Ухвала суду № 43245529, 24.03.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" березня 2015 р. Справа № 903/142/14 За скаргою Луцького підприємства електротранспорту

на дії заступника начальника Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції

у справі

за позовом приватного підприємства "Айслаг", м.Луцьк

до Луцького підприємства електротранспорту

про стягнення 771 377,67 грн.

Суддя: Шум М. С.

Представники:

від скаржника: Івчик М. О., довіреність від 26.02.2015 року №06-06/258

від стягувача: Нерубайлов В. Д., довіреність від 09.02.2015 року

від ДВС Луцького МУЮ: заступник начальника Першого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ - Смольська О. П., довіреність від 12.01.2015 року №78

Суть спору: скаржник - Луцьке підприємство електротранспорту звернувся в господарський суд Волинської області із скаргою від 11.03.2015 року №06-06/289 на дії заступника начальника Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції у справі №903/142/14 за позовом приватного підприємства "Айслаг" до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення 771 377, 67 грн.

У відповідній скарзі ЛПЕ просить суд визнати неправомірними дії заступника начальника Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Смольської О. П. щодо арешту коштів Луцького підприємства електротранспорту та скасувати постанову від 27.02.2015 року №43267529 про арешт коштів боржника як незаконну.

В обґрунтування скарги Луцьке підприємство електротранспорту зазначає, що 03.03.2015 року отримало постанову від 27.02.2015 року №43267529 про арешт коштів боржника, винесену заступником начальника Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Смольською О. П. Разом з тим, з окремих банків, у яких відкриті рахунки підприємства скаржником отримано повідомлення про арешт рахунків згідно зазначеної постанови.

Луцьке підприємство електротранспорту вважає постанову про накладення арешту на кошти підприємства від 27.02.2015 року незаконною з наступних причин:

- оскаржувана постанова винесена на підставі наказу господарського суду Волинської області від 28.04.2014 року №903/142/14-1 про стягнення коштів з ЛПЕ на користь ПП «Айслаг». Разом з тим, 06.02.2015 року Першим відділом ДВС Луцького МУЮ проведено опис та арешт майна скаржника на підставі матеріалів зведеного виконавчого провадження до якого включено і виконавче провадження по стягнення з ЛПЕ на користь ПП «Айслаг» коштів згідно наказу суду від 28.04.2014 року №903/142/14-1;

- накладаючи арешт на кошти боржника з метою стягнення заборгованості на користь ПП «Айслаг» державною виконавчою службою застосована «виборність» стягувача серед інших, що суперечить чинному законодавству, зокрема, ст. 44 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до якої першочергово задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. А відповідно до п. 6 названої статті в останню чергу задовольняються всі інші вимоги.

Відтак, скаржник зазначає, що оскільки у зведеному виконавчому провадженні присутні вимоги щодо стягнення коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то ДВС при накладенні арешту на кошти підприємства з метою задоволення вимог ПП «Айслаг» порушено вимоги ст. 44 ЗУ «По виконавче провадження».

- накладення арешту на кошти підприємства повністю паралізує його діяльність з надання послуг по перевезенню пасажирів міським електротранспортом по місті Луцьку. Окрім того, скаржник зазначає, що постановою арештовано рахунки через які проводиться виплата заробітної плати та інших соціальних виплат працівникам підприємства.

Ухвалою суду від 13.03.2015 року розгляд скарги призначено на 24.03.2015 року, сторін зобов'язано надати суду пояснення по суті скарги.

Представник ДВС в судовому засіданні надала суду пояснення від 23.03.2015 року №6748 згідно з якими у скарзі на дії заступника начальника Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції просить відмовити, зазначила, що в порядку ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі накладати арешт на кошти боржника. Крім того, державний виконавець повідомила, що у боржника наявні рахунки, на кошти яких не накладено арешт, зокрема у ПАТ КБ «Приватбанк» та в Казначействі України. До матеріалів справи державним виконавцем долучено додаткові документи.

Представник стягувача надав суду пояснення від 24.03.2015 року №01-03/75 в яких в задоволенні скарги просить відмовити. При цьому зазначає, що накладення арешту на кошти боржника є першочерговим і не пов'язане з діями державного виконавця щодо описаного майна боржника. Розподілу стягнутих коштів між стягувачами не відбувалося, а тому не має підстав стверджувати про порушення державним виконавцем черговості погашення заборгованості, що встановлена ст. 44 ЗУ «Про виконавче провадження».

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав, інших обґрунтувань скарги, крім зазначених у ній суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін та державного виконавця та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.04.2014 року у справі №903/142/14 постановлено, зокрема, стягнути з Луцького підприємства електротранспорту на користь приватного підприємства "Айслаг" 771 377, 67 грн. (сімсот сімдесят одна тисяча триста сімдесят сім гривень і шістдесят сім копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 427, 55 грн.

На виконання рішення господарським судом Волинської області видано наказ від 28.04.2014 року №903/142/14-1.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

14.05.2014 року заступником начальника Першого ВДВС Луцького МУЮ Смольською О. П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43267529.

Згідно ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах.

27.02.2015 року заступником начальника Першого ВДВС Луцького МУЮ Смольською О. П. винесено постанову №43267529 про арешт коштів боржника. Арешт накладено на всі розрахункові рахунки, окрім тих, що соціально захищені, призначені для виплати заробітної плати, соціальних виплат та лікарняних (Т. 2, а. с. 153).

Скаржник вважає відповідну постанову незаконної та просить її скасувати.

При цьому, Луцьке підприємство електротранспорту зазначає, що накладення арешту на кошти підприємства повністю паралізує його діяльність з надання послуг по перевезенню пасажирів міським електротранспортом по місті Луцьку. Окрім того, скаржник зазначає, що постановою арештовано рахунки через які проводиться виплата заробітної плати та інших соціальних виплат працівникам підприємства.

Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відтак, зазначені твердження скаржника не можуть бути підставою для визнання постанови про арешт коштів Луцького підприємства електротранспорту від 27.05.2015 року незаконною та її скасування, оскільки стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника.

Суд звертає увагу також на те, що державним виконавцем в оскаржуваній постанові зазначено: «арешт накласти на всі розрахункові рахунки, окрім тих, що соціально захищені, призначені для виплати заробітної плати, соціальних виплат та лікарняних».

06.02.2015 року Першим відділом ДВС Луцького МУЮ проведено опис та арешт майна скаржника на підставі матеріалів зведеного виконавчого провадження до якого включено і виконавче провадження по стягнення з ЛПЕ на користь ПП «Айслаг» коштів згідно наказу суду від 28.04.2014 року №903/142/14-1.

До матеріалів справи долучено акт опису й арешту майна, проведеного заступником начальника Першого ВДВС Луцького МУЮ Смольською О. П. при примусовому виконанні зведеного ВП №19846929 про стягнення з ЛПЕ на користь юридичних та фізичних осіб боргу та на користь ОДПІ та УПФУ заборгованості по зведеному виконавчому провадженні суми боргу в розмірі 10 143 545 грн. 93 коп. (Т. 2, а. с. 155-156).

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

В пункті 4.1.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінюсту від 15.12.1999 року №74/5 зазначено таке: якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання.

Державним виконавцем долучено до матеріалів справи постанову від 19.05.2014 року про приєднання виконавчого провадження №43267529 до зведеного виконавчого провадження №19846929, яке веде Перший відділ державної виконавчої служби Луцького МУЮ, копію облікової картки на зведене виконавче провадження №19846929 до якого в тому числі включено ВП №43267529.

Скаржник в свою чергу зазначає, що з врахуванням наявного зведеного виконавчого провадження накладаючи арешт на кошти ЛПЕ з метою стягнення заборгованості на користь ПП «Айслаг» державною виконавчою службою застосована «виборність» стягувача серед інших, що суперечить чинному законодавству, зокрема, ст. 44 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до якої першочергово задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. А відповідно до п. 6 названої статті в останню чергу задовольняються всі інші вимоги.

Проте, суд зазначає, що винесення постанови про арешт коштів боржника на підставі наказу господарського суду Волинської області від 28.04.2014 року №903/142/14-1 не суперечить ст.ст. 33, 44 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки задоволення вимог стягувачів, зокрема, і вимог приватного підприємства «Айслаг» не відбулося, а відтак не має підстав стверджувати про порушення державним виконавцем встановленої законом черговості задоволення вимог стягувачів.

Крім того, державним виконавцем долучено до матеріалів справи постанови про арешт коштів боржника від 30.07.2014 року, 05.08.2014 року, 20.08.2014 року, 24.09.2014 року, 26.09.2014 року, 12.02.2015 року винесені в межах виконавчого провадження №43267529.

Відповідні постанови Луцьким підприємством електротранспорту не оскаржувалися.

Інших підстав визнання неправомірними дій заступника начальника Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Смольської О. П. щодо арешту коштів Луцького підприємства електротранспорту та скасування постанови від 27.02.2015 року №43267529 про арешт коштів боржника скаржником не зазначено.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 11, 33, 52 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Луцького підприємства електротранспорту на дії заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ Смольської О. П. від 11.03.2015 року №06-06/289 по справі №903/142/14 відхилити.

Суддя М. С. Шум