Рішення № 43245722, 23.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.15 Справа № 904/1625/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 208102, 68 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Степура Е.В. - представник за дов. № б/н від 03.03.15

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" про стягнення основного боргу у сумі 197820, 73 грн. та пені у розмірі 10281, 95 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки ТФ № 702 від 23.06.2011 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.03.2015.

18.03.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (арк. с. 56).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" (далі - позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 563/14 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (далі - товар). Найменування. асортимент. кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків і складають невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору ціна за одиницю виміру товару, що поставляється за цим договором, визначається у гривнях. не враховує податок на додану вартість, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України, та зазначається у специфікаціях.

Сума цього договору визначається як загальна вартість товару, поставленого за весь період дії цього договору на підставі оформлених сторонами специфікацій (п. 2.4 договору).

Товар передається постачальником покупцю на підставі видаткової накладної з відміткою покупця про прийняття товару (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору датою поставки товару і датою переходу права власності на товар є дата, зазначена покупцем у видатковій накладній про прийманні товару.

Специфікацією № 1 від 17.09.2014 до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 270156, 26 грн. та пунктом 6 даної специфікації встановили, що авансовий платіж у розмірі 50% від вартості погодженої партії товару покупець перераховує протягом 14 календарних днів від дати надання постачальником рахунку на оплату. Відповідно до п. 7 специфікації № 1 остаточний розрахунок за поставлену по даній специфікації партії товару покупець здійснює протягом 30 календарних днів від дати поставки (арк. с. 15-16).

Рахунок № ДКП00000250 на оплату вищезазначеної суми був виставлений позивачем відповідачу 19.09.2014 (арк. с. 21).

03.10.2014 відповідач здійснив передплату згідно рахунку № ДКП00000250 від 19.09.2014 у розмірі 135078, 13 грн., що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку (арк. с. 49).

Специфікацією № 2 від 22.10.2014 до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 61279, 20 грн. та пунктом 6 даної специфікації встановили, що авансовий платіж у розмірі 50% від вартості погодженої партії товару покупець перераховує протягом 10 банківських днів від дати надання постачальником рахунку на оплату. Відповідно до п. 7 специфікації № 2 остаточний розрахунок за поставлену по даній специфікації партії товару покупець здійснює протягом 10 банківських днів від дати поставки (арк. с. 17).

Специфікацією № 3 від 23.10.2014 до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 6253, 20 грн. та пунктом 6 даної специфікації встановили, що авансовий платіж у розмірі 50 % від вартості погодженої партії товару покупець перераховує протягом 10 банківських днів від дати надання постачальником рахунку на оплату. Відповідно до п. 7 специфікації № 2 остаточний розрахунок за поставлену по даній специфікації партії товару покупець здійснює протягом 10 банківських днів від дати поставки (арк. с. 18).

Рахунки № ДКП00000328 та № ДКП00000329 на оплату вищезазначених сум був виставлений позивачем відповідачу 04.11.2014 (арк. с. 23-24).

11.11.2014 відповідач здійснив передплату згідно рахунків № ДКП00000328 та № ДКП00000329 від 04.11.2014 у розмірі 33765, 60 грн., що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку (арк. с. 50).

Специфікацією № 5 від 20.11.2014 до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 57951, 60 грн. та пунктом 6 даної специфікації встановили, що авансовий платіж у розмірі 50% від вартості погодженої партії товару покупець перераховує протягом 5 банківських днів від дати надання постачальником рахунку на оплату. Відповідно до п. 7 специфікації № 1 остаточний розрахунок за поставлену по даній специфікації партії товару покупець здійснює протягом 15 календарних днів від дати поставки (арк. с. 19).

Рахунок № ДКП00000351 на оплату вищезазначеної суми був виставлений позивачем відповідачу 12.11.2014 (арк. с. 25).

20.11.2014 відповідач здійснив передплату згідно рахунку № ДКП00000351 від 12.11.2014 у розмірі 28975, 80 грн., що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку (арк. с. 51).

На виконання умов договору, позивач поставив з 11.11.2014 по 12.01.2015, а відповідач прийняв товар на загальну суму 395640, 26 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаних обома сторонами (арк. с. 26-43).

Відповідач вартість поставленого товару повністю не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 13.02.2015 вих.№ 81-юр/15, в якій просив сплатити суму заборгованості у розмірі 197820, 73 грн. (арк. с. 58-61). Відповідач залишив дану претензію без відповіді.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем авансових платежів, несплаченою залишається вартість поставленого товару у розмірі 197820, 73 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 197820, 73 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 197820, 73 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 10281, 95 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 10281, 95 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 4162, 06 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115; ідентифікаційний код 05393139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Пром" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Петровського, 34; ідентифікаційний код 36989671) основний борг у сумі 197820, 73 грн., пеню у розмірі 10281, 95 грн. та 4162, 06 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.03.2015

Суддя В.І. Ярошенко