Постанова № 43227251, 19.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2015 р. Справа № 908/4878/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - Стасюк М.О. (дов. №009/юр-19 від 08.01.2015 р.)

відповідача - Краснопьорова О.С. (дов. №234/ЮРО-122 від 01.12.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№578З/1-8) на рішення господарського суду Запорізької області від 25 грудня 2014 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ, Донецька область

до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 3510886,33 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", звернувся до господарського суду Запорізькій області з позовом, в якому просив стягнути з ПАТ "Азовзагальмаш" 2625910,40 грн. основного боргу, 401503,57 грн. пені, 419161,76 грн. інфляційних втрат, 64310,60 грн. 3% річних за договором поставки №21/10-13 від 24.04.2013 р.; судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.12.2014 р. у справі №908/4878/14 (суддя Немченко О.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Азовзагальмаш" на користь ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" 2625910,40 грн. основного боргу, 119765,66 грн. пені, 419161,76 грн. інфляційних втрат, 64310,60 грн. 3% річних та 66978,28 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Розпорядженням голови ВГСУ №28-р від 02.09.2014 р. визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції в частині стягнення пені не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Просить рішення господарського суду в частині стягнення пені в розмірі 119765,66 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення пені відмовити; судові витрати просить покласти на позивача.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що строк оплати поставленого відповідачу товару настав, оскільки позивачем надані суду докази виставлення, направлення та отримання відповідачем платіжних вимог-доручень. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 24.04.2013 р. між ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (постачальник) та ПАТ "Азовзагальмаш" (покупець) був укладений договір поставки №21/10-13, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався виготовити і поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, в кількості згідно специфікації № 1 та ескізів, що є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с. 23-28).

Ціна договору визначається на умовах FCA, м. Краматорськ згідно Інкотермс-2010 (п. 5.1 договору). Сума договору становить 1758967,20 грн., в т.ч. ПДВ - 293161,20 грн. (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплату за товар покупець здійснює наступним чином: протягом 15 днів з моменту поставки товару на склад покупця, приймання ОТК покупця та виставлення рахунку.

Згідно з п. 9.7 договору, у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно сплаченого товару за кожен день прострочки. Нарахування неустойки за прострочку поставки товару здійснюється за весь період прострочення.

До договору сторонами також підписані додаткові угоди та специфікації.

Додатковою угодою № 4 від 08.10.2013 р. сторони узгодили виготовлення та поставку товару за специфікацією № 4 (колесо зубчатое 3328.10.10.502-1, колесо зубчатое 3228.10.11:602-1, колесо зубчатое 3228.20.10.502-1, колесо зубчатое 3228.20.10.602-1, шкив тормозной 3228.10.03.001, шкив тормозной 3228.10.03.301) за ціною 437 544,00 грн.

28.10.2013 р. покупцю були відвантажені "колеса зубчатые" у кількості 8 шт., що підтверджується приймально-здавальним актом № АМ/13/1010 від 28.10.2013 р. підписаним представниками сторін.

Вартість поставлених виробів по специфікації № 4 склала 152971,20 грн.

Для оплати 152971,20 грн. постачальник направив покупцю платіжну вимогу №2-36661 від 28.10.2013 р., яка згідно поштового повідомлення була отримана покупцем 04.11.2013 р., однак не сплачена.

15.11.2013 р. покупцю відвантажені "колеса зубчатые" у кількості 6 шт. та "шкив тормозной" у кількості 8 шт., що підтверджується приймально-здавальним актом № АМ/13/1111 від 15.11.2013 р. підписаним представниками сторін.

Вартість поставлених виробів по специфікації №4 складає 284572,80 грн.

Для оплати 284572,80 грн. постачальник направив покупцю платіжну вимогу №2-36718 від 15.11.2013 р., яка згідно поштового повідомлення була отримана покупцем 21.11.2013 р., але не сплачена.

Додатковою угодою №5 від 23.10.2013 р. сторони узгодили виготовлення та поставку товару по специфікації №5 (цапфа 5141.01.03.011.1., вкладиш 5141.01.03.012.1, гайка 5141.01.00.582, вкладиш 5141.01.00.512) за ціною 3910701,60 грн.

05.12.2013 р. покупцю відвантажена "цапфа" у кількості 2 шт., що підтверджується приймально-здавальним актом №АМ/13/1192 від 05.12.2013 р. підписаним представниками сторін.

Вартість поставленого виробу по специфікації №5 складає 2331482,40 грн.

Для оплати 2331482,40 грн. постачальник направив покупцю платіжну вимогу № 2-36764 від 05.12.2013 р., яку покупець оплатив частково, що підтверджується банківською випискою (02.06.2014 р. в сумі 534771,20 грн., 26.08.2014 р. в сумі 300000,00 грн.).

12.06.2014 р. покупцю відвантажені "гайка" у кількості 24 шт. та "вкладиш" у кількості 8 шт., що підтверджується видатковою накладною №АМ 1406037 від 12.06.2014 р. підписаною представниками сторін.

