Постанова № 43224289, 16.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2015 р. Справа № 908/5651/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

прокурор - Омельченко О.С. посвідчення № 030961

позивача - Єфременко О.О. за довіреністю № 14-88 від 18.04.2014 р.

відповідача - Богінської Т.М. за довіреністю № 37/01 від 21.11.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх. № 904 З/3-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015 р. у справі № 908/5651/14

за позовом Прокурора м. Маріуполя (87500 м. Маріуполь Донецької області, вул. Університетська, 6) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (адреса - 01001 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (адреса - 87518 м. Маріуполь Запорізької області, вул. Гризодубової, 1)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 р. до господарського суду Запорізької області звернувся прокурор м. Маріуполя з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. - ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що в порушення умов договору купівлі-продажу природного газу №2420/14-КП-7 від 28.01.20144р., укладеного між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ККП «МТМ», останній частково не здійснив оплату за поставлений природний газ у розмірі 17 168 694,24 грн., що поставлений у період з січня по серпень 2014 року. Відповідачем порушено строки внесення платежів, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов договору у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків.

З урахуванням зазначених обставин, прокурор просив стягнути з ККП «МТМ» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 17 168 694,24 грн. основного боргу, 1 714 273,35 грн. пені, 330 638,13 грн. 3% річних, 2 947 530,98 грн. інфляційних збитків, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.2015 р. (суддя Сушко Л.М.) позов Прокурора м. Маріуполя, заявлений в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (87518 м. Маріуполь Запорізької області, вул. Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 17 168 694 (сімнадцять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 24 коп. основної заборгованості, 839 631 (вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 68 коп. пені, 324 417 (триста двадцять чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн. 41 коп. 3% річних, 2 927 908 (два мільйони дев'ятсот двадцять сім тисяч дев'ятсот вісім) грн. 54 коп. інфляційних втрат.

Стягнуто з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (87518 м. Маріуполь Запорізької області, вул. Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, рахунок № 31215206783007) 72 879 (сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 33 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні стягнення пені у розмірі 839631,68 грн. та в цій частині прийняти нове, яким задовольнити позов. В іншій частині рішення залишити без змін. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування викладених вимог позивач зазначає про відсутність підстав для зменшення заявленої до стягнення пені, оскільки вважає, що важкий фінансовий стан відповідача не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки, а також посилається на те, що судом при винесенні рішення не враховано особливі обставини щодо діяльності позивача, а також той факт, що зменшення судом розміру пені на 50% від нарахованої суми причиняє позивачу додаткові збитки.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Прокурор у своєму відзиві на апеляційну скаргу підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просить задовольнити її в повному обсязі та скасувати зазначене рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін та прокурора, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 28.01.2014р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» - продавець та ККП «МТМ» - покупець укладено договір купівлі-продажу природного газу №2420/14-КП-7 (далі по тексту - Договір).

За умовами п. 1.1. договору, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну території України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3. договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. Договору).

За приписами п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені печатками, за період з січня 2014 року по серпень 2014 року ККП «МТМ» поставлено позивачем природний газ на загальну суму 17 868 694,24 грн.

Однак, в порушення умов договору ККП «МТМ» оплату за отриманий газ внесло частково на суму 700 000,00 грн. з порушенням встановлених строків.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 17 168 694,24 грн.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17168694,24 грн., яка не спростована відповідачем.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 530, 629 ЦК України та ст. 173, 193, 222 ГК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в сумі 17168694,24 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором, просив стягнути з останнього 1 714 273,35 грн. пені, 330 638,13 грн. 3% річних, 2 947 530,98 грн. інфляційних збитків.

Колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача 3% річних у сумі 324417,41 грн., 2927908,54 грн. інфляційних втрат, 1679263,35 грн. пені. Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 625 ЦК України), положень договору (п. 7.2) та фактичних обставин справи.

В свою чергу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50%.

Так, як свідчать матеріали справи, відповідач просив зменшити розмір пені на 95%. В обґрунтування клопотання просив врахувати надскладне фінансове становище ККП «Маріупольтепломережа» та суспільне значення підприємства, яке є комунальним підприємством, єдиним постачальником тепла у місті Маріуполі і обмежено в своїй діяльності особливим порядком ціноутворення, коли тариф на виготовляєму продукцію не відповідає собівартості, а порушення платіжної дисципліни з боку населення та контрагентів унеможливлює своєчасність розрахунків з постачальником газу.

