Постанова № 43224303, 05.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 р. Справа № 804/2565/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.,

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Садощенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області щодо відмови у наданні згоди на виготовлення проектів відведення земельних ділянок, викладеної в листах від 22 жовтня 2014 року за № 31-4-0.11-9068/2-14 та № 31-4-0.11-9067/2-14.

- зобов'язати Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області повторно розглянути заяви про надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності площами близько 36 га ріллі та близько 15 га пасовищ на території Кудашівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) у наданні згоди на виготовлення проектів відведення земельних ділянок, викладених в листах від 22 жовтня 2014 року за № 31-4-0.11-9068/2-14 та № 31-4-0.11-9067/2-14. У зв'язку з цим просить повторно розглянути її заяви.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував. В обґрунтування своєї позиції пояснив, що вважає відмову в наданні згоди на виготовлення проектів відведення земельних ділянок ОСОБА_1 правомірно. Додатково зазначив, що для отримання землі в порядку статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» заявник повинен надати інформацію про виробничі потужності, необхідні для обробки даної земельної ділянки.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 36 га та 15 га на території Кудашівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області в оренду для ведення фермерського господарства.

Листами від 22 жовтня 2014 року за № 31-4-0.11-9068/2-14 та № 31-4-0.11-9067/2-14 позивачу відмовлено в клопотанні, оскільки «графічні матеріали унеможливлюють встановлення відповідності інформації про земельну ділянку у зв'язку з зазначенням її місця розташування в матеріалах, які надано на розгляд до Головного управління» та запропоновано уточнити інформацію у зв'язку з повноваженнями, визначеними у ст.122 Земельного кодексу України, враховуючи зазначені зауваження.

Не погоджуючи з тикам рішенням відповідача, позивач оскаржила його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові відносини, що винили між сторонами регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями статті 122 Земельного кодексу України визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, а статтею 123 Земельного кодексу визначено порядок надання таких земельних ділянок у користування.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України «Про фермерське господарство».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. Для цього громадяни звертаються з відповідною заявою, в якій зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до відповідача у клопотанні було зазначено орієнтовний розмір, цільове призначення земельної ділянки, обґрунтовано бажаний розмір, додано графічні матеріали із зазначенням місця розташування.

Для виготовлення графічних матеріалів позивач зверталась до відділу Держземагентства у Криничанському районі. На виготовлених повноважним органом Викопіюваннях зазначено форму власності - державну, цільове призначення, вид користування - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площу - 36 га та 15 га, зазначено прізвище заявника та позначено кольоровою відміткою на графічному малюнку. Як доказ наявності освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, надано копію Диплому серії ЖВ №960685 про закінчення Херсонського сільськогосподарського інституту імені О.Д. Цюрупи.

Таким чином, позивачем виконано всі передбачені законодавством дії, спрямовані на відведення земельних ділянок ОСОБА_1 в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності площами близько 36 га ріллі та близько 15 га пасовищ на території Кудашівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Разом з тим, статтею 123 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відмова з підстави, зазначеної у листі-відмові від 22 жовтня 2014 року за № 31-4-0.11-9068/2-14 та № 31-4-0.11-9067/2-14, чинним законодавством України не передбачена, а тому є протиправною.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача про те, що для отримання землі в порядку статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» заявник повинен надати інформацію про виробничі потужності, необхідні для обробки даної земельної ділянки, оскільки дана обставина взагалі не зазначена в оскаржуваному листі-відмові як підстава для відмови; та взагалі надання такої інформації не передбачено статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство».

Враховуючи зазначене вище, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи Міністерства доходів і зборів) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятого рішення належним чином не довів, наявність передбачених законодавством України підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не обґрунтував.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 73,08грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області щодо відмови у наданні згоди на виготовлення проектів відведення земельних ділянок, викладеної в листах від 22 жовтня 2014 року за № 31-4-0.11-9068/2-14 та № 31-4-0.11-9067/2-14.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області повторно розглянути заяви про надання згоди на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності площами близько 36 га ріллі та близько 15 га пасовищ на території Кудашівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок)

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 березня 2015 року

Суддя Д.О. Власенко