Ухвала суду № 43224524, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2015 м. Київ К/9991/47436/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012

у справі № 2а-5980/11/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовочевий

комбінат „Херсон"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області

Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Плодоовочевий комбінат „Херсон" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002022301 від 20.06.2011.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП „Укрсел" за період з 01.07.2008 по 30.06.2010 та складений акт №1789/23-5/33824405 від 31.05.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0002022301 від 20.06.2011, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1781318, 25 грн., штрафні (фінансові) санкції 445329, 56 грн.

Перевіркою встановлено, що вартість отриманих та несплачених товарів у зв'язку з ліквідацією постачальника слід включити до валових витрат у вигляді безповоротної фінансової допомоги, та зменшити валові витрати позивача на суму некомпенсованої вартості поставлених товарів ПП „Укрсел".

З урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування оподатковуваний прибуток за І півріччя 2010 року, мав скласти 7125273 грн., а податок на прибуток з цього прибутку 1781318, 25 грн.

Як вбачається з акту перевірки, позивач укладав договори постави товарів з ПП „Укрсел" по яким отримав товар у вересні - листопаді 2009 року на загальну суму 6251437, 60 грн.

Придбання товару підтверджено належними бухгалтерськими документами, а вартість придбаного товару у сумі 5209531грн. включено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток позивача за 2009 рік.

Позиція відповідача полягає в тому, що позивач повинен був збільшити валовий доход на суму кредиторської заборгованості перед вказаним контрагентом у зв'язку з ліквідацією, вважаючи таку заборгованість безнадійною.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі - Закон № 334/94-ВР) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Для віднесення сум грошових зобов'язань до "безповоротної фінансової допомоги" мають бути наявними виключні правові підстави, визначені у пп. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону № 334/94-ВР.

Закон № 334/94-ВР передбачає єдину підставу віднесення "безнадійної заборгованості" до "безповоротної фінансової допомоги", це закінчення строку позовної давності по зобов'язаннях перед іншою юридичною чи фізичною особою.

Так, згідно з пп. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пункт 1.25. ст. 1 Закону заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності також відносить до безнадійної заборгованості.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач вважає кредиторську заборгованість позивача "безнадійною заборгованість", яка, своєю чергою відноситься, до "безповоротної фінансової допомоги", не пов'язуючи таку власну позицію із закінченням строку позовної давності за зобов'язаннями.

Контрагент позивача ПП „Укрсел", або особи наділені правами вимагати погашення боргу ПП „Укрсел" можуть звернутись до позивача з вимогою про сплату боргу протягом строку позовної давності, який закінчується у вересні 2012 року.

У декларації за І квартал 2011 року позивачем за рядком 01.6 відображено інші доходи у сумі 6668173 грн. (у тому числі нараховано штраф 5% у сумі 312572 грн.), що є підтвердженням включення до складу валових доходів додаткових доходів від регулювання сумнівної заборгованості з ПП „Укрсел".

Таким чином, позивачем до закінчення строків позовної давності збільшено валові доходи по операціям з ПП „Укрсел".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 у справі № 2а-5980/11/2170 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 у справі № 2а-5980/11/2170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко