Вирок № 43239128, 24.03.2015, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/798/14-к

Провадження №1-кп/319/1/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Костенко А.В.,

за участю прокурора Вінницького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області кримінальне провадження №12014080270000195, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17 березня 2014 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вершина Куйбишевського району Запорізької області, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, розлученого, працюючого директором СФГ "Славутич", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

в с т а н о в и в:

19 лютого 2014 року близько 06 годині 30 хвилин ОСОБА_1, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходячись на території комплексу нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, здійснив один постріл дробом по нижній частині тулуба ОСОБА_4 з мисливської гладкоствольної рушниці "ІЖ-81" НОМЕР_2.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_4 були завдані тілесні ушкодження: вогнепальні, дробові поранення м'яких тканин нижніх кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочині не визнав та показав суду, що він знайомий з ОСОБА_4 останні 15 років. Спілкувались з ним з приводу сільського господарства, періодично брав у нього в борг гроші. З приводу здійснення господарської діяльності між ними виник конфлікт через накладенням податковою інспекцією штрафу та з приводу погашення заборгованості ОСОБА_4 за сільським господарством. 15-16 лютого 2014 року в на перехресті дороги біля с. Очеретувате він зустрів ОСОБА_4 та його знайомого ОСОБА_12, між ними виникла бійка. ОСОБА_4 вдарив його електрошокером. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_4, що не поверне йому борг 250 000 гривень, поки ОСОБА_4 не відшкодує заборгованість 50 000 гривень, наявність якої документально підтвердити не може. З приводу бійки до органів міліції не звертався.

19 лютого 2014 року ОСОБА_1 зранку перебував на фермі в с. Очеретувате. Приблизно о 06 годині 30 хвилин до нього приїхав ОСОБА_4, за кермом автомобіля був ОСОБА_5, а також були присутні ОСОБА_12 та ОСОБА_6. ОСОБА_1 стояв біля входу до гаражу, де всередині знаходився його автомобіль. З автомобіля, що приїхав, вийшов ОСОБА_4 та ОСОБА_12 з ОСОБА_6. ОСОБА_1 сказав, що вони повинні погасити його борги, а він віддасть їх гроші, однак вони були настроєні агресивно: за виразом обличчя, говорили, що зараз розберуться з ним. Коли ці особи обійшли свій автомобіль, рухаючись до ОСОБА_1, відстань між ними становила 3-4 метри. Після того, як ОСОБА_1 побачив у ОСОБА_4 електрошокер, він швидко розвернувся, зробив шаг назад, відкрив чохол та правою рукою з багажнику свого автомобіля достав рушницю ІЖ-81 та розвернувся в бік потерпілого, при цьому ствол рушниці був направлений до низу. Рушницю він достав швидко, за дві секунди та сказав, щоб вони не наближались, однак зазначені особи не послухали, продовжували наближались до нього, після чого він зробив постріл під ноги потерпілому, який був попереду. Йому відомо, що його рушниця має велику кучність. Потерпілий був на відстані від нього 3-3,5 метри. Постріл він здійснив на відстані 1,5 метри від нього та 1,5 метри від потерпілого. Нахил був в сторону потерпілого. Вважає, що в наслідок рикошету від асфальт дріб потрапила в ногу ОСОБА_4 та могла потрапити на висоту не вище його коліна. В нього не цілився, постріл зробив перед ОСОБА_4 Після пострілу ОСОБА_4 впав, а особи, що були з ним, взяли його під руки, посадили в автомобіль та уїхали. Постріл здійснив з метою відлякати ОСОБА_4, оскільки боявся, що на нього буде здійснено напад. Вважає, що він зробив попереджувальний постріл у землю, оскільки вгору не міг зробити постріл, так як міг когось поранити.

В ході розгляду справи, обвинувачений змінив показання, пояснивши, що постріл з рушниці він здійснив не в сторону потерпілого, а праворуч від нього, отже не бажав потрапити в потерпілого дробом і не повинен був потрапити, вважає, що це був рикошет.

Просить суд врахувати, що постріл він здійснив ненавмисно, це був самозахист з його сторони, оскільки зі сторони ОСОБА_4 були погрози та на ферму до нього приїхало чотири чоловіка, що він вважав загрозою для себе. Крім того, у потерпілого ОСОБА_4 був електрошокер.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого, просить врахувати, що обвинувачений діяв в стані самозахисту, оскільки має борг перед потерпілим та через конфлікт з ним побоювався за своє життя та здоров'я. А також врахувати, що обвинувачений не здійснював прицільного пострілу і не бажав потрапити дробом в потерпілого.

Судом встановлено, що між сторонами виник конфлікт з приводу боргових зобов'язань ОСОБА_1 перед ОСОБА_7 в розмірі 200 000 гривень, що підтверджується договором позики грошей, посвідченого 03.12.2012 року приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та письмовою розпискою від 03.12.2012 року, в результаті чого між ними виникли особисті неприязні відносини.

Незважаючи на невизнання своєї провини, винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю доведена та підтверджується зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 взяв у нього гроші в борг в сумі 250 000 гривень, які не повернув. Після чого ОСОБА_1 став ухилятись від зустрічей з ним, на телефонні дзвінки не відповідав. Напередодні зазначених подій зателефонувала дружина ОСОБА_1, яка запропонувала йому документи на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості. 19 лютого 2014 року близько 06 годині 30 хвилин він приїхав на ферму до ОСОБА_1 в с.Очеретувате. Разом з ним були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Він вийшов з автомобілю, та обійшов його, зробивши 3-4 кроки. В цей момент ОСОБА_1 вийшов з гаражу, направив рушницю на нього та здійснив постріл, потрапивши по його стегнам, колінам та в пах. Від отриманих поранень ОСОБА_4 впав. Все відбулось за 4 секунди. Постріл був без попередження. ОСОБА_1 був на відстані приблизно 3 метри. В момент пострілу ОСОБА_5 був за кермом автомобіля, а ОСОБА_6 був неподалік від нього. З пораненнями ОСОБА_4 відвезли додому, до медичної установи та до міліції він не звертався. Дома лікувався антибіотиками. Через 3-4 тижні, рани стали гноїтися, тому він звернувся до лікарні. Отримав приблизно 25 поранень дробом, з яких 14 штук дробу і досі перебувають в його тілі, згідно рентгенівських знімків. Дріб перебуває глибоко в тканинах, тому треба проводити операцію, на яку відсутні кошти.

Також пояснив, що після того, як він вийшов з автомобіля, ОСОБА_1 нічого не казав і не погрожував. В руках ОСОБА_4 нічого не було, в тому числі електрошокеру. ОСОБА_1 не про ще не попереджав, відразу здійснив постріл. Ствол рушниці направив не в землю, а безпосередньо в нього та прицільно вистрілив. По відношенню до ОСОБА_1 він стояв фронтального до нього. Раніше, ОСОБА_1 говорив, що не буде віддавати гроші, а буде застосовувати жорсткі заходи, а якщо він буде надоїдати з грошима, то вб'є його. Це казав він ОСОБА_5 та ОСОБА_12, а сам ОСОБА_4 ніколи ОСОБА_1 не погрожував. ОСОБА_12 при зазначених подіях не було. З якої рушниці ОСОБА_1 здійснив постріл не бачив. Шкода заподіяна злочином ОСОБА_1 не відшкодована;

- показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні показав, що 19 лютого 2014 року приблизно 07 годині 00 хвилин він на своєму автомобілі приїхав на ферму ОСОБА_1 з метою забрати документи на нерухомість для погашення боргів обвинуваченого. Разом з ним були ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Коли вони під'їхали, ОСОБА_1 був у дверях ангару, його було видно на пів корпусу, тільки ліву сторону, в лівій руці нічого не було. Він відкрив вікно автомобіля та привітався з обвинуваченим. ОСОБА_4 вийшов з автомобілю, йшов на зустріч ОСОБА_1 та обійшов автомобіль позаду. ОСОБА_1 вийшов з дверей повністю, в його руках виявилась рушниця, він зробив шаг в ліво, підняв рушницю та здійснив постріл в ОСОБА_4, від якого останній впав. Після чого, ОСОБА_6 допоміг йому сісти в автомобіль та вони поїхали. Момент пострілу бачив добре, оскільки був на відстані 1,5 метри від ОСОБА_1, який був постійно в його полі зору. В цей момент перебував в автомобілі на водійському сидінні, безпосередньо напроти ОСОБА_1 Бачив, як ОСОБА_1 підняв рушницю та вистрілів в ноги ОСОБА_4 Між ними ніякого діалогу не було. Відстань між ними в момент пострілу була приблизно 3 метри. Вважає, що був саме прицільний постріл по ногам. З якої рушниці був здійснений постріл не бачив. ОСОБА_6, коли під'їхали, виходив з автомобіля покурити. Фото ніг ОСОБА_4 зробив він на свій телефон, в день пострілу, коли вони повернулись до дому. Вважає, що рушниця була в правій руці ОСОБА_1 з самого початку. ОСОБА_1 нікуди не повертався, нічого не брав, а просто зробив шаг в сторону, підняв рушницю та здійснив один постріл навскідку по ногам потерпілого. В момент пострілу рушниця була на поясі обвинуваченого. ОСОБА_1 в момент пострілу бачив фронтально, а потерпілого периферичним (боковим) зором. Пошкодження у ОСОБА_4 після пострілу були від коліна до паху. В руках ОСОБА_4, коли останній підходив до ОСОБА_1, електрошокеру та інших предметів не було, обвинуваченому не погрожував. ОСОБА_6 в момент пострілу не був на лінії вогню, був за автомобілем. ОСОБА_12 в цей день разом з ними не було;

- показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що 19 лютого 2014 року приблизно 07 годині 00 хвилин разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приїхали на ферму до ОСОБА_1 з метою забрати документи. Коли під'їжджали, біля входу до ангару побачили ОСОБА_1, який визирав з ангару. Вийшов з автомобіля він для того, щоб покурити, а ОСОБА_4 обійшов автомобіль. Потім відбувся один постріл, від якого ОСОБА_4 впав на відстані 1,5-2 метри від автомобіля, після чого він допоміг йому сісти в автомобіль. Бачив на штанах потерпілого дірки та кров. Яких-небудь розмов до пострілу не чув, а вже після того як ОСОБА_4 впав, побачив за автомобілем ОСОБА_1 з рушницею. Момент пострілу не бачив. У ОСОБА_4 до пострілу в руках нічого не було, можливо папери, зброї та електрошокеру не було. Інших осіб не було, ОСОБА_12 не знає. Погроз зі сторони ОСОБА_4 в бік ОСОБА_1 не було. Відстань між ними в момент пострілу складала приблизно 4 метри, виходячи від розташування цих осіб по відношенню до автомобіля та ангару;

- висновком експерта №116 від 26.04.2014 року Пологівського міжрайонного відділення судмедекспертизи, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 виявлені вогнепальні, дробові поранення м'яких тканин нижніх кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Данні пошкодження могли бути завдані в строк та при обставинах, вказаних оглянутим ОСОБА_7 В ході огляду ніжних кінцівок потерпілого виявлено 35 ран та рубців на обох його гомілках, колінних суглобах, стегнах та паху. Відповідно до рентгенограм, в м'яких тканинах ОСОБА_7: в правій гомілці та в обох стегнах, виявлені інородці тіла металевої щільності (дріб до 0,4-0,6) в кількості 12 штук ( а.с.126-127);

- фото знімком поранення ОСОБА_9, який зроблений в день завдання пошкодження (19.02.2014 року) свідком ОСОБА_5, після пострілу ОСОБА_10 із мисливської рушниці в сторону потерпілого ОСОБА_9 (а.с.164);

- протоколом обшуку від 22 травня 2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучені дві мисливські рушниці: ТОЗ-63 НОМЕР_3 та "ІЖ-81" НОМЕР_2 (а.с.77-79);

- висновком експерта №235-ЗТ від 16.06.2014 року НДЕКЦ при УМВС України в Запорізькій області, відповідно до якого дві мисливські рушниці моделі "ТОЗ-63" номер НОМЕР_4, 16 калібру та моделі "ІЖ-81", номер НОМЕР_5, 12 калібру, які вилучені в ході обшуку у ОСОБА_1 є гладкоствольною вогнепальною зброєю і є придатними до стрільби (а.с.130-134);

- речовим доказом - мисливською рушницею моделі "ІЖ-81", номер НОМЕР_5, 12 калібру;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.07.2014 року з фототаблицями, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9, в присутності понятих, розповів про події, що відбулись 19.02.2014 року в с. Очеретувате, в ході яких обвинувачений ОСОБА_1, з мисливської рушниці здійснив по ньому постріл, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження. А також показав розташування обвинуваченого та його в момент пострілу. В ході експерименту встановлено, що відстань між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 була 4,2 метри, покриття між ними асфальтне, ствол рушниці був направлений на потерпілого, відстань між асфальтом та крайньою точкою ствола складала 102 см. З метою встановлення подальшої траєкторії руху дробового заряду через точку знаходження потерпілого за допомогою нитки проведена умовна пряма, яка на відстані 9,8 метрів входить в цоколь господарської будівлі, на якому виявлені отвори, діаметром від 0,9 до 1,5 см (а.с.143-152).

- висновком комісійної судово-медичної експертизи №13/к від 23.02.2015 року КУ "Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи", з якого вбачається, що аналізом рентгенографічних знімків тканин нижніх кінцівок потерпілого встановлено, що частина снарядів мають ознаки деформації, що зважаючи на відсутність ознак ушкодження твердих частин нижніх кінцівок (кісток), може вказувати на непрямий механізм травмування потерпілго вналідок рикошету від перешкоди.

Враховуючи, висновок комісійної судово-медичної експертизи, суд приходить до висновку про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_1 прямого умислу на завдання легких тілесних ушкоджень.

Однак, суд враховує те, що ОСОБА_1 без здійснення попереджувального пострілу вгору, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, використав джерело підвищеної небезпеки (вогнепальну зброю), здійснивши один постріл дробом, в безпосередній близькості від потерпілого, на відстані 3-4 метри, достовірно знаючи про технічні характеристики своєї зброї (велику кучність стрільби), і свідомо допускав наслідки: влучання дробу в потерпілого ОСОБА_4 та в подальшому отримання потерпілим тілесних ушкоджень, а тому передбачав суспільно небезпечні наслідки свого діяння і свідомо припускав їх настання. Отже все вказує про наявність у діях ОСОБА_1 непрямої умисної форми вини щодо завдання потерпілому тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1, про те, що рушницю з багажнику свого автомобіля він дістав протягом 2 секунд (швидко розвернувся, зробив шаг назад, відкрив чохол, правою рукою достав рушницю та розвернувся в бік потерпілого), з моменту коли побачив потерпілого ОСОБА_4 із електрошокером, коли він обійшов автомобіль, при відстані приблизно 3-4 метри. Попередив потерпілого про те, щоб він до нього не наближався, при цьому ОСОБА_4 йшов на нього і не зупинявся, а на відстані приблизно 3 метри здійснив постріл з рушниці, є суперечливими та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Суд не приймає доводи обвинуваченого ОСОБА_1, про перебування його в стані необхідної оборони, отже в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт суспільно небезпечного посягання на обвинуваченого зі сторони потерпілого або інших осіб.

Як пояснили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були безпосередніми очевидцями зазначених подій, потерпілий йшов в сторону обвинуваченого один. В цей час ОСОБА_5 перебував в автомобілі, а ОСОБА_6 курив за автомобілем, та безпосередньо до ОСОБА_1 не наближався, інших осіб не було, а тому, на думку суду, потерпілий не мав кількісної переваги над обвинуваченим в момент здійснення ОСОБА_1 пострілу з мисливської рушниці. Також не знайшли свого підтвердження доводи обвинуваченого про наявність в руках потерпілого ОСОБА_4 електрошокеру, отже зазначені свідки показали, що в руках потерпілого електрошокеру або іншої зброї не було, обвинуваченому ніхто не погрожував. Покази обвинуваченого про напад ОСОБА_4 напередодні цих подій з електрошокером та завдання йому ударів нічим не підтверджені, не були предметом дослідження органів міліції, оскільки обвинувачений із відповідною заявою про протиправні дії ОСОБА_4 до правоохоронних органів не звертався. Наявність у потерпілого електрошокеру або іншої зброї органами міліції та судом не встановлено. Безпосередньо потерпілий ці обставини заперечує та вказує на відсутність у нього зброї в момент завдання йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Крім того, в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт використання ОСОБА_1 при вчиненні злочину мисливської рушниці ТОЗ-63 НОМЕР_3. Ні потерпілий, ні свідки не змогли впізнати рушницю, з якою ОСОБА_1 було зроблено постріл. Зі слів ОСОБА_1, в цей день він здійснив постріл з мисливської рушниці ІЖ-81, яку вилучили співробітники міліції. Враховуючи викладене, суд визнає знаряддям вчинення злочину - мисливську гладкоствольну рушницю "ІЖ-81" НОМЕР_2, що на кваліфікацію вчиненого злочину не впливає.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_11, яка є колишньою дружиною обвинуваченого та продовжує проживати з ним за однією адресою. ОСОБА_11 суду показала, що про борги чоловіка нічого не знала, у 2014 році, до здійснення пострілу з рушниці, до них додому приїжджали ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вели себе агресивно, кричали, що посадять, погрожували її чоловіку ОСОБА_1 Іншого разу, зазначені особи знову приїхали до них додому, однак ОСОБА_1 дома не було. Вони погрожували їй, розбили її мобільний телефон, можливо його забрали. До міліції із заявою про погрози або вчинення крадіжки телефону не зверталась. Також показала, що до потерпілого з приводу документів не дзвонила, оскільки не мала мобільного телефону по вищезазначеним причинам.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_1 умисно завдав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій підсудного за ч.2 ст.125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, що ним вчинено злочин невеликої тяжкості.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що він має визначене і постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, розлучений, працює директором фермерського господарства "Славутич", має задовільний стан здоров'я, на обліку лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не вбачає.

Враховуючи особу обвинуваченого, що він в цілому по матеріалах справи характеризуються задовільно, враховуючи його відношення до вчиненого злочину, а також обставин вчинення злочину, характер і ступінь тяжкості їх наслідків та кількість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, з урахуванням думки потерпілої, суд, керуючись ст.ст.61,65-67 КК України, знаходить можливим призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, тривалістю, передбаченою санкцією ч.2 ст.125 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості злочину, скоєного ОСОБА_1, дані про його особу, а також враховуючи думку учасників кримінального провадження, суд, керуючись ст.ст.75,76 КК України, прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на певний строк.

Цивільний позов у кримінальній справі не пред'явлено.

Вирішуючи питання про речові докази у справі, суд керується ст.100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадження, пов'язані із залученням експертів покласти на обвинуваченого на підставі ст.ст.118,124 КПК України в загальній сумі 589,68 гривень за проведення судової експертизи (а.с.129).

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, клопотань про зміну або обрання запобіжного заходу не надійшло.

На підставі викладеного, керуючись стст.368,370 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази:

- мисливську рушницю моделі "ІЖ-81", номер НОМЕР_5, 12 калібру, що знаходиться на зберіганні в Куйбишевському РВ ГУМВС України в Запорізькій області, - конфіскувати;

- мисливську рушницю моделі "ТОЗ-63" номер НОМЕР_4, 16 калібру, що знаходиться на зберіганні в Куйбишевському РВ ГУМВС України в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_1 як власнику майна.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи в кримінальному провадженні 589,68 гривень (п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 68 коп.).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної чинності, - не застосовувати.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Р.С.Солодовніков