Постанова № 43224004, 28.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 січня 2015 року 16 год. 47 хв. № 826/13933/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Здорик Л.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 28 січня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2013 року задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 15 серпня 2013 року № 0000222206, № 0000232206 (далі - оскаржувані рішення) та податкової вимоги від 04 вересня 2013 року № 201-22 (далі - оскаржувана вимога), а саме визнано протиправною та скасовано оскаржувану вимогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Справа 27 листопада 2014 року надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва та, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для її нового розгляду і вирішення 01 грудня 2014 року визначено суддю Данилишина В.М.

Ухвалою суду від 03 грудня 2014 року справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю.

Під час розгляду справи судом, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну первинного відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач).

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2014 року вбачається, що рішення судів попередніх інстанцій скасовано у зв'язку з тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано всі обставини (не досліджено всі докази), необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду та вирішення справи по суті.

Врахувавши позицію, викладену в ухвалі суду касаційної інстанції від 18 листопада 2014 року, на новому розгляді справи судом першої інстанції, у тому числі додатково, з'ясовано наступне.

Так, відповідачем у період із 16 по 29 липня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 02 серпня 2013 року складено акт № 792/26-58-22-06-15-33894928 (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон) та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (далі - Декрет) шляхом недекларування дебіторської заборгованості за імпортними контрактами, ненадання контролюючому органу до перевірки документів, які підтверджують погашення дебіторської заборгованості за імпортними контрактами.

На підставі акту перевірки, 15 серпня 2013 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0000222206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня у сфері ЗЕД" у розмірі 8341362,27 грн.; № 0000232206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "штраф у сфері ЗЕД" у розмірі 1360,00 грн.

У подальшому, відповідачем складено оскаржувану вимогу, згідно з якою, станом на 04 вересня 2013 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 8344382,27 грн.

Крім того, 04 вересня 2013 року відповідачем також прийнято рішення № 39-22 про опис майна у податкову заставу (далі - рішення про опис майна).

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2014 року зазначено, що у позові заявлено вимогу про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. 13 вересня 2013 року до суду позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, оскаржуваної вимоги та рішення про опис майна.

Разом з тим, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна взагалі не розглянута.

В обґрунтування доводів про неправомірність оскаржуваних рішень позивачем, із посиланням на позицію Верховного Суду України у аналогічних спорах, зазначено, що визначення пені контролюючим органом за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" здійснено внаслідок невірного визначення відповідачем моменту поставки товару.

На підтвердження дійсного фактичного перетину імпортованими товарами по спірним контрагентами митного кордону України надано відповідні докази.

Проте, вказані доводи позивача та надані документи судами першої та апеляційної інстанцій у ході розгляду справи та прийняття рішення по суті не розглянуто.

У контексті викладеного суд зазнає наступне.

Як судом з'ясовано у ході розгляду справи, під час перевірки відповідачем досліджувались зовнішньоекономічні контракти щодо купівлі комплектуючих для автобусів ЛАЗ, коліс, шин, дисків колісних, послуг з організації виставки, послуг з організації випробувань, а саме:

1. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "STER SP Z.0.0." (Польща), як продавцем, укладено контракт від 28 серпня 2010 року № 54-28/08/2010 на імпорт комплектуючих для автобусів ЛАЗ.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 23557,20 євро (еквівалент: 236301,15 грн.) відповідно до банківських виписок від 21 грудня 2011 року та від 30 серпня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 18 червня 2012 року та 26 лютого 2013 року.

Товар від нерезидента надійшов на загальну суму 23557,20 євро (еквівалент: 232579,15 грн.), про що свідчить вантажна митна декларація (далі - ВМД) від 15 серпня 2012 року № 27863.

Товар на суму 210,00 євро (еквівалент: 2073,32 грн.) надійшов із порушенням граничних строків розрахунків. Кількість днів прострочення - 58 днів.

2. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Konvekta AG" (Німеччина), як продавцем, укладено контракт від 07 грудня 2010 року № 005 на імпорт комплектуючих.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 195960,00 євро (еквівалент: 1979279,73 грн.).

Товар від нерезидента не надійшов.

3. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "ZF Lenksysteme GmbH" (Німеччина), як продавцем, укладено контракт від 01 лютого 2011 року № 01.02.2011 на купівлю комплектуючих.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту "у загальному розмірі 4700,00 євро (еквівалент: 47780, 14 грн.) згідно з банківською випискою від 21 травня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 17 листопада 2012 року.

Товар від нерезидента не надійшов.

4. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "G&C Systems" (Нідерланди), як продавцем, укладено контракт від 19 серпня 2010 року № 19.08.2010-G&C Systems, на купівлю комплектуючих.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 12825,00 євро (еквівалент: 130676,02 грн.) відповідно до банківської виписки від 22 травня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 18 листопада 2012 року.

Товар від нерезидента не надійшов.

5. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Diamon sp.z.o.o." (Польща), як продавцем, укладено контракт від 21 квітня 2010 року № 54/560-02/10 на купівлю комплектуючих для автобусів ЛАЗ.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 14751,60 євро (еквівалент: 149475,10 грн.).

Товар від нерезидента не надійшов.

6. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "MAN Truck&Bus AG" (Німеччина), як продавцем, укладено контракт від 28 лютого 2011 року № 28/02/2011 на купівлю двигунів для автобусів ЛАЗ.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 451480,00 євро (еквівалент: 4491818,44 грн.).

Товар від нерезидента не надійшов.

7. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "EMC Test NRW GmbH electromagnetic compatibility" (Німеччина), як продавцем, укладено контракт від 06 червня 2012 року № 15/04/2012 на надання комплексу робіт для проведення випробування отримання сертифіката згідно з ЕЭК Правила 10 "Электромагнитная совместимость" автобусів ЛАЗ.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмір 962,00 євро (еквівалент: 9586,38 грн.) відповідно до банківської виписки від 11 червня 2012 року.

Граничний термін отримання послуг - 08 грудня 2012 року.

8. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "ZF Hungaria Kft." (Угорщина), як продавцем, укладено контракт від 10 листопада 2010 року № 10/11/2010 на купівлю коробки передач ZF 6S 1200 ВО.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти у загальному розмірі 86900,00 євро (еквівалент: 859 549,45 грн.).

Товар від нерезидента не надійшов.

9. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Chaoyang Long March Tyre CO., LTD "(Китай), як продавцем, укладено контракт від 20 червня 2012 року № WK 03 на купівлю коліс в зборі, шин, дисків колісних.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 39928,80 євро (еквівалент: 392076,90 грн.) згідно з банківською випискою від 11 липня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 07 січня 2013 року.

10. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Starcool Sogutma San. Ve Tic. AS" (Туреччина), як продавцем, укладено контракт від 20 червня 2012 року № 030 на купівлю комплектуючих для автобусів ЛАЗ.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 13800,00 євро (еквівалент: 133522,27 грн.) відповідно до банківської виписки від 24 липня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 20 січня 2013 року.

Товар від нерезидента не надійшов.

11. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Hurpaz Otobus Yedek Parc А Pazarlama San.Int.Ihr. Ve TIC.A.S." (Туреччина), як продавцем, укладено контракт від 16 серпня 2011 року № 020 на купівлю комплектуючих.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 22625,36 євро (еквівалент: 221955,43 грн.).

Товар від нерезидента не надійшов.

12. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Verband der Automobilindustrie E.V." (Німеччина), як продавцем, укладено контракт від 06 травня 2012 року № 06/05/2012 на надання комплексу робіт з організації участі у виставці "ІАА Коммерческие автомобили".

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 46406,93 євро (еквівалент: 458177,82 грн.).