Відповідно до фінансової звітності підприємства (баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)) підприємство станом: на 31 грудня 2013р. - 289 431 тис. грн., на 30 вересня 2014р. - 361 184 тис. грн. Тобто, підприємство є збитковим, і щомісяця сума збитків збільшується. Підприємство наразі перебуває в режимі суворої економії коштів.

В ККП «Маріупольтепломережа» за період 2012-2014р. було скорочено 313 штатних одиниць, при тому що обсяги виробництва теплової енергії залишаються незмінними. Також у 2014 році з метою економії коштів підприємство ввело режим неповного робочого часу та працювало на умовах 4-денного робочого тижня.

З 05.08.2014р. підприємство не постачало, та відповідно, не отримувало кошти за гарячу воду, внаслідок опломбування мереж з боку ПАТ «Маріупольгаз» з метою економії енергоресурсів.

Станом на 01.09.2014р. у відділах державної виконавчої служби м. Маріуполя на виконанні знаходяться виконавчі документи про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з населення на суму майже 10 млн. грн. та з юридичних осіб - на суму 3 млн. грн.

Також підприємство має отримати з бюджету грошові кошти у сумі 236,32 мли грн. за програмою компенсації різниці в тарифах на послуги теплопостачання, за рахунок чого планується виконання боргових зобов'язань перед Позивачем.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як зазначено в п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, колегія суддів зазначає, що законом «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст. 1 п.20) Розпорядження Кабінету міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» встановлено, що, зокрема, на частині території міста Маріуполя - смт. Сартана, смт. Старий Крим, смт. Талаківка, с. Гнутове,с-ще Ломакіне, проводиться антитерористична операція в період з 13 квітня 2014р. і до невизначеного часу (до дати набрання чинності указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України).

07.11.2014р. Кабінетом міністрів України затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. До переліку увійшло місто Донецьк. У зв'язку з проведенням АТО в місті Донецьку з 07 липня 2014р. призупинено роботу господарського суду Донецької області, що унеможливлює стягнення заборгованості за теплову енергію з юридичних осіб-боржників ККП «Маріупольтепломережа». Також через нестабільну ситуацію в області ускладнено проведення платежів через Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області.

Безпосередньо в зоні, яка визначалася як зона АТО відповідно до Розпорядження КМУ

від 30.10.2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких

здійснювалася антитерористична операція» знаходяться об'єкти ККП "Маріупольтепломережа» - котельні у с. Старий Крим, Сартана, смт. Талаківка.

Відповідно до заяви відповідача, підтвердженої наданими до справи доказами, внаслідок терористичного акту 24 січня 2014 р. у мікрорайоні «Східний» було пошкоджено декілька котелень підприємства, зупинено теплопостачання мікрорайону, що також завдало значної майнової шкоди, розмір якої на даний час визначається.

Колегія суддів в цій частині зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 35 ГПК України загальновідомі факти є такими, що не потребують доказування.

Факт терористичної атаки на Маріуполь 24.01.2015 р. із застосуванням важкого артилерійського озброєння є загальновідомим, широко освітлювався в засобах масової інформації.

Таким чином, в місті існує нестабільна суспільна та економічна ситуація, яка призвела, з одного боку, до суттєвого погіршення платіжної дисципліни, з іншого - до збільшення соціального напруження і важливості безперебійного теплопостачання.

В даному випадку, з урахуванням встановлених судом обставин, враховуючи інтереси позивача, ступінь виконання відповідачем зобов'язання за договором, зважаючи на те, що сплата відповідачем штрафних санкцій у повному обсязі зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема загальнодержавний інтерес щодо забезпечення належного функціонування обороноздатності міста Маріуполь, який є вкрай важливим у ситуації, що склалася в зоні АТО, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про виключність обставин у даному спорі і правомірно скористався своїм правом щодо часткового зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, стягнувши з відповідача 839631,68 грн.

Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі позивачем і його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду господарського суду Запорізької області від 15.01.2015 р. у справі № 908/5651/14 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015 р. у справі № 908/5651/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2015 р. у справі № 908/5651/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.03.15

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.