Постанова № 43227883, 16.03.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015 року Справа № 904/4097/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача

суддів:Широбокової Л.П., Крутовських В.І.

Секретар судового засідання Мацекос І.М.

Зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва О.С. від 16.03.2015 року.

Представники сторін:

від позивача: Білей Ю.О. представник, довіреність № 31 від 01.01.15;

від позивача: Доброгорська Л.В. представник, довіреність № 86 від 01.01.15;

від відповідача: Матвєєва Т.В. представник, довіреність №52-16/228 від 25.12.14;

Розглядається апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014р. у справі №904/4097/14

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 16 531,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 року у справі №904/4097/14 (головуючий суддя Первушин Ю.Ю.; судді: Мартинюк С.В., Юзіков С.Г.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 15 698 грн. 04 коп., збір за зберігання вантажу в розмірі 833 грн. 52 коп.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.15р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду .

У відзиві на апеляційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" просить суд залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження та юридичну оцінку, підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить, виходячи з наступного.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Порядок та умови експлуатації залізничних під"їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі ст. 21 ЗУ "Про залізничний транспорт" та ст. 71 Статуту визначаються договором.

Взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", регулюються договором № №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці" від 28.11.2013р.(т. 2 а.с. 74-79).

На підставі укладеної вище угоди, за накладними №№ 42229013, 42229047, 42229088, 42228098, 42228171, 42228080, 42228106, 42229070, 42229054, 42229005, 42229120, 42228049, 42228130, 42229138, 42228056, 42228114, 42228189, 42229112, 42228072, 42229062, 42229039, 42229096, 42230367, 42230326, 42230409, 42230201, 42230284, 42230375, 42228148, .42228031, 42230250, 42230433, 42228163, 42230219, 42230425, 42230235, 42230268, 42230417, 42230359, 42230243, 42230441, 42230342, 42229021, 42209643, 42209627, 42206219, 42209536, 42209361, 51703577, 46621264, 46586632, 42209601, 42209320, 42209585, 42209759, 42209668, 42206201, 42209346, 42209676, 42209551, 42209577, 42209734, 42209478, 42209403, 42209338, 42209718, 42209262, 42209296, 42209726, 42209312, 42209692, 42209502, 42209528, 42209270, 42209494, 42209619, 42209411, 42209437, 42209437, 42209379, 42209353, 42209304, 42209742, 42209429, 42209593, 42209700, 42209288, 42209510, 42209452, 42209460, 42209387, 42209650, 42209635, 42209544, 42209684, 42209569, 42209445, порожні вагони власності ПП «ВТБ Лізинг Україна», ТОВ «Група Інтер Кар Груп», ТОВ «СВТП», ТОВ «Унікредит Лізинг, ТОВ «ТрансЕнерджи», ТОВ «Трансгарант Україна», ТОВ «Укрространс», ТОВ «ВТС» були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони були затримані на станціях Кривий Ріг-Західний, Кривий Ріг - Головний на підставі наказів №№734, 736 від 13.12.13р. через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№16129138, 17129139, 17129140, 17129141, 20129151, 21129153, 2412129158, 25129162 та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ФДУ-92 №216129229 на загальну суму 16531, 56 грн.(з ПДВ).

Відомості плати та накопичувальна картка працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов"язанні.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно п.8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та п. 2 Тарифного керівництва № 1 п.п. 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (зодиниці) справляється в розмірі 5, 90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами та контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно з п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Як вбачається з матеріалів справи накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг-Західний у порядку передбаченому п.9,10 р. III Правил складено акти про затримку вагонів за формою ГУ-23а №№ 110, 64 від 13.12.13р. та акти загальної форми ГУ-23 №№190, 3180 від 13.10.13р. Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.

Позивач просить стягнути плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за час їх затримки з вини вантажовласника. В обґрунтування вини відповідача у затримці вагонів, посилається на акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника (т. 1 а.с. 40-66), Положення про зайнятість колій на станції Кривий Ріг, (т. 2 а.с. 59-69) пояснення поїзних диспетчерів (т. 2 а.с. 154-156). Також зазначає, що після отримання відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий УЖДТ ВАТ "Південний ГЗК" повинен надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під"їздну колію конкретні вагони. Після узгодження черговий цеху УЖДТ комбінату відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі комбінатом вагони на приймально-здавальні колії власника під"їздної колії Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приоритетність подавання вагонів на під"їздну колію ВАТ "Південний ГЗК". Вказує, що відповідачем порушено положення п. 8 договору "Про експлуатацію під"їздної колії ВАТ Південний ГЗК" , а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, та визвало скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Факт скупчення вагонів, що надійшли на адресу ВАТ "Південний ГЗК" підтверджується, зокрема наданим Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів.

Із наданих актів ф.ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника , вбачається, що акти загальної форми ГУ-23 №№ 11903-11904, 11907-11917, 11919-11932, 11936-11938, 11952-11954, 11960-11963, 11983-11987, 11993-12004 підписано як представниками залізниці так і представником вантажовласника, як це передбачено п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами.

Зазначені вище акти загальної форми підписано особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для їх складання (п. 3 Правил складання актів), а саме прийомоздавальниками Зубко, Чорним, Урсаленко, Корниловою. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вказані прийомоздавальники були уповноважені на підписання актів загальної форми фГУ-23 (довіреність №№ 52/16/141 від 29.12.12р. )

Зазначені акти свідчать про затримку вагонів на станції призначення з вини відповідача.

