Рішення № 43244364, 24.03.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 733/54/15-ц Провадження № 22-ц/795/593/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Головченко М. М. Доповідач - Хромець Н. С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Горобець Т.В., Острянського В.І. при секретарі:Мартиновій А.В. за участю:відповідача ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах,

в с т а н о в и в:

У січні 2015 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7, яка навчається, посилаючись на те, що відповідач не пред'являла виконавчий лист до виконання без поважних причин.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2015 року позов задоволено, ОСОБА_6 звільнено від сплати заборгованості по аліментах в сумі 6667 грн. 74 коп. на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5 просить скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Відповідач вважає рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України. Відповідач посилається на порушення судом прав її дочки, безпідставне залишення поза увагою рішення суду від 20 листопада 2014 року щодо періоду, з я кого необхідно сплачувати аліменти, та положення ч.3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, відповідач вказує, що вона мала поважну причину для непред'явлення виконавчого документа до виконання, бо вона пішла позивачеві назустріч і сподівалась, що кошти він буде сплачувати вчасно і в повній мірі.

У судовому засіданні відповідач підтримала апеляційну скаргу.

Позивач у судове засідання не з'явився. У письмових запереченнях просив суд відхилити апеляційну скаргу, посилаючись на те, що відповідач не пред'являла виконавчий лист до виконання без поважних причин.

Вислухавши доповідь судді, пояснення відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 тривалий час, а саме з лютого 2013 року по жовтень 2014 року без поважних причин не отримала виконавчий лист на підставі рішення про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки та не пред'явила його до виконання.

Такі висновки суду не в повній мірі відповідають встановленим обставинам.

По справі встановлено, що рішенням Ічнянського районного суду від 06 лютого 2013 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі 300 грн. щомісяця на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається. Це рішення набрало законної сили 26 лютого 2013 року. Вперше за отриманням виконавчого листа, маючи намір пред'явити його до виконання, ОСОБА_5 звернулась до суду 30 жовтня 2014 року. Поте, пред'явити виконавчий лист до виконання відповідач не змогла, через те, що в рішенні суду про стягнення аліментів не була вказана дата, з якої належить стягувати аліменти. Додатковим рішенням Ічнянського районного суду від 20 листопада 2014 року визначено, що аліменти належить стягувати, починаючи з 25 січня 2013 року. Додаткове рішення набрало законної сили 09 грудня 2014 року. Постановою державного виконавця від 03 грудня 2014 року звернуто стягнення аліментів на заробітну плату ОСОБА_6 з 1 грудня 2014 року і вказано заборгованість за аліментами 6667,74 грн.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_5 не довела наявності поважних причин, які перешкоджали їй пред'явити виконавчий лист до виконання в період з лютого 2013 року по жовтень 2014 року включно. Однак, враховуючи те, що для звернення виконавчого листа до виконання необхідно було ухвалити додаткове рішення і у зв'язку з цим виконавче провадження відкрите лише у грудні 2014 року, апеляційний суд приходить до висновку про те, що заборгованість за аліментами за листопад 2014 року виникла у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 з поважної причини не могла пред'явити виконавчий лист до виконання 30 жовтня 2014 року. Відтак, заборгованість за листопад 2014 року у сумі 300 грн. ОСОБА_6 зобов'язаний сплатити, а тому сума боргу від сплати якого позивач звільняється становитиме 6 367 грн. 74 коп. (6667,74 - 300). В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.3 ст. 197 СК України і встановленим по справі обставинам.

Посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що деякий час позивач сплачував аліменти у добровільному порядку, що і не змусило її йти до державного виконавця, не можуть бути підставою для скасування рішення в повному обсязі. Відповідач діяла на власний розсуд і не вживала заходів для пред'явлення виконавчого листа до виконання впродовж одного року і восьми місяців , незважаючи на те, що, як вона стверджує, позивач платив аліменти не в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч. 1 п. 3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2015 року змінити.

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, від сплати заборгованості за аліментами в сумі 6 367 (шість тисяч триста шістдесят сім) грн. 74 коп. на користь ОСОБА_5 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: