Ухвала суду № 43228295, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10563/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Балтяна С.С.,

представника відповідача - Шевченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Плюс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ «Страховий дім «Актон», правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-Плюс», звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, правонаступником якої є Державна податкова інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.01.2009 №0000022201/0, від 31.03.2009 №0000022201/1, від 23.04.2009 №0000022201/1 та №0000162201/1 та від 19.06.2009 №0000022201/2 і №0000162201/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.01.2009 №0000022201/0, від 23.04.2009 № 0000022201/1 та № 0000162201/1; від 19.06.2009 № 0000022201/2 та № 0000162201/2, а також від 31.03.2009 № 0000022201/1 в частині основного платежу в сумі 670 000,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій в сумі 670 000,00 грн, всього в сумі 1 340 000,00 грн. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на необґрунтованість встановлених відповідачем порушень податкового законодавства під час податкової перевірки позивача.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «СД «Актон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2008, за підсумками якої складено акт від 08.01.2009 №1/1-22-01-32586973 та виявлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. пп. 7.6.3, 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова, на загальному суму 670 700,00 грн, а саме: за І півріччя 2007 року - на суму 400 000,00 грн, за 3 квартали 2007 року - на суму 400 000,00 грн, за 2007 рік - на суму 670 700,00 грн.

У зв'язку із наведеним відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2009 № 0000022201/0, яким позивачу визначено 670000 грн податку на прибуток і 670000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду первинної скарги позивача на зазначене вище рішення, скарга залишена без задоволення. Разом з тим, відповідач, рішенням від 30.03.2009 № 5148/10/25-011, збільшив визначене позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток на 700,00 грн і, відповідно, на 700,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Унаслідок чого, було складене податкове повідомлення-рішення від 31.03.2009 № 0000022201/1, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 670 700,00 грн та 670 700,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами оскарження в адміністративному порядку вказаного податкового повідомлення-рішення, рішенням від 17.04.2009 № 6440/10/25-011 таке було скасоване в частині визначення товариству 700 грн податку на прибуток і 700 грн штрафних (фінансових) санкцій.

У зв'язку із чим, позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009 № 0000022201/1, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі на суму 1 340 000,00 грн, з них 670 000,00 грн - за основним платежем, 670 000,00 грн - за штрафними санкціями, а також окреме податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009 № 0000162201/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з указаного податку в загальному розмірі на 1 400,00 грн, з них 700,00 грн - за основним платежем, 700,00 грн - за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 20.01.2009 та від 23.04.2009 до Державної податкової адміністрації у м. Києві, зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Враховуючи результати адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009 №0000022201/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі на 1 340 000,00 грн, з них 670 000,00 грн - за основним платежем, 670 000,00 грн - за штрафними санкціями, №0000162201/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 400,00 грн, з них 700,00 грн - за основним платежем, 700,00 грн - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із вищенаведеними рішеннями податкового органу, позивач звернувся у суд.

Обговорюючи правомірність визначення позивачу спірних сум податкових зобов'язань, колегія суддів зважає на таке.

Із матеріалів податкової перевірки слідує, що встановлене порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. пп. 7.6.3, 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за висновком податкового органу, проявилось у заниженні платником податків валового доходу від господарської діяльності за 2007 рік на загальну суму 2 682 800,00 грн внаслідок взаємовідносин з продажу цінних паперів ТОВ «Втопхімпостач» (емітент - ВАТ «Хімоб'єднання «Зоря») за договором продажу акцій (емітент - ВАТ «Завод ГША») №Б273-2/Р від 25.12.2007 на суму 1 082 800,00 грн та з ТОВ «Трест-Нафтокар» за договором купівлі-продажу акцій №165-1/Р від 26.06.2007 на суму 1 600 000,00 грн.

Так, відповідач стверджує, що отримані за вказаними договорами кошти позивач повинен був віднести до власних доходів, позаяк, на переконання першого, спірні операції не підлягали оподаткуванню за правилами окремого обліку фінансових результатів діяльності, встановленими пунктом 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», адже продані позивачем акції на дату їх продажу не мали статусу цінних паперів, оскільки емітент цінних паперів ВАТ «Хімоб'єднання «Зоря» постановою Господарського суду Черкаської області від 06 вересня 2007 року у справі № 14/4183а припинений. Окрім того, згідно рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.12.2007 № 2241 припинено обіг акцій вказаного емітента.

Аналогічних висновків щодо правової природи проданих позивачем ТОВ «Трест-Нафтокар» акцій емітента ВАТ «Завод ГША» податковий орган дійшов, виходячи зі змісту постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2007 у справі № А8/79-07, якою визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації цього підприємства та визнано недійсними його установчі (статутні) документи з дати реєстрації.

Аналізуючи наведені доводи відповідача, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами; доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону; доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди); доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді. Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, передбачені пп. 4.1.6 цього пункту.

Стаття 7 цього Закону регулює оподаткування операцій особливого виду, до яких, зокрема, відносяться операцій з цінними паперами та деривативами, визначені пунктом 7.6 цієї норми.

Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 цього Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

За визначенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» цінний папір - це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку регулюються Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакцій, чинні на час спірних правовідносин).

Згідно частини 1 статті 4 цього Закону цінні папери - це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (ч. 1 ст. 6 вказаного Закону).

Як убачається з матеріалів справи, в ході перевірки позивача встановлено, що ним здійснювався облік господарських операцій з продажу цінних паперів (простих іменних акцій) ТОВ «Втопхімпостач» (емітент - ВАТ «Хімоб'єднання «Зоря»), в той час як емітент цінних паперів постановою Господарського суду Черкаської області від 06 вересня 2007 року, яка набрала законної сили 16 вересня 2007 року, у справі № 14/4183а припинений, а згідно рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.12.2007 № 2241 припинено обіг його акцій.

Відповідно до частини 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Із матеріалів справи слідує, що запис про припинення юридичної особи внесений до ЄДРПОУ лише 22.02.2010, що підтверджується витягом із указаного реєстру, копія якого наявна в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення суду про припинення юридичної особи не свідчить про втрату емітованими акціями товариства статусу цінного паперу. Дане рішення є підставою для проведення ліквідаційної процедури, в ході якої вирішуються майнові права кредиторів та акціонерів.

Також, колегія суддів не приймає покликання відповідача на рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.12.2007 № 2241, яким припинено обіг акцій ВАТ «Хімоб'єднання «Зоря», з огляду на наступне.

Обіг цінних паперів, згідно Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», - це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Відповідно до частини 9 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Згідно Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 № 222. Цей Порядок, зокрема, регулює порядок зупинення обігу акцій.

Пунктом 1.5 цього Порядку передбачено, що починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Таким чином, з дати опублікування відповідної інформації забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Разом з тим, за даними офіційного сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку державним регулятором 04.12.2007 було анульоване свідоцтво ВАТ «Хімоб'єднання «Зоря» на випуск акцій Р.№146-З. Водночас, за анульованим свідоцтвом, акції не випускались, про що свідчить об'єм емісії на рівні 0 (нуль) акцій.

У той же час, на підставі свідоцтва про випуск акцій від 12.09.2005 № 408/1/05, ВАТ «Хімоб'єднання «Зоря» було випущено 198900000 штук акцій у документарній формі номіналом 0,25 грн, продаж яких і був предметом договору № Б273-2/Р від 25.12.2007, укладеного з ТОВ «Втопхімпостач».

За таких обставин, відсутні підстави для висновку, що позивачем було реалізовано акції, обіг яких було зупинено, і що продані акції не являлись цінними паперами.

З приводу висновку відповідача про заниження позивачем доходу від іншої діяльності на сумі 1 600 000 грн за наслідками господарської операції з реалізації акції ВАТ «Завод ГША», в основу яких покладена постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2007 року у справі № А8/79-07, якою визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації (перереєстрації) цього емітента та визнано недійсними його установчі (статутні) документи з дати реєстрації, колегія суддів зазначає, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року у справі № А8/79-07, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2011 року, зазначене судове рішення скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, відповідач безпідставно посилається на судове рішення, яке не набрало законної сили та було скасовано у встановленому законом порядку, як на підставу правомірності своїх рішень та в обґрунтування встановлених в ході перевірки позивача порушень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову, а також правомірності оспорюваних рішень.

Окрім того, колегія суддів зважає на те, що правомірність висновків відповідача про нікчемність угоди від 26.07.2007 № Б165-1/Р, укладеної між позивачем та ТОВ «Трест-Нафтокар», була предметом розгляду адміністративними судами у справі №2а-3741/09/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до ЗАТ «СД «Актон», ТОВ «Трест-Нафтокар», третя особа - ТОВ «Фондовий синдикат «Радамант» про стягнення в дохід державного бюджету коштів, отриманих за нікчемним правочином, за наслідками якої постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року податковій інспекції відмовлено у задоволенні позову.

Отже, висновки відповідача про допущення позивачем порушень податкового законодавства, яке призвело до заниження доходу на загальну суму 2 682 800 грн, не знайшло підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток та штрафних санкцій спірними податковим повідомленнями-рішеннями.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не доводять порушень судом норм матеріального чи процесуального права, скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 20 березня 2015 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М