Ухвала суду № 43227565, 17.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

17 лютого 2015 року № 810/270/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лестм» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання дій протиправними та визнати протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лестм» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просить суд визнати дії відповідача протиправними щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Лестм» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Радіус» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, а також висновки в акті перевірки про недійсність правочинів, укладених між сторонами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.09.2014 № 0001322201/2429.

Відповідно до ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Як вбачається із змісту першої позовної вимоги позивач просить суд визнати дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки та висновки акту перевірки № 2125/10-16-22-01/13702169 від 19.08.2014 протиправними.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративного суду відповідно до ч. 2 тієї ж статті, можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 3 КАС України до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.

Відтак, акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Статтею 78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно п. 86.4 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Пунктом 86.7 ст. ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Отже, акт перевірки - це службовий двосторонній документ, який стверджує факт перевірки, і є лише носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

За таких обставин, акти перевірки не мають обов'язкового характеру, а отже не є такими рішеннями суб'єкта владних повноважень, на спір з оскарження яких поширюється компетенція адміністративних судів, передбачена ст. 17 КАС України, а тому у відкритті провадженні в частині визнання дій відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки та висновки акту перевірки № 2125/10-16-22-01/13702169 від 19.08.2014 протиправними слід відмовити.

Суд вважає, що справа в цій частині позовних вимог не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, а тому застосовує наслідки, передбачені ст. 109 КАС України.

Так, ст. 109 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Що стосується решти позовних вимог, адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 104-106 КАС України, позов підсудний Київському окружному адміністративному суду, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяв та відмови у відкритті провадження у справі - відсутні, а тому керуючись ст.ст. 107, 110, 121 КАС України суддя -

у х в а л и в:

1.Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лестм» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в частині позовних вимог про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки, а також висновків акту перевірки протиправними.

2.Відкрити провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лестм» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

3.Призначити судове засідання на 03 березня 2015 року о 11:00 в приміщенні суду за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, 10 поверх, каб. 1012.

4.Зобов'язати позивача надати суду:

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

5.Копію ухвали, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки надіслати сторонам, а відповідачеві - також копію позовної заяви та додані до неї документи.

6.На судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

7.Зобов`язати відповідача у разі не визнання позову подати суду письмові заперечення до 03 березня 2015 року проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача

Ухвала, в частині відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає.

Ухвала, в частині відмови у відкритті провадження, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Ухвала, в частині відмови у відкритті провадження, набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Головенко О.Д.

І Н Ф О Р М А Ц І Я

про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі,

встановлені Кодексом адміністративного судочинства України

Відповідно до ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.