Відповідач посилається на те, що надані позивачем акти загальної форми ГУ-23, що підписані його представниками, складені в день закінчення затримки вагонів і особи, які їх підписали не були свідками обставин, що мали місце на початок затримки вагонів. Відповідно до п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. Складання даних актів окремо на час початку та на час затримки вагонів діючим законодавством не передбачено. Надані позивачем акти загальної форми ф.ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери. Зазначені акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі , щодо періоду затримки вагонів. Тому вказані доводи відповідача колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до п. п. 3,5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під"їздному шляху ПАТ "Південний ГЗК"(т. 2 а.с. 57), узгодженої сторонами по справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв"язку, або телефонному зв"язку.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) -нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96р. № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.97р. за № 50/1854. В пункті 16.3 ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" (т. 2 а.с. 53-56) визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з п.п 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загорається зелена лампочка "отримання згоди". Після чого, ДСП станції Кривий Ріг натискає поїздну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна. Пунктом 8 договору "Про експлуатацію залізничної під"їзної колії ВАТ Південний ГЗК" передбачено обов"язок диспетчера цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв"язку повідомити старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг про готовність вагонів до забирання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов"язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12 години наступного дня.

Позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ВАТ "Південний ГЗК", які зареєстровані у книзі повідомлень фГУ-2, ксерокопії витягів з яких додані до матеріалів справи.

ПАТ "Південний ГЗК" надано суду довідки про наявність вільних колій на станції Допоміжна на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг (т. 2 а.с. 9,10). Але відповідачем не представлено суду доказів в підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.

За даних обставин слід визнати, що за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під"їздну колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов"язання за договором, тому посилання відповідача на те, що відповідно до "Положення про зайнятість колій" була можливість у залізниці подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг до уваги не приймаються.

Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 31.08.05р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до Роз"яснень ВГСУ від 12.06.14р. №0701-11/96/715/14 (т3 а.с.59) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Надані позивачем пояснення поїзних диспетчерів свідчать про неможливість подачі спірного вантажу, у зв"язку з зайнятістю колій станції призначення, у тому числі і з вини вантажоотримувача, яким не забирались раніше подані на його адресу вагони.

З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції призначення вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів є безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов"язання доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Належних доказів на підтвердження відсутності своєї вини у затримці спірних вагонів відповідачем не надано.

Викладені вище обставини свідчать, що затримка вагонів на станціях Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці мала місце з вини вантажоодержувача, яким не своєчасно забиралися вагони на свою під"їздну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час їх затримки з вини останнього обґрунтовані та задоволені правомірно.

Посилання відповідача на те, що суд не надав належної оцінки його доводам, щодо відсутності у позивача підстав для пред»явлення позовної заяви про стягнення збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами, згідно договору № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.08р. є безпідставними.

Судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні зазначено, що договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.08р.так і договір № ПР/М-13/2-11-131387/НЮдч від 28.11.13р.свідчать про існування між сторонами договірних відносин, які визначають порядок і умови експлуатації залізничних під»їзних колій, порядок подачі та забирання вагонів, тоді як відповідальність за затримку вагонів з вини вантажоодержувача встановлено нормами діючого законодавства. Місцевим господарським судом спір вирішено з урахуванням наявності між сторонами договірних відносин, щодо експлуатації залізничної під»їзної колії ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Наявні у матеріалах справи накладні щодо перевезення вагонів, які були затримані, є формою договору перевезення таких вагонів. За договором перевезення обов'язок вантажоодержувача (одержувача вагонів) приймати вантаж встановлений законодавством, а саме ч. 2 ст. 310 Господарського кодексу України, ст.ст. 46, 47 Статуту залізниць, затвердженого постановою КМУ "Про затвердження Статуту залізниць України" від 06.04.1998 N 457. При цьому, договір про експлуатацію залізничних колій є лише уточненням правового регулювання договірних відносин між залізницею та вантажоодержувачем щодо перевезення вантажу і може містити встановлений законодавством обов'язок вантажоодержувача приймати вантаж, як зокрема містить такий обов'язок п. 5 Договору № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.13р. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №№ 904/4112/14, 904/4039/14.

Розрахунок плати за користування вагонами позивачем здійснено відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема п. 12 Правил користування вагонами та контейнерами. Загальний час користування відповідачем спірними вагонами підтверджено наданими доказами у тому числі наказами про затримку вагонів, актами про затримку вагонів, актами загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника. Позивачем при подачі позову від нарахованої суми за загальний час користування вагонами було віднято погоджену і стягнуту з відповідача суму плати за користування вагонами, які були затримані на коліях станції призначення з вини останнього по актам загальної форми ГУ-23 та за час їх знаходження на під'їзній колії відповідача по пам'яткам ф.ГУ-45. Позов заявлено на суму плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, проти якої заперечував відповідач і яка залишилась несплаченою.

За викладених обставин, рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014р. у справі №904/4097/14- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014р. у справі №904/4097/14- залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.В. Прудніков

Судді В.І. Крутовських

Л.П. Широбокова

23.03.15

З оригіналом згідно

Помічник судді К.В. Корх

24.03.15