Постанова № 43227231, 18.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р. Справа № 907/886/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

б/н від 12.12.2014 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2014 року

у справі № 907/886/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", с. Оноківці

Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Ужгород

про стягнення 9 677,19 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 03.02.2015 р.)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Галушко Н.А., Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з зайнятістю судді Галушко Н.А. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 року у склад колегії для розгляду даної справи замість судді Галушко Н.А. введено - суддю Новосад Д.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2014р. у справі №907/886/14 (суддя Бобрик Г.Й.) позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" суму 8 436,07 грн. збитків та 1 687,21 грн. на відшкодування сплаченого судового збору; в решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, виставлений Ужгородським МРЕМ рахунок у встановлений строк не оплатив, заперечень по рішенню комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ не подав та не оскаржив рішення комісії, а також тим, що стягнення збитків передбачено умовами укладеного між сторонами Договору № Р06/13-3229 від 24.03.2009 року. При цьому, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, оскільки такі є похідними від основної суми.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 12.12.2014 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2014р. у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові та стягнути суму судового збору, оскільки вважає, що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, а також з підстав порушення судом норм процесуального права.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що ФОП ОСОБА_3 не було належним чином повідомлено про засідання комісії щодо розгляду Акта від 08.02.2013р., а також підприємцем не отримано рішення комісії та обґрунтованого розрахунку завданих ПАТ "Закарпаттяобленерго" збитків.

Скаржник звертає увагу на те, що позивачем не було надано відповідачу оформлений у встановленому законом порядку Акт про пломбування електролічильника, передачі його на відповідальне збереження та встановлених на ньому пломб, чим порушено п. 3.32. ПКЕЕ.

Відповідач, також наголошує на тому, що у енергопостачальної організації не було підстав проводити розрахунок збитків за Актом про порушення № 103072 від 08.02.2013р., оскільки у Акті про порушення № 103072 зазначено, що пломби дооблікового комутаційного апарату та клемної кришки електролічильника не пошкоджені, а тому і факту безоблікового споживання електричної енергії не встановлено. При цьому, зазначає, що у Акті про порушення № 103072 від 08.02.2013р. відсутнє покликання на заходи по усуненню порушень встановлених у Акті.

Також, скаржник покликається на те, що лічильник встановлено у під'їзді багатоквартирного будинку по вул. Собранецькій, 120, де вільний доступ до нього мають сторонні особи, тому відповідальність за збереження приладу обліку нести відмовляється, оскільки, вважає, що це суперечить положенням ПКЕЕ.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Публічне акціонерне товариствао "Закарпаттяобленерго" подало відзив на апеляційну скаргу та доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких доводи скаржника спростовує.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 04.02.2015р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.03.2015р.

Розгляд справи розпочато спочатку у зв'язку зі зміною складу суду.

В дане судове засідання прибув представник відповідача, проте, позивач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. та підписом уповноваженого представника позивача на повідомленні Львівського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 04.02.2015р.

Враховуючи ту обставину, що позивач належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача у даному судовому засіданні та враховуючи пояснення представника позивача, надані у судовому засіданні 04.02.2015р., вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2014р. у справі № 907/886/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 24 березня 2009 року між Ужгородським міським районом електричних мереж Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго") (Постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № Р06/13-3229 (надалі - Договір) (а.с. 75-80), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 8 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1. Договору).

Згідно з п. 3.1.2. Договору Постачальник має право, в тому числі, складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог Закону України "Про електроенергетику" у формі і видах, передбачеих чинним законодавством, правилами і нормами діючих в електроенергетиці.

У відповідності до п. 3.1.4. Договору Постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих Постачальнику внаслідок порушення Споживачем умов договору.

Відповідно до умов Договору та Додатків до Договору постачання електричної енергії здійснюється у приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою звернення позивача до суду з даним позовом стала перевірка представниками ПАТ "Закарпаттяобленерго" дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем - ФОП ОСОБА_3, а саме дотримання вимог Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1"), за результатами якої 08.02.2013р. комісією ПАТ "Закарпаттяобленерго" було складено акт № 103072 (а.с. 11), у якому зазначено, що при огляді схеми обліку місць загального користування будинку за адресою: АДРЕСА_1 (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1"), встановлено факт порушення ПКЕЕ, а саме: пошкодження на розрахунковому засобі обліку пломб з відбитками тавр про повірку засобу обліку; спожита таким чином електрична енергія не враховувалася та не сплачувалася відповідачем.

Відповідно до п. 9. Акту № 103072 прилад обліку було знято, упаковано у пакет, який опломбовано пломбою № 57052546 та вилучено представниками енергопостачальника, що підтверджується Актом опломбування від 08.02.2013 року (зворотня сторона а.с. 22).

Ваказаний Акт № 103072 складений у присутності представника споживача та підписаний представниками енергопостачальника та споживачем. При цьому, один примірник Акту №103072 було вручено представнику споживача, який одночасно вказаним документом був повідомлений про те, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного Акта про порушення буде проводити засідання 28.02.2013р. за адресою м. Ужгород вул. Жупанатська, 18.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами засідання комісії Ужгородського МРЕМ по розгляду Акту про порушення № 103072 від 26.09.2013р. було складено протокол № 38 (а.с. 13), відповідно до якого вирішено провести нарахування збитків згідно ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ підпункт 1 пункту 2.1. Одночасно зазначено, що розрахунок обсягу та вартості недорахованої електроенергії виконано за термін з 10.08.2012р. по 08.02.2013р.

