Рішення № 43238922, 23.03.2015, Василівський районний суд Запорізької області

Справа№ 311/316/15-ц

Провадження№ 2/311/264/2015

23.03.2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі - Кириченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 25 травня 2006 року № ZPDNАUI9082161 на підставі якого відповідачу було надано кредит в сумі 107720 грн. строком до 24 травня 2013 року. Відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором. Відповідач повинен був здійснювати платежі щомісячними платежами для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, витрати за договором. За порушення умов зобов'язання відповідач повинен сплатити відсотки за кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Відповідач порушив свої зобов'язання коштів на погашення заборгованості не надавав, станом на 25 грудня 2014 року має борг в сумі 261 889 грн. 26 коп. Вказану суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, суду надано заяву розгляд справи без участі представника позивача та про заочний розгляд справи.

Відповідач, який не отримував судову повістку за зареєстрованим місцем постійного проживання з незалежних від суду причин та викликався до суду через орган місцевого самоврядування, вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи - у судове засідання не з'явився. Поважних причин цього суду не повідомлено.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін та провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі слідуючого.

Як було встановлено в судовому засіданні дійсно між сторонами у справі було укладено кредитний договір 25 травня 2006 року № ZPDNАUI9082161 на підставі якого відповідачу було надано кредит в сумі 107720 грн. строком до 24 травня 2013 року на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «УкрАвтоЗАЗ-сервіс», зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту щомісяця у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту. Платежі повинні були здійснюватися щомісячними платежами з 19 по 25 число кожного місяця. Копія договору є у справі (а.с.7-8).

Відповідач не виконує свої обов'язки за договором щодо погашення боргу, відсотків, комісії, пені, що підтверджено розрахунком заборгованості, яка станом на 25 грудня 2014 року заборгованість становила 261 889 грн. 26 коп., та складається з наступного: 48 446 грн. 80 коп. - заборгованість за кредитом; 103498,88 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 6463 грн. 20 коп. - заборгованість за комісією по користуванню кредитом; 103480 грн. 38 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.4-6).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, оскільки за умовами кредитного договору, укладеного сторонами 25 травня 2006 року погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Порушення відповідача щодо сплати коштів на погашення боргу мали місце з грудня 2010 року. З позовом позивач звернувся до суду у лютому 2015 року

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Такої заяви, яка є обов'язковою для застосування судом строку позовної давності - суду сторонами не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за укладеним договором.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, підтверджені квитанцією в сумі 261 грн. 89 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.526, 533, 552, 610-612, 614, 618, 623, 625, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 82, 208, 209, 214 -215, 224 ЦПК, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 25 травня 2006 року в сумі 261 889 (двісті шістдесят одну тисячу вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 26 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 261 грн. 89 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів після його проголошення. А особами які не були присутні у судовому засіданні протягом того ж часу з дня отримання копії рішення.

Суддя Василівського районного

суду Запорізької області І.В.Кочева