Постанова № 43227917, 23.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. Справа № 5023/1310/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

представників:

позивача - Підгорний Б.Б. (довіреність №01-42юр/5722 від 10.06.2014 року);

відповідача - Ворона І.А. (довіреність №92 від 11.11.2014 року); Юдін М.В. (довіреність №89 від 17.09.2014 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1522Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23 грудня 2014 року у справі №5023/1310/11

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків

до Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", м.Харків

про стягнення 9 540 248,57 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2014 року у справі №5023/1310/11 (суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні заяви Комунального підприємства ВТП "Вода", м. Харків про відстрочку виконання рішення господарського суду по справі №5023/1310/11 відмовлено.

Відповідач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 23 грудня 2014 року скасувати та винести нову ухвалу, якою відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2013 року по справі №5023/1310/11 до 01.06.2015 року.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, при винесені ухвали про відмову у наданні відстрочки виконання рішення, не прийняв до уваги ту обставину, що на сьогоднішній день об'єктивно відсутня можливість виконання рішення суду. Зазначена ситуація виникла у зв'язку з певними об'єктивними обставинами, зокрема, з прийняттям Харківською міською радою рішення від 12.01.2011 року №132/11 про реорганізацію КП "ВТП "Вода" шляхом приєднання до комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" - перейменоване на КП "Харківводоканал". Так, як зазначає відповідач, запис про припинення КП "ВТП "Вода" не внесений, але фактично діяльність підприємством не здійснюється, провести виконання рішення у даній справі не вбачається можливим.

Скаржник вказує, що на виконання Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" постановою Кабінету Міністрів України №30 від 29.01.2014 року встановлений спеціальний порядок проведення розрахунків за електричну енергію підприємств водопостачання та водовідведення за рахунок коштів державного бюджету, який відповідач не вправі змінювати.

Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на судову практику, а саме на судове рішення по аналогічній справі №922/2339/13 яким було задоволено заяву відповідача та надано відстрочку виконання рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2015 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.03.2015и року.

Позивач надав відзиви на апеляційну скаргу відповідача (вх.№306/1 від 13.01.2015 року та вх.№4465 від 18.03.2015 року) в яких зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною та просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу господарського суду Харківської області від 23 грудня 2014 року у справі №5023/1310/11 залишити без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №30, а саме п. 2 ст. 12 "Зобов'язання сторін" Примірного договору про організацію взаєморозрахунків, сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Отже, вказаною постановою вже вирішено питання виконання судового рішення по даній справі, так як воно підпадає під дію зазначеної постанови, через що втрачається необхідність подвійного врегулювання питання виконання судового рішення через відстрочення його виконання.

Щодо посилання представника КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" на припинення діяльності підприємства і, як наслідок, неможливості через це виконання судового рішення, то позивач вказує, що на даний час з КП "Харківводоканал", який є діючим підприємством, та фактичним правонаступником Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" щомісячно укладаються додаткові угоди до договору на постачання електричної енергії між АК "Харківобленерго" та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" від 03.01.2008 року № 1.01. При цьому КП "Харківводоканал" бере на себе усі обов'язки споживача (Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода"), здійснює часткове погашення його поточного споживання електричної енергії та заборгованості за різні періоди. Як вказує позивач, на даний час КП "Харківводоканал" фактично веде фінансову діяльність від імені Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода".

На думку позивача, відповідач не довів та не обґрунтував наявності виняткових обставин, з якими законодавець пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

19.03.2015 року представник відповідача надав уточнення до апеляційної скарги (вх.№4550), в яких остаточно просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 23 грудня 2014 року у справі №5023/1310/11 та винести нову ухвалу, якою надати відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2013р. по справі № 5023/1310/11 до 01.09.2015 року.

У судовому засіданні 23.03.2015 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з урахуванням уточнень до неї у повному обсязі.

Представники позивача проти позиції апелянта заперечують з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Позивач - АК "Харківобленерго", м. Харків звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - КП "ВТП "Вода", м. Харків 9540248,57 грн., у тому числі 8831427,10 грн. вартості електричної енергії (що складається з тарифної складової в сумі 7359522,58 грн. та ПДВ у розмірі 20 % в сумі 1471904,52грн.), 3% річних в сумі 89865,60грн., КРЕ в сумі 63313,67грн. (що складається з: тарифна складова - 52761,39 грн. та ПДВ 20% - 10552,28 грн.), індексу інфляції в сумі 210379,34 грн., пені в сумі 345262,86 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував з посиланням на те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання в частині оплати послуг за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Присяжнюк О.О.) від 05.02.2013р. по справі № 5023/1310/11, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року та Вищого господарського суду України, клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволено частково; надано відстрочку виконання рішення суду на 2 місяці; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 210379,34 грн. інфляційних, 89865,60 грн. 3% річних, 24577,15 грн. витрат по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 227,46 грн.; надано відстрочку виконання рішення на 2 місяці до 05.04.2013р.; в частині стягнення 8831427,10 грн. вартості електричної енергії (що складається з тарифної складової в сумі 7359522,58грн. та ПДВ у розмірі 20 % в сумі 1471904,52грн.) та КРЕ в сумі 63313,67 грн. (що складається з тарифної складової - 52761,39 грн. та ПДВ 20% - 10552,28 грн.) провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України; в частині стягнення 345262,86 грн. пені в позові відмовлено.

05.12.2014 року від КП ВТП "Вода", м. Харків, через канцелярію господарського суду (вх.№43676) надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду по справі№5023/1310/11, в якій КП ВТП "Вода" просить суд надати відстрочку виконання рішення суду по справі№5023/1310/11 до 01.09.2015 року.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також, не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року №9 розтлумачив приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи неможливість виконання рішення суду у даній справі, заявник як у заяві так і у апеляційній скарзі посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №30, якою встановлений спеціальний порядок проведення розрахунків за електричну енергію підприємств водопостачання та водовідведення за рахунок коштів з державного бюджету, а також на "Деякі питання надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Крім того, відповідач вказує, що він знаходиться у процесі реорганізації, у зв'язку з чим діяльність ним не проводиться, а тому стягнення з нього неможливе. При цьому, через складну соціально-політичну ситуацію, яка склалася на тимчасово неконтрольованих Україною територіях Донецької та Луганської областей, КП "ВТП "Вода" знаходиться у скрутному фінансовому стані.

Оцінюючи встановлені по справі обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно встановив відсутність підстав до надання відстрочки.

Так, рішення про відстрочку виконання рішення суду є перш за все судженням суду, яке ґрунтується на додержанні балансу інтересів кредитора та боржника. В силу цього відстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес кредитора.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції оцінено матеріали справи у відповідності з вимогами чинного законодавства. Так, можливо дійти висновку, що не тільки відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, а й позивач.

З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви КП ВТП "Вода" про відстрочення виконання рішення суду, є правомірним та обґрунтованим.

Натомість, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки відповідач всупереч приписів вищевказаної статті не навів та не обґрунтував наявності обставин, у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача про наявність судової практики щодо застосування відстрочки, зокрема по справі №922/2339/14, оскільки при розгляді справ та прийнятті судових рішень, суд, перш за все, керується приписами чинного законодавства, а не судовою практикою. При цьому, можливість використання судом положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України залежить від конкретних обставин справи, які суд оцінює самостійно у відповідності до норм ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 23.12.2014 року по справі №5023/1310/11 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23 грудня 2014 року у справі №5023/1310/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 24.03.2015 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.