Рішення № 43245278, 16.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/29402/14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаСавченко Вікторії Вікторівнипростягнення 1 322,87 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Кобець Р.Ю.від відповідача: не з'явився від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (надалі - ПАТ «СК «ВУСО») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі - ПАТ «СК «УСГ») про стягнення 1 322,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «ВУСО» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №046386-02-10-01 від 18.10.2012 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП») виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Opel Astra, реєстраційний номер АА 4296 МК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Nissan Micra, реєстраційний номер АА 9135 ВІ, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ «СК «УСГ» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6866713.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2015 р., залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Савченко Вікторію Вікторівну.

17.01.2015 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що ним було здійснено страхове відшкодування внаслідок спірної ДТП на суму, визначену звітом про авто товарознавче дослідження, а нарахована до стягнення в даній справі сума має бути відшкодовано безпосередньо особою, яка завдала шкоду, тобто третьою особою у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 18.02.2015 р. у зв'язку із неявкою представника третьої особи та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 16.03.2015 р. у зв'язку і із неявкою представника третьої особи та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на вимоги ухвали суду виконав, проти викладеної у відзиві на позовну заяву позиції відповідача заперечував, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередньому судовому засіданні.

Третя особа, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2012 р. між ПАТ «СК «ВУСО» (страховик) та Шевченко Л.П. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №046386-02-10-01 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Opel Astra, реєстраційний номер АА 4296 МК, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

22.03.2013 р. о 18:45 год. на перехресті вул. Московська - вул. Кловський узвіз в м. Києві сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Opel Astra, реєстраційний номер АА 4296 МК, та автомобіля Nissan Micra, реєстраційний номер АА 9135 ВІ, а саме: Савченко В.В., керуючи автомобілем Nissan Micra, не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Opel Astra, що спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9174846.

ДТП сталася в результаті порушення Савченко В.В. п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2013 р. у справі №757/7126/13-п, відповідно до якої Савченко Вікторію Вікторівну визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №1656-02 від 30.04.2013 р. разом з доповненням №1 від 02.07.2013 р., розрахунку суми страхового відшкодування та заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 10 450,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4988 від 30.04.2013 р. та №7643 від 02.07.2013 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9174846 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Nissan Micra, реєстраційний номер АА 9135 ВІ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Opel Astra, реєстраційний номер АА 4296 МК, належить Савченко В.В. та знаходився під її керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Nissan Micra, реєстраційний номер АА 9135 ВІ, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Nissan Micra, реєстраційний номер АА 9135 ВІ, застрахована ПАТ «СК «УСГ» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6866713.

Полісом №АВ/6866713 передбачено, що франшиза становить 510,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що до позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У відповідності зі ст. 993 Цивільного кодексу України і ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, що страхувальник (чи інша особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.09.2011 р.) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.09.2011 р.) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 р. у справі № 910/3023/13.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Opel Astra, реєстраційний номер АА 4296 МК, становить 10 450,86 грн., яка повністю була виплачена позивачем потерпілій особі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Авто Планета Україна» на підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 26.03.2013 р.

При цьому, суд відзначає, що безпосередньо з Договору вбачається, що автомобіль Opel Astra, реєстраційний номер АА 4296 МК, - 2012 року випуску, тобто строк його експлуатації на момент настання ДТП не перевищував 7 років. Тому, з огляду на положення п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, розмір якого визначено без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до відповідача із заявою №3407 від 11.07.2014 р., в якій просив прийняти рішення про страхове відшкодування та перерахувати кошти на користь ПАТ «СК «ВУСО».

Відповідач частково сплатив страхове відшкодування користь позивача у розмірі 8 617,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14692 від 21.08.2013 р.

Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АВ/6866713 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а також частку оплату суми страхового відшкодування, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1 322,87 грн. (вартість відновлювального ремонту у розмірі 10 450,86 грн. - 510,00 грн. франшизи - 8 617,99 грн. сплачених згідно платіжного доручення №14692 від 21.08.2013 р.).

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «СК «ВУСО» є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31; ідентифікаційний код 31650052) суму страхового відшкодування у розмірі 1 322 (одна тисяча триста двадцять дві) грн. 87 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2015 р.

Суддя В.П. Босий