Ухвала суду № 43229270, 18.03.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15611/14-ц

Провадження № 2/161/145/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Акайомовій Т.В.,

з участю: прокурора Купріянчик С.І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради, Приватного підприємства Телфорт, Комунального підприємства Волинське обласне бюро технічної інвентаризації, Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини нежитлового підвального приміщення та скасування рішення державного реєстратора, -

в с т а н о в и в :

Прокурор м. Луцька звернувся в суд в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом до Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради, Приватного підприємства Телфорт, Комунального підприємства Волинське обласне бюро технічної інвентаризації, Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини нежитлового підвального приміщення та скасування рішення державного реєстратора.

У своїх позовних вимогах прокурор просив визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлового підвального приміщення (номери приміщень з 35-1 по 35-9) загальною площею 98,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 19, № 109 від 10.06.2002 року, укладений між відділом обліку майна міської комунальної власності Луцької міської ради та приватним підприємством Телфорт; скасувати рішення державного реєстратора № 697 в реєстровій книзі № 6 про реєстрацію обєкта нерухомого майна за ПП Телфорт від 14.10.2002 року; скасувати рішення держаного реєстратора № 697 в реєстровій книзі № 6 про реєстрацію обєкта нерухомого майна за Луцькою міською радою від 04.06.2002 року; зобовязати реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції Волинської області внести записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності на частини нежитлового підвального приміщення (номери приміщень з 35-1 по 35-9) загальною площею 98,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 19,за ПП Телфорт та Луцькою міською радою; стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні 30 жовтня 2014 року прокурор м. Луцька ОСОБА_6 уточнила позовні вимоги та просила визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлового підвального приміщення (номери приміщень з 35-1 по 35-9) загальною площею 98,4 кв.м., вартістю 779 290,00 грн., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 19, № 107 від 10.06.2002 року, укладений між відділом обліку майна міської комунальної власності Луцької міської ради та приватним підприємством Телфорт; скасувати рішення державного реєстратора № 697 в реєстровій книзі № 6 про реєстрацію обєкта нерухомого майна за ПП Телфорт від 14.10.2002 року; скасувати рішення держаного реєстратора № 697 в реєстровій книзі № 6 про реєстрацію обєкта нерухомого майна за Луцькою міською радою від 04.06.2002 року; зобовязати Реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції Волинської області внести записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності на частини нежитлового підвального приміщення (номери приміщень з 35-1 по 35-9) загальною площею 98,4 кв.м., вартістю 779 290,00 грн., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 19,за ПП Телфорт та Луцькою міською радою; стягнути з відповідачів судові витрати.

В судове засідання представником відповідача ПП Телфорт ОСОБА_3С подано клопотання про закриття провадження в частині скасування рішень державного реєстратора та зобовязання Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції внести записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності у звязку з тим, що дані вимоги не належить розглядати в порядку цивільного судочинства. На відносини сторін у даній справі не поширюється визначена ст. 15 ЦК України цивільна юрисдикція, та за приписами п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України цей спір підлягає вирішенню адміністративним судом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зміст позовних вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач, свідчить про наявність між сторонами спору публічно-правового характеру, що виключає можливість розгляду за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом позову в даній справі є, зокрема, скасування державної реєстрації права власності на частину нежитлового приміщення Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції та зобовязання цієї ж реєстраційної служби вчинити певні дії.

Пленум Вищого адміністративного суду України в п. 8 Постанови від 20.05.2013 року № 8 Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів визначив наступне: Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-ІV від 01.07.2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визначення і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом ст. 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Відповідно до ч. 2 ст. 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними субєктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З вище наведеного випливає, що Реєстраційній службі Луцького міського управління юстиції та державному реєстратору на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, повязаних із здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно. Таким чином, Реєстраційна служба Луцького міського управління юстиції та державний реєстратор в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є субєктами владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається частиною 1 статті 17 КАС України. Відповідно до поняття справа адміністративної юрисдикції, наведеного у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, під нею розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є субєкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Субєкт владних повноважень - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Необхідною та єдиною ознакою субєкта владних повноважень є здійснення цим субєктом владних управлінських функцій щодо іншого субєкта, який є учасником спору. Наявність у субєкта владних управлінських функцій означає, що він наділений адміністративною правосубєктністю, яка реалізується через певний обсяг конкретних прав і обовязків (повноважень), необхідних для здійснення управлінської діяльності в тій чи іншій сфері публічної влади.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними субєктами стосовно їхніх прав та обовязків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один субєкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) субєктів, а ці субєкти, відповідно, зобовязані виконувати вимоги та приписи такого владного субєкта.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦПК України та розяснень, викладених в абзаці 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справі у суді першої інстанції вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У звязку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, субєктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, виходячи із змісту другої, третьої та четвертої позовних вимог позивача вбачається, що даний спір виник з приводу скасування рішень державного реєстратора по реєстрації речових прав на нерухоме майно та зобовязання Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції скасувати записи про державну реєстрацію права власності з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, спір про право виник з приводу публічно-правового характеру та позов в частині вказаних вимог не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що провадження у справі в частині скасування рішень державного реєстратора по реєстрації речових прав на нерухоме майно та зобовязання Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції скасувати записи про державну реєстрацію права власності з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень слід закрити в звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 15, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 ЦПК України, ст.ст. 2, 3, 17, 18 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Провадження справи за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради, Приватного підприємства Телфорт, Комунального підприємства Волинське обласне бюро технічної інвентаризації, Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини нежитлового підвального приміщення та скасування рішення державного реєстратора в частині скасування рішення державного реєстратора № 697 в реєстровій книзі № 6 про реєстрацію обєкта нерухомого майна за ПП Телфорт від 14.10.2002 року; скасування рішення держаного реєстратора № 697 в реєстровій книзі № 6 про реєстрацію обєкта нерухомого майна за Луцькою міською радою від 04.06.2002 року; зобовязання Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області внести записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності на частини нежитлового підвального приміщення (номери приміщень з 35-1 по 35-9) загальною площею 98,4 кв.м., вартістю 779 290,00 грн., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 19,за ПП Телфорт та Луцькою міською радою закрити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в пятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук