Ухвала суду № 43227410, 23.03.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

23 березня 2015 року Справа № 805/967/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі судового засідання Мороз Н.О.

за участю

позивача - не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

представника третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про визнання дій неправомірними та скасування висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», -

встановив:

16 березня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач або Маріупольська ОДПІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України (далі - третя особа або Мін'юст України), в якому позивач просив:

- визнати дії Маріупольської ОДПІ щодо зазначення у висновку Маріупольської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 05 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04, наданих ОСОБА_1, який займає посаду судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області інформації про невідповідність вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел;

- скасувати висновок Маріупольської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 05 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04, наданих ОСОБА_1, який займає посаду судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області (а.с.5-9).

Ухвалою від 18 березня 2015 року відкрито провадження у справі № 805/967/15-а, розпочата підготовка справи до судового розгляду (а.с.1-2).

23 березня 2015 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшов уточнений адміністративний позов, в якому позивач вважав за необхідне викласти позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати неправомірними дії Маріупольської ОДПІ щодо зазначення у висновку Маріупольської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 05 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04, наданих ОСОБА_1, який працює на посаді судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, інформації про невідповідність вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел;

- скасувати висновок Маріупольської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 05 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04, наданих ОСОБА_1, який працює на посаді судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, в частині невідповідності вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел (а.с.32-33).

Виходячи з положень ч.1 ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з якою позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, зважаючи, що уточнений адміністративний позов подано до початку розгляду справи по суті, він відповідає вимогам ст.106 КАС України, а підстава позову, зазначена у первісному позову, не зазнала змін, суд розцінює уточнений адміністративний позов як заяву про зміну предмету позову.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подане клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони Мін'юсту України офіційно оприлюднювати на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження висновку Маріупольської ОДПІ відносно судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Соловйова О.Л. та вносити зазначену інформацію до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»;

- повідомлення Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про необхідність зупинення дій, спрямованих на прийняття подання про звільнення з посади судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Соловйова О.Л.

Клопотання мотивовано тим, що ч.12 ст.5 Закону України «Про очищення влади» передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження такого висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», не пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

На цій підставі позивач вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, позивач зазначає, що у випадку задоволення позовних вимог та визнання неправомірним висновку для відновлення правового статусу позивача необхідно буде ініціювати процедуру призначення на посаду, яка є довготривалою та потребує чисельних перевірок (а.с.16-17).

23 березня 2015 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшло доповнення до клопотання про забезпечення позову, датоване 20 березня 2015 року (а.с.34-35).

В доповненні до клопотання про забезпечення позову позивач вказує, що наведені вище заходи забезпечення позову визначені ним відповідно до вимог ч.ч.12-13 ст.5 Закону України «Про очищення влади», що суперечить ч.3 ст.117 КАС України, яка регламентує порядок забезпечення позову та роз'яснює, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

З огляду на викладене, позивач вважає за необхідне доповнити клопотання про забезпечення позову шляхом визначення вимог за клопотанням в новій редакції, а саме просив зупинити дію висновку Маріупольської ОДПІ від 05 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» стосовно судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

За правилами ч.1 ст.118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного для після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.118 КАС України питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч.1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Зважаючи на відсутність передбачених ч.1 ст.118 КАС України підстав для термінового вирішення питання забезпечення позову з метою прийняття обґрунтованого рішення з цього приводу, суд вважав за необхідне вирішити питання забезпечення позову у судовому засіданні, призначеному на 23 березня 2015 року з викликом осіб, які беруть участь у справі (а.с.1-2).

Про дату, час і місце проведення судового засідання з цього питання, особи, які беруть участь у справі, повідомлені в порядку, визначеному ст.38 КАС України, шляхом надіслання тексту повістки електронною поштою та факсимільним повідомленням (а.с.19-22).

Особи, які беруть участь у справі, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

23 березня 2015 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, датована 20 березня 2015 року, про розгляд справи за його відсутності (а.с.36).

23 березня 2015 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання Маріупольської ОДПІ, датоване 20 березня 2015 року № 6009/10/05-19-10-013, про розгляд заяви про забезпечення позову за відсутності представника відповідача (а.с.24-25).

На підставі ч.3 ст.118 КАС України, відповідно до якої неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань, розгляд клопотання про забезпечення позову здійснено за відсутності представників сторін.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України, якою передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Під час вирішення заявленого клопотання по суті суд виходить з того, що інститут забезпечення позову покликаний гарантувати виконання постанови адміністративного суду і спрямований на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

За приписами ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За правилами ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, відповідно до положень ч.ч.3-4 ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Як зазначено вище, предметом публічно-правового спору є перевірка правомірності дій посадових осіб Маріупольської ОДПІ щодо зазначення у висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 05 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04 інформації про невідповідність вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел; а також правомірності цього висновку у згаданій частині.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначає Закон України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII.

Механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», визначає Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563).

Проведення перевірки регламентовано ст.5 Закону України «Про очищення влади».

Відповідно до ч.11 ст.5 Закону України «Про очищення влади» орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Згідно з ч.12 ст.5 Закону України «Про очищення влади» у разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження такого висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», не пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку.

