ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
24 березня 2015 року (11 год. 40 хв.) Справа № 808/882/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Романа Валерійовича, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
10.02.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути відповідача на користь державного бюджету Оріхівського району Запорізької області кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 47491,24 грн.
Ухвалою суду від 12.02.2015 було відкрито скорочене провадження у справі. Зазначена ухвала була направлена відповідачу та отримана відповідачем 14.02.2015, про що свідчить підпис про отримання наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Суд на підставі ч. 4 ст. 33 КАС України, ч. 3 ст. 167 КАС України вважає, що ухвала про відкриття провадження була отримана відповідачем.
Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення встановленого десятиденного строку до суду не надійдуть заперечення відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у період з 10.03.2015 по 20.03.2015 головуючий суддя перебував у відрядженні, у зв'язку із проходженням щорічної двотижневої підготовки у Національній школі суддів України.
23.03.2015 головуючий суддя був відсутній на роботі, згідно наказу голови Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2015 №30-в «Про надання відпусток без збереження заробітної плати».
Станом на 24.03.2015 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.
За правилами ч. 1, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Судом встановлено, що згідно з Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця відповідач 16.05.2002 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
На підставі наказу позивача №178 від 28.02.2013 у період з 28.02.2013 по 01.03.2013 було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 31.12.2012, за результатами якої було складено акт перевірки № 121/702/НОМЕР_1 від 04.03.2013 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення відповідачем: п. 183.2 та п. 83.3, п. 183.4 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 35631,62 грн. по податковим періодам: за лютий 2012 року у сумі 3250,84 грн., за березень 2012 року у сумі 5488,54 грн., за квітень 2012 року у сумі 5770,92 грн., за травень 2012 року у сумі 5932, 28 грн., за червень 2012 року у сумі 14621,96 грн., за липень 2012 року 567,18 грн.
21.03.2013 на підставі Акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000201702, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 44539,53 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 35631,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8907,91 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся з первинною скаргою на податкове повідомлення-рішення до ГУ Міндоходів у Запорізькій області.
Рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області №48/14/10-420 від 27.05.2013 податкове повідомлення-рішення №0000201702 від 21.03.2013 було залишено без змін, а скарга відповідача - без задоволення. Разом з тим, зазначеним рішенням було збільшено на 2361,37 грн. податкове зобов'язання з податку на додану вартість та відповідно розмір штрафної санкції та одночасно зобов'язано позивача скласти та направити платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення на суму такого збільшення у відповідності до вимог порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236.
Відповідно до рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області №48/14/10-420 від 27.05.2013, позивачем було складено та направлено відповідачу податкове повідомлення-рішення №0001071702, яким відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання у загальному розмірі 2951,71 грн. у т.ч. за основним платежем 2361,37 грн., за штрафними (фінансовими) санкціям у розмірі 590,34 грн.
Відповідачем було подано скаргу до ГУ Міндоходів України на зазначені податкові повідомлення-рішення, проте рішеннями ГУ Міндоходів України залишив податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу відповідача без задоволення.
За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до Запорізького окружного адміністративного суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 по справі №808/6689/13-а, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014, у задоволенні адміністративного позову відповідача до позивача про скасування податкових повідомлень-рішень було відмовлено повністю.
Із зазначеного рішення вбачається, що, податковими повідомленнями-рішеннями №0000201702 від 21.03.2013 та №0001071702 від 30.05.2013 відповідачем було правомірно збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суми такого зобов'язання.
Судом встановлено, що узгоджені податкові зобов'язання визначені зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем сплачені не були, отже згідно даних облікової картки відповідача за відповідачем рахується сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47491,24 грн.
29.10.2014 позивачем була сформована податкова вимога форми №16319-17, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 47491,24 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 14.11.2014, про що свідчить підпис відповідача наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вищевказаної норми позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу від 29.10.2014 №16319-17, якою визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47491,24 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 14.11.2014, про що свідчить підпис відповідача наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.
Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.
Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 29.10.2014 №16319-17 відкликаною, крім того, наданою позивачем обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 29.10.2014 №16319-17 є чинною.
Таким чином, судом встановлено, що податкова вимога надіслана (вручена) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржена, згідно даних облікової картки відповідача.
Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.
У зв'язку з наведеним вище, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-162, 183-2, 256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка зареєстрована: АДРЕСА_1) податковий боргом з податку на додану вартість в сумі 47491,24 грн. (сорок сім тисяч чотириста дев'яносто одна гривня 24 коп.) на розрахунковий рахунок 31119029700211, код платежу - 14010100, отримувач - Державний бюджет Оріхівського району Запорізької області, ГУ ДКСУ у Оріхівському районі Запорізької області, код отримувача - 38025629, МФО 813015.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль
Судове рішення № 43227072, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 24.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/882/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: