Рішення № 43236983, 19.03.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/6646/14-ц

провадження № 2/644/63/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова

в складі: головуючого - судді Зябрової О.Г.,

при секретарі - Селивоненко Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення і зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 примусити їх виконати в натурі їхній обов'язок передати ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 19.02.2010 року шляхом виселення їх з вказаної квартири і звільнення її від їхніх речей, усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належною їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів з цієї квартири і звільнення від їхніх речей та стягнути судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 19.02.2010 року між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 278. Продаж квартири був здійснений за 150 000 грн., які продавці отримали у повному обсязі ще до підписання договору. Разом з цим, відповідачі не передали продану квартиру, не звільнили її і продовжують безпідставно нею користуватися та накопичувати борги по сплаті комунальних послуг, чим порушують її права як власника нерухомого майна. Направлені нею поштовою кореспонденцією на адресу відповідачів вимоги про добровільне звільнення квартири, залишені відповідачами без уваги.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просять поновити строк на звернення до суду з позовом, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, посвідчений 19.02.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 278, анулювати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру, здійснену Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області 02.04.2014 року за номером запису про право власності 5373261 (рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень індексний номер: 12471182 від 16.04.2014 року) на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.2010 року за реєстровим № 278, визнати за кожним: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/12 частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2, стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посилаються на те, що 15.12.2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 4530. Відповідно до договору позики ОСОБА_10 передав їм валютні цінності в розмірі 14 700 доларів США., а вони, в свою чергу, зобов'язалися в солідарному порядку повертати грошові кошти в строк до 15.12.2009 року, при цьому, перші 11 місяців по 300 доларів США, а 15.12.2009 року - 11400 доларів США. Для забезпечення виконання грошового зобов'язання за договором позики того ж дня - 15.12.2008 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 4535, предметом якого була належна їм на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1. На виконання договору позики ОСОБА_4 повернув ОСОБА_10 грошові кошти в загальному розмірі 2400 доларів США, про що ОСОБА_10 писав власноручні розписки. При передачі наступної частини грошових коштів ОСОБА_10 відмовився писати розписку і став наполягати на переоформленні спірної квартири на його матір - ОСОБА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу. При цьому пояснив, що після сплати на його користь всієї суми боргу квартира буде переоформлена в зворотному порядку на їх ім'я, тобто договір купівлі-продажу повинен був виступати гарантією повернення грошових коштів за договором позики. Саме на таких умовах 19.02.2010 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрований в реєстрі за № 278. Більш того, на час укладення договору купівлі-продажу діяла заборона відчуження спірної квартири, яка була накладена згідно договору іпотеки від 15.12.2008 року. Оскільки спірний договір був укладений без наміру створення правових наслідків, передбачених таким правочином, то й на його виконання сторонами не було здійснено жодних дій. Після укладення договору купівлі-продажу ніякої передачі майна та грошових коштів здійснено не було, вони продовжували проживати в цій квартирі, нести усі витрати по утриманню житла та сплаті комунальних послуг. ОСОБА_3 перебуває на реєстраційному обліку за вказаною адресою, а ОСОБА_2 був зареєстрований в ній до дня смерті -ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1, в свою чергу, також не здійснила жодних дій на виконання договору, навіть протягом 4 років не зареєструвала право власності на спірну квартиру на своє ім'я. При таких обставинах позивачі за зустрічним позовом посилаються на фіктивність договору купівлі-продажу квартири від 19.02.2010 року. Крім того, зустрічні позовні вимоги обґрунтовують і тим, що співвласником спірної квартири був ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіту ОСОБА_2 не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом є: його дружина - ОСОБА_6 та дочки - ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які у встановлений законодавством шестимісячний строк звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, але оформити свої спадкові права не мають можливості. Таким чином, у разі визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, просять визнати за кожним спадкоємцем право власності на 1/12 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 Для належного захисту порушених прав ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять поновити пропущений ними строк на звернення до суду з позовом, посилаючись на поважність причин його пропуску, а саме: необхідності ОСОБА_3 здійснювати догляд за хворим батьком ОСОБА_2, який внаслідок перенесеного інсульту потребував постійної сторонньої допомоги, а ОСОБА_4 і ОСОБА_5 внаслідок знаходження за межами України.

ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з'явились, надали до суду заяву про можливість розгляду справи за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів, в якій зазначили про невизнання зустрічного позову та застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_3, первісний позов підтримали.

ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності. Представник ОСОБА_3 (яка також є представником ОСОБА_4 і ОСОБА_5.) - ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності на підставі наявних у справі доказів. Проти первісного позову заперечувала у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги підтримала.

ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомила, заперечень проти позову або заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.02.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрований в реєстрі за № 278.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 234 ЦК України передбачає, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. При чому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, і якій формі він вчинений.

При фіктивному правочині у сторін правочину відсутній намір створити ті правові наслідки, які задекларовані у правочині. Тобто волевиявлення учасників правочину не відповідає їх дійсній волі. Ознаками фіктивності правочину є: наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін; відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.

Згідно ч.3 ст. 640 ЦК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Зміни були внесені згідно із Законом № 1878-VІ від 11.02.2010 р., який набрав чинності 16.03.2010 р.) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 640 ЦК України також передбачено що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 657 ЦК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Зміни були внесені згідно із Законом № 1878-VІ від 11.02.2010 р., який набрав чинності 16.03.2010 р.) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, що передбачено ч.4 ст. 334 ЦК України.

Посилання позивачів за зустрічним позовом щодо не вчинення жодною зі сторін договору купівлі-продажу ніяких дій на його виконання підтверджуються наявними у справі доказами.

Так, з довідки, виданої 24.09.2014 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що станом на 31.12.2012 року право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Сторонами також визнано той факт, що з моменту укладення договору купівлі-продажу квартира, яка була предметом договору, продавцями покупцю - ОСОБА_1 не передавалась. Сім'я ОСОБА_3 й до теперішнього часу продовжує проживати у спірному жилому приміщенні, користуватися ним, нести витрати по утриманню житла та сплаті комунальних послуг, про що свідчать відповідні квитанції за період 2010-2014 р.

З довідки № 796, виданої 08.08.2014 року Дільницею № 49 КП «Жилкомсервіс» також видно, що ОСОБА_3 зареєстрована у спірній квартирі, а ОСОБА_2 був знятий з реєстраційного обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку зі смертю.

Інформаційна довідка № 30875549 від 12.12.2014 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна, видана Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області свідчить, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано на ім'я ОСОБА_1 02.04.2014 року, тобто через 4 роки після укладення договору купівлі-продажу.

Зміст оспорюваного договору купівлі-продажу також свідчить, що на момент підписання договору спірна квартира покупцю не передавалась. Так, у п. 6 Договору зазначено - до моменту фактичної передачі квартири покупцю продавці несуть відповідальність за збереження її фізичного стану, обладнання та невід'ємних конструктивних елементів квартири; продавці зобов'язуються не демонтувати сантехнічне, електротехнічне обладнання, вікна, двері, вбудовані меблі, наявні у квартирі на момент її огляду покупцем; ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження квартири переходить до покупця з моменту передання йому цієї квартири. Також Договором у п.14 передбачені особливі умови, а саме: покупець не відповідає за невиконані зобов'язання продавців по сплаті комунальних та інших платежів, пов'язаних із володінням ними вищевказаною квартирою, а продавці беруть на себе зобов'язання сплатити всі борги по сплаті комунальних платежів, які будуть мати місце на момент звільнення продавцями цієї квартири та зняття з реєстраційного обліку.

Суд також приймає до уваги і факт застереження, який міститься у п.4 договору купівлі-продажу від 19.02.2010 року, відповідно до якого продавці попередили покупця про права третіх осіб на квартиру, що продається, а саме право іпотекодержателя згідно договору іпотеки, посвідченого 15.12.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 4532.

Так, згідно договору позики, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідченого 15.12.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 4530, ОСОБА_10 передав ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 валютні цінності у розмірі 14 700 доларів США, які останні зобов'язалися повернути у строк до 15.12.2009 року.

В забезпечення виконання грошового зобов'язання 15.12.2008 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 4532. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1.

При укладенні договору купівлі-продажу квартири 19.02.2010 року іпотекодержатель - ОСОБА_10 надає згоду, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 276 на продаж ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірної квартири за умови залишення заборони відчуження на вказану квартиру, яка була накладена 15.12.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 4533.

Викладене свідчить про те, що на момент укладення договору купівлі-продажу 19.02.2010 року грошові зобов'язання позичальників за договором позики від 15.12.2008 року виконані не були.

Про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконали у повному обсязі умови договору позики від 15.12.2008 року і не повернули суму позики свідчить і рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.08.2014 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 21.10.2014 року, винесені в рамках розгляду справи за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про розірвання договору позики.

З урахуванням наведених обставин, суд доходить до висновку, що договір купівлі-продажу квартири від 19.02.2010 року був укладений сторонами без мети створення правових наслідків, оскільки фактично квартира залишилася у користуванні відповідачів за первісним позовом, після укладення спірного договору купівлі-продажу сім'я ОСОБА_3 продовжувала проживати в ній, дії сторін не були спрямовані на припинення права власності на квартиру у відповідачів за первісним позовом, та на набуття права власності на квартиру ОСОБА_1 і витупав лише гарантією повернення грошових коштів за договором позики від 15.12.2008 року.

Таким чином, суд визнає недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідчений 19.02.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 278 внаслідок його фіктивності і державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру, здійснена Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області 02.04.2014 року на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.2010 року підлягає анулюванню.

Зустрічні позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 права власності на 1/12 частин квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 також підлягають задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, про що 11.04.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис за № 5344.

Заповіту ОСОБА_2 не залишив.

За правилами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_6 та діти - ОСОБА_3 і ОСОБА_7, які у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк звернулися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 із заявами про прийняття спадщини. 15.09.2014 року заведена спадкова справа. Із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів спадкоємці не мають можливості оформити свої спадкові права.

Спадковим майном є ? частина квартири АДРЕСА_1, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради 30.07.1999 року за реєстраційним № 7-99-175034, яке було зареєстроване в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 05.08.1999 року за реєстровим № П-7-18119 в книзі 1.

Оскільки у відповідності до ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, то ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 повинно належати по 1/12 частині спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, а тому суд визнає за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за кожним право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання відповідачів за первісним позовом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника може лише з підстав, передбачених законом.

При цьому, право власності на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.

Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу квартири від 19.02.2010 року, внаслідок його фіктивності суд вважає, що права ОСОБА_1 щодо володіння, користування та розпоряджання спірною квартирою не підлягають захисту, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Також для належного захисту прав ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у відповідності до положень ч.5 ст. 267 ЦК України суд поновляє строк на звернення до суду з позовом, оскільки вважає причини пропуску строку поважними.

У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на користь позивачів суд стягує сплачений ними судовий збір в частковому відношенні по 487 грн. 20 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 16, ст. 203, ч.1 ст. 215, ст. 234, ч.2 ст. 267, ч.4 ст. 334, ст. 383, ст. 386, ст. 391, ч.ч. 2, 3 ст. 640, ч. 1 ст. 657, ст. 1261, ч. 1 ст. 1267, ст. 1270 ЦК України, ст. 150 ЖК України, - суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення і зняття з реєстраційного обліку - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Поновити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 строк на звернення до суду з позовом.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, посвідчений 19.02.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 278.

Анулювати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, здійснену Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області 02.04.2014 року за номером запису про право власності 5373261 (рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень індексний номер: 12471182 від 16.04.2014 року) на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.2010 року за реєстровим № 278.

Визнати за кожним: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в частковому відношенні на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору по 487 (чотириста вісімдесят сім) грн.. 20 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

19.03.2015