Ухвала суду № 43226889, 24.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

0,2

24.03.15

№ 910/6787/15-г.

Суддя Демидов В.О., розглянувши

позовну заяву Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання дійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява №19/1-804 від 02.03.2015 Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївський області до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дійсним одностороннього правочину-заяви про зарахування зустрічних позовних вимог і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

При цьому ч. 1 ст. 58 ГПК України визначає тільки можливість, а не обов’язковість об"єднання кількох вимог в одній позовній заяві.

При цьому, під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Доказами відповідно до ст. 32 ГПК України визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Фактично у позовній заяві №19/1-804 від 02.03.2015 вимоги позивача ґрунтуються на двох договорах: кредитний договір та договір банківського рахунку та банківського вкладу від 20.01.2015 №19/1-167; договір про надання овердрафту №01-11/О.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-061175/2011 від 25.08.2011 р., розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 вказаного Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», на 2014 р. встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня – 1 218, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у меншому розмірі від визначеного законодавством, з огляду на наступне.

Так, позивачем заявлено вимоги про визнання дійсним правочину – заяву Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївський області про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором та договорами банківського рахунку та банківського вкладу від 20.01.2015 №19/1-167; припинити зобов’язання Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївський області перед ПАТ «Брокбізнесбанк» по договору про надання овердрафту в сумі 126 550,17 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, зокрема грошові вимоги Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївський області до ПАТ «Брокбізнесбанк» зменшити на суму 126 550, 17 грн., грошові вимоги акцептувати в сумі 3 401, 15 грн.

Із зазначеного вбачається, що позивачем заявлено:

- немайнову вимогу про визнання дійсним правочину – заяву Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївський області про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором та договорами банківського рахунку та банківського вкладу від 20.01.2015 №19/1-167;

- немайнову вимогу про припинення зобов’язання Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївський області перед ПАТ «Брокбізнесбанк» по договору про надання овердрафту в сумі 126 550,17 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;

- немайнову вимогу про зобов`язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, зокрема грошові вимоги Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївський області до ПАТ «Брокбізнесбанк» зменшити на суму 126 550, 17 грн., грошові вимоги акцептувати в сумі 3 401, 15 грн.

Вказане також підтверджується п. п. 2.10., 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до яких, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру; якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином, за дві немайнові вимоги позивачем має бути сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 436,00 грн., проте останнім подано платіжне доручення №3329 від 26.02.2015, в якості сплати судового збору у розмірі 1 218,00 грн. Проте на підтвердження сплати судового збору за інші заявлені немайнові вимоги позивачем не подано жодного доказу.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

В ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Згідно з пунктом 2 частини 2 названої статті позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності;

У позовній заяві позивачем вказано ідентифікаційний код юридичної особи №34693790 відповідача 2, який відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, закріплений за іншою юридичною особою.

За таких обставин суду не доведено виконання позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Наведене свідчить про недодержання позивачем вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України та, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Вищезазначені обставини узгоджуються з правововою позицією Вищого господарського суду України, викладеній в абз. 1 п. п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України .

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 4, 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом.

Суддя В.О. Демидов