Рішення № 43244967, 17.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015Справа №910/27307/14

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Житлобудекспрес»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Департамент фінансів Київської міської державної адміністрації

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 604 585, 00 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Літвінова М.Є.

Марченко О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Колбай І.А. за довіреністю № 056/24-8 від 12.01.2015 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Житлобудекспрес» (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача надати позивачу уточнюючі акти виконаних робіт на суму 604 585, 00 грн. та стягнення з відповідача коштів у розмірі 604 585, 00 грн. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір № 26 від 29.11.2010 р. та Договір № 26-Д від 29.11.2012 р., за умовами яких відповідач зобов'язався виконати роботи з будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж по вулиці Петропавлівській, 50, 50-Б у Подільському районі міста Києва. Договірна ціна за Договором № 26 була визначена у розмірі 14 241 412, 21 грн., за Договором № 26-Д в розмірі 2 423 186, 92 грн. Як зазначає позивач, на виконання Плану роботи Управління внутрішнього контролю та аудиту Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації на 1-ше півріччя 2013 року, затвердженого Головою Київської міської державної адміністрації, а також в силу доручень Головного управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 11.02.2012 р. № 054-8-12/657-663 та наказу по КП «Київекспертиза» від 13.02.2013 р. № 6-КО, з метою перевірки відповідності обсягів виконаних підрядних робіт затвердженій проектно-кошторисній документації, поданих до сплати обсягів робіт шляхом безпосередніх обмірів в натурі та документальної перевірки було проведено перевірку вартості виконаних обсягів робіт на об'єкті: «Будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б у Подільському районі м. Києва». За результатами перевірки КП «Київекспертиза» було встановлено завищення вартості виконаних робіт по вказаному об'єкту на суму 604 585, 00 грн. З урахуванням змісту п. 6.4.7. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, який встановлює, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявлені у кошторисах виконаних робіт (примірної форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України, - позивач звернувся до відповідача з вимогою про надання уточнюючих актів виконаних робіт (КБ-2В та КБ-3) на суму 604 585, 00 грн. Оскільки відповідач добровільно не виконав вимог позивача, а також не повертає вказану суму грошових коштів, які на думку позивача, утримуються за вказаних обставин безпідставно, - позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/27307/14 та призначено її до розгляду на 15.01.2015 р. При цьому, вирішено залучити до участі у розгляді справи на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент фінансів Київської міської державної адміністрації.

13.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 15.01.2015 р. від представника позивача надійшло клопотання про продовження строків вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. на підставі клопотання представника позивача було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 10.02.2015 р.

При цьому, в порядку підготовки справи до розгляду було зобов'язано позивача надати суду, зокрема, всю документацію конкурсних торгів за Договорами № 26 від 29.11.2010 р. та № 26-Д від 29.11.2012 р.; всю проектно-кошторисну документацію за Договорами № 26 від 29.11.2010 р. та № 26-Д від 29.11.2012 р.; всі акти приймання-передачі виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 за Договорами № 26 від 29.11.2010 р. та № 26-Д від 29.11.2012 р.; всі додаткові угоди до Договорів № 26 від 29.11.2010 р. та № 26-Д від 29.11.2012 р.; розгорнутий та обґрунтований розрахунок суми позову із зазначенням суми завищення вартості виконаних робіт за кожним актом приймання-передачі виконаних робіт ф. КБ-2в окремо, з посиланням на відповідні акти, та по кожному Договору окремо; всю оплату виконаних відповідачем робіт за Договорами № 26 від 29.11.2010 р. та № 26-Д від 29.11.2012 р.

19.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, на вирішення якої він просить поставити питання: 1. Яка загальна вартість робіт по Договору № 26 від 29.11.2010 р. та Договору № 26-Д від 29.11.2012 р.? 2. Чи виконані у повному обсязі роботи ТОВ «Компанія Житлобудекспрес» по Договору № 26 від 29.11.2010 р. та Договору № 26-Д від 29.11.2012 р.?

10.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2015 р. було призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.02.2015 р. справу № 910/27307/14 було передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Літвінова М.Є., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2015 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/27307/14 до свого провадження та призначено до розгляду на 17.03.2015 р.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 17.03.2015 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 17.03.2015 р. судом було розглянуто клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи та вирішено в його задоволенні відмовити, оскільки воно є неналежним чином обґрунтованим.

Так, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач не наводить жодних ґрунтовних пояснень відносно того, чим ускладнено встановлення на підставі наявних у справі документів загальної вартості робіт по Договору № 26 від 29.11.2010 р. та Договору № 26-Д від 29.11.2012 р., а також чи виконані у повному обсязі роботи ТОВ «Компанія Житлобудекспрес» по вказаним договорам.

У судовому засіданні 17.03.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001 р. № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація» було створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

29.11.2010 р. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Житлобудекспрес» (відповідачем) був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти № 26, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого відповідач зобов'язався у 2010-2012 році виконати роботи щодо будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б у Подільському районі м. Києва.

Пунктом 1.1. вказаного договору було передбачено, що відповідач зобов'язався у 2010-2012 році виконати роботи позивачу, зазначені в документації конкурсних торгів, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити роботи.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 26 було визначено, що його ціна становить 14 241 412, 21 грн. Договірна ціна у договорі визначається на основі кошторису як динамічна та відповідає ціні, зазначеній у пропозиції конкурсних торгів генпідрядника, визнаного переможцем торгів.

Згідно з п. 3.2. Договору № 26 ціна до цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою.

За приписами п. 3.3. Договору динамічна ціна підлягає зміні у випадках:

- замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників;

- в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помили, які не було виявлено на стадії пропозиції конкурсних торгів та складання, договірної ціни, а генпідрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;

- виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, що можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору;

- уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника з його вини, якщо це викликало додаткові витрати генпідрядника;

- зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт;

- істотного зменшення після укладення договору цін на ресурси, які забезпечує генпідрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами.

Уточнення цін здійснюється на підставі обґрунтованих розрахунків генпідрядника виходячи з мінімальної вартості матеріально-технічних ресурсів, яка склалася на момент уточнення. При цьому, вартість матеріальних ресурсів не повинна перевищувати зареєстрованих в Мінекономіки цін на ці ресурси.

Згідно з п. 4.1. Договору № 26 було визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення генпідрядником рахунка на оплату робіт або після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2) або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» у термін до лютого 2011 року в розмірі 30 % від коштів бюджетного розвитку у сумі 2 495 610, 00 грн. та 30 % від інших коштів - 11 324 250, 00 грн. Генпідрядник протягом трьох місяців з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2В) про використання коштів за призначенням.

Відповідно до п. 4.3. Договору № 26 було визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Генпідрядником та передаються замовнику до 18 числа поточного місяця. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Згідно з п. 6.2.11. Договору № 26 було встановлено, що замовник має право здійснювати на будь-якому етапі перевірки відповідності обсягів виконаних робіт уповноваженою виконавчим органом Київради (КМДА) організацією.

Пунктом 10.1. Договору № 26 його сторони передбачили, що він набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2012 р.

29.03.2011 р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 26, якою внесли зміни до п. 3.1. Договору та визначили, що його ціна становить 85 448 473, 27 грн.

Додатковими угодами № 2 від 29.05.2011 р., № 3 від 03.06.2011 р., № 4 від 20.07.2011 р., № 5 від 19.12.2011 р., № 6 від 28.12.2011 р., № 7 від 15.03.2012 р., № 9 від 03.04.2012 р., № 11 від 23.07.2012 р. до Договору № 26 сторони вносили зміни до п. 3.1. Договору, визначаючи ціну на рівні 85 448 473, 27 грн. та джерела фінансування робіт з відповідних фондів бюджету.

Додатковою угодою № 13 від 03.12.2012 р. до Договору № 26 сторони внесли зміни до п. 3.1. Договору та визначили, що його ціна становить 57 851 227, 46 грн.

Додатковими угодами № 14 від 25.12.2012 р., № 15 від 28.12.2012 р., № 16 від 04.03.2013 р., № 17 від 11.03.2013 р., № 19 від 13.05.2013 р., № 20 від 30.05.2013 р., № 21 від 20.09.2013 р., сторони вносили зміни до п. 3.1. Договору, визначаючи ціну на рівні 57 851 227, 46 грн. та джерела фінансування робіт з відповідних фондів бюджету.

Також, 29.11.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти від 29.11.2010 р. № 26-Д.

На підставі вказаного Договору № 26-Д відповідач зобов'язався у строк листопад-грудень 2012 р. виконати роботи із завершення будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б, а позивач взяв на себе зобов'язання такі роботи оплатити.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 26-Д його ціна становить 14 539 121, 53 грн.

Порядок зміни договірної ціни за змістом Договору № 26-Д, а також загальні права сторін є аналогічними до Договору № 26.

Пунктом 10.1. Договору № 26-Д його сторони передбачили, що він набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2012 р.

Додатковими угодами № 1 від 25.12.2012 р., № 2 від 28.12.2012 р., № 4 від 13.05.2013 р., № 5 від 30.05.2013 р., № 6 від 20.09.2013 р., сторони вносили зміни до п. 3.1. Договору, визначаючи ціну на рівні 14 539 121, 53 грн. та джерела фінансування робіт з відповідних фондів бюджету.

Як зазначає позивач, на виконання Плану роботи Управління внутрішнього контролю та аудиту Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації на 1-ше півріччя 2013 року, затвердженого Головою Київської міської державної адміністрації, а також згідно доручень Головного управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 11.02.2012 р. № 054-8-12/657-663 та наказу по КП «Київекспертиза» від 13.02.2013 р. № 6-КО, з метою перевірки відповідності обсягів виконаних підрядних робіт затвердженій проектно-кошторисній документації, поданих до сплати обсягів робіт шляхом безпосередніх обмірів в натурі та документальної перевірки було проведено перевірку вартості виконаних обсягів робіт на об'єкті: «Будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б у Подільському районі м. Києва».

За результатами перевірки КП «Київекспертиза» було встановлено завищення вартості виконаних робіт по вказаному об'єкту на суму 604 585, 00 грн.

З урахуванням змісту п. 6.4.7. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, який встановлює, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявлені у кошторисах виконаних робіт (примірної форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України, - позивач звернувся до відповідача з вимогою про надання уточнюючих актів виконаних робіт (КБ-2В та КБ-3) на суму 604 585, 00 грн.

Оскільки відповідач добровільно не виконав вимог позивача, а також не повертає вказану суму грошових коштів, які на думку позивача, утримуються за вказаних обставин безпідставно, - позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, відповідно до ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підписавши спірні договори та додаткові угоди до них, сторони погодили всі істотні умови договорів та самі визначили і погодили взаємні зобов'язання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів, вказуючи на те, що за результатами перевірки КП «Київекспертиза» було встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 604 585, 00 грн.

Однак, слід звернути увагу на те, що зазначені кошти були перераховані на підставі спірних договорів підряду та за виконані роботи.

Доказів того, що такі роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями, - суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Більше того, відповідно до ч. 2 ст. 845 ЦК України визначено, що якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

В даному випадку вказаних обставин перед судом не доведено.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, наведену в постанові від 22.01.2013 р. № 3-69гс13, відповідно до якої стверджується, що виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Враховуючи вищевикладене, оскільки сторони погодили вартість робіт в договорах, зміна умов яких в односторонньому порядку не допускається, роботи були виконані та оплачені, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушувалися умови укладених між сторонами договорів підряду, положення законодавства та права позивача, а перераховані кошти не являються безпідставно отриманими, у зв'язку з чим суд визнає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення 604 585, 00 грн. та відмовляє у їх задоволенні.

Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати позивачу уточнюючі акти виконаних робіт на суму 604 585, 00 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Звертаючись з позовом до суду позивач має довести, що його праву, на захист якого ним обрано певний спосіб захисту та заявлено відповідні позовні вимоги, - кореспондує обов'язок відповідача.

Однак, обґрунтовуючи вказані позовні вимоги, позивач не наводить достатніх правових підстав, які б свідчили про наявність у відповідача обов'язку з надання відповідних уточнюючих актів.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими, вони задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.2015 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.Є. Літвінова

О.В. Марченко