Рішення № 43242011, 19.03.2015, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2981/14-ц

Провадження № 2/500/365/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Пепеляшкова С.М.

при секретарі - Тюміній О.А.

за участю сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника позивачів - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 звернулися до суду з вищезазначеним позовом та просять визнати за ними в рівних частках право власності на 1/9 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, яка належить відповідачці ОСОБА_3 з припиненням за нею права власності на вищезазначену частину житлового будинку, також просять зобов'язати відповідача не перешкоджати їм в користуванні даним житлом, посилаючись на те, що позивачці ОСОБА_1 належить 1/6 частина даного будинку, позивачкам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належить по 1/9 частині даного будинку. Відповідачці ОСОБА_3 належить 1/9 частина житлового будинку по АДРЕСА_1. Відповідачка в спірному житлі не проживає, спільне проживання, володіння та користування будинком з відповідачкою є неможливим через неприязні відносини та те, що немає реальної можливості надати їй в користування ізольоване приміщення, вважають, що припинення за відповідачкою права власності не завдасть суттєвої шкоди її інтересам.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов.

Позивачка ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилася, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши сторони, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 належить 1/6 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 січня 1990 року, виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 1/2; позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належить по 1/9 частині житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 лютого 1999 року, виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-957. Відповідачці ОСОБА_3 належить 1/9 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 липня 2000 року, виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-4329.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 134/2014 від 27 січня 2015 року ринкова вартість 1/9 частини житлового будинку літ. «А» по АДРЕСА_1 без врахування земельного компоненту з врахуванням вартості надвірних споруд на момент складення висновку складає 633 долари США. Виходячи з об'ємно-планувального вирішення житлового будинку по АДРЕСА_1, виділити в натурі 1/9 частину, до складу якої міг би увійти необхідний склад приміщень (житлових та підсобних) з влаштуванням самостійного входу (виходу) з дотриманням технічних та протипожежних норм, норм з реконструкції та капітального ремонту житлових будинків без нанесення шкоди господарському призначенню будинку технічно не представляється можливим.

Як вбачається з квитанції № 111 від 17 березня 2015 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 внесли на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області грошові кошти в сумі 13682,97 гривень, що в еквіваленті складає 633 долари США на день внесення цих коштів на депозитний рахунок суду, що підтверджено відповідною довідкою ПАТ «Державний ощадний банк України» № 418 від 16 березня 2015 року.

Враховуючи те, що частка відповідачки ОСОБА_3 є незначною та відповідно до висновку експертизи не може бути виділена в натурі, припинення права власності за відповідачкою не завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки вона проживає за іншою адресою, сама відповідачка в судовому засіданні не заперечувала проти припинення за нею права власності на належну їй 1/9 частину житлового будинку, позивачі внесли вартість 1/9 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, до того ж спільне володіння та користування належним сторонам будинком є неможливим через неприязні відносини, що підтвердили в судовому засіданні сторони, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині припинення за відповідачкою права власності на 1/9 частину житлового будинку та визнання права власності за позивачами на дану частину житлового будинку підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідачки не перешкоджати позивачам в користуванні житлом суд вважає за необхідне відмовити, оскільки в судовому засіданні позивачами не було надано жодних доказів того, що відповідачка чинить позивачам перешкоди в користуванні вищевказаним житловим будинком, окрім того, в судовому засіданні сторонами було підтверджено, що відповідачка ОСОБА_3 в житловому будинку по АДРЕСА_1 не проживає, а отже чинити позивачам перешкоди в його користуванні не може.

При розподілі судових витрат між сторонами суд виходить з того, що відповідачці ОСОБА_3 нещодавно виповнилося 18 років, вона навчається та власного джерела доходу немає, окрім того прав та інтересів позивачів вона не порушувала, а тому суд вважає за необхідне судові витрати по справі віднести за рахунок позивачів.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.10,60,61,212-215 ЦПК України, ст.365 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в рівних частках по 1/27 частині за кожною право власності на 1/9 частину житлового будинку по АДРЕСА_1.

Припинити за ОСОБА_3 право власності на 1/9 частину житлового будинку по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 13682,97 гривень в порядку компенсації вартості належної їй 1/9 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, шляхом видачі з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 37310014000123 ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 26302945, що були внесені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 відповідно до квитанції № 111 від 17 березня 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.М.Пепеляшков