Постанова № 43228947, 19.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16316/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 28.08.2014 №1799 «Про призначення службового розслідування» в частині призначення службового розслідування щодо старшого інспектора батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» капітана міліції ОСОБА_2 та відсторонення його від виконання службових обов'язків за посадою з 23.08.2014 на період проведення службового розслідування;

визнати протиправним висновок службового розслідування, затверджений 19.09.2014 начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області майором міліції Я.Я. Голомшою;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 20.09.2014 №1998 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників БПСМОП «Миротворець» ГУ» в частині накладення на капітана міліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 24.09.2014 №898 о/с «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі пункту 64 «є» (за порушення дисципліни);

поновити капітана міліції ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на посаді старшого інспектора батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець»;

стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.09.2014 по день винесення рішення суду по справі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року адміністративний позов - задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 30.05.2014 №420 о/с старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 (НОМЕР_1) призначено старшим інспектором батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» та звільнено з посади інспектора-чергового чергової частини роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при Управлінні ДАІ.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання вимог Міністерства внутрішніх справ України, для виконання завдань, визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та несення служби з охорони громадського порядку в районах проведення антитерористичних операцій, наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 17.07.2014 №652 дск о/с капітана міліції ОСОБА_2, старшого інспектора, батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» відряджено у розпорядження керівника антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей з 11.07.2014 до міста Костянтинівка Донецької області.

З матеріалів справи також вбачається, що 20 вересня 2003 року, позивач прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ, відповідно до якої урочисто присягнув завжди залишатися відданим народові України, а також мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права і свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. У разі порушення присяги - нести відповідальність за всією суворістю закону (том 1 а. с. 202).

21.08.2014 року капітаном міліції ОСОБА_2 було подано командиру підрозділу полковнику міліції Тетеруку А.А. рапорт, відповідно до якого позивач просив направити його з БГСМОП «МИРОТВОРЕЦЬ» ГУ МВС України в Київській області до ГУ МВС України в Київській області для вирішення питання щодо переведення ОСОБА_2 до іншого підрозділу у зв'язку із сімейними обставинами.

В подальшому відповідачем було призначено службове розслідування за фактом прибуття 22.08.2014 року до Головного управління позивача та окремих працівників БПСМОП «Миротворець» ГУ із розпорядження керівника АТО без відповідних розпорядчих документів МВС України.

Відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 20.09.2014 №1998 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників БПСМОП «Миротворець» Головного управління» за порушення службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, неухильного виконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, а саме: статті 10 Закону України «Про міліцію», Статуту патрульно-постової служби міліції, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 №404, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.1994 за №213/423, наказу ГУ від 17.07.2014 №652 о/с дск, що призвело до самовільного залишення місця несення служби, керуючись статтями 2, 5, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, зокрема, старшого інспектора батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУМВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 24.09.2014 №898 о/с капітана міліції ОСОБА_2 (НОМЕР_1), старшого інспектора батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 24.09.2014

Позивач не погоджується із зазначеними вище наказами Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, якими його звільнено з органів внутрішніх справ, оскільки, на думку позивача, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України за порушення службової дисципліни застосовано до нього неправомірно, за відсутності на те законних підстав, будь-яких порушень службової дисципліни позивачем допущено не було, а службове розслідування проведено з порушенням вимог законодавства.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Приписами ст. 4 Закону України «Про міліцію» встановлено, що правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 року, відповідно до якого особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Пунктом 11 вказаного вище Положення встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ приймають Присягу відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року № 3460-ІV.

Так, ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений ст. 14 зазначеного вище Дисциплінарного статуту, відповідно до якої, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, абр старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що у разі порушення особою рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ наказів, нормативно-правових актів, до них може бути застосоване дисциплінарні стягнення, перелік яких затверджено статтею 12 Дисциплінарного статуту. При цьому, вид і характер дисциплінарного стягнення визначається за наслідками проведення службового розслідування.

Згідно пункту 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 - підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового або начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового або начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового або начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового або начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Пунктом 5.4 вказаної Інструкції передбачено, що у випадку повної доведеності вини особи рядового або начальницького складу, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, про що видається наказ.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до Наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 17.07.2014 року № 652 дск о/с ОСОБА_2 був відряджений у розпорядження керівника антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей до міста Костянтинівки Донецької області до особливого розпорядження у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець».

Тобто позивача, разом із іншими працівниками батальйону «Миротворець» наказом Головного управління МВС України в Київській області направлено у відрядження до зони АТО у розпорядження керівництва АТО, а відтак всі переміщення (передислокація, виконання спецоперацій, відпрацювань тощо) батальйоном здійснювались керівництвом АТО, а відрядження в зону/із зони АТО відбувалось на підставі наказу Головного управління МВС України в Київській області.

Як вбачається з висновку службового розслідування від 19.09.2014 року, знаходячись за місцем дислокації, а саме: на території стадіону «Авангард» по вул. Енгельса, м. Дзержинськ, Донецької області 20.08.2014 року командиру батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління МВС України в Київській області полковнику міліції Тетеруку А.А. від керівництва Штабу АТО надійшла вказівка про зміну місця дислокації, про що останній оголосив особовому складу батальйону, однак де саме буде нове місце дислокації не повідомив. У зв'язку з обуренням частини особового складу батальйону, командиром Тетеруком А.А. було прийнято рішення про те, що небажаючі виконувати його вказівки та вказівки керівництва Штабу АТО можуть писати рапорти про їх бажання та лишати підрозділ.

В матеріалах справи також містяться пояснення командира батальйону «Миротворець» Тетерука А.А., відповідно до яких 20.08.2014 року останній отримав наказ про передислокацію вказаного батальйону до м. Іловайськ. Про вказаний наказ ним було доведено до відома командирів 1, 2 та 3 роти, а також помічника командира батальйону по матеріально-технічному забезпеченню. Після цього, командири рот доповіли, що деякі працівники відмовляються виконувати наказ про передислокацію та висловили бажання написати рапорти про звільнення. Бесіда з вказаними працівниками про необхідність дотримання Присяги працівниками органів внутрішніх справ та виконання наказів, проведена ним особисто у той же день, до позитивних результатів не призвела. Наступного дня була продовжена розмова з працівниками, до яких доводилася інформація, що їх вчинок є ганебним для працівників міліції, й що покинувши зону проведення АТО, вони порушать службову дисципліну та будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Дана розмова також не дала позитивного результату й працівники бажали покинути зону АТО, тобто покинути місце несення служби.

Як зазначалось вище, 21.08.2014 року позивачем подано рапорт на ім'я начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області Голомши Я.Я. про направлення його з БПСМОП «Миротворець» до ГУ МВС України в Київській області для вирішення питання щодо подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ (переведення до іншого підрозділу у зв'язку із сімейними обставинами), на якому командиром батальйону полковником міліції Тетеруком А.А. накладено резолюцію: «Клопочу по суті рапорту. Прошу звільнити як такого, що не пройшов випробувальний термін».

Про дану подію командир батальйону Тетерук А.А. поінформував вищестояще керівництво, полковника міліції Гриняка В.П. та начальника Головного управління МВС України в Київській області Голомшу Я.Я., яким роз'яснив обставини даної ситуації та на що куратор від АТО наказав йому з метою уникнення крадіжки зброї та спеціальних засобів, зібрати у всіх працівників, які виявили бажання покинути зону АТО, їх табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спецзасоби. Також з метою обліку осіб, які виявили бажання покинути зону АТО, він наказав подати відповідні рапорти, де зазначити причини залишення зони АТО, а також для того, щоб зазначені працівники не роз'їхались у невідомому напрямку, він визначив ОСОБА_6 як старшого, для супроводу на автобусі даних працівників до м. Києва, які 22.08.2014 року вночі вирушили у м. Київ.

У зв'язку із зазначеними вище подіями, службовим розслідуванням встановлено, зокрема, за порушення службової дисципліни, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства та неухильного виконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, а саме: ст. 10 Закону України «Про міліцію», Статуту патрульно-постової служби міліції, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.1994 року № 404, Наказу ГУ від 17.07.2014 року № 652 о/с дск, що призвело до самовільного залишення місця несення служби, керуючись статтями 2, 5, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУМВС України в Київській області ОСОБА_7 підлягає звільненню за п. 64 «є» (за порушення дисципліни Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що пунктом 46 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, переміщені по службі, підлягають відрядженню до нового місця служби після передачі справ, але не пізніше місячного строку з дня одержання органом внутрішніх справ наказу або письмового повідомлення про переміщення по службі, крім випадків, коли дана особа перебуває в черговій відпустці або на лікуванні.

Отже, позивач, не дочекавшись рішення Головного управління по суті рапорту або відповідного наказу про переміщення по службі до іншого підрозділу 22.08.2014 з м. Дзержинськ Донецької області до м. Києва на автобусі виїхав разом з іншими працівниками батальйону, які також написали рапорти про свої наміри, а також з тими, які відповідно до медичних довідок були направлені до медичних установ для проходження медичного обстеження.

А тому, судова колегія дійшла висновку про те, що позивач залишив місце несення служби за відсутності будь-яких розпорядчих документів, які б дозволяли здійснити зазначений вище виїзд із зони АТО, зокрема, з матеріалів справи вбачається, що будь-якого наказу та дозволу про виїзд до м. Києва особового складу батальйону «Миротворець» ані від керівника Головного управління ані від керівництва зони АТО не надходило, у зв'язку з цим, покинувши зону АТО без розпорядчих документів, працівники батальйону незаконно, безпідставно та самовільно залишили місце несення служби.

Колегія суддів апеляційної інстанції додатково наголошує й на тому, що позивач був відряджений для виконання завдань визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та несення служби з охорони громадського порядку в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, з 11.07.2014 у розпорядження керівника АТО відповідно до наказів ГУ 11.07.2014 1384 дск та від 17.07.2014 № 652 о/с дск. Тобто, перебуваючи в зоні АТО працівники батальйону повинні беззаперечно, точно виконувати накази, вказівки та доручення керівника АТО.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 року № 382 «Про затвердження нового тексту Присяги працівника органів внутрішніх справ України» затверджено Присягу працівника органів внутрішніх справ України наступного змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ. Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією суворістю закону».

Відповідно до абз. 4 п. 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29.07.1991 № 114, особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників. Направлення для проходження служби за межами республіки здійснюється за згодою працівника в порядку, встановленому законодавством.

Отже, позивачем було проігноровано та не виконано наказ командира батальйону про зміну місця дислокації, та залишено місце дислокації батальйону «Миротворець» за відсутності наказу командира батальйону чи будь-якої посадової особи про закінчення відрядження, чим порушено дотримання Присяги працівника органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці

Як зазначено вище, вказаний висновок службового розслідування реалізовано шляхом видання наказу від 20.09.2014 №1998 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників БПСМОП «Миротворець» та, в подальшому, наказу від 24.09.2014 №898 о/с.

Пунктами 26 та 27 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення повинно відповідати тяжкості вчиненого проступку і ступеню провини. За вчинений дисциплінарний проступок накладається тільки одне стягнення. При визначенні виду і міри покарання беруться до уваги: характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.

При цьому Дисциплінарним статутом, а також іншими актами законодавства не передбачено обов'язкового врахування тих чи інших обставин як такі, що пом'якшують відповідальність особи в обов'язковому порядку.

Колегія суддів, дослідивши обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, а також враховуючи норми чинного законодавства України дійшла висновку про відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність позивача за вчинення вказаного дисциплінарного проступку, а отже, оскаржувані накази прийнято з дотриманням вимог вказаних вище норм законодавства, так як відповідачем в повній мірі доведено факт порушення позивачем ст. 2, 4, 7 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника органів внутрішніх справ та самовільного залишення місця несення служби.

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова ухвалена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 24 березня 2015 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.