Ухвала суду № 43237538, 17.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №638/1230/13-ц Головуючий 1 інст. - Штих Т.В.

Провадження № 22ц/790/1898/15 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: договірні

УХВАЛА

17 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Котелевець А.В., Кіпенка І.С.,

за участю секретаря - Рязанової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Прокопенко Анна Валентинівна про визнання недійсним договору дарування, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Харківської області з клопотаннями про витребування доказів, оскільки вони мають значення для правильного вирішення справи,а саме позивач просить витребувати з режимно-секретного підрозділу апеляційного суду Харківської області матеріали судових рішень про проведення відносно нього негласних оперативно-розшукових заходів за період з 1998 по 2015 роки з застосуванням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації по місцях проживання в АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 а також щодо інших осіб, що проживали в цих будинках (у тому числі щодо ОСОБА_4 і членів його сім'ї, який проживав в квартирах АДРЕСА_3). Витребувати з ДУ "Український центр з контролю і моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров'я України" та ДП "Український державний центр радіочастот" (м.Київ, пр.Перемоги, 15 км) копії санітарних паспортів на радіотехнічні об'єкти поблизу місця проживання ОСОБА_1, фізичних характеристиках випромінюваних електромагнітних полів. Витребувати спектрограму і фото вимірювань в Харківській філії ДП «Український державний центр радіочастот» вимірювань за 28.03.2014 року за зверненням позивача в його квартирі і поблизу будинку по АДРЕСА_1. Витребувати інформацію з Апеляційного суду м. Києва, Апеляційного суду Київської області, Апеляційного суду Харківської області про те, чи приймалися судові рішення про проведення відносно ОСОБА_1 негласних оперативно розшукових заходів із застосуванням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та інших мешканців будинку по АДРЕСА_1 (в тому числі щодо ОСОБА_4 або членів його сім'ї, який проживав в квартирах АДРЕСА_3, так як позивачу відомо, що він підозрювався у вчиненні тяжкого злочину, ОСОБА_5 - кв.104, членів сім'ї ОСОБА_12 - кв.116, членів сім'ї ОСОБА_13 - кв.123, мешканців квартири 120). Витребувати інформацію з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про фізичні характеристики електромагнітних полів пристроїв негласного зняття інформації з мобільних телефонів і їх пошуку (ця установа розробляє такі засоби). Оглянути оригінали медичної документації ОСОБА_1, в яких міститися відомості про пошкодження, порушення функцій внутрішніх органів і тілесних ушкодженнях, що мали місце незадовго і в період укладання угоди. Витребувати інформацію з Управління Служби Безпеки України Харківської області про те, чи отримували Допуск до державної таємниці у зв'язку з професійною діяльністю по експлуатації засобів телекомунікацій правоохоронних органів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що проживають в АДРЕСА_3. Витребувати інформацію з ГУ МВС України в Київській області про те, чи проводилися відносно ОСОБА_1 негласні оперативно-розшукові заходи з використанням спеціальних технічних засобів негласного зняття інформації з каналів зв'язку та телефону у справі про вбивство ОСОБА_10 (Скоєно в 2006 р. В м.Біла Церкви). Витребувати інформацію з МВС України про те, чи проводилися відносно ОСОБА_1 негласні оперативно-розшукові заходи у справі про вбивство ОСОБА_11 (скоєно в 1997р. В с.Яблуновка Білоцерківського району Київської області). Витребувати інформацію з ПрАТ «Київстар» про номер ICC ID (Integrated Circuit Card Id - ідентифікатор вбудованого чіпа, використовуваного в сім картах операторів мобільного зв'язку, номер якого з найбільшим ступенем імовірності є і номером поміщеного мені в організм чіпа) використаної мною сім карти НОМЕР_1 та чи визначається цей ICC ID і цим карта в мережах оператора зараз і в 2012 р.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вказані клопотання, які також містяться і в апеляційній скарзі.

Судова колегія вважає, що вказані клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 131, ч. 1, 2 ст. 133, ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Відповідно до ст. 57, ст. 58, ч. 1 ст. 59, ч. 2, 3 ст. 60, ч. 1 ст. 61, ст. 179 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України і п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», - Відповідно до статей 229 - 233 ЦК ( 435-15 ) правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229ЦК ( 435-15 )), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Таким чином під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути. Обставини з приводу яких помилилась особа, мають бути наявними на час виникнення правочину.

Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України, . за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

З роз'яснень, які викладені в п.26 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», - під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Оскільки докази, які ОСОБА_1 просить витребувати не стосуються предмета доказування по даній справі, згідно законодавства вказаного вище, клопотання про витребування доказів не можна визнати обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 135, 137, 168, 208-210 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія, -

ухвалила:

В задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню, згідно ст. 324 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий -

Судді: -