Постанова № 43224669, 10.03.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2015 рокум. Ужгород№ 807/3960/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В.Г.,

за участю:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс", представник - Бойко Л.Н.,

відповідача 1: Державний реєстратор прав на нерухоме майно, представник - Куцик О.М.,

відповідач 2: Реєстраційна служба Великоберезнянського РУЮ, представник - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно; Реєстраційної служби Великоберезнянського РУЮ про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 березня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 16 березня 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно; Реєстраційної служби Великоберезнянського РУЮ, яким просить скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великоберезнянського районного управління юстиції № 17818489 від 09.12.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язати державного реєстратиора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великоберезнянського районного управління юстиції провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно (цілісного майнового комплексу) за ТОВ "Ковосервіс" в с. Кострино Великоберезнянського району шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Позов мотивовано тим, що ТОВ "Ковосервіс" на протязі листопада 2014р. зверталось до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великоберезнянського районного управління юстиції для підтвердження фактів прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на цілісний майновий комплекс ТОВ "Ковосервіс" в с. Кострино Великоберезнянського району, Закарпатської області у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 р. №1952-ІУ із змінами та доповненнями та Постанови КМ України від 17 жовтня 2013 р. №868 із змінами "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". Однак, не отримуючи чіткого переліку документів необхідних для проведення реєстрації, який державним реєстратором постійно змінювався, отримували тільки усну відмову.

Позивач зазначає, що для відмови у реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно цілісного майнового комплексу державним реєстратором зазначена єдина підстава, а саме: "відповідно до п. 39 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, речових прав на нерухоме майно, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події (у договорі купівлі-продажу від 12.05.1993 р. та договорі купівлі-продажу від 14.02.1995 р. зазначено, що Спільне підприємство "Ковосервіс" зобов'язується перерахувати визначені кошти на рахунок продавця, а продавець передати на баланс підприємства зазначене майно, однак документи, що підтверджують факт проведення розрахунку та передачі об'єкта нерухомого майна відсутній."

Позивач вважає, що рішення №17818489 від 09.12.2014р. про відмову у державній реєстрації видане державним реєстратором є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач 1 заперечила проти задоволення позовних вимог, з мотивів наведених у письмових запереченнях та просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання відповідач 2 не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Ковосервіс" на протязі листопада 2014 року зверталось до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великоберезнянського районного управління юстиції для підтвердження фактів прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на цілісний майновий комплекс ТОВ "Ковосервіс" в с. Кострино Великоберезнянського району, Закарпатської області у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 р. №1952-ІУ із змінами та доповненнями та Постанови КМ України від 17 жовтня 2013 р. №868 із змінами "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Для забезпечення підтвердження факту звернення щодо проведення реєстрації нерухомого майна 26 листопада 2014 р. за № 82 позивачем поштовим зв'язком на адресу державного реєстратора прав на нерухоме майно листом з описом було направлено пакет документів передбачений Постановою КМ України від 17 жовтня 2013 р. №868 для проведення державної реєстрації цілісного майнового комплексу (а.с.11).

03 грудня 2014р. ТОВ "Ковосервіс" отримано рішення №17630893 від 02 грудня 2014 р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, де зазначено, що слід зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію права їх обтяжень прийнятої 01.12.2014 року, у зв'язку з тим , що не подано усі необхідні документи (а.с.12).

08 грудня 2014 р. ТОВ "Ковосервіс" було подано державному реєстратору лист №86 про усунення обставин, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви щодо реєстрації майна, яке належить ТОВ "Ковосервіс" на праві власності.

09 грудня 2014р. державним реєстратором винесено рішення №17818489 від 09.12.2014р. про відмову у державній реєстрації цілісного майнового комплексу, де вказана єдина підстава, а саме: "відповідно до п. 39 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, речових прав на нерухоме майно, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події (у договорі купівлі-продажу від 12.05.1993 р. та договорі купівлі-продажу від 14.02.1995 р. зазначено, що Спільне підприємство "Ковосервіс" зобов'язується перерахувати визначені кошти на рахунок продавця, а продавець передати на баланс підприємства зазначене майно, однак документи, що підтверджують факт проведення розрахунку та передачі об'єкта нерухомого майна відсутній." (а.с.14).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 року було витребувано від Державного реєстратора прав на нерухоме майно копію реєстраційної справи по реєстрації цілісного майнового комплексу, що розташований Закарпатська область, Великоберезнянський район, с. Кострино, буд. 186, за суб'єктом; ТОВ "Ковосервіс", яка в подальшому була надана відповідачем та долучена до матеріалів справи (а.с.44).

Судом встановлено, що між КСГП "Красія" та спільне українсько - словацьке підприємство "Ковосервіс" 14.02.1995 року було укладено договір купівлі - продажу, де згідно досягнутої домовленості між сторонами СП "Ковосервіс"зобов'язувалося перерахувати 300 млн. крб. на рахунок КСГП "Красія", а правління КСГП в свою чергу передати гаражі на баланс СП "Ковосервіс" (а.с.7).

У відповідності до п.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі він вважається укладеним з моменту надання цієї форми.

Відповідно до п.2 ст. 656 ЦК України предметом договорів купівлі - продажу є майнові права.

У відповідності до п.2 ст.631 ЦК України, договір набуває чинності з моменту його укладення.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності повинно враховуватися те, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів (Постанова №5 від 07.02.2014 р. Пленуму ВССУ).

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 пункт 50 абз.2 для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, заявник подає документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством, а саме договір купівлі продажу майнових прав.

Крім того, суд не може погодитися із посиланнями відповідача на зміст договорів купівлі-продажу який вказує, що є нібито сумніви про їх виконання, а саме факту настання такої події та вимагає всупереч чинному законодавству додаткові документи, оскільки зміст договорів купівлі-продажу свідчить про повне виконання сторонами умов договору.

Крім того факт виконання договорів додатково підтверджується і тим, що дані договори купівлі-продажу сторонами не оскаржувались, є чинними, жодних претензій або інших застережень сторін щодо їх неповного виконання не пред'являлись та укладені у відповідності до вимог законодавства, на 1995р. Додатково надано викопіровку, дозвіл органів місцевого самоврядування на будівництво цеха, а фактичне існування виробничої бази з власними будівлями та бетонною огорожею (цілісного майнового комплексу) підтверджена її фактичною наявністю.

Додатково судом встановлено, що 06 грудня 2005 р. з моменту подачі заяви засновником та інвестором ТОВ "СУ-СП Ковосервіс" словацького фірмою "Ководружство" про вихід із складу засновників товариства та передачу своїх активів в товаристві обов'язковість зазначення словосполучення "СУ-СП" повністю відпала. Вихід учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством.

Моментом виходу учасника з ТОВ є дата подачі ним відповідної заяви. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, у зв'язку з чим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам засобами зв'язку.

У відповідності до вимог п. 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 державний реєстратор приймає рішення про відмову у реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень." У відповідності до вказаного Закону України підстави для відмови у реєстрації прав в даному випадку відсутні.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладені обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідачем належними та допустимими доказами не доведено у суді правомірність прийнятого ним рішення, а за таких обставин, з врахуванням змісту довідки від 06.0.2015р. № 9 ТОВ "Ковосервіс", суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 11, 70, 71,160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковосервіс" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великоберезнянського РУЮ про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великоберезнянського районного управління юстиції № 17818489 від 09.12.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великоберезнянського районного управління юстиції провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно (цілісного майнового комплексу) за ТОВ "Ковосервіс", що в с. Кострино Великоберезнянського району шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяП.П. Микуляк