Рішення № 43244809, 17.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.15р. Справа № 904/9407/13

За позовом Фермерського господарства "Конкурент", с. Оженківка, Дніпропетровська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 189 825,00 грн.; про визнання розірваним договору № 14/10-11 від 14.10.2011 року.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Пономаренко О.Г., наказ № 1К від 03.10.1996 року, голова;

Савченко С.А., довіреність № 02-С-14 від 08.01.2014 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1.

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Конкурент" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом № 3 від 29.11.2013 року та з урахуванням збільшення розміру позовних вимог відповідно до уточненої позовної заяви № 4 від 25.02.2014 року просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: заборгованість з орендної плати у сумі 55 000,00 грн. згідно пункту 4.1. договору оренди № 14/10-11 від 14.10.2011 року; заборгованість з орендної плати у сумі 10 000,00 грн. згідно пункту 5 акту приймання-передачі до договору оренди №14/10-11 від 14.10.2011 року; 29 500,00 грн. збитків від втрати сівалки CЗТ-3,6; неустойку у сумі 5 500,00 грн. за порушення строку повернення орендованого майна.

Судовий збір у сумі 2 000,00 грн. позивач просив покласти на відповідача (а.с. 2 - 6, 141 - 146 том 1).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року (головуючий колегії, суддя Петренко Н.Е., cудді Золотарьова Я.С., Первушин Ю.Ю.) договір оренди №14/10-11 від 14.10.2011 року, укладений між Фермерським господарством "Конкурент" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, визнаний недійсним. У задоволенні позову відмовлено (а.с. 150 - 158 том 1).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року (головуючий суддя (доповідач) Дармін М.О., cудді Іванов О.Г., Кузнецова І.Л.) рішення скасовано частково з викладенням його у новій редакції. У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Конкурент" до фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі (а.с. 216 - 219 том 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи суду необхідно всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин (а.с. 73 - 77 том 2).

Після надходження 05.11.2014 року справи до господарського суду Дніпропетровської області та за результатом автоматичного розподілу відповідно до пункту 3.1.13. Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу було передано на розгляд cудді Панні С.П., яка відповідно до ухвали від 06.11.2014 року прийняла справу до свого провадження з призначенням її до розгляду на 20.11.2014 року.

Під час розгляду справи позивачем 17.12.2014 року подано уточнену позовну заяву від 15.12.2014 року за № 13 про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим останній просив стягнути з відповідача: заборгованість з орендної плати у сумі 55000,00 грн. згідно пункту 4.1. договору; заборгованість з орендної плати у сумі 10000,00 грн. згідно пункту 5 акту приймання-передачі до договору; збитки у сумі 29500,00 грн.; неустойку у сумі 10 500,00 грн. та судові витрати (а.с. 98 - 104 том 2).

Позивачем 14.01.2015 року заявлено відвід cудді Панні С.П. з підстав її упередженості щодо розгляду даної справи. Того ж дня суддею Панна С.П. заявлено самовідвід від розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2015 року у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Конкурент" про відвід cудді Панні С.П. від розгляду справи було відмовлено та задоволено її заяву про самовідвід. Справу передано керівнику апарату суду для повторного розподілу через автоматизовану систему документообігу та визначення іншого складу суду для її подальшого розгляду (а.с. 150-151 том 2).

На підставі розпорядження заступника керівника апарату господарського суду № 18 від 16.01.2015 року був призначений повторний автоматичний розподіл справи внаслідок чого справа була передана для розгляду cудді Коліснику І.І. (а.с. 153 том 2).

Відповідно до ухвали суду від 17.01.2015 року справу було прийнято до свого провадження cуддeю Колісником І.І. з призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2015 року (а.с. 154-155 том 2).

23.02.2015 року, до початку розгляду справи по суті, позивач подав уточнену позовну заяву від 18.02.2015 року № 16 у якій він просить визнати розірваним з 15.10.2013 року договір оренди № 14/10-11 від 14.10.2011 року, укладений між Фермерським господарством "Конкурент" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Обгрунтовуючи позовні вимоги у цій частині, позивач посилається на вчинену ним відмову від договору оренди в порядку статті 782 Цивільного кодексу України внаслідок порушення відповідачем протягом 2012 - 2013 років обов'язків щодо сплати орендної плати, на підтвердження чого подав суду копію свого листа від 14.09.2013 року та відповідь за вих. № 1 від 21.10.2013 року з підтвердженням відповідачем отримання вказаного листа 15.10.2013 року (а.с. 13-14 том 1).

