Постанова № 43227060, 18.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р. Справа № 804/1366/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретаріБурцевої Я.Е. за участю: представника позивача представника відповідачаЧернети В.Є. Фініченко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ОЙЛ" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ОЙЛ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003381501 від 31.07.2014р., яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ОЙЛ" суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 1894200,00 грн., за штрафними санкціями на суму 473560,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки контролюючого органу наведені в Акті перевірки від 11.07.2014р. №2457/04-64-22-03/37149258 не відповідають існуючим фактам (документам) та діючому податковому законодавству, у зв'язку з чим застосування санкції є неправомірним. На підтвердження здійснення господарських операцій Товариство надало всі документи: договори, податкові накладні, акти приймання-передачі нафтопродуктів, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахункам 631, 281, 10, про що зазначено в самому Акті перевірки. Таким чином, позивач мав всі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ на загальну суму 1894240,00 грн. по операціям з купівлі бензину у ТОВ «Парус».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2015р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях.

В письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи зазначено, що ТОВ "ВЕЛЕС ОЙЛ" мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Праус» на підставі договорів поставки на предмет постачання товару (нафтопродуктів), проте у позивача відсутні будь-які документи підтверджуючі наявність складських приміщень, орендованих резервуарів нафтобаз, де б знаходився на зберіганні бензин. Контролюючий орган також посилається на відсутність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення господарської діяльності у контрагента контрагента позивача. З огляду на викладене відповідач прийшов до висновку про здійснення ТОВ "ВЕЛЕС ОЙЛ" господарських операцій з ТОВ «Праус», які не спрямовані на реальне настання наслідків.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення № 0003381501 від 31.07.2014р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ОЙЛ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2367800 грн., з яких за основним платежем - 1894200 грн., за штрафними санкціями на суму 473560 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 11.07.14р. № 2475/04-64-22-03/37149258 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "ВЕЛЕС ОЙЛ" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Праус» за період квітень 2014р.».

У вказаному акті зазначено, що перевіркою встановлено:

1. Нереальність здійснення господарських відносин ТОВ "ВЕЛЕС ОЙЛ", а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "ВЕЛЕС ОЙЛ" операцій по ланцюгу з ТОВ «Праус» за період квітень 2014р.

2. Порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у квітні 2014р. на загальну суму 1894240 грн.

Такі висновки зроблені Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з посиланням на доктрини «угода по кроках» та «одна рука» чи «фактичний власник», а також з огляду на відсутність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення господарської діяльності у контрагента контрагента позивача, а тому і здійснення ним діяльності спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно та розсудливо.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 78.1.1 ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності з п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена на підставі наказу №713 від 01.07.2014р. та повідомлення №50/2203 від 02.07.2014р., які були надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача.

Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в Акті перевірки від 11.07.2014р. №2457/04-64-22-03/37149258 обґрунтовуючи порушення норм податкового законодавства позивачем посилається на здійснення контрагентом позивача ТОВ «Праус» та його контрагентом ТОВ «Екоінбуд» діяльності спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

Разом з тим, ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості вжити необхідних заходів у тому числі примусового характеру до порушника податкового законодавства - ТОВ «Праус» та його контрагетів (анулювати реєстрацію платника ПДВ, донарахувати суму податку, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації тощо).

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаним контрагентом позивача не спричиняють реального настання правових наслідків.

Судом встановлено, що у період, який перевірявся ТОВ "ВЕЛЕС ОЙЛ" (Покупець) було укладено з ТОВ «Праус» (Постачальник) наступні договори поставки нафтопродуктів: від 01.04.2014 р. №01/46, від 01.04.2014 р. №01/3, від 11.04.2014 р. №11/4, від 11.04.2014 р. №11/1, від 22.04.2014 р. №22/32, від 22.04.2014 р. №22/3, відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно умов договорів. Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до кожного Договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (Інкотермс-2010).

Отримання позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи договорами поставки нафтопродуктів, додатковими угодами до договорів, податковими накладними, актами приймання-передачі нафтопродуктів до договорів поставки, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 631, 281, 10.

На підтвердження зберігання придбаних у ТОВ «Праус» (Постачальник) нафтопродуктів до матеріалів справи було надано копію договору зберігання №1008/10-12 від 10.08.2010 року, який укладено між ТОВ "ВЕЛЕС ОЙЛ" (Поклажедавець) та ТОВ «Дніпронафтопродукт» (Зберігач), у відповідності з яким зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажедавцем, і повернути їх Поклажедавцеві у схоронності за першою вимогою. Виконання умов наведеного договору підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг, актами прийняття-передачі товарів, платіжними дорученнями, листами ТОВ «Праус», в яких позивача повідомлено, про те, що нафтопродукти придбані ТОВ "ВЕЛЕС ОЙЛ" згідно договорів поставки нафтопродуктів знаходяться на зберіганні в ПАТ «Дніпронафтопродукт», у якого можуть бути отримані в будь-який час протягом дії договорів.

Подальше транспортування отриманих за вищенаведеними договорами нафтопродуктів підтверджується договорами про перевезення вантажів автомобільним транспортом, додатковими угода до договорів перевезення, податковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), актами здачі-прийняття виконаних робіт по перевезенню вантажів, реєстрами до актів виконаних робіт, платіжними дорученням, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, сторони дійшли згоди, що контрагентом позивача ТОВ «Праус» фактично виконано свої зобов'язання за вищенаведеними договорами поставки нафтопродуктів.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих товарів (послуг), є факт реального надання товарів (послуг) та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів (послуг) з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням кількісних та якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, договори укладені позивачем з наведеним вище контрагентом, а також надані до суду первинні документи є достатніми для визначення виду, обсягу наданих товарів та дають можливість зробити висновок про пов'язаність витрат позивача на оплату ТМЦ з його господарською діяльністю та про обґрунтованість віднесення вартості цих товарів до сплаченого у їх складі ПДВ до податкового кредиту позивача.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій, не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003381501 від 31.07.2014р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ОЙЛ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2367800,00грн. (в т.ч. за основним платежем - 1894200,00 грн., за штрафними санкціями на суму 473560,00 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 37149258) судовий збір в сумі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.

Суддя О.В. Серьогіна