Відповідно до п. 4. вищевказаного протоколу, Споживача повідомлено, що нарахована сума повинна бути оплачена до 25.10.2013р., а також повідомлено останнього про можливість оскарження вказаного рішення комісії в судовому порядку.

Разом з тим, комісією по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією відповідачу було нараховано збитки по акту № 103072 від 08.02.2013 року в сумі 8 436,07 грн., на підставі чого останньому було виставлено рахунок на оплату даної суми (а.с. 14), який було надіслано відповідачу супровідним листом № 787/01-02 від 26.09.2013р. (а.с. 63, 64). Проте, відповідач у встановлений строк заборгованості не сплатив.

З підстав викладеного, ПАТ "Закарпаттяобленерго" звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 9 677,19 грн.

Відповідно до ст. 235 ГК України до особи, яка порушила зобов'язання у господарських правовідносинах, можливе застосування тільки тих оперативно господарських санкцій, застосування яких передбачено договором.

У відповідності до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Взаємовідносини, які виникають в процесі купівлі, продажу електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (з наступними змінами та доповненнями).

Зі змісту п 1.1 ПКЕЕ вбачається, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та ПКЕЕ постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є пошкодження приладів обліку.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками енергопередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року № 782/12656.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

На підставі акта порушень, відповідно до абзаців 1 та 3 п. 6.42. ПКЕЕ, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт про порушення № 103072 від 08.02.2013р. підписано представниками позивача та представником відповідача, а також повідомлено відповідача про дату засідання комісії з розгляду актів про порушення, а саме 28.02.2013 року, про що зазначено в п. 9 Акту. Однак, на вказану дату засідання комісії 28.02.2013 року, відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив, у зв'язку з чим засідання комісії по розгляду даного акту не відбулося.

В подальшому, 09.09.2013 року Ужгородський МРЕМ повторно надіслав відповідачу лист №709/01-02 (а.с. 61), у якому повідомив про дату засідання комісії з розгляду актів про порушення, а саме 26.09.2013 року, що підтверджується фіскальним чеком № 0697 від 12.09.2013р. (а.с. 62). Проте, відповідач повторно не з'явився на засідання комісії, причин неявки не повідомив. А тому, у зв'язку з повторною неявкою відповідача на засідання комісії з розгляду актів про порушення, таке засідання та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії і суми завданих відповідачем збитків було проведено без участі останнього в засіданні комісії.

Таким чином, покликання скаржника на те, що ФОП ОСОБА_3 не було належним чином повідомлено про засідання комісії щодо розгляду Акта від 08.02.2013р., колегія суддів вважає необгрунтованими.

Одночасно перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що ним не було отримано рішення комісії та обґрунтованого розрахунку завданих ПАТ "Закарпаттяобленерго" збитків спростовується листом Ужгородського МРЕМ № 787/01-02 від 26.09.2013р. та фіскальним чеком про направлення № 4408 від 27.09.2013р. (а.с. 63, 64).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що санкції за порушення Правил користування електричною енергією застосовуються саме до особи, яка допустила таке правопорушення.

Пунктом 2.1. ПКЕЕ передбачено, що недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

У відповідності до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006р. «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» (далі - Методика), встановлено порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Згідно пункту 2.1. Методики названа Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зазначених в Методиці. Підпунктом 1 п. 2.1. Методики передбачено відповідальність, зокрема за порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).

При цьому, п. 2.5. Методики встановлює порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 Методики крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу.

Як зазначено в пункті 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", недоврахована електрична енергія - це збитки енергопостачальника через правопорушення споживача у сфері електроенергетики, які підлягають доказуванню з урахуванням приписів статті 225 ГК України та статей 22, 614, 1212, 1213 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема, як відшкодування збитків.

Відповідно до частини першої ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За загальним правилом, при застосуванні господарсько-правової відповідальності необхідно враховувати умови такої відповідальності, яка складається з наступних елементів: наявність господарського правопорушення, тобто порушення норм закону, договору тощо; протиправність поведінки господарського порушника (дія або бездіяльність, що порушують правову норму, умови договору тощо); причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками (тобто, коли протиправна поведінка є об'єктивною причиною такого наслідку, як збитки, або інша шкода, завдані потерпілому); вина господарського правопорушника. При цьому, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Поряд з цим, недоврахована електрична енергія - це збитки енергопостачальника через правопорушення споживача у сфері електроенергетики, які підлягають доказуванню з урахуванням приписів статті 225 ГК України та статей 22, 614 ЦК України.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи те, що відповідач, виставлений Ужгородським МРЕМ рахунок у встановлений строк не оплатив, заперечень по рішенню комісії не подав та не оскаржив рішення комісії, а також те, що стягнення збитків передбачено умовами укладеного між сторонами Договору № Р06/13-3229 від 24.03.2009 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача збитків в сумі 8 436,07грн.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що згідно акту повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 12.02.2013 року № 39, повідомлено споживача ОСОБА_3 про те, що на підставі Акту про порушення № 103072 від 08.02.2013 року енергопостачальник направляє на експертизу знятий лічильник електроенергії.

Відповідно до Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 року № 322 (зі змінами і доповненнями від 29.10.2010 року № 444) передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника ознак порушень, наведених у пунктах 1.3.1-1.3.3 даного Положення, або його сумніву в правильній роботі лічильника, такий лічильник у зазначені терміни підлягає зняттю, опломбуванню і направленню на експертизу, яка здійснюється у присутності споживача (за його бажанням).

У відповідності до Акту проведення експертизи лічильника електроенергії № 140 від 18.02.2013 року (а.с. 24) встановлено, що заводський лічильник № 0051085 типу НІК 2301 АП2, 2007 року допуску, пломба ДП+ ОТК IV кв. 2007 року, не придатний для подальшої експлуатації. Пломби ДП - пошкоджені, порушена цілісність пломбувальних вушок. Даний акт підписаний комісією ПАТ "Закарпаттяобленерго", інженером 1-ї категорії відділу метрології ДП "Закарпаттястандартметрології" ОСОБА_6 та представником споживача ФОП ОСОБА_3, без жодних зауважень з боку будь - кого з присутніх.

Поряд з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п. 3.3. ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки.

За змістом п. 3.31. ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Відповідно до п. 3.32. ПКЕЕ при пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

При цьому, 18.03.2009 року, при оформленні між сторонами договірних відносин щодо постачання та споживання електроенергії відповідно до Завдання № 1048 (а.с. 22) представником позивача було проведено допуск в експлуатацію електроустановки відповідача, який включає перевірку засобів обліку, схеми обліку і пломбування всіх елементів схеми обліку, у тому числі й приладу обліку.

Згідно розділу Завдання № 1048 «Акт опломбування» (зворотня сторона а.с. 22), який було підписано представником позивача та відповідача, прилад обліку відповідача було опломбовано 4-ма пломбами, а саме: 1 - відділу технічного контролю виробника, 2 - органом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та 3 і 4 - позивача.

Відповідно до розділу Завдання № 1048 «Акт збереження пломб» (зворотня сторона а.с. 22), який було підписано представником позивача та відповідача, вищенаведені пломби в кількості 4-х штук та прилад обліку в кількості 1-ї штуки передано на відповідальне збереження відповідачу.

Крім цього, про те, що саме відповідач повинен нести відповідальність за цілісність приладу обліку та пломб на ньому вказують і умови укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії від 24.03.2009 року за № Р06/13-3229. А тому, покликання скаржника на порушення представниками енергопостачальної організації п. 3.32. ПКЕЕ, колегія суддів вважає голослівними.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання апелянта на те, що лічильник встановлено у під'їзді багатоквартирного будинку по вул. Собранецькій, 120, де вільний доступ до нього мають сторонні особи, тому відповідальність за збереження приладу обліку нести відмовляється, оскільки, вважає, що це суперечить положенням ПКЕЕ, колегія суддів вважає такі безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.1. ПКЕЕ розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок, цих Правил та проектних рішень.

Згідно з п. 1.5.27. Правил улаштування електроустановок лічильники потрібно розміщувати в легкодоступних для обслуговування сухих приміщеннях, у вільному і не тісному для роботи місці. Робочий температурний діапазон лічильника має відповідати температурі умов використання протягом року. Лічильники дозволено розміщувати в неопалюваних приміщеннях і коридорах розподільних пристроїв електростанцій і підстанцій, а також у шафах зовнішнього установлення.

За змістом п. 1.5.29. Правил улаштування електроустановок лічильники треба встановлювати в шафах, камерах комплектних розподільних пристроїв, на панелях, щитах, у нішах, на стінах, які мають жорстку конструкцію. Допускається кріплення лічильників на дерев'яних, пластмасових або металевих щитках. Висота від підлоги до коробки затискачів лічильника повинна бути в межах 0,8-1,7 м. Допускається висота менше 0,8 м, але не менше 0,4м.

Таким чином, прилад обліку відповідача встановлено з дотриманням вимог ПКЕЕ та ПУЕ. При цьому, на прохання споживача енергопостачальник може погодити інше місце встановлення приладу обліку ніж вказане у технічній документації за умови, що це не суперечить вимогам ПКЕЕ та ПУЕ.

Відтак, сторони підписали без пропозицій та зауважень щодо місця встановлення приладу обліку такі документи, як Акт опломбування, Акт збереження пломб та Договір про постачання електричної енергії від 24.03.2009 року за № Р06/13-3229 погодили фактичне місце його установки та факт прийняття на збереження відповідачем.

Одночасно, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення 3% річних в сумі 211,91 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 029,20 грн. за період прострочення з листопада 2013 року по вересень 2014 року не підлягає задоволенню, стягнення 3% річних та інфляційних витрат є похідними від основної суми.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2014р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2014р. у справі № 907/886/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 б/н від 12.12.2014 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складений 23.03.2015р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.