Крім того позивач просить стягнути з відповідача на свою користь:

55 000,00 грн. орендної плати за користування з 01.12.2011 року по 15.10.2013 року сівалкою СЗТ-3,6, культиватором КПС-4,2, трактором ЮМЗ згідно пункту 4.1. договору оренди № 14/10-11 від 14.10.2011 року (із розрахунку 2500,00 грн. за 1 місяць);

20 000,00 грн. орендної плати за 200 днів користування з 01.12.2011 року по 19.06.2012 року сівалкою СЗТ-3,6, культиватором КПС-4,2, трактором ЮМЗ згідно пункту 5. акту приймання-передачі до договору оренди № 14/10-11 від 14.10.2011 року (із розрахунку 100,00 грн. за 1 добу);

29 500,00 грн. збитків від втрати відповідачем переданої в оренду сівалки СЗТ-3,6;

60 500,00 грн. неустойки у вигляді подвійної орендної плати відповідно до вимог частини другої статті 785 Цивільного кодексу України за користування трьома одиницями орендованого майна (сівалка СЗТ-3,6, культиватор КПС-4,2, трактор ЮМЗ) за період:

з 16.10.2013 року по 31.10.2013 року - 2500,00 грн.; з 17.12.2013 року по 31.12.2013 року та з 02.12.2014 року по 16.12.2014 року - 5000,00 грн.; з 09.02.2014 року по 01.12.2014 року - 48500,00 грн.; з 17.12.2014 року по 25.12.2014 року - 1500,00 грн. Усього - 57 500,00 грн. (із розрахунку 2500,00 грн. щомісячної плати за вказаний період, збільшеної у два рази);

з 16.10.2013 року по 31.10.2013 року - 3000,00 грн. (із розрахунку 100 грн. щодобової плати, збільшеної у два рази);

21 375,00 грн. інфляційних втрат відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за період грудень 2013 року - січень 2015 року, з яких: 15 675,00 грн. - за несплачену щомісячну орендну плату у загальній сумі 55 000,00 грн. та 5 700,00 грн. - за несплачену щодобову орендну плату у загальній сумі 20 000,00 грн. за користування трьома одиницями орендованого майна (сівалка СЗТ-3,6, культиватор КПС-4,2, трактор ЮМЗ);

3 450,00 грн. - 3% річних відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за 2013 - 2014 р.р., з яких: 2 550,00 грн. із заборгованості несплаченої щорічної орендної плати у загальній сумі 55 000,00 грн.; 900,00 грн. із заборгованості несплаченої щодобової орендної плати у загальній сумі 20 000,00 грн.

Судові витрати у вигляді судового збору у загальній сумі 7 014,50 грн., сплаченого за подання позову до місцевого господарського суду та апеляційної і касаційної скарг до судів апеляційної і касаційної інстанцій, позивач просить покласти на відповідача (а.с. 179 - 186 том 2).

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення, аналогічні за змістом позову.

Відповідач у письмовому відзиві та наданих у судових засіданнях поясненнях проти позову заперечує повністю, посилаючись на безпідставність позовних вимог (а.с. 193-194 том 2).

Зокрема, відповідач не погоджується з позовними вимогами про визнання договору оренди розірваним, мотивуючи це тим, що він укладався строком на три роки і його дія закінчилася 14.10.2013 року.

Фактичне приймання в оренду сівалки CЗТ-3,6 не визнає, посилаючись на її несправність та свого листа стосовно цієї обставини за вих. № 1 від 21.10.2013 року (а.с. 14 том 1). При цьому також стверджує, що вона була продана позивачем іншій особі у квітні 2013 року, на підтвердження чого надав копії договору купівлі-продажу від 16.04.2013 року між позивачем та ОСОБА_4, а також прибуткового касового ордеру № 1 від 16.04.2013 року на отримання позивачем грошових коштів від продажу сівалки (а.с. 196-197 том 2). Щодо спірних трактора та культиватора вказує на те, що вони 12.06.2013 року були арештовані державним виконавцем під час виконання судового рішення, на підтвердження чого посилається на акт опису й арешту майна державного виконавця, складеного при примусовому виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області №41/904/334/2013 (а.с. 39-40 том 1). Здійснений позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати вважає неправомірним з огляду на порушення при цьому умов договору.

10.03.2015 року відповідач подав письмове клопотання про розгляд справи у колегіальному складі (а.с. 212 том 2).

Розгляд справи призначався на 11.02.2015 року, 24.02.2015 року, після чого оголошувалася перерва до 10.03.2015 року та 16.03.2015 року.

У судовому засіданні 16.03.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2011 року між Фермерським господарством "Конкурент" (далі - Орендодавець, Позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар, Відповідач) укладено договір оренди № 14/10-11 (далі - Договір), відповідно до розділу 1. якого позивач передає, а відповідач приймає земельну ділянку площею 50 га, що знаходиться на території Межирічської сільської ради та належить фермерському господарству; сівалку СЗТ-3,6, культиватор КПС-4,2, сарай площею 100 кв.м., трактор ЮМЗ (а.с. 10-11 том 1).

Відповідно до розділу 1.1. договору, об'єкт оренди передається позивачем відповідачеві для використання останнім у господарській діяльності.

Згідно з пунктом 2.1. договору передача-приймання здійснюється на підставі відповідного акту приймання-передачі. В акті відображається стан об'єкту. Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк оренди становить 3 роки з дати приймання об'єкта за актом приймання-передачі. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується (продовжується на тих самих умовах).

Відповідно до пункту 4.1. договору загальний розмір орендної плати за об'єкт оренди становить 30 000,00 грн. на рік.

Розмір орендної плати може переглядатися та змінюватися за взаємною згодою не частіше ніж один раз на рік (пункт 4.2. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що повернення об'єкта позивачу здійснюється на підставі відповідного акту приймання-передачі. Об'єкт оренди вважається фактично переданим орендарем орендодавцеві з дати підписання акту приймання-передачі у власність орендодавця без відшкодування відповідачеві їх вартості.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що при порушенні своїх зобов'язань за договором сторона несе відповідальність, визначену договором та/або чинним законодавством України. Порушенням зобов'язанням є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених договором.

Сторона, яка своїми діями завдала збитків іншій стороні, повинна їх відшкодовувати в повному обсязі (пункт 6.2. договору).

Пунктом 7.4. договору передбачено, що дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено (пункт 7.4.1. договору);

- ліквідації орендодавця (пункт 7.4.2. договору);

- загибелі об'єкта (пункт 7.4.3. договору);

- розірвання договору за згодою сторін (пункт 7.4.4. договору);

- розірванням договору за рішенням суду (пункт 7.4.5. договору);

- в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством України (пункт 7.4.6. договору).

Договір набуває чинності в момент його підписання і діє протягом 3-х років (пункт 7.2. договору).

Відповідно до акту приймання-передачі техніки від 01.12.2011 року орендодавець в особі Пономаренка О.Г. передав, а орендар прийняв відповідно до договору № 14/10-11 від 14.10.2011 року наступну техніку: сівалку СЗТ - 3,6; культиватор КПС - 4,2 та трактор ЮМЗ-6.

Згідно з пунктом 2 акту робочий стан транспортного засобу перевірений орендарем, транспортний засіб переданий у стані, придатному для експлуатації за прямим призначенням і знаходиться у справному стані. За пунктом 3 акту орендар не має претензій щодо стану транспортного засобу і обсягу виконаних орендодавцем зобов'язань за договором оренди №14/10-11 за 2011 рік.

Пунктом 5 акту сторони встановили, що три одиниці техніки (сівалка СЗТ - 3,6, культиватор КПС - 4.2, трактор ЮМЗ) здаються в оренду з щодобовою оплатою із розрахунку 100,00 грн. за 1 добу, яка нараховується по факту роботи техніки.

Пунктом 6 акту сторони додатково зазначили про те, що оплата праці на техніці нараховується за фактом роботи із розрахунку 100 грн./д. (а.с. 12 том 1).

Згідно з частиною другою статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на три одиниці переданої в оренду техніки позивач підтверджує:

свідоцтвом серії АБ № 535975 про реєстрацію трактора колісного марки ЮМЗ-6КЛ, реєстраційний № 19895АА, 1992 року випуску, заводський № 762728, двигун 1120453 (а.с. 58 том 1);

актом від 04.04.2003 року приймання-передачі позивачем від пайщика культиватора КПС-4 та рішенням позивача про прийняття у власність і оприбуткування культиватора КПС-4 (КПС-4,2) /а.с. 90-91 том 1/;

товарною накладною № 4-214 на придбання першої сівалки СЗТ-3,6 (а.с. 85 том 1); платіжним дорученням № 2 від 25.02.1993 року щодо придбання у власність другої сівалки (без зазначення ідентифікаційних даних) /а.с. 86 том 1/.

З наданої позивачем відомості обліку основних засобів, розпочатої 01.01.2011 року, на обліку у господарстві з 2011 року та станом на 2014 рік обліковується: трактор ЮМЗ-6КЛ, культиватор КПС-4,2, а також сівалка СТЗ-3,6 у кількості 2 одиниці вартістю 221 177,00 грн. станом на 2011 рік та у кількості 1 одиниця вартістю 110 402,71 грн. станом на 2014 рік (а.с. 190 том 1).

Відповідно до довідки позивача за вих. № 1 від 02.11.2013 року вартість сівалки СЗТ-3.6 складає 221 177,00 грн. (а.с. 15).

Листом від 14.09.2013 року позивач надіслав відповідачеві повідомлення про відмову від договору оренди від 14.10.2011 року з вимогою про негайне повернення сільгосптехніки - трактора ЮМЗ, культиватора КПС-4,2 та сівалки СЗТ-3,6, посилаючись при цьому на систематичне порушення останнім протягом 2012 - 2013 років зобов'язань щодо сплати орендної плати (а.с. 13 том 1).

У відповідь листом за вих. № 1 від 21.10.2013 року відповідач підтвердив отримання 15.10.2013 року зазначеного листа, але проти розірвання договору оренди висловив заперечення з підстав наявного у позивача боргу перед ним на суму 90346,00 грн. Приймання в оренду сівалки заперечує, вказуючи на те, що вона йому не передавалася через несправність (а.с. 14 том 1).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час вирішення спору укладений між сторонами договір оренди від 14.10.2011 року недійсним не визнаний.

Згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Отже, в основі припинення договору найму з підстав відмови від нього наймодавця - порушення наймачем зобов'язань щодо внесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання виконується у певний строк (термін).

Договором оренди сторони не передбачили строк внесення відповідачем як орендарем плати за користування сільгосптехнікою.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем не надано доказів на підтвердження пред'явлення ним у період дії спірного договору вимог щодо сплати відповідачем будь-якої орендної плати та за будь-який період часу.

За вказаних обставин відсутні правові підстави стверджувати про наявність у відповідача саме боргу за спірним договором, що не є автентичним із грошовими зобов'язаннями як такими, строк оплати яких ще не настав.

Відтак висновки позивача про розірвання цього договору з підстав статті 782 Цивільного кодексу України є неправомірними.

Крім того вимога позивача про визнання договору розірваним з 15.10.2013 року не є належним способом захисту, передбаченим статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

За своїм змістом позовна вимога у цій частині направлена на встановлення юридичного факту, визнання якого за зверненням особи з позовом суперечить нормативним положенням статті 1 Господарського процесуального кодексу України щодо права особи звертатися до суду за захистом свого порушеного або оспорюваного права чи оспорюваного інтересу.

У справі позовного провадження встановлення юридичного факту можливе під час оцінки доказів з метою встановлення обставин справи для вирішення спору.

З огляду на викладене не є законними і позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі:

55 000,00 грн. за користування з 01.12.2011 року по 15.10.2013 року сівалкою СЗТ-3,6, культиватором КПС-4,2, трактором ЮМЗ згідно пункту 4.1. договору оренди;

20 000,00 грн. орендної плати за 200 днів користування з 01.12.2011 року по 19.06.2012 року сівалкою СЗТ-3,6, культиватором КПС-4,2, трактором ЮМЗ згідно пункту 5. акту приймання-передачі до договору оренди № 14/10-11 від 14.10.2011 року (із розрахунку 100,00 грн. за 1 добу), а також інфляційних втрат у сумі 21375,00 грн. та 3% річних у сумі 3450,00 грн.

Необгрунтованість визначення позивачем суми заборгованості з орендної плати, а разом із цим і 3% річних та інфляційних втрат доводиться також наступним.

Так, за змістом пункту 4.1. договору щорічна орендна плата у сумі 30 000,00 грн. визначена з урахуванням оренди не тільки спірних трьох одиниць сільгосптехніки - трактора ЮМЗ, культиватора КПС-4,2 та сівалки СЗТ-3,6, а й земельної ділянки площею 50 га та сараю площею 100 кв.м.

У порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведена величина орендної плати за три спірні одиниці сільгосптехніки, а також безпосереднє їх використання відповідачем, що є умовою нарахування та оплати за пунктом 5 акту приймання-передачі. Жодних доказів щодо цього (акти про надання послуг, звіти тощо) позивачем не надано.

Крім того, нарахування орендної плати за користування трактором ЮМЗ та культиватором КПС-4,2 з 12.06.2013 року є неправомірним, оскільки вказана сільгосптехніка відповідно до акту опису й арешту майна від 12.06.2013 року у порядку примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 41/904/334/2013 від 25.02.2013 року про стягнення з Фермерського господарства "Конкурент" на користь ФОП ОСОБА_1 32 000,00 грн. основного боргу, 208,00 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору була арештована та передана державним виконавцем Павлоградського міськрайонного управління юстиції на відповідальне зберігання ОСОБА_5 (а.с. 34-35, 39-40 том 1, а.с. 117 том 2).

Укладаючи спірний договір оренди та оформлюючи акт приймання-передачі техніки, сторони не визначили індивідуальні характеристики сівалки СТЗ-3.6, стосовно якої позивач заявляє вимоги про відшкодування відповідачем збитків у сумі 29 500,00 грн.

Разом із тим позивач стверджує про наявність у нього двох сівалок СТЗ-3,6.

Із акту опису й арешту майна від 04.12.2013 року вбачається, що у порядку примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №41/904/334/2013 від 25.02.2013 року про стягнення з Фермерського господарства "Конкурент" на користь ФОП ОСОБА_1 32 000,00 грн. основного боргу, 208,00 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору державним виконавцем Павлоградського міськрайонного управління юстиції була арештована сівалка СТЗ-3,6 та передана на відповідальне зберігання ОСОБА_6 (а.с. 34-35, 41-42 том 1, а.с. т. 2).

Крім того, із копії договору купівлі-продажу від 16.04.2013 року, прибуткового касового ордеру № 1 від 16.04.2013 року та накладної № 16/04-13 від 16.04.2013 року вбачається, що сівалка СТЗ-3,6 була продана Фермерським господарством "Конкурент" в особі Пономаренка О.Г. ОСОБА_4 за 20000,00 грн. (а.с. 196, 197 том 2).

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказані сівалки є однією тією ж, а ще одна знаходиться у відповідача позивач суду не надав. Заперечень відповідача щодо несправності сівалки, яка за його твердженням фактично за актом ним не приймалася, позивач не спростував. Ринкову вартість сівалки з урахуванням амортизаційних відрахувань чи її реальної ринкової вартості суду не довів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення збитків у сумі 29500,00 грн. від втрати сівалки позивачем не доведені.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За встановленими у справі обставинами заявлена позивачем неустойка у сумі 60500,00 грн. у вигляді подвійної орендної плати за неповернення трьох спірних одиниць сільгосптехніки задоволенню не підлягає, так як з урахуванням викладеного, ним не доведені:

правомірність визначення величини орендної плати згідно пункту 4.1. договору оренди cтосовно трьох спірних одиниць сільгосптехніки у сумі 2 500,00 грн. на місяць;

наявність підстав для нарахування щодобової орендної плати згідно пункту 5 акту приймання-передачі сільгосптехніки;

правомірність нарахування орендної плати за спірний період за всіма трьома спірними одиницями сільгосптехніки за обставин їх арешту;

втрату сівалки СТЗ-3.6. відповідачем;

настання строку сплати відповідачем орендної плати за договором;

наявність правових підстав для припинення договору оренди згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовна заява задоволенню не підлягає.

Заявлене відповідачем клопотання про колегіальний розгляд справи є необгрунтованим, а тому задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За частиною 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Справа, що розглядається, за своєю категорією і характером спірних правовідносин не є складною.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача у вигляді судового збору у сумі 7 014,50 грн., сплаченого під час розгляду справи місцевим господарським судом та судами апеляційної і касаційної інстанцій, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.2015 року.

Суддя І.І. Колісник