Вартість поставлених виробів по специфікації №5 складає 380649,60 грн.

Для оплати 380649,60 грн. постачальник направив покупцю платіжну вимогу №2-146351 від 12.06.2014 р., яку покупець оплатив частково, що підтверджується банківською випискою від 20.08.2014 р. в сумі 200000,00 грн.

11.08.2014 р. покупцю було відвантажено "вкладиш" у кількості 8 шт., що підтверджується видатковою накладною №АМ 1408029 від 11.08.2014 р. підписаною представниками сторін.

Вартість поставлених виробів по специфікації №5 складає 53337,60 грн.

Для оплати 53337,60 грн. постачальник направив покупцю платіжну вимогу №2-146472 від 11.08.2014 р., яка згідно поштового повідомлення була отримана покупцем 18.08.2014 р., і залишилась не сплаченою.

Додатковою угодою №6 від 26.11.2013 р. сторони узгодили виготовлення та по ставку товару по специфікації № 6 (втулка зубчатая 4819.02.00.001, обойма зубчатая 4819.02.00.002) за ціною 457668,00 грн.

11.08.2014 р. покупцю відвантажені "обойма зубчатая" у кількості 1 шт. вартістю 252060,00 грн. та "втулка зубчатая" у кількості 8 шт. вартістю 205608,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №АМ 1408029 від 11.08.2014 р. підписаною представниками сторін.

Загальна вартість поставлених виробів по специфікації №6 складає 457668,00 грн.

Для оплати 457668,00 грн. постачальник направив покупцю платіжні вимоги №2-146473, №2-146472 від 11.08.2014 р., які згідно поштового повідомлення були отримані покупцем 18.08.2014 р., однак не були сплачені.

Враховуючи не сплату покупцем грошових коштів за вищевказаний поставлений товар, у останнього виникла заборгованість перед постачальником в сумі 2625910,40 грн.

Покупець в добровільному порядку заборгованість за поставлений та отриманий товар не здійснив, що стало підставою для звернення ПАТ "НКМЗ" до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ПАТ "Азозагальмаш" 2625910,40 грн. - основного боргу, 401503,57 грн. - пені, 419161,76 грн. - інфляційних втрат, 64310,60 грн. - 3% річних.

Приймаючи рішення суд першої інстанції визнав позовні вимоги правомірними, обґрунтованими, та, задовольнивши клопотання відповідача про зменшення пені, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2625910,40 грн. - основного боргу, 119765,66 грн. - пені, 419161,76 грн. - інфляційних втрат та 64310,60 грн. - 3% річних.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду з огляду на таке.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось вище, відповідач товар отримав, повну оплату за нього до моменту звернення ПАТ "НКМЗ" з позовом до суду не здійснив.

Поставка товару за договором відбулась у відповідності до умов договору, не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: приймально-здавальними актами, видатковими накладними, специфікаціями, звірками розрахунків між сторонами.

Посилання відповідача на не отримання від позивача рахунків, а отже і не настання строків оплати поставленого позивачем відповідачу товару, господарським судом вірно не прийняті до уваги, оскільки матеріали справи містять докази виставлення позивачем та направлення на адресу відповідача платіжних вимог-доручень. Не виставлення позивачем відповідачу документу саме під назвою "рахунок" не є підставою вважати, що строки оплати за поставлений товар не настали.

Враховуючи наведене, а також відсутність в матеріалах справи доказів оплати поставленого товару, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність порушення покупцем зобов'язання за договором №21/10-13 від 24.04.2013 р. та правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 2625910,40 грн.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 9.7 договору у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно сплаченого товару за кожен день прострочки. Нарахування неустойки за прострочку поставки товару здійснюється за весь період прострочення.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, а також їх перерахунок, здійснений господарським судом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про їх відповідність вимогам чинного законодавства та задовольнив позов в цій частині.

Колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду щодо правомірності заявлених позовних вимог щодо стягнення 239531,33 грн. пені та задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В обґрунтування клопотань відповідач надав докази важкого фінансового становища підприємства: наявність збитків за 9 місяців 2014 року в сумі 1716484000,00 грн., згідно звіту про фінансовий стан, скорочення виробництва та наявність заборгованості по заробітній платі станом на 01.11.2014 р. в сумі 29010800,00 грн., що підтверджується довідками.

Окрім того, станом на сьогоднішній день, не здійснено повернення бюджетної заборгованості зайво сплаченого податку на прибуток на користь відповідача у розмірі 39334864,55 грн. До того ж, значно скоротились обсяги виробництва, що тягне собою зниження планованого об'єму виробництва і скорочення прибуткової частини бюджету.

Відповідно до приписів статті 233 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень статті 3, частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.

Приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, суд першої інстанції, з урахуванням прострочення оплати товару з об'єктивних причин, дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50%, задовольнивши позов в цій частині в розмірі 119765,66 грн.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2014 р. у справі №908/4878/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2014 р. у справі №908/4878/14 залишити без змін.

Повна постанова складена 24.03.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.