Ухвала суду № 43228637, 05.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2015 рокусправа № 804/5856/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕЛЬХОФФ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008842204 від 23.12.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0008842204 від 23.12.2013 року (форма В4), яким ТОВ "АКСЕЛЬХОФФ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 730 968,00 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що за нормами Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, як надмірно сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість, є правом позивача, а не його обов'язком. Таким правом позивач може скористатися протягом встановленого у п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України періоду,.

Не погодившись з постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої податковий орган просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та в задоволенні позову відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому факті, що податкове повідомлення-рішення станом на момент проведення перевірки знаходиться на оскарженні та вважається не узгодженим, оскільки рішення по справі не набрало законної сили.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕЛЬХОФФ" за жовтень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, а саме ТОВ "Аксельхофф" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 6730968,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 147/22-04/33668627 від 29.11.2013 року на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 року № 0008842204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6730968,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Конституції України, Податкового кодексу України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ЗУ "Про податок на додану вартість" (що мав чинність на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно акту перевірки в порушення пункту 200.4 статті 200 ПКУ Товариством "Аксельхофф" безпідставно включено до складу податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року по рядкам 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та рядок 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року; березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2010 року - на загальну суму 6 730 968грн. Загалом, товариством "Аксельхофф" завищено залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до п. 200.8 цієї статті, до декларації додається, також, розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач подавав до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображав про таке своє рішення у звітній декларації та складав розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Тобто, вказана норма може бути застосована лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Частиною 4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми у наступних періодах виникають, лише після набрання законної сили судових рішень.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ "Аксельхофф" фактично у попередніх податкових періодах мало право на відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків за серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2010 року на загальну суму 6730968,00 грн.

За таких обставин, платник податків мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права.

Тобто, завищення ТОВ "Аксельхофф" залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року по від'ємному значенні, що сформовано у податкових декларацій з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків за серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року; березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, 2010 року, фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за липень 2013 року.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого, відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

При цьому, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли (у якому періоді) утворилося від'ємне значення, а визначає, що суми податку на додану вартість повинні бути фактично сплачені в попередніх податкових періодах постачальникам товарів і не повинні брати участь раніше в розрахунку бюджетного відшкодування.

Навіть, якщо в ході перевірок буде встановлено заниження бюджетного відшкодування, то вказані суми повинні бути визначені самим податковим органом та їх відшкодування проводиться на підставі п.п.7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто, у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних податкових періодах.

Бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно із п.п.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Такий же порядок розрахунків платника податку на додану вартість з бюджетом, передбачений і у відповідності до ст. 200 Податковим кодексом України.

За нормами Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, як надмірно сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість, є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1493, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку віджимного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби» (п. 4.6.7. Порядку). В зазначено пункті не зазначено про узгодження або неузгодження сум ПДВ. Тому, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, податковий орган в акті перевірки дійшов помилкового висновку, що не узгодження суми ПДВ, відповідно до п. 4.6.7. Порядку відображається у рядку 21.3 декларації з ПДВ.

Також колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що на сайті Міністерства доходів і зборів України розміщено податкову консультацію, у якій зазначено, що у разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано податкове повідомлення-рішення за формою «В4», та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після процедури адміністративного або судового оскарження залишено без змін, а скарга без задоволення, то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особливого рахунку платника податку протягом 10 календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Тобто, рядок 21.3 заповнюється в декларації тільки після того , як повністю завершиться процедура оскарження платником податків відповідного повідомлення-рішення, а не з моменту складання Акта перевірки, як помилково зазначено податковим органом.

Згідно матеріалів справи, подана позивачем декларація з ПДВ за жовтень 2013 року та додатками: залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений у рядку 24 складає 10067601грн.

При цьому, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення, зазначена сума не враховується при обрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп. 7.7.3 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»).

Згідно п. 4.6.6. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 1493, залишок від'ємного значення (для деклараціях 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за платником податку зберігається право на використання податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступних податкових періодів (рядок 23.2) чи в рахунок податкового кредиту (рядок 24 декларації) до повного його погашення або шляхом нарахування податкових зобов'язань, або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування.

Заява про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095дня, що настає за днем здійснення такої переплати та отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).

Відповідно до п.200.5 ст. 200 ПКУ не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З урахуванням п.200.5 ст. 200 ПКУ, п. 102.5 ст. 102 ПКУ, п. 4.6.6. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 1493, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподаткованих поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати винесення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

До того ж, пунктом 56.21 ст. 56 ПКУ встановлено, що у разі, коли норма цього кодексу чи іншого нормативно-правового акта припускають неоднозначне (множинне) трактування прав а обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є множинність прийняття рішення, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, вищевикладені норми спростовують доводи апеляційної скарги щодо можливості її задоволення. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕЛЬХОФФ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008842204 від 23.12.2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна