Рішення № 43244413, 11.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/6/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015 Справа № 908/238/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЕЙБІ Лізинг” (04119, Київська область, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 – Т; поштова адреса: 03038, Київська область, м. Київ, вул. Лінійна, 17)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Племінний завод імені Літвінова” (93706, Луганська область, Слов’яносербський район, с. Сміле, вул.Первомайська, 29)

про стягнення 47 302,73 грн. та зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

13.01.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЕЙБІ Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Племінний завод імені Літвінова” про стягнення 47 302,73 грн. та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 13.01.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/238/15-г, справі присвоєно номер провадження – 5/6/15, розгляд якої призначено на 16.02.2015 р.

Ухвалою від 16.02.2015 р. у зв’язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, не надання ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 11.03.2015 р. У судовому засіданні 11.03.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача, розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник позивача у судове засідання 11.03.2015 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без участі представника позивача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи витребувані ухвалою суду від 16.02.2015 р. не надав.

Як вбачається з позовної заяви від 29.12.2014 р. за вих. №2381 позовні вимоги обґрунтовані наступним: 07.08.2012 р. між ТОВ “ВІЕЙБІ Лізинг” та ТОВ “Племінний завод імені Літвінова” укладено договір №120807-24/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікаціях до договору, а відповідач зобов’язався прийняти майно (предмети лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені договором. Позивач належним чином виконав свої зобов’язання шляхом передачі в користування відповідачу предмети лізингу на підставі Акту прийому-передачі майна, які підписані з обох сторін. Відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання щодо своєчасної оплати лізингових платежів згідно з умовами укладеного договору, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 38 386,94 грн., яку позивач просить стягнути. Крім цього, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 4 933,51 грн., 3% річних у розмірі 593,13 грн. та 3 389,15 грн. інфляційні втрати. Позивачем було надіслано відповідачу повідомлення №987/3 від 30.05.2014 р. про усунення порушень за договором та повідомлення №1374 від 23.10.2014 р. про розірвання договору та повернення майна у строк до 10.12.2014 р. Однак, відповідач предмет лізингу позивачу не повернув, у зв’язку з чим позивач просить суд вилучити та передати власнику (позивачу) предмети лізингу, а саме: зерновий бак John Deere 1910/250 bu, 2012 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) 1А81910ТТBY745347; пневматичну сівалку John Deere 1890/10,9 м, 2012 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) 1A81890CKCF745401.

Представник відповідача у судові засідання 16.02.2015 р. та 11.03.2015 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 13.01.2015 р. та від 16.02.2015 р. відповідачем не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”).

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 13.02.2015 р., відповідно до якого місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Племінний завод імені Літвінова” є 93706, Луганська область, Слов’яносербський район, с. Сміле, вул. Первомайська, 29.

16.01.2015 р. та 19.02.2015 р. господарським судом Запорізької області складено Акти про те, що поштові відправлення: ухвали господарського суду Запорізької області від 13.01.2015 р. про порушення провадження у справі №908/238/15-г та від 16.02.2015 р. про відкладення розгляду справи, не приймається до пересилання адресату, на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 01.12.2014 р. №04-16-1682. Враховуючи викладене, у господарського суду Запорізької області відсутня можливість відправлення зазначених ухвал, які адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю “Племінний завод імені Літвінова” з адресою: 93706, Луганська область, Слов’яносербський район, с.Сміле, вул. Первомайська, 29.

Відповідно до абзаців 1 та 3, 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.

Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв’язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв’язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Також, 16.01.2015 р. та 18.02.2015 р. ухвали господарського суду Запорізької області від 13.01.2015 р. та від 16.02.2015 р. у справі №908/238/15-г були розміщені на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет: www.zp.arbitr.gov.ua, що підтверджується роздруківками зазначених ухвал з офіційного веб-сайта суду.

Крім цього, 19.01.2015 р. господарським судом Запорізької області був складено Кат №02-17/р про те, що 19.01.2015 р. протягом робочого часу з метою повідомлення ТОВ “Племінний завод імені Літвінова” про час та місце розгляду справи №908/238/15-г були здійснені телефонні дзвінки за номерами телефонів (050) 623-70-91, (064) 739-40-82, які вказані у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 13.02.2015 р. в якості засобу зв’язку з ТОВ “Племінний завод імені Літвінова”, проте протягом зазначеного часу за вказаними номерами не відповідали.

Також, на електронну пошту відповідача, яку зазначено у позовні заяві від 29.12.2014 р. за вих. №2382 в якості засобу зв’язку з відповідачем, судом направлено ухвали від 13.01.2015 р. та від 16.02.2015 р.

Таким чином, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Нормою частини 1 статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частиною 1 ст. 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про фінансовий лізинг” розмір лізингових платежів є істотною умовою договору лізингу.

Згідно ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІЕЙБІ Лізинг” (далі - Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Племінний завод імені Літвінова” (далі - Лізингоодержувач) укладено договір №120807-24/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу, Лізингодавцеь набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування Предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в Додатку «Специфікація», а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Пунктом 4 договору передбачено, що вартість предмета лізингу на момент підписання цього договору становить 1 785 960,00 грн. з урахуванням ПДВ.

У Додатковій угоді №1 від 07.08.2012 р. до договору сторони погодили розділ «Основні умови лізингу та умови передачі» викласти у наступній редакції: строк лізингу – 31 місяць, максимальний термін передачі, з врахуванням положень договору «Загальну умови» - 28.09.2012 р., місце передачі – 91706, Луганська область, Слов’яносербський район, с. Сміле, мінімальний строк для дострокового придбання (з дати передачі) – 18 місяців.

Крім цього, у зазначеній угоді сторони погодили домовились Додаток «Графік сплати лізингових платежів» до договору викласти в іншій редакції, відповідно до якого розмір загального лізингового платежу становить 2 370 230,61 грн.

Згідно з Додатковою угодою №2 від 07.08.2012 р. до договору сторони домовились п.2.1.6. Додатку «Загальні умови до договору» викласти у наступній редакції: « 2.1.6. Акт №1 - акт приймання передачі в лізинг частини предмету лізингу, яка зазначена у позиції №1 Додатку «Специфікація» до договору; Акт №2 – акт приймання-передачі в лізинг частини Предмету лізингу, яка зазначена в позиції №2 Додатку «Специфікація» до договору; Акт приймання-передачі Предмету лізингу (або Акт) – один з Актів №№1, 2 дата підписання якого сторонами є ранішою».

Відповідно до п.2.4. Загальних умов договору, всі чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку та Загальних умов, Лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7- 2.9 Загальних умов, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому підписаний Акт.

Згідно з п.2.1.7.1. Загальних умов якщо число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) підписання акту відповідає одному з чисел від 24 по 31 включно, то числом сплати є 25 число календарного місяця протягом усього строку лізингу. У випадку якщо число 25 припадає на святковий або інший неробочий день, то днем сплати є останній робочий день перед цим числом.

07.08.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз» (далі – Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВіейБі Лізинг» (далі – Покупець» укладено договір №02811432012 купівлі-продажу відповідно до п.1.1. якого Покупець приймає у власність та сплачує Продавцю загальну вартість товару, найменування, модель, рік випуску та кількість якого вказана у Специфікації (Додаток « 1 до договору).

Згідно з п.1.2 договору Покупець купує Товар з метою його подальшої передачі у фінансовий лізинг ТОВ «Племінний завод ім. Літвінова» (код ЄДРПОУ 33253194, місцезнаходження: 93706, Луганська область, Слов’яносербський район, с. Сміле) (далі – Лізингоодержувач).

Відповідно до Додаткової угоди №1 до договору №2811432012 від 07.08.2012 р. сторони погодили Додаток «Специфікація» викласти у наступній редакції: пневматична сівалка John Deere 1890/10,9 м, 2012 року випуску, сума з ПДВ 1 028 396,16 грн.; зерновий бак John Deere 1910/250 bu, 2012 року випуску, сума з ПДВ 739 159,74 грн., всього за товар: 1 767 555,90 грн. з ПДВ.

Згідно з Актом приймання-передачі №09 від 30.08.2012 р. ПАТ «Компанія «Райз» передав, а ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» прийняв Товар визначений у Додатковій угоді № 1 до договору №2811432012 від 07.08.2012 р.

30.08.2012 р. між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» та ТОВ «Племінний завод ім. Літвінова» підписано Акти прийому – передачі предмета лізингу в користування за договором №120807-24/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 07.08.2012 р., відповідно до п.1 яких Лізингодавець передав Предмет лізингу, а саме: нова сільськогосподарська техніка пневматична сівалка John Deere 1890/10,9 м, 2012 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) 1A81890CKCF745401 та зерновий бак John Deere 1910/250 bu, 2012 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) 1А81910ТТBY745347, а Лізингоодержувач прийняв вищевказаний предмет лізингу в користування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов’язання, а саме придбав за договором купівлі - продажу №02811432012 від 07.08.2012 р. товар та передав відповідачу в користування предмети лізингу, що підтверджується Актами пройму – передачі майна, які підписані з обох сторін та скріплені печатками підприємств.

Однак, відповідач належним чином свої зобов’язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів за договором №120807-24/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 07.08.2012р. не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 38 386,94 грн., а саме: за 22 період лізингу з 23.05.2014 р. – 12 688,16 грн., за 23 період лізингу з 25.06.2014 р. – 13 010,62 грн., за 24 період лізингу з 25.07.2014 р. – 12 688,16 грн.

Доказів сплати заборгованості за період з травня 2014 р. по липень 2014 р. за лізинговими платежами у розмірі 38 386,94 грн., відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 38 386,94 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.7.1.1. Загальних умов договору за порушення обов’язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором та/або чинним законодавством України – сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через двадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Згідно з розрахунком позивача, пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за період з 24.05.2014 р. по 29.12.2014 р. складає суму у розмірі 4 933,51 грн., який перевірено судом, відповідає вимогам законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування 3% річних за період з 24.05.2014 р. до 29.12.2014 р. у розмірі 593,13 грн. та інфляційних втрат за період з червня 2014 р. по листопад 2014 р. у розмірі 3 389,15 грн., суд вважає їх такими, що відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.

Таким чином, загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Племінний завод імені Літвінова” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІЕЙБІ Лізинг” відповідно до умов договору №120807-24/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 07.08.2012 р. складає суму у розмірі 47 302,73 грн., а саме: за лізинговими платежами - 38 386,94 грн., пеня - 4 933,51 грн., 3% річних – 593,13 грн., інфляційні втрати - 3 389,15 грн.

Щодо заявленої позовної вимоги про вилучення та передання власнику (позивачу) предмети лізингу, суд зазначає наступне.

За приписами ст. ст. 1, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовим лізингом є вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що має наслідком, зокрема, розірвання договору, сплату неустойки, відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до п.3.ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

Згідно з п.6.6. Загальних умов до договору, Лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від Договору (розірвати Договір) та вилучити Предмети лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1. — 6.1.4. Загальних умов.

Згідно з пунктом 6.1.1. Загальних умов Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

Відповідно до п.6.9. Загальних умов Договору Лізингодавець має право вимагати повернення Предметів лізингу від Лізингоодержувача (вилучити Предмети лізингу у Лізингоодержувача), у тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або в інший спосіб за вибором Лізингодавця, який не суперечить чинному законодавству, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Лізингодавець має право стягувати прострочену заборгованість за цим Договором у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Пунктом 6.10. Загальних умов сторони погодили, що зміна або припинення договору відбуваються, зокрема, в наслідок вчинення Лізингодавцем часткової або повної відмови від Договору у випадках, передбачених Загальними умовами та/або чинним законодавством, та/або у випадках настання відкладальних обставин, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.7 Загальних умов, та наявності (вчинення) Лізингодавцем відповідного волевиявлення (одностороннього правочину).

У пункті 6.6.1. Загальних умов передбачено, що Лізингодавець надсилає Лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) та вилучення Предмету лізингу із зазначенням строку та місця його передачі Лізингодавцю в межах України. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення Предмету лізингу, повернути Предмет лізингу Лізингодавцю.

Відповідно до п.6.6.2. Загальних умов, Лізингоодержувач зобов’язаний повернути Предмет лізингу, з усіма його складовими частинами, облананнями, документами та іншими при належностями, отриманими згідно Акту, в стані, в якому він передавався Лізингоодержувачу в лізинг, з урахуванням нормального зносу, який повинен був виникнути під час строку лізингу, у придатному для експлуатації стані.

30.05.2014 р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення про усунення порушень за договором №120807-24/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 07.08.2012 р. щодо несплати чергового лізингового платежу, оскільки прострочення становить понад 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого у договорі. ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» зазначив, що строк для усунення вказаного порушення – не більше 10 календарних днів з моменту направлення (здавання до відділення поштового зв’язку) цього повідомлення про порушення умов договору.

Направлення зазначеної кореспонденції підтверджується фіскальним чеком від 30.05.2014 р. №1155 та Списком №8055 на відправлення рекомендованих листів по Україні від 30.05.2014 р.

05.08.2014 р. ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» направив на адресу ТОВ “Племінний завод імені Літвінова” повідомлення від 05.08.2014 р. за вих. №1374 про розірвання договору №120807-24/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 07.08.2012 р. з вимогою щодо повернення у строк до 10.12.2014 р. предмет лізингу, що підтверджується фіскальним чеком від 05.08.2014 р. №8573 та Списком №11989 на відправлення рекомендованих листів по Україні від 05.08.2014 р.

Відповідно до п.10.9 Загальних умов, всі повідомлення, вимоги та інша кореспонденція направляються поштою рекомендованим або цінним повідомленням, чи кур’єрською доставкою з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

З матеріалів справи вбачається, відповідач не отримав вказані вище повідомлення, які направлялись позивачем.

Крім цього, суд перевіривши за допомогою мережі Інтернет на офіційному сайті УДППЗ «Укрпошта» відстеження пересилання поштових відправлень за номерами фіскальних чеків, які надані позивачем в якості доказів направлення на адресу відповідача повідомлень про усунення порушень та про розірвання договору фінансового лізингу встановив, що дані про відправлення за №0315043608461та за №3015045116590 відсутні.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання відповідачем повідомлень про усунення порушень та про розірвання договору фінансового лізингу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримано встановленого умовами договору порядку вчинення відмови від договору, а також встановлення моменту вчинення відмови від договору, що передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що позивачем обрано не передбачений законом спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідно до Загальних умов до договору, Лізингодавець має право у односторонньому порядку вилучити предмет лізингу, тобто у договорі сторони передбачили одностороннє право ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», яке виражається у активній дії Лізингодавця щодо фізичного вилучення предмету лізингу у Лізингоодержувача. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач своїми діями або бездіяльністю позбавив позивача права або можливості вчинити такі активні дії щодо вилучення предмету лізингу.

Позивач не обґрунтував нормативно та з посиланням на умови договору, можливості суду розглядати позовні вимоги щодо вилучення майна у Лізингоодержувача, тобто вказана вимога відповідно до ст. 12 ГПК України не підвідомча господарському суду.

Господарським процесуальним кодексом України передбачено можливість сторони звернутися до суду з позовом про зобов’язання винної особи вчинити дії на відновлення порушеного права, а тому суд відповідно до норм чинного законодавства України та враховуючи диспозитивність (змагальність) процесу не має можливості задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Таким чином, заявлені позовні вимоги в частині вилучення та передачі власнику (позивачу) предмети лізингу, а саме: зерновий бак John Deere 1910/250 bu, 2012 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) 1А81910ТТBY745347; пневматичну сівалку John Deere 1890/10,9 м, 2012 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) 1A81890CKCF745401, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. за вимогу майнового характеру покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Племінний завод імені Літвінова” (93706, Луганська область, Слов’яносербський район, с. Сміле, вул. Первомайська, 29; код ЄДРПОУ 33253194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІЕЙБІ Лізинг” (04119, Київська область, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 – Т; поштова адреса: 03038, Київська область, м. Київ, вул. Лінійна, 17; код ЄДРПОУ 33880354) заборгованість за договором №120807-24/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 07.08.2012 р. за лізинговими платежами у розмірі 38 386 (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят шість) грн. 94 коп., пеню у розмірі 4 933 (чотири тисячі дев’ятсот тридцять три) грн. 51 коп., 3% річних у розмірі 593 (п’ятсот дев’яносто три) грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 389 (три тисячі триста вісімдесят дев’ять) грн. 15 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.03.2015