Рішення № 43224215, 10.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015Справа №910/920/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "ІНТЕП"

До Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ"

Про зобов'язання вчинити дії по перерахуванню коштів в сумі 344 750, 00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Головін В.О. - представник

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "ІНТЕП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ" про зобов'язання вчинити дії по перерахуванню коштів в сумі 344 750, 00 грн.

Ухвалою суду від 21.01.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/920/15-г та призначено розгляд справи на 11.02.2015.

11.02.2015 відділом діловодства суду отримано від представника позивача отримано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою суду від 16.02.2015 відкладено розгляд справи на 10.03.2015.

10.03.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

В судове засідання 10.03.2015 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 10.03.2015 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.03.2015, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 10.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІНТЕП", та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "АКТИВ-БАНК" було укладено договір на обслуговування банківських рахунків суб'єкта господарювання № 0726/02Ю, банк відкриває клієнту поточні рахунки : 260043012363 у грн.

Обслуговування рахунків клієнта здійснюється банком на підставі діючих на момент надання послуг тарифів банку. Надання послуг по обслуговуванню рахунків клієнта через системи дистанційного обслуговування надаються банком на підставі окремих договорів. ( п. 1.2-1.3 Договору)

Відповідно до п. 2.2 Договору № 0726/02Ю від 26.07.2012 розрахункові документи клієнта, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються і день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, але в межах операційного дня, виконуються банком не пізніше наступного операційного дня.

Згідно п.3.1.3. договору про обслуговування банківських рахунків № 0726/02ю від 26.07.2012р. відповідач - ПАТ «КБ «АКТИВ- БАНК» зобов'язується своєчасно здійснювати розрахункові операції у відповідності до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

26.07.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір про розрахункове обслуговування банківських рахунків клієнта у системі дистанційного обслуговування "iBank 2 UA" № 0726/03Ю, відповідно до умов якого, договір діє в рамках договору на обслуговування банківських рахунків суб'єкта господарювання № 0726/02ю від 26.07.2012 р. укладеного між банком і клієнтом, зокрема, в частині здійснення розрахунків. Предметом договору є надання банком послуг з розрахункового обслуговування поточного рахунку клієнта у системі iBank 2 UA" відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного Банку України та умов договору. ( п. 2.1-.1.2)

8 вересня 2014р. позивач ТОВ «НВП «ІНТЕП» підготовив та надав відповідачу для перерахування зі свого поточного гривневого рахунку № 260043012363 в ПАТ «КБ «АКТИВ- БАНК» за допомогою системи дистанційного обслуговування "iBank 2 UA" платіжне доручення №3200 від 08 вересня 2014р. згідно якого відповідач повинен був здійснити переказ грошової суми в розмірі 344750,00 гривень на інший рахунок позивача зазначений в платіжному дорученні № 3200, а саме за такими реквізитами: отримувача - ТОВ «НВП «ІНТЕП», код ЕДРПОУ 37003274, р/р 26007424601300, МФО 351005, АТ «УКРСИББАНК», з призначенням платежу - перерахування сальдо рахунку. Без ПДВ.

Відповідач отримав для виконання платіжне доручення №3200 від 08 вересня 2014, що підтверджується реєстром документів з 08 вересня 2014 по 28.11.2014, електронним підтвердженням про прийняття вищезазначеного платіжного доручення системою дистанційного обслуговування "iBank 2 UA", комп'ютерною роздруківкою з системи дистанційного обслуговування "iBank 2 UA".

Позивач зазначає, що 08 вересня 2014 направив відповідачу лист в якому просив перерахувати платіжним дорученням № 3200 від 08 вересня 2014, наданим в ПАТ «КБ «АКТИВ- БАНК» по системі дистанційного обслуговування "iBank 2 UA", відповідну грошову суму, або згідно листа за наступними реквізитами: отримувач - ТОВ «НВП «ІНТЕП», код ЕДРПОУ 37003274, р/р 26007424601300, МФО 351005, АТ «УКРСИББАНК».

Проте, як вказує у позовній заяві позивач платіжне доручення №3200 від 08 вересня 2014р. відповідачем виконане не було. Відповідач не перерахував грошові кошти і по теперішній час.

В свою чергу, листом № 5818/03-2 від 17.09.2014 року відповідач повідомив позивача про неможливість виконання доручень, що усі розрахункові документи не плачені в строк з вини ПАТ «КБ «АКТИВ- БАНК» повернуті без виконання, оскільки в банку запроваджено тимчасову адміністрацію, посилаючись при цьому на пункт 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в якому зазначено, що підчас запровадження тимчасової адміністрації задоволення вимог кредиторів не здійснюється.

У зв'язку з вищенаведеним платіжне доручення № 3200 від 08.09.2014 р. на суму 344750,00 грн. було повернуто позивачу без виконання.

Враховуючи відмову банку у виконанні вищезазначеного платіжного доручення, позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання виконати платіжне доручення.

Згідно з ч. 1 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Як вбачається з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, відповідачем були порушені норми чинного законодавства у зв'язку з невиконанням платіжного доручення позивача. Посилання відповідача на норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

У випадку даних правовідносин, відповідач мотивує неможливість виконання платіжного доручення пунктом 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме зазначає, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Суд не погоджується з даним висновком відповідача, з огляду на те, що п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що між сторонами склались відносини на підставі депозитного договору, так як Договір не є договором депозиту.

В свою чергу, статтею 1 "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, посилання відповідача на неможливість виконати платіжне доручення позивача через впровадження тимчасової адміністрації є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення позивача № 3200 від 28.09.2014 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "АКТИВ-БАНК" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, код ЄДРПОУ 26253000)

виконати платіжне доручення № 3200 від 08 вересня 2014 року та перерахувати

грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче

підприємство "ІНТЕП" ( 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 11, код ЄДРПОУ

37003274) в розмірі 344 750 (триста сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "АКТИВ-БАНК" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, код ЄДРПОУ 26253000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІНТЕП" ( 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 11, код ЄДРПОУ 37003274) судовий збір у розмірі 6895 ( шість тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн..

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.03.2015

Суддя Л.В. Прокопенко