Рішення № 43244997, 16.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/2813/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Веталон"доДержавного підприємства "Конярство України"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім"простягнення 545 401,51 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Лященко С.Свід відповідача: не з'явився від третьої особи:Лященко С.С

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веталон" (надалі - ТОВ "Веталон") звернулося господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Конярство України" (надалі - ДП "Конярство України") про стягнення 545 401,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з укладенням позивачем договору №2Д про відступлення права вимоги від 19.05.2014 р. до нього перейшло право вимоги до відповідача за грошовими зобов'язаннями, що виникли на підставі Біржового договору №7 Запорізької товарної біржі «Гілея» від 11.05.2012 р., а тому ТОВ "Веталон" просить стягнути з ДП "Конярство України" заборгованість у розмірі 545 401,51 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2015 р. порушено провадження у справі №910/921/15-г, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім", та призначено розгляд справи на 16.03.2015 р.

16.03.2015 р. до канцелярії суди надійшли пояснення третьої особи в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" підтверджує укладення з позивачем договору

№2Д про відступлення права вимоги від 19.05.2014 р. та передачу ТОВ "Веталон" документів, які підтверджують виконання третьою особою своїх зобов'язань з поставки засобів захисту рослин згідно Біржового договору Запорізької товарної біржі «Гілея» №7 від 11.05.2012 р.

В судове засідання 16.03.2015 р. представник позивача та третьої особи з'явився, надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.03.2015 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на зворотному боці ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103033358800, яке було отримане 23.02.2015 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2012 р. між ДП "Конярство України" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" (продавець) було укладено Біржовий договір №7 Запорізької товарної біржі «Гілея» (надалі - "Біржовий Договір"), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити згідно умов цього договору засоби захисту рослин (надалі - "товар"), код товару 24.15.3, за номенклатурою згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною біржового договору.

Згідно пункту 1.2 Біржового Договору обсяги закупівлі можуть бути зменшені за домовленістю сторін.

У пункті 3.3 Біржового Договору зазначена форма оплати: оплата здійснюється в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на відповідні банківські рахунки.

Поставка вважається здійсненою в момент підписання Сторонами акту приймання-передачі біржового товару на базисі поставки відповідно до умов цього Договору (п. 4.4 Біржового Договору).

За умовами п. 5.1 Біржового Договору оплата вартості товару за договором здійснюється покупцем на підставі рахунку на оплату товару, виставленого продавцем до 01.12.2012 р. Допускається здійснення поетапної оплати.

На виконання умов Біржового Договору постачальником було поставлено покупцю товар на суму 545 401,51 грн., що підтверджується видатковою накладною №1662 від 16.05.2012 р.

19.05.2014 р. між ТОВ "Веталон" (новий кредитор) та ТОВ "Агрофармахім" (первісний кредитор) було укладено договір №2Д про відступлення права вимоги (надалі - "Договір відступлення"), у відповідності до п. 1.2 якого новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника (ДП "Конярство України") належного виконання всіх зобов'язань за Біржовим договором №7 від 11.05.2012 р., укладеним між первісним кредитором та боржником.

21.11.2014 р. позивач звернувся до ДП "Конярство України" із вимогою №9 від 14.11.2014 р., в якій просив відповідача сплатити заборгованість за поставлений згідно Біржового Договору товар протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару на загальну суму у розмірі 545 401,51 грн.

Укладений сторонами Біржовий Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Біржовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (видатковою накладною №1662 від 16.05.2012 р.) підтверджується здійснення продавцем поставки товару покупцю загальною вартістю 545 401,51 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Аналогічні висновки щодо строку виконання грошового зобов'язання зі змісту ст. 692 Цивільного кодексу України містяться в постанові Вищого господарського суду України від 28.2.2012 р. у справі №5002-8/481-2011 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р.

Біржовим Контрактом не було встановлено строку відстрочення оплати грошового зобов'язання, а тому з урахуванням положень ст.ст. 530, 692 Цивільного кодексу України відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар на наступний день після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виконання свого грошового зобов'язання з оплати поставленого згідно Біржового Договору товару, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність у покупця заборгованість перед постачальником у розмірі 545 401,51 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість кредитора у зобов'язанні передати свої права іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

19.05.2014 р. між ТОВ "Веталон" (новий кредитор) та ТОВ "Агрофармахім" (первісний кредитор) було укладено договір №2Д про відступлення права вимоги (надалі - "Договір відступлення"), у відповідності до п. 1.2 якого новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника (ДП "Конярство України") належного виконання всіх зобов'язань за біржовим договором №7 від 11.05.2012 р., укладеним між первісним кредитором та боржником.

24.04.2014 р. на адресу відповідача було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги, в якому було вказано, зокрема, реквізити нового кредитора.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача сплатити заборгованість за Біржовим Договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цього права.

21.11.2014 р. позивач звернувся до ДП "Конярство України" із вимогою №9 від 14.11.2014 р., в якій просив сплатити відповідача заборгованість за надані згідно Біржового Договору послуги, протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги.

З матеріалів справи (з опису вкладення до цінного листа від 21.11.2014 р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4909802807336) вбачається, що ДП «Конярство України» отримало вказану вимогу про сплату заборгованості 24.11.2014 р.

Відтак, суд, керуючись ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання відповідача зі сплати позивачу заборгованості у розмірі

545 401,51 грн. на дату розгляду справи настав.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 708 390,38 грн. за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з ДП «Конярство України» на користь ТОВ «Веталон» заборгованості у розмірі 545 401,51 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ,

вул. Б. Грінченка, буд. 1; ідентифікаційний код 37404165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" (49064, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Камчатська, буд. 26, кв. 3; ідентифікаційний код 38112674) заборгованість у розмірі 545 401 (п'ятсот сорок п'ять тисяч чотириста одна) грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 10 908 (десять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 03 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя В.П. Босий