Ухвала суду № 43245385, 04.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04.02.2015Справа № 910/25870/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (вул. Печерський узвіз, 3, м. Київ, 01601; вул. Винниченка, 12/8, м. Львів, 79008)

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, 02081)

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 716,65 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Кучма О.Л., довіреність № 08-03-29/85-14від 04.03.2014,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 716,65 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виплативши відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-154-002/13.1/13 від 01.04.2013 страхувальнику страхове відшкодування в сумі 12 716,65 грн, частину якого в сумі 2 760,00 грн зараховано як страхову виплату відповідно до акта про взаємозалік від 02.09.2013, він набув згідно ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" право регресної вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування до відповідача у справі як особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 порушено провадження у справі № 910/25870/14 та призначено до розгляду на 30.12.2014.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.12.2014 та 21.01.2014 розгляд справи відкладався на 21.01.2015 та 04.02.2015 відповідно.

Ухвалою суду від 21.01.15 р. строк розгляду спору продовжувався на 15 днів.

У судове засідання 04.02.15 р. з'явився уповноважений представник відповідача.

Уповноважений представник позивача у вказане судове засідання не з'явився.

Доказів отримання позивачем копії ухвали суду від 21.01.15 р. поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103032949650, в якому зазначено, що вказану ухвалу 30.01.15 р. отримано представником позивача за довіреністю.

Про поважні причини неявки представника позивача суд не повідомлено.

Від сторін на час проведення судового засідання 04.02.15 р. заяв та клопотань процесуального характеру до суду не надходило.

Клопотання від представника відповідача про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами до суду не надходило. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Відповідно до наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву № 08-03-12 від 26.12.2014 відповідач, посилаючись на ст. 22.1 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, зазначив про відсутність в рахунку - фактурі оціненої шкоди, що суперечить наказу Фонду держмайна України та Мін"юсту України від 24.11.03 р. № 142/5/2092 "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", зокрема, п.5.5 вказаної Методики, відповідно до якого під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен, ..установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Натомість до рахунку - фактури включені позиції робіт, необхідність проведення яких не підтверджена фотознімками, а саме крило переднє праве, двері передні праві, рульова передача тощо. Виходячи з вищевикладеного відповідач вважає обґрунтованою суму відшкодування в розмірі 5 954,49 грн. та у разі непогодження позивача з визнаною відповідачем сумою вважає за необхідне призначити у даній справі судову експертизу.

Також вказаний відзив містить клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника відповідача.

За результатами дослідження матеріалів справи судом вбачається суперечливість наданих сторонами доказів та письмових пояснень щодо переліку робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, дійсної вартості матеріального збитку, який заподіяно власнику транспортного засобу Mersedes-Benz Vito державний номерний знак ВС4930ЕА та вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

Вищий господарський суд України у п.2 Постанови пленуму № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно ч.1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про судову експертизу" особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, до числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів, їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього.

Враховуючи, що в процесі розгляду справи виникла необхідність для роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань, для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, а саме для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування щодо встановлення розміру завданих в результаті ДТП пошкоджень транспортного засобу та спричиненого в їх результаті матеріального збитку, суд доходить висновку про необхідність призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Враховуючи те, що відповідно до п. 23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, суд вважає за необхідне покласти витрати по оплаті експертизи на відповідача.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Зважаючи на той факт, що для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, в зв'язку з чим у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, суд дійшов висновку про достатність підстав для застосування до спірних правовідносин інституту зупинення провадження у справі, оскільки його застосування за змістом ст. 79 Господарського процесуального кодексу України обумовлюється, зокрема, призначенням господарським судом судової експертизи.

Приймаючи до уваги призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, до отримання результатів експертизи провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 41, п.1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/25870/14 судову автотоварознавчу експертизу .

2. Проведення судової автотоварознавчої експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

3. На вирішення судової автотоварознавчої експертизи поставити наступні питання:

- які саме пошкодження виникли у автомобіля автомобіля Mersedes-Benz Vito державний номерний знак ВС4930ЕА, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.07.13 р.;

- яка дійсна вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, наземному транспортному засобу Mersedes-Benz Vito державний номерний знак ВС4930ЕА (як з урахуванням фізичного зносу, так і без його врахування);

- яка дійсна вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу Mersedes-Benz Vito державний номерний знак ВС4930ЕА .

- чи перебувають у причинно - наслідковому зв"язку з дорожньо - транспортною пригодою, що сталася 10.07.13 р., пошкоджені деталі, вузли та агрегати автомобіля Mersedes-Benz Vito державний номерний знак ВС4930ЕА, про які вказує оцінювач Софінський Р.В. у звіті № 482_13 від 02.08.13 р.;

4. Для проведення експертизи справу № 910/25870/14 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

5. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

6. Повідомити експертів про те, що відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

7. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи № 910/25870/14, а також документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, надіслати до господарського суду.

8. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду покласти на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АХА Страхування" (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070), зобов"язавши оплатити рахунок за проведення експертизи, виставлений експертною установою, і надати суду докази такої оплати.

9. Зобов'язати сторони представити в розпорядження експертів, на їх вимогу, оригінали документів, необхідних для проведення експертизи, а також інші докази у цій справі.

10. Попередити сторони про майнову відповідальність за невиконання вимог ухвали господарського суду.

11. Провадження у справі № 910/25870/14 зупинити до отримання результатів судової експертизи.

Суддя А.М. Селівон