Ухвала суду № 43245165, 24.03.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

________________________

УХВАЛА

"24" березня 2015 р. Справа № 918/227/15

Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі – Товариство)

до комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради (далі – Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 853 456 грн. 82 коп.,

за участі представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства заборгованості за укладеним між сторонами договором на постачання теплової енергії від 23 вересня 2013 року № 1148 в сумі 853 456 грн. 82 коп., з яких: 772 971 грн. 51 коп. – основний борг, 26 275 грн. 97 коп. – пеня, 6 546 грн. 38 коп. – 3% річних, 47 662 грн. 96 коп. – інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 березня 2015 року порушено провадження у справі № 918/227/15 та призначено її до розгляду на 24 березня 2015 року.

До початку призначеного судового засідання через канцелярію суду надійшла заява Товариства від 23 березня 2015 року № 03-05/988/803 (а.с. 26), в якій останнє, зокрема, просило суд припинити провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у зв’язку з відсутністю предмету спору. В обґрунтування даної заяви позивач посилався на те, що спір між сторонами щодо стягнення з відповідача суми основного боргу був у добровільному порядку врегульований шляхом укладення між сторонами 20 березня 2015 року договору про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію № 933. На підтвердження даного факту Товариством до даної заяви було долучено копію вищезазначеного правочину (а.с. 27-28).

Сторони про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, у разі відсутності предмету спору.

Судом встановлено, що предметом даного спору є стягнення заборгованості, яка утворилася перед Товариством у зв’язку з неналежним виконанням Підприємством взятих на себе грошових зобов’язань по оплаті теплової енергії, наданої останньому за договором на постачання теплової енергії від 23 вересня 2013 року № 1148.

При дослідженні матеріалів справи судом також було встановлено, що 20 березня 2015 року між сторонами був укладений договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію № 933, за умовами якого Підприємство зобов'язалося згідно узгодженого сторонами графіку погашати дебіторську заборгованість за теплову енергію, поставлену та спожиту останнім на підставі договору на постачання теплової енергії від 23 вересня 2013 року № 1148.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 604 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Отже, одним із способів припинення зобов'язання за домовленістю сторін є новація зобов'язання або заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.

Відтак, з 20 березня 2015 року згідно вищенаведених приписів чинного законодавства зобов’язання Підприємства щодо оплати вартості поставленої йому теплової енергії за договором на постачання теплової енергії від 23 вересня 2013 року № 1148 припинилося за домовленістю сторін шляхом новації. Водночас у відповідача виникло нове зобов’язання по сплаті грошових коштів, передбачених договором про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 20 березня 2015 року № 933.

Оскільки після звернення позивача до суду з вказаним позовом зобов'язання щодо виконання умов договору на постачання теплової енергії від 23 вересня 2013 року № 1148, на підставі якого був поданий даний позов, припинилося, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині стягнення з Підприємства суми спірного основного боргу, у зв’язку з чим вважає за необхідне провадження у справі в зазначеній частині припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Крім того, у вищезазначеній заяві від 23 березня 2015 року № 03-05/988/803 Товариство на підставі статей 22, 80 ГПК України просило суд прийняти його відмову від позову в частині стягнення з Підприємства 26 275 грн. 97 коп. пені, 6 546 грн. 38 коп. 3% річних та 47 662 грн. 96 коп. інфляційних втрат.

Частиною 4 статті 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За частиною 1 статті 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін (частина 2 статті 78 ГПК України).

Згідно з частиною 6 статті 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи той факт, що відмова позивача від позовних вимог у даній справі в частині стягнення з Підприємства нарахованої пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат підписана уповноваженою на це особою, не суперечить чинному законодавству та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства про відмову від позову та припинення провадження у даній справі у вищезазначеній частині позовних вимог на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України.

Крім того, суд, керуючись частиною 2 статті 78 ГПК України, додатково роз’яснює позивачу правові наслідки відмови від позову, якими є недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відтак, провадження у даній справі підлягає припиненню.

За змістом частини 3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій, зокрема, мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат та про повернення судового збору з бюджету.

Частиною 2 статті 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на вищезазначене, суд на підставі вказаної статті Кодексу дійшов висновку про необхідність покладення витрат по оплаті судового збору в розмірі 17 069 грн. 14 коп. на Підприємство.

За таких обставин, керуючись статтями 22, 49, 78, пунктами 1-1, 4 частини 1 статті 80, статтею 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі № 918/227/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості в сумі 853 456 грн. 82 коп.

Стягнути з комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської обласної ради (33028, місто Рівне, майдан Просвіти, будинок 1, ідентифікаційний код: 33724010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 27, ідентифікаційний код: 36598008) 17 069 (сімнадцять тисяч шістдесят дев'ять) грн. 14 коп. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Є.В. Павленко