Ухвала суду № 43241386, 23.03.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 145/1721/13-ц Провадження № 22-ц/772/1069/2015Головуючий в суді першої інстанції Ратушняк І. О.Категорія 48Доповідач Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від "23" березня 2015 р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: судді Медяного В.М.,

Суддів : Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Посилається на те, що з 09.04.2001 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем у справі ОСОБА_3, який в подальшому 23.03.2010 року був розірваний, оскільки їх шлюбні стосунки припинені, разом вони не проживають та спільного господарства не ведуть. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, 2001 року.

В період шлюбу до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства у липні 2003 року за спільні кошти на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2003 року ними було придбано (набуто у спільну власність) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: м. Гнівань Тиврівський район Вінницька область, на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Вказаний житловий будинок був ними реконструйований та фактично заново збудований, а саме: добудовано ванну кімнату з туалетом та прихожу кімнату, будинок повністю обкладено ззовні білою цеглою, поставлено нові пластикові вікна, переобладнано дах будинку, побудовано кам'яний паркан (огорожу) від вулиці, а також виконано внутрішні оздоблювальні роботи в середині будинку. Також за спільні кошти ними було придбано інше майно, яке відповідач самовільно забрав собі і до цього часу не відшкодував їй половину його вартості, а саме: відеокамера "Soni", вартістю 3000, 00 гривень, пральна машина марки "LG" вартістю 6000, 00 гривень, розукомплектував опалювальну систему в будинку, знявши опалювальний котел "WESTEN QUASAR 24F ", вартістю 6000,00 гривень, відкрутив та забрав собі п'ять секцій опалювальних батарей, вартістю однієї секції становить 700,00 гривень (на загальну суму 3500,00 гривень). Також ОСОБА_3 самовільно познімав усі внутрішні міжкімнатні двері в будинку - шість дверей по 1000,00 гривень. Про вказані дії вона зверталась із відповідною заявою до Гніванського МВМ. Про те, до цього часу відповідач не відшкодував їй вартості вказаного спільного майна.

Крім того, рішенням Тиврівського районного суду зобов'язано відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні житловим будинком, який підлягає поділу. Зазначає, що між ними так і не досягнуто згоди щодо розподілу спільного майна, тому вона вважає за необхідне здійснити його поділ та отримати відшкодування за майно, яке відповідач самовільно забрав собі. У зв'язку з цим позивач змушена була звернутися в суд з даним позовом та просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, стягнути з відповідача на її користь 1/2 вартості спільного майна, а саме: відеокамери "Soni", вартістю 3000, 00 гривень, пральної машини марки "LG" вартістю 6000, 00 гривень, опалювального котла "WESTEN QUASAR 24F ", вартістю 6000,00 гривень, п'ять секцій опалювальних батарей, вартістю однієї секції становить 700,00 гривень (загальна сума 3500,00 гривень), внутрішніх міжкімнатних дверей в будинку - шість дверей по 1000,00 гривень, а всього на загальну суму 12 250 гривень.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/2 вартості спільного майна (відеокамери "Soni", пральної машина марки "LG", опалювального котла "WESTEN QUASAR 24F", п'яти секцій опалювальних батарей, внутрішніх міжкімнатних дверей в будинку), що становить 6448 гривень 08 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 146 грн.38 коп. (т.2 а.с.71-74)

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2015 року виправлено описку у рішенні Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.02.2015 року. З абзацу другого резолютивної частини виключено слова «відеокамери "Soni" (т.2 а.с.78, 79).

В апеляційній скарзі позивач у справі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції від 10 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.82-85).

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції скаржник позивач у справі ОСОБА_2 подала до суду заяву про залишення її позову без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 310 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 заяву своєї довірительки повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_2 та відповідно скасування в апеляційному порядку рішення суду із залишенням позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, оскільки вважають це правом позивача.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі та їх представників, що з'явилися до суду, дослідивши матеріали справи та заяву ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування із залишенням позовної заяви без розгляду, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Апеляційний суд на виконання вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Частиною 1 пунктом 4 статті 307 ЦПК України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу по скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення зави без розгляду.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.207 ЦПК України визначено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Тобто допускається повторне звернення з позовом до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заява позивача ОСОБА_2 про залишення її позову без розгляду підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування із залишенням позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 207, 303, 307, 310, 313-315, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2015 року скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :підпис. В.М. Медяний

Судді :підписи. Л.В. Пащенко

В.В. Жданкін

Згідно з оригіналом.

Суддя : В.М. Медяний