Рішення № 43244971, 16.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/29504/14

За позовомПриватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»доФізичної особи-підприємця Саєнка Андрія Васильовичапростягнення 22 421,81 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Сокольчук С.О.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі - ПО «УЛАСП») звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Саєнка Андрія Васильовича (надалі - «Підприємець») про стягнення 22 421,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неналежним чином виконано зобов'язання за договором №КБР-36/12/11 від 01.12.2011 р. з виплати винагороди (роялті), у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 17 500,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 353,21 грн., 3% річних у розмірі 754,81 грн. та інфляційних у розмірі 2 813,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.02.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 16.03.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02217, мм. Київ, просп. Маяковського, 20, кв. 30, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19764282 від 12.12.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПО «УЛАСП» є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління № 19/2011 від 24.01.2011 р.

27.04.2011 р. між ПО «УЛАСП» (УЛАСП) та Підприємцем (користувач) було укладено Договір №КБР-32/12/11 від 01.12.2011 р. (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2.1 Договору користувач здійснює публічне виконання оприлюднених фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (твори), а УЛАСП здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного Договору та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Згідно з п. 2.3 Договору користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж, після чого надати УЛАСП акт про виплату роялті згідно з п. 2.5 даного договору. Не зважаючи на дату укладення договору, користувач здійснює виплату винагороди за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього Договору.

За змістом п. 3.3 Договору користувач зобов'язується протягом 5 (п'яти) днів письмово повідомити УЛАСП про припинення публічного виконання творів в закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до Договору. У разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин Користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору, у повному обсязі і за весь період.

Відповідно до п. 4.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.12.2012 р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.

Згідно з п. 4.2 Договору у випадку якщо жодна з сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в пункті 4.1 Договору дати припинення дії Договору, дія Договору вважається продовженою ще на один календарний рік і так кожного разу. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних у Договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа.

У додатку №1 до Договору зазначено перелік закладів в яких відповідач здійснює публічне виконання творів, а саме: Центр естетичного розвитку « 4000» (м. Київ, вул. А. Ахматової, 13-Д).

Згідно з пунктом 1.2 додатку №2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набрання чинності Договором становить 500,00 грн.; зазначена сума щомісячно повинна перераховуватися користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору.

Спір у справі виник у зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань з виплати щомісячної винагороди, у зв'язку з чим позивач вказує на існування у відповідача заборгованості у розмірі 17 500,00 грн. за період з лютого 2012 року по листопад 2014 року.

Відповідно до приписів статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Частиною 5 статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, з'ясувавши, що позивач є організацією колективного управління; між ним і Підприємством укладено Договір, за яким користувачу передано невиключні права на використання будь-яких (усіх) творів, що не суперечить чинному законодавству; сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, - господарський суд дійшов висновку, що Договір є укладеним в належній формі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.2 додатку №2 до Договору сторонами погоджено суму щомісячної винагороди, яка повинна перераховуватися на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.

Згідно зі статтею 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання в силу припису статті 525 Цивільного кодексу України не допускається.

За визначенням, наведеним підпункті 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, роялті (винагорода) - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Виходячи з наведеного, за здійснення публічного виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань відповідач зобов'язався виплачувати винагороду (роялті) ПО «УЛАСП» відповідно до умов Договору, що і передбачено пунктом 2.1 вказаного Договору.

Таким чином, заборгованість відповідача за період з лютого 2012 року по листопад 2014 року становить 17 500,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору у розмірі 17 500,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємцем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПО «УЛАСП» про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 17 500,00 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 353,21 грн., 3% річних у розмірі 754,81 грн. та інфляційних у розмірі 2 813,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 25.01.2012 р. по 01.12.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2.6 Договору у разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання по договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 353,21 грн., 3% річних у розмірі 754,81 грн. та інфляційні у розмірі 2 813,79 грн.

Крім того, частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем заяви про застосування судом строку позовної давності в частині нарахованої пені ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на користь ПО «УЛАСП» заборгованості у розмірі 17 500,00 грн., пені у розмірі 1 353,21 грн., 3% річних у розмірі 754,81 грн. та інфляційних у розмірі 2 813,79 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саєнка Андрія Васильовича (02217, мм. Київ, просп. Маяковського, 20, кв. 30; ідентифікаційний номер 3017115433) на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02100, м. Київ, вул. Бажова, 15/20; ідентифікаційний код 37396233) заборгованість у розмірі 17 500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 353 (одна тисяча триста п'ятдесят три) грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 754 (сімсот п'ятдесят чотири) грн. 81 коп., інфляційні у розмірі 2 813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя В.П. Босий