За правилами ч.13 ст.5 Закону України «Про очищення влади» у разі встановлення під час перевірки професійного судді недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

Міністерство юстиції України для цілей цього Закону є суб'єктом звернення щодо подання про звільнення суддів.

Відповідно до п.п.19-20 Порядку № 563 запит про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації, поданій особою, яка підлягає перевірці, за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, надсилається до ДФС разом з копією декларації особи, яка підлягає перевірці, засвідченою кадровою службою органу, в якому проводиться перевірка.

ДФС проводить перевірку в порядку, визначеному Мінфіном.

Згідно з п.39 Порядку № 563 висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

05 лютого 2015 року Маріупольською ОДПІ стосовно позивача складений висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України № 2377/10/05-19-17-04, в якому зазначено, що вартість майна, вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел (а.с.10, 28-29).

06 лютого 2015 року згаданий висновок надісланий на адресу Жовтневого районного суду м. Маріуполя і отриманий останнім 10 лютого 2015 року, про що свідчить фіскальний чек (а.с.30) та штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду на копії висновку (а.с.11).

06 лютого 2015 року копія спірного висновку надіслана до Міністерства юстиції України, що підтверджено фіскальним чеком (а.с.27). На підставі даних сервісу «Відстеження поштових відправлень» Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» встановлено, що поштове відправлення № 8755510625404 вручене адресату 11 лютого 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про очищення влади» відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджується Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2014 року № 1704/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2014 року за № 1280/26057, затверджене Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (далі - Положення № 1704/5).

Відповідно до п.п.2, 4, 9 Розділу І Положення № 1704/5 Реєстр - це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»; Держателем Реєстру є Мін'юст України; держатель вносить або вилучає в установленому порядку відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Абз.4 п.2 Розділу ІІ Положення № 1704/5 у якості однієї з підстав для внесення реєстратором відомостей про особу визначено надходження до Держателя від органів, що здійснюють перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України, копії висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».

Згідно з п.3 Розділу ІІ Положення № 1704/5 реєстратор вносить до Реєстру відомості не пізніше ніж на третій день після отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру.

Водночас, п.5 Розділу ІІ Положення № 1704/5 визначені підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». До таких підстав віднесено надходження до Держателя від органу, який проводив передбачену Законом України «Про очищення влади» перевірку, обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, яке свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України «Про очищення влади», відповідне судове рішення, а також випадки визначені законом.

Аналіз правових норм, закріплених у Положенні № 1704/5, у взаємозв'язку з приписами ч.1 ст.117 КАС України зумовлює висновок про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом зборони Мін'юсту України офіційно оприлюднювати на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження висновку Маріупольської ОДПІ відносно судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Соловйова О.Л. та вносити зазначену інформацію до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Такий висновок ґрунтується на тому, що законодавством врегульована процедура та визначені підстави для вилучення з Реєстру відповідних відомостей, в тому числі у разі надходження судового рішення. Крім того, спосіб забезпечення адміністративного позову, про який просить позивач, може розглядатися як втручання у законодавчо визначену компетенцію суб'єкта владних повноважень - Мін'юсту України щодо виконання ним своїх владних управлінських функцій, який до того ж не є відповідачем у справі.

З приводу повідомлення Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про необхідність зупинення дій, спрямованих на прийняття подання про звільнення з посади судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Соловйова О.Л. суд відзначає таке.

Ч.ч.3-4 ст.117 КАС України не передбачений такий спосіб забезпечення позову. Крім того, п.1 ч.5 ст.117 КАС України містить імперативну заборону забезпечення позову шляхом встановлення для Вищої ради юстиції заборони вчиняти певні дії.

Стосовно забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного висновку суд зазначає наступне.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки за своїми правовими наслідками такі заходи тотожні фактичному ухваленню рішення по справі без її розгляду по суті, що суперечить меті застосування інституту забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і відповідно до вимог ст.159 КАС України повинно бути законним і обґрунтованим.

Доводи позивача про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення бездоказові, а твердження про те, що у випадку задоволення позовних вимог та визнання неправомірним висновку для відновлення правового статусу позивача необхідно буде ініціювати процедуру призначення на посаду засноване на припущеннях.

Крім того, сам по собі оспорюваний висновок відповідача не призводить до втрати позивачем статусу судді, оскільки процедура звільнення з посади, унормована Конституції і законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції» тощо, передбачає підготовку, розгляд та прийняття з цього питання низки рішень іншими суб'єктами владних повноважень.

Під час розгляду судом даного клопотання також не знайшла об'єктивного підтвердження така підстава забезпечення позову як очевидна протиправність оспорюваного рішення суб'єкта владних повноважень, а наведені у позовній заяві доводи щодо протиправності дій та рішень відповідача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача, недоведеність факту існування обставин, передбачених ч.1 ст.117 КАС України, та, як наслідок, про відсутність правових і фактичних підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.49, 71, 117, 118, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про визнання дій неправомірними та скасування висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» - залишити без задоволення.

2. Ухвала постановлена, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

3. Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

Суддя Кравченко Т.О.