Рішення № 43245290, 16.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/29312/14

За позовомДержавного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»доТовариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивачаРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській областіпростягнення 26 776,61 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Сінькевич В.А.від відповідача:не з'явивсявід третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус» (надалі - «Товариство») про стягнення 26 776,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди №02.1.2-24-077 від 03.10.2007 р. орендодавець передав відповідачу у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення на першому поверсі терміналу «В», розміщене за адресою: Аеропорт, Бориспіль-7, Київська обл., площею 4,10 кв.м, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 23 745,85 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 2 589,46 грн. та 3% річних у розмірі 441,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2015 р. залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи відкладено на 23.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 16.03.2015 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №33360359.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Третя особа, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2007 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець), Підприємством (балансоутримувач) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди №02.1.2-24-077 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі балансоутримувача, а саме: приміщення на першому поверсі терміналу «В», розміщене за адресою: Аеропорт, Бориспіль-7, Київська обл., 08307, площею 4,10 кв.м.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання акту передачі-приймання майна.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач.

На виконання умов Договору Підприємство передало, а орендар прийняв у користування майно загальною площею 4.1 кв.м, що підтверджується підписаним сторонами актом передачі-приймання орендованого майна від 03.10.2007 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати у розмірі 23 745,85 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом передачі-приймання орендованого майна від 03.10.2007 р.) підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з червня 2013 року по липень 2014 року. За цей період нараховано до сплати орендну плату на загальну суму 59 913,43 грн. (в тому числі, в Державний бюджет України у розмірі 36 167,58 грн. та позивачу у розмірі 23 745,85 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.5 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату на корить позивача не пізніше 15 числа місяця.

Отже, заборгованість відповідача з орендної плати перед позивачем становить 23 745,85 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 23 745,85 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості з орендної плати у розмірі 23 745,85 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 2 589,46 грн. та 3% річних у розмірі 441,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 21.07.2013 р. по 22.10.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 2 589,46 грн. та 3% річних у розмірі 441,30 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості у розмірі 23 745,85 грн., інфляційних у розмірі 2 589,46 грн. та 3% річних у розмірі 441,30 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус» (04119, м. Київ, вул. Якіра, 13-Б; ідентифікаційний код 34926028) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; ідентифікаційний код 20572069) заборгованість у розмірі 23 745 (двадцять три тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 85 коп., інфляційні у розмірі 2 589 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 441 (чотириста сорок одна) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.03.2015 р.

Суддя В.П. Босий