Постанова № 43245212, 24.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

24 лютого 2015 року Справа № 814/85/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доУправління державної міграційної служби України в Миколаївській обл., вул. Декабристів, 5-а,Миколаїв,54001 Центрального районного відділу міста Миколаєва Управління державної міграційної служби у Миколаївській області, вул. Наваринська, 15,Миколаїв,54030

треті особиОСОБА_2, АДРЕСА_2 ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, АДРЕСА_2 ОСОБА_5, АДРЕСА_2 провизнання неправомірними дій та скасування реєстрації місця проживання, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просила визнати неправомірними дії Центрального районного відділу м. Миколаєва Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (далі по тексту - відповідач 2) щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області ( далі по тексту - відповідач 1) скасувати зазначену реєстрацію.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачка вказує на те, що відповідачем 2 в порушення вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» здійснено реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, згода на що нею (ОСОБА_4.) не надавалась.

Відповідач 1 позов не визнав, в письмових запереченнях зазначивши на правомірність оспорюваних дій, здійснених відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регламентують їх службову діяльність. Враховуючи, що з дати оформлення реєстрації місця проживання ОСОБА_3 (19.05.2009 р.) минуло більше 3 років та відповідні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію, знищені у встановленому порядку, підтвердити чи спростувати законність оформлення реєстрації місця проживання вказаному громадянину за адресою: АДРЕСА_2 не є можливим.

Відповідач 2 не скористався своїм правом надати заперечення проти позову, явку представника в судове засідання не забезпечив.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились.

Третя особа ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні позову, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідачем 2 правомірно зареєстровано його місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, за якою він мешкає постійно з моменту народження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на праві власності з 1988 року належить домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, 27/100 (надалі також - домоволодіння), 35/100 часток якого у 2005 році нею відчужено ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Як зазначає позивачка, з 2005 року в домоволодінні вона не проживала та не була зареєстрована. У 2013 році їй стало відомо, що в домоволодінні зареєстровані ОСОБА_2 з 08.06.2001 року та ОСОБА_3 з 19.05.2009 року, дозвіл на реєстрацію яких нею та іншими співласниками домоволодіння не надавався.

19.09.2014 року позивачка звернулась до Центрального районного відділу м. Миколаєва Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області із заявою про пояснення законності оформлення реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_2.

Листом від 26.09.2014 року № 2/1-3764 відповідачем 2 повідомлено позивачку про те, що підтвердити чи спростувати законність оформлення реєстрації цих громадян в теперішній час не можливо, оскільки матеріали заяв про реєстрацію громадян, в яких проставлені відповідні підписи (заявника, власника /власників житла) знищено у встановленому порядку.

На думку позивачки, оскільки нею та/або іншими співвласниками домоволодіння АДРЕСА_2 не надавався дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за цією адресою, відповідач 2 неправомірно здійснив оспорювану реєстрацію місця проживання.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди у відповідності з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, підставами для визнання дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправною, а рішення недійсним (нечинним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення.

Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області входить в систему Державної міграційної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Таким чином, відповідач 1 та відповідач 2 є суб'єктами владних повноважень і самостійно здійснюють владні управлінські функції, в тому числі з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи відповідно та в межах, встановлених Конституцією та законами України, а також актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністра внутрішніх справ та інших нормативно-правових актів.

Як слідує із ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місце проживання в Україні», реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Стаття 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначає, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Для реєстрації особа або її законний представник подає:

- письмову заяву;

- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

- талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

До того ж, окрім зазначеного, для реєстрації місця проживання особа відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», затверджений наказом МВС України № 1077 від 21.11.2012 р. (далі - Порядок) подає документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано Центральним районним відділом в м. Миколаєві Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області 19.05.2009 року.

Згідно Переліку типових документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом МВС України від 04.06.2002 р. № 519, заяви про реєстрацію місця проживання громадян, в яких проставлені відповідні підписи (власника/співвласника житла) зберігаються 3 роки, а в подальшому знищуються у встановленому порядку.

Оскільки документи, на підставі яких відповідачем 2 здійснено оспорювану реєстрацію місця проживання ОСОБА_3, зі спливом трирічного строку зберігання знищено у встановлено порядку, суд не вбачає підстав для визнання протиправних дій щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 без дозволу на це власника/співвласника домоволодіння АДРЕСА_2, протиправними, адже неможливо встановити невідповідність цих дій вимогам наведених вище норм.

Будь-яких допустимих доказів, які б свідчили на користь суджень позивача про порушення відповідачем 2 чинного законодавства під час здійснення оспорюваної реєстрації місця проживання ОСОБА_3, позивачем не надано.

Разом з цим, з наданих до суд третьою особою - ОСОБА_3 повідомлення дошкільного навчального закладу №68 від 16.02.2015 р. № 04/01-22, довідки Управління освіти Миколаївської міської ради № 47 від 16.02.2015 року, копій з медичної книжки ОСОБА_3 та показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 слідує, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 з моменту народження та по теперішній час разом із матір'ю та іншими членами родини (брат, тітка).

Зазначене також узгоджується з відміткою про реєстрацію у паспорті ОСОБА_7 (копія наявна в матеріалах справи), яка є матір'ю третьої особи ОСОБА_3, з якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 її зареєстровано ще до народження сина (ОСОБА_3.) в 16.04.1979 року. Крім того, на користь пояснень третьої особи - ОСОБА_3 вказує той факт, що дітей віком до 14 року реєструють за місцем реєстрації батьків (одного з батьків, з яким проживає дитина).

Отже, відсутність на час розгляду справи документів, які б свідчили про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 до отримання ним паспорту 19.05.2009 року, не може свідчити про відсутність їх під час вчинення відповідачем 2 оспорюваних дій.

Таким чином, позивачем не доведено неправомірності дій відподвідачів та відсутність у ОСОБА_3 права на реєстрацію в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, що в даному випадку є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний