Постанова № 43224313, 04.03.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року 18 год. 45 хв. Справа № 808/782/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представника позивача Сердюк К.В.

представника відповідача Терехової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»

до: Запорізької митниці Міндоходів

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (далі - позивач або ТОВ «КЛІОН») звернулось з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000310/2 від 14.08.2014 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00531 від 14.08.2014.

Позивач посилається на те, що для митного оформлення ним були подані всі необхідні документи, які підвереджують митну вартість товару за першим методом, та окрім того, на вимогу митного органу були надані й додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, у зв'язку з чим вважає рішення митного органу протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та надала суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, про що подала заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позов не визнає в повному обсязі та просить у його задоволенні відмовити, у зв'язку з тим, що вважає оскаржувані рішення обґрунтованими, підстав для їх скасування не вбачає.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суддя приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.10.2013 між ТОВ «КЛІОН» (Покупець) та AS KIHNU KALA (Продавець) укладено Контракт № 90S/2013К відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця свіжоморожену або охолоджену рибу різних видів та морепродукти (далі - товари). Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Контракту. Поставка здійснюється у відповідності до Правил Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки вважається дата, що вказана у товарно-транспортній накладній. За дорученням Продавця безпосереднім відправником може бути інша компанія. Загальна сума Контракту встановлюється відповідно до суми всіх інвойсів і становить суму, що еквівалентна 5000000 доларів США. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі. Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (а.с. 18-22).

Згідно Інвойсу № 9995 від 19.05.2014 товар, що поставлявся - салака морожена, картонні короба по 22 кг, у кількості 870, ціна - 0,330 EUR, загальна вартість товару 6316,20 EUR. Умови поставки: FCA Пярну. Відправник - AS KIHNU KALA, Естонія (а.с. 23).

Згідно Інвойсу № 9999 від 19.05.2014 товар, що поставлявся - салака морожена, картонні короба по 22 кг, у кількості 870, ціна - 0,330 EUR, загальна вартість товару 6316,20 EUR. Умови поставки: FCA Пярну. Відправник - AS KIHNU KALA, Естонія (а.с. 24).

Згідно Інвойсу № 10000 від 19.05.2014 товар, що поставлявся - салака морожена, картонні короба по 22 кг, у кількості 870, ціна - 0,330 EUR, загальна вартість товару 6316,20 EUR. Умови поставки: FCA Пярну. Відправник - AS KIHNU KALA, Естонія (а.с. 25).

Згідно Інвойсу № 10001 від 20.05.2014 товар, що поставлявся - салака морожена, картонні короба по 22 кг, у кількості 870, ціна - 0,330 EUR, загальна вартість товару 6316,20 EUR. Умови поставки: FCA Пярну. Відправник - AS KIHNU KALA, Естонія (а.с. 26).

Згідно Інвойсу № 10008 від 09.06.2014 товар, що поставлявся - салака морожена, картонні короба по 22 кг, у кількості 870, ціна - 0,330 EUR, загальна вартість товару 6316,20 EUR. Умови поставки: FCA Пярну. Відправник - AS KIHNU KALA, Естонія (а.с. 27).

Згідно Інвойсу № 10009 від 10.06.2014 товар, що поставлявся - салака морожена, картонні короба по 22 кг, у кількості 870, ціна - 0,330 EUR, загальна вартість товару 6316,20 EUR. Умови поставки: FCA Пярну. Відправник - AS KIHNU KALA, Естонія (а.с. 28).

Згідно Інвойсу № 10010 від 10.06.2014 товар, що поставлявся - салака морожена, картонні короба по 22 кг, у кількості 870, ціна - 0,330 EUR, загальна вартість товару 6316,20 EUR. Умови поставки: FCA Пярну. Відправник - AS KIHNU KALA, Естонія (а.с. 29).

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно вищевказаних інвойсів, позивачем до митного органу 08.08.2014 подана електронна митна декларація № 112050000/2014/018189 (а.с. 16-17).

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 836623 грн. 44 коп.

До митного оформлення позивачем були подані наступні документи: контракт № 90S/2013K від 28.10.2013; інвойси № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, № 10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014; проформа-інвойс № 9995 від 08.05.2014, № 9996 від 13.05.2014; платіжне доручення в іноземній валюті № 349 від 19.05.2014; лист постачальника б/н від 07.08.2014 з поясненнями щодо оплат; калькуляція постачальника від 19.05.2014, 20.05.2014, 09.06.2014, 10.06.2014; прайс-лист від 07.05.2014; міжнародні товарно-транспортні накладні № 010576 від 19.05.2014, № 059866 від 19.05.2014, № 0688144 від 19.05.2014; № 343681 від 10.06.2014; № 358640 від 10.06.2014; № 363690 від 10.06.2014; № 363698 від 10.06.2014; фінансові довідки від 22.05.2014 № 06/02-929, від 22.05.2014 № 06/02-930, від 21.05.2014 № 06/02-918, від 23.05.2014 № 06/02-943, від 13.06.2014 № 06/02-1122, від 16.06.2014 № 06/02-1135, від 16.06.2014 № 06/02-1136; довідки про транспортні витрати від 19.05.2014, № 71 від 19.05.2014, від 21.05.2014 № 90, від 11.06.2014, № 91 від 11.06.2014, № 92 від 11.06.2014; договори міжнародних перевезень № М22/03/2012Т від 22.03.2012, № МЭ/2М від 23.04.2012; договори перевезень № 10/03/14 від 10.03.2014, № 30/04/14 від 30.04.2014; договори транспортних послуг № 138-П від 11.10.2013, № 23-П від 22.05.2012; експертний висновок № ОИ-405 від 07.08.2014 Запорізької торгово-промислової палати; дублікат ветеринарного свідоцтва від 26.05.2014 серії ГРД-00 № 138222, № 138224, № 138225, № 138228, від 13.06.2014 № 138292, від 17.06.2014 № 138316, № 138317; сертифікат відповідності № UA1.028.X002313-13 від 01.03.2013; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 19.05.2014 № АА 055877, № АА 055888, № АА 055889, від 20.05.2014 № АА 055894, від 10.06.2014 № АА 055939, № АА 055944, № АА 055945; сертифікат походження від 19.05.2014 № ЕЕ 222682, № ЕЕ 222683, № ЕЕ 222685, від 20.05.2014 № ЕЕ 222693, від 10.06.2014 № ЕЕ 222820, № ЕЕ 222821, № ЕЕ 222822; якісне посвідчення від 19.05.2014 № 05/19-2, № 05/19-3, № 05/19-4, від 20.05.2014 № 05/20-1, від 10.06.2014 № 06/10-1, № 06/10-2, № 06/10-3; експортна декларація від 20.05.2014 № 14ЕЕ3300ЕЕ71265420, від 10.06.2014 № 14ЕЕ3300ЕЕ71467965, № 14ЕЕ3300ЕЕ71467767, № 14ЕЕ3300ЕЕ71467922, від 19.05.2014 № 14ЕЕ3300ЕЕ71253416, № 14ЕЕ3300ЕЕ71253277, № 14ЕЕ3300ЕЕ71253333 (а.с. 18-113).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «салака свіжозаморожена», заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 08.08.2014 № 112050000/2014/018189, відповідач дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: 1) у платіжному дорученні № 349 від 19.05.2014 інший індекс та вулиця ніж у інших товарно-супровідних документах та контракту № 90S/2013K від 28.10.2013; 2) надані до митного оформлення прайс-листи б/н та калькуляції б/н не містять повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна), у калькуляціях відсутні дати інвойсів; 3) у довідках про транспортні витрати № 71, 75 від 19.05.2014 та 21.05.2014 відсутні дати CMR; 4) згідно пункту 5 вартість продукції та умови визначаються рахунком, тобто використання рахунків проформи № 9996, 9995 від 13.05.2014 та 08.05.2014 не передбачено умовами контракту; 5) висновок ТПП від 07.08.2014 № ОИ-405 не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару, а саме: наявність або відсутність харчових добавок, що свідчить про не об'єктивний аналіз цін на товар.

У зв'язку з виявленням зазначених розбіжностей у позивача вимагалось надати (за наявності) документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта (а.с. 114).

На вимогу митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були подані: лист від 13.08.2014 № 189; лист № 190 від 13.08.2014; лист виробника б/н від 13.08.2014; лист № 06-1519 від 13.08.2014 (а.с. 115-118).

Окрім того декларантом зазначено, що згідно пункту 5 контракту № 90S/2013K від 28.10.2013 ціна визначається в інвойсі на кожну партію товару. На товар, що поставлявся були виписані інвойси № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, № 10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014, які були подані одночасно з електронною митною декларацією. Також зазначено, що надати бухгалтерські та інші витребувані документи неможливо (а.с. 114).

14.08.2014 Запорізькою митницею Міндоходів надано консультацію щодо митної вартості товару (а.с. 119) та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000310/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом (а.с. 9).

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки виявлено, що заявлено не повні відомості про митну вартість товарів відповідно до частини 1 статті 55 та пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України. Документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: 1) у платіжному дорученні № 349 від 19.05.2014 інший індекс та вулиця ніж у інших товарно-супровідних документах та контракту № 90S/2013K від 28.10.2013; 2) надані до митного оформлення прайс-листи б/н та калькуляції б/н не містять повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна), у калькуляціях відсутні дати інвойсів; 3) у довідках про транспортні витрати № 71, 75 від 19.05.2014 та 21.05.2014 відсутні дати CMR; 4) згідно пункту 5 вартість продукції та умови визначаються рахунком, тобто використання рахунків проформи № 9996, 9995 від 13.05.2014 та 08.05.2014 не передбачено умовами контракту; 5) висновок ТПП від 07.08.2014 № ОИ-405 не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару, а саме: наявність або відсутність харчових добавок, що свідчить про не об'єктивний аналіз цін на товар.

Щодо додатково наданих документів на вимогу митного органу зазначено, що надані листи роз'яснюють виявлені в первинно наданих документах розбіжності, але не дають додаткової інформації щодо чисельних складових митної вартості товарів, а саме у листі б/н від 13.08.2014 міститься лише інформація про назву та адресу інтернет сайту компанії, але не надано на вимогу митного органу каталоги виробника товару та бухгалтерську документацію; у листі № 06-1519 від 13.08.2014, виданого ТОВ «КЛІОН», зазначено, що помилка у платіжному дорученні № 349 від 19.05.2014 не впливає на ідентифікацію відправника грошових коштів, але підтвердження цієї інформації не надано від банку або продавця; крім того не було роз'яснено чому висновок ТПП від 28.07.2014 № ОИ-405 не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару, а саме вміст або відсутність харчових добавок та приправ, що свідчить про не об'єктивний аналіз цін на товар.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за вартістю операцій з ідентичними товарами (однаковими по всіх ознаках з оцінюваними товарами). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за вартістю операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за ціною одиниці товару, по якій найбільша партія оцінюваних, ідентичних або подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на території України покупцеві, а також немає відомостей по відповідних витратах (витрати на виплату комісійних, сум прибутку й загальних витрат, до яких належать прямі й непрямі витрати, пов'язані зі збутом зазначених товарів, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, страхування і т.п.). Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає інформації щодо вартості матеріалів і витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, тобто немає калькуляції виробника за вартістю товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні виробництва для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до місця ввезення на митну території України, на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.

Митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Для визначення митної вартості товару використана наявна в Запорізькій митниці Міндоходів інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 0,68 дол. США за 1 кг товару (МД № 12511007/14/206115 від 11.08.2014, № 504050000/14/103427 від 04.08.2014).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00531 за поданою митною декларацією № 112050000/2014/018189 (а.с. 10-12).

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової митної декларації з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів від 14.08.2014 № 112050000/2014/000310/2.

14.08.2014 позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112050000/2014/018561, яку прийнято до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій (а.с. 13-15).

Не погоджуючись з Рішенням Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000310/2 від 14.08.2014 та прийнятою Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00531 від 14.08.2014, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З наведеного вище випливає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставами для витребування додаткових документів стали наявні, на думку відповідача, розбіжності в наданих до митного оформлення документах: 1) у платіжному дорученні № 349 від 19.05.2014 інший індекс та вулиця ніж у інших товарно-супровідних документах та контракту № 90S/2013K від 28.10.2013; 2) надані до митного оформлення прайс-листи б/н та калькуляції б/н не містять повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна), у калькуляціях відсутні дати інвойсів; 3) у довідках про транспортні витрати № 71, 75 від 19.05.2014 та 21.05.2014 відсутні дати CMR; 4) згідно пункту 5 вартість продукції та умови визначаються рахунком, тобто використання рахунків проформи № 9996, 9995 від 13.05.2014 та 08.05.2014 не передбачено умовами контракту; 5) висновок ТПП від 07.08.2014 № ОИ-405 не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару, а саме: наявність або відсутність харчових добавок, що свідчить про не об'єктивний аналіз цін на товар.

Для усунення виявлених розбіжностей позивачем були надані наступні документи: лист від 13.08.2014 № 189; лист № 190 від 13.08.2014; лист виробника б/н від 13.08.2014; лист № 06-1519 від 13.08.2014 (а.с. 115-118).

Окрім того декларантом зазначено, що згідно пункту 5 контракту № 90S/2013K від 28.10.2013 ціна визначається в інвойсі на кожну партію товару. На товар, що поставлявся були виписані інвойси № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, № 10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014, які були подані одночасно з електронною митною декларацією. Надати бухгалтерські та інші витребувані документи неможливо (а.с. 114).

Суд вважає, що наявна розбіжність в адресі платника, а саме те, що індекс та вулиця платника відрізняються від інформації, що міститься зокрема в контракті, не впливає на ідентифікацію відправника грошових коштів. Окрім того, у платіжному дорученні окрім іншого зазначено код ЄДРПОУ платника, який відповідає коду ЄДРПОУ ТОВ «КЛІОН» зазначеному в контракті № 90S/2013K.

Щодо відсутності в прайс-листах та калькуляціях повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна), відсутності у калькуляціях дати інвойсів, позивачем було надано до Запорізької митниці Міндоходів лист постачальника від 13.08.2014 відповідно до якого зазначено, що бланк прайс-листа та калькуляції не передбачає зазначення повних реквізитів. Адресу, юридичну назву та країну можливо дізнатись на офіційному сайті постачальника. Підприємство не має каталогів продукції та з інформацією про компанію та продукцію можливо ознайомитись також на сайті компанії. Уся продукція відпускається зі складу на підставі інвойсів та CMR, що і є бухгалтерською документацією компанії постачальника. Крім того постачальником було підтверджено, що калькуляція б/н від 19.05.2014 була виписана до інвойсів № 9995, 9999, 10000 від 19.05.2014, калькуляція б/н від 09.06.2014 була виписана до інвойсу № 10008 від 09.06.2014, калькуляція б/н від 20.05.2014 була виписана до інвойсу № 10001 від 20.05.2014, калькуляція б/н від 10.06.2014 була виписана до інвойсів № 10009, 10010 від 10.06.2014 та зазначено, що вказані інвойси є унікальними та інших інвойсів з тим самим номером але іншою датою не існує (а.с. 115).

Стосовно відсутності дат CMR у довідках про транспортні витрати № 71, 75 від 19.05.2014 та 21.05.2014 позивачем було надано листи перевізника ТОВ «ГАЛЛАКС» від 13.08.2014 № 189, 190, в яких перевізник зазначає, що в довідці про транспортні витрати № 71 від 19.05.2014 не вказана дата CMR № 0688144 яка є 19.05.2014; в довідці про транспортні витрати № 75 від 21.05.2014 не вказана дата CMR № 363690 яка є 20.05.2014 (а.с. 116-117).

Крім того, позивач не може впливати на складання іншою стороною у господарських відносинах документів та зазначення нею усіх реквізитів, а зазначений номер міжнародної товарно-транспортної накладної достатній для ідентифікації товару, що поставлявся.

Посилання відповідача, що використання рахунків проформи № 9996, 9995 від 13.05.2014 та 08.05.2014 не передбачено умовами контракту суд не приймає до уваги, оскільки, як зазначив позивач, рахунки проформи були використані в якості додаткового документа для здійснення передплати. Відповідні інвойси, передбачені умовами контракту, були також складені та надані позивачем до митного оформлення.

Доводи відповідача про відсутність інформації у висновку ТПП від 07.08.2014 № ОИ-405 про основні товарні характеристики оцінюваного товару, а саме щодо наявності або відсутності харчових добавок, суд вважає необґрунтованими.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон № 671).

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 671 торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Як вбачається із наданого представником позивача Експертного висновку (висновок про вартість) № ОИ-405 серії ЭЗ № 0104082 він виготовлений у строгій відповідності до діючих документів: Закону України «Про торгово-промислові палати України», «Методикой проведения товароведческой экспертизы экспертами торгово-промышленных палат Украины» СОУ94.1-00016934-001:2005, Документированной процедурой ДП 7.5-05.001 СМК ЗТПП (а.с. 61).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на ту обставину, що висновок ТПП не містить інформації щодо товарних характеристик оцінюваного товару, а саме: наявність або відсутність харчових добавок є необґрунтованим та відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України вказаний висновок не входить до переліку необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару.

Окрім того, з аналізу норм статті 53 Митного кодексу України вбачається, що додаткові документи у декларанта вимагається подати лише у разі виявлення розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Виявлені ж Запорізькою митницею Міндоходів розбіжності не стосувались розрахунку митної вартості товару або відомостей щодо ціни, що була сплачена за товар.

Таким чином, з наявних під час митного оформлення документів, можливо було визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною контракту щодо товарів (метод 1).

З урахуванням викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно Митного кодексу України, щодо поставки «салаки свіжозамороженої» за Контрактом № 90S/2013К від 28.10.2013 надані усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), у зв'язку з чим вважає, що ТОВ «КЛІОН» на вимогу Запорізької митниці Міндоходів надані всі документи, можливість надання яких об'єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте в Рішенні Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000310/2 від 14.08.2014 не зазначено який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного Рішення щодо коригування митної вартості та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

З дій відповідача та прийнятих рішень не вбачається наявність потреби витребування у позивача додаткових даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, наявність виникнення у нього об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № 112050000/2014/000310/2 від 14.08.2014 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00531 від 14.08.2014 прийняті необґрунтовано та всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати (а.с. 3).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Запорізькою митницею Міндоходів Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000310/2 від 14.08.2014 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00531 від 14.08.2014.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша