.09.2010 року, якщо його співставити з предметом Іпотечного договору № 179 від 24.09.2007 року.

За результатами торгів, що відбулися 11.10.2010 року (Протокол № 2 проведення публічних торгів (аукціону)) між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_1 та переможцем аукціону ТзОВ "Азовінвест" було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року (реєстр. № 5446), за умов п. 1 якого, ліквідатор ФОП ОСОБА_1, що діє від її імені, передав у власність, а ТзОВ "Азовінвест" прийняло, нерухоме майно - автозаправну станцію на 125 заправок на добу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та складається з: адміністративної будівлі площею 10,51 м2, позначеної в плані літерою "А-1", вигрібної ями № 3, вбиральні № 4, навісу металевого № 5, навісу європласт № 6, замощення з/б, бетонування № 7,8, каналізації № 10. Продаж вчинено за 36 614 грн. 00 коп.

До предмету продажу за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року (реєстр. № 5446) не увійшли сховища ПММ АПБ-10 та трансформаторна підстанція.

Зазначені обставини підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 у справі № 16/193/09.

Також висновками постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2014 у справі № 16/193/09 встановлено, що сховища (ємності) АПБ-10 та трансформаторної підстанції, які входили до предмету Іпотечного договору № 195 від 12.10.2007 року не увійшли до предмету Договору купівлі-продажу від 01.11.2010 року. На момент укладення Договору купівлі-продажу тривав судовий спір за позовом гр. ОСОБА_10, який, виходячи зі змісту рішення Апеляційного суду Запорізької області від 03.07.2012 року у справі № 22ц-2758/12, звернувся до суду в березні 2010 року. Вказаним рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 03.07.2012 у справі № 22ц-2758/12 за позовом гр. ОСОБА_10 до Банку та гр. ОСОБА_1, за зустрічним позовом Банку до гр. ОСОБА_10 та ТзОВ "Азовресурс", яким скасовано рішення суду першої інстанції від 27.12.2011 року у названій справі, Банку було відмовлено в задоволенні вимоги про визнання частково недійсним Договору купівлі-продажу обладнання, за яким гр. ОСОБА_10 придбав у власність зазначене майно.

Вказані договори купівлі-продажу оспорюються Банком з підстав їх невідповідності положенням ст.ст.181, 187 Цивільного кодексу України, вчинення продажу за заниженою ціною та укладення за участю заінтересованої особи.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не представлені належні докази продажу майна за заниженими цінами.

Банком наголошується, що у виконавчому провадженні ВДВС Приазовського РУЮ майно, розташоване по вул.Шевченка, 28-а в с.Степанівка Перша Приазовського району, оцінено у 691907 грн., а у виконавчому провадженні ВДВС Мелітопольського МРУЮ майно по АДРЕСА_4 оцінено у 889569 грн.

Внаслідок чого Банк не погоджується з цінами продажу за оспорюваними угодами. Проте, порівняння результатів оцінки, замовленої ліквідатором, з оцінкою майна у виконавчих провадженнях є необґрунтованим, оскільки, знов таки, у ліквідаційній процедурі оцінювалися лише ті окремі об'єкти, що були реалізовані за договорами купівлі-продажу, що підтверджується висновками незалежного експерта Олійника № 231 від 09.03.2010 та № 253 від 06.09.2010, а у виконавчих провадженнях - об'єкти іпотечних договорів.

Як видно з наведених вище умов іпотечних договорів та договорів купівлі-продажу майно було продано в іншому обсязі та предметному складі, ніж передавалося в іпотеку, що не враховується Банком.

До того ж, у виконавчих провадженнях оцінка майна по АДРЕСА_4 виконана станом на 13.04.2009, а майна по АДРЕСА_5 - станом на 05.10.2007.

Крім того, відсутні докази оспорювання результатів оцінки по висновках незалежного експерта Олійника № 231 від 09.03.2010 та № 253 від 06.09.2010. Докази визнання у встановленому порядку з будь-яких підстав оцінки недійсною, заниженою тощо також відсутні.

Відсутні й докази визнання недійсним результатів аукціонів, що стали підставами укладення договорів купівлі-продажу.

Також Банк, як на підставі визнання недійсними оспорюваних договорів посилається на ч.1 ст.203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, ч.1 ст.215 ЦК України, за якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог ч.1 ст. 203 Кодексу, ч.11 ст.17 Закону "Про відновлення платоспроможності...", зазначаючи, що договори укладені за участю заінтересованої особи стосовно боржника - ТОВ "Азовінвест".

Ці мотиви Банку суд також не знаходить обґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з абз.23 ст.1 Закону "Про відновлення платоспроможності..." Заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входить до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника , у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Частиною 11 ст.17 Закону "Про відновлення платоспроможності..." передбачено, що угода боржника, у тому числі і та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Дійсно, з матеріалів справи слідує, що на час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу засновником ТОВ "Азовінвест" є ОСОБА_12. Це підтверджується представленими Банком витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ "Азовінвест" станом на 20.09.2010 та на 01.11.2010.

Тими ж витягами з ЄДР, представленими відповідачем - 2 наказами-розпорядженнями по ТОВ "Азовінвест" № 1 від 14.04.2009 та № 8 від 25.04.2011 підтверджується, що на час укладення оспорюваних угод керівником (директором) товариства є ОСОБА_13, якою і підписані угоди від імені покупця.

З матеріалів справи (дані паспорту ОСОБА_1 та інш.) слідує та не заперечується відповідачами, що ОСОБА_12 та ОСОБА_1 на час укладення договорів купівлі-продажу (рівно як і на цей час) є подружжям.

Згідно з ч.11 ст.17 Закону "Про відновлення платоспроможності..." право на звернення до господарського суду із заявою про визнання договору недійсним з підстав, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки, надано виключно керуючому санацією. До того ж, стороною такої угоди має бути боржник, щодо якого застосовано процедуру санації, але не боржник, визнаний господарським судом банкрутом та щодо якого застосовано ліквідаційну процедуру, продаж майна якого здійснює ліквідатор. До того ж, згідно з абз. 27 ст.1 Закону "Про відновлення платоспроможності..." угоди, щодо яких є заінтересованість, - це угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи кредиторів (про заінтересованих осіб зі сторони банкрута не зазначається).

У відповідності ж до ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений законом або договором.

Зі змісту абз.2 ч.11 ст.17 Закону "Про відновлення платоспроможності..." випливає, у такому разі підставою для визнання угоди недійсною є наявність заінтересованості та одночасно поряд з нею, як її наслідок, завдання чи можливість завдання збитків кредиторам.

Докази завдання збитків кредиторам, у тому числі і Банку, з укладенням оспорюваних договорів купівлі-продажу відсутні, що слідує з мотивувань, наведених вище. Зокрема, матеріали справи не містять доказів продажу майна за заниженими цінами.

Натомість, матеріалами справи, судовими актами підтверджується, що продаж майна здійснено у відповідності до законодавства про банкрутство, виходячи з реальних обставин, які склалися щодо майна, що передавалося ОСОБА_1 в іпотеку Банку, і Банк отримав від продажу часткове задоволення своїх вимог до банкрута.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 у справі № 16/193/09 зроблено висновок про необхідність встановлення, які фактичні обставини, що стосуються предмету спору у цій справі, були встановлені судовими рішеннями, зокрема, у справах № 13/5009/3591/11 та № 24/5009/3976/11 та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у цій справі (враховуючи, що предметом спору у цих справах є визнання недійсними Договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року та від 01.11.2010 року, укладені між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_1 та переможцем аукціону - ТзОВ "Азовінвест").

Враховуючи інший суб'єктний склад сторін цього спору ніж у справах № 13/5009/3591/11 та № 24/5009/3976/11 (позов розглядається у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 № 16/193/09) у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 24/5009/3976/11 від 30.08.2011 встановлено, що 01.11.2010 між арбітражним керуючим гр. Добровольським Едуардом Владиславовичем, ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Продавець) і ТОВ "Азовінвест" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г. за реєстровим номером 5446, за умовами якого ліквідатор фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що діє від її імені, передає у власність, а ТОВ "Азовінвест" приймає нерухоме майно - автозаправну станцію на 125 заправок на добу, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Степанівка Перша, вул. Шевченко, 28а, яка розташована на орендованій земельній ділянці, кадастровий номер земельної ділянки 2324586200:01:001:0043 та зобов'язується сплатити за нього

визначену за домовленістю сторін грошову суму, в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Нерухоме майно, що набувається за цим договором використовується для організацій діяльності автозаправної станції. Цільове призначення цього комплексу Покупцем змінюватися не буде.

Нерухоме майно складається з: адміністративної будівлі, черепашникової, обкладеної цеглою, загальною площею 10,51 кв. м., позначеною в плані літерою А-1; вигрібної ями №3; вбиральні № 4; навісу металевого № 5, навісу європласт № 6; мощення з/б, бетонування № 7,8, каналізації № 10.

Зазначене майно належить гр. ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Степанівською Першою сільською радою Приазовського району Запорізької області 17.12.2008 року, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Нерухомість-П" Приазовської районної ради Запорізької області №27672690 від 18.10.2010р.

Предметом позову є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010р., укладеного між арбітражним керуючим Добровольським Е.В., ліквідатором ФОП ОСОБА_1 і ТОВ "Азовінвест".

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 01.11.2010р. означений комплекс складається з: адмінбудівлі АЗС на 125 з/д, черепашникової, обкладеної цеглою, загальною площею 10,51 кв.м., позначеної в плані літерою А-1; вигрібної ями № 3; вбиральні № 4; навісу металевого № 5; навісу європласт № 6; мощіння з/б, бетонування № 7,8; каналізації № 10.

Отже, в момент укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна до предмету продажу увійшла лише частина об'єктів, що входять до складу комплексу.

Не увійшли до предмету продажу: сховище ПММ АПБ-10 (літ. № 1), трансформаторна підстанція (літ. М 2).

Відповідно до Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005р. № 376 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20 березня 2006р. за № 291/12165), автозаправна станція - це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

За приписами ст. 187 Цивільного кодексу України, складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню".

Згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.10.2007р., автозаправна станція зареєстрована як об'єкт нерухомості КП "Нерухомість-П" Приазовської районної ради Запорізької області за реєстраційним номером 3757761.

Відповідно до цього Витягу, складовими частинами комплексу є: адмінбудівля АЗС на 125 з/д (А-1) загальною площею 10,51 кв. м., сховище ПММ АПБ-10 (№ 1), трансформаторна підстанція (№ 2), вигрібна яма (№ 3), вбиральня (№ 4), навіс металевий (№ 5), навіс європласт (№ 6), мощеніє з/б, бетонірування (№ 7,8), каналізація (№ 10).

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За приписами ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, суд у справі № 24/5009/3976/11 дійшов висновку, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010р., укладений між арбітражним керуючим Добровольським Едуардом Владиславовичем (ліквідатором ФОП ОСОБА_1.) та ТОВ "Азовінвест" є таким, що укладений з порушенням вимог чинного законодавства, що дає підстави для визнання його недійсним.

Рішенням господарського суду № 24/5009/3976/11 від 30.08.2011 договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010р. визнано недійсним, рішення оскаржено не було, відтак -набуло законної сили.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 у справі № 16/193/09 касаційна інстанція звернула увагу місцевого суду, що після набрання, в порядку ст. 85 ГПК України, законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 24/5009/3976/11, Договір купівлі-продажу від 01.11.2010 року, у будь-якому разі, є таким, що визнаний господарським судом недійсним.

Крім того, у відповідності зі ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначила, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав та свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права, у зв'язку з чим суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.11.2010 підлягають частковому задоволенню. Слід визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010, який укладений між арбітражним керуючим Добровольським Едуардом Владиславовичем, ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест" (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Комунарів, 36-а, код ЄДРПОУ 36448641), що посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г. за реєстровим номером 5446.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 26.07.2011 року № 13/5009/3591/11 позов задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2011 року, укладений між арбітражним керуючим Добровольським Едуардом Владиславовичем (ліквідатором ФОП ОСОБА_1.) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест", посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області -Тимченко М.Г. за реєстровим номером 4644. Під час розгляду справи в апеляційному порядку, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 залучено до участі у справі як третього відповідача, оскільки господарським судом першої інстанції останню було визначено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азовінвест" задоволено. Рішення господарського суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 № 13/5009/3591/11 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення №10007/0292 філії "Запорізьке обласне управління публічного акціонерного товариства "Ощадбанк" залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року у справі №13/5009/3591/11 -без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погодилась з висновками Донецького апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Майно, продане за договором купівлі-продажу від 20.09.2010 року арбітражним керуючим Добровольським Е.В. (як ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) Товариству з обмеженою відповідальністю "Азовінвест", було придбане ФОП ОСОБА_1 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма" на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2006 року (дублікат цього договору виданий 07.06.2007 року та зареєстрований у Комунальному підприємстві "Мелітопольське міжміське бюро інвентаризації" 16.06.2007 року, реєстраційний номер 1609370).

З наявної у матеріалах справи копії "дублікату, що має силу оригіналу" договору купівлі-продажу комплексу від 02.02.2006 року (а.с.88 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 набула у власність комплекс, що знаходиться у місті Мелітополі на вул. Чкалова, буд.31; комплекс складається з будівлі цегляної, зазначеної на плані літерою "Б-1", загальною площею 14,4 кв.м, нежитловою площею 10,3 кв.м, навісу Г-1, навісу Д-1, паливно-роздавальних колонок №1-4, ємностей №5-12, очисного колодязю №13, огорожі №14-15 та наземного нафтопроводу №16. Однак, про те, що ОСОБА_1 придбала у власність АЗС (автозаправочну станцію) в договорі купівлі-продажу комплексу нерухомого майна від 02.02.2006 року та інших документах не вказано.

Крім того, як встановив та зазначив у оскаржуваній постанові Донецький апеляційний господарський суд, рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2010 року у справі №22-4774 право власності на частину об'єктів комплексу, придбаного ОСОБА_1 по договору від 02.02.2006 року, зокрема: паливно-роздавальні колонки та ємності для зберігання палива, визнано за іншою особою -громадянином ОСОБА_9. Тобто, частина об'єктів комплексу перейшла у власність іншої особи.

Згідно зі ст.ст. 186, 187 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

З огляду на вище викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що при відсутності доказів, які б підтверджували, що за спірним договором купівлі-продажу від 20.09.2010 року, укладеним між ліквідатором банкрута ФОП ОСОБА_1 -арбітражним керуючим Добровольським Е.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест", було продано частину об'єктів нерухомого майна, що входили до складу комплексу, визначеного саме як комплекс - "Автозаправна станція", апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання, на підставі ст.187 Цивільного кодексу України, спірного договору недійсним, обґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду та постановив про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.09.2010 не підлягають задоволенню.

З врахуванням часткового задоволення позову, судові витрати слід стягнути з відповідачів 1 та 2 відповідно до статті 49 ГПК України.

У зв'язку з несплатою позивачем суми судового збору у повному обсязі, слід стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії "Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" в доход Державного бюджету України 1147 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010, який укладений між арбітражним керуючим Добровольським Едуардом Владиславовичем, ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовінвест" (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Комунарів, 36-а, код ЄДРПОУ 36448641), що посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г. за реєстровим номером 5446.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії "Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (72319, м. Мелітополь, Запорізької області, вул. Кірова, 65, код ЄДРПОУ 02760363) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38025409, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя, № рахунку 31215206783007, МФО 813015) 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) в особі ліквідатора Бичківського Олексія Олексійовича АДРЕСА_6; ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії "Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (72319, м. Мелітополь, Запорізької області, вул. Кірова, 65, код ЄДРПОУ 02760363) 573 (п'ятьсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовінвест" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Комунарів, 36-а, код ЄДРПОУ 36448641) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії "Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (72319, м. Мелітополь, Запорізької області, вул. Кірова, 65, код ЄДРПОУ 02760363) 573 (п'ятьсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.І.Черкаський

дата складання повного рішення - 23.03.2015