Нерезидентом надано послуги на загальну суму 28913,43 євро (еквівалент: 297158,85 грн.), про що свідчить наданий до перевірки акт виконаних робіт від 01 жовтня 2012 року б/н.

Послуги на суму 17493,50 євро (еквівалент: 178794,92 грн.) нерезидентом не надано.

Станом на 02 серпня 2013 року за контрактом встановлено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 17493,50 євро.

13. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Электроаппаратура-сервис" (Молдова), як продавцем, укладено контракт від 24 лютого 2011 року № 03/02 на купівлю комплектуючих.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 36183,00 євро (еквівалент: 356857,12 грн.) згідно з банківською випискою від 14 серпня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 10 лютого 2013 року.

Товар від нерезидента не надійшов.

14. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Wabco Austria GesmbH" (Австрія), як продавцем, укладено контракт від 21 квітня 2010 року № 54-560-21/04-2010 на купівлю комплектуючих вузлів для виробництва автобусів і тролейбусів ЛАЗ.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 10272,26 євро (еквівалент: 103002,30 грн.) відповідно до банківської виписки від 30 серпня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 26 лютого 2013 року.

Товар від нерезидента не надійшов.

15. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Graboplast Zrt." (Угорщина), як продавцем, укладено контракт від 28 червня 2010 року № UA 06-10 на купівлю товарів для власного виробництва.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 7650,00 євро (еквівалент: 76708,23 грн.) згідно з банківською випискою від 30 серпня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 26 лютого 2013 року.

Товар від нерезидента надійшов на загальну суму 7646,61 євро (еквівалент: 79385,65 грн.), про що свідчить ВМД від 24 вересня 2012 року № 032912.

Разом з тим, товар на суму 3,39 євро не надійшов.

16. між позивачем, як продавцем, та нерезидентом - компанією "Xiamen Harine Electronics Co., Ltd" (Китай), як продавцем, укладено контракт від 23 липня 2012 року № 2307 на купівлю комплектуючих вузлів для виробництва автобусів і тролейбусів ЛАЗ.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 1734,00 євро (еквівалент: 17385,81 грн.) відповідно до банківської виписки від 31 серпня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 27 лютого 2013 року.

Товар від нерезидента не надійшов.

17. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Deutsche Messe AG." (Німеччина), як продавцем, укладено контракт від 01 червня 2012 року № 01/06/2012 на надання комплексу робіт з організації участі у виставці "ІАА Коммерческие автомобили".

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 9265,34 євро (еквівалент: 95502,02 грн.) згідно з банківською випискою від 13 вересня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 12 березня 2013 року.

Нерезидентом надано послуги на загальну суму 9265,34 євро (еквівалент: 96090,08 грн.), про що свідчить наданий до перевірки акт виконаних робіт від 02 листопада 2012 року б/н.

18. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "Songz Automobile Air Conditioning Co., LTD" (Китай), як продавцем, укладено контракт від 10 травня 2011 року № UKR2011-1 на купівлю комплектуючих.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 42720,00 доларів США (еквівалент: 341243,09 грн.) відповідно до банківської виписки від 05 квітня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 02 жовтня 2012 року.

Товар від нерезидента не надійшов.

19. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - компанією "ZF Passau GmbH" (Німеччина), як продавцем, укладено контракт від 25 березня 2011 року № 25.03.2011 на купівлю комплектуючих.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 255000,00 євро (еквівалент: 2676912,99 грн.) згідно з банківською випискою від 05 квітня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 02 жовтня 2012 року.

Товар від нерезидента не надійшов.

20. між позивачем, як покупцем, та нерезидентом - ВАТ "Белкард" (Республіка Білорусь), як продавцем, укладено контракт від 12 січня 2011 року № 804/1023кр на купівлю комплектуючих.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 1466,40 євро (еквівалент: 11720,94 грн.) відповідно до банківської виписки від 14 серпня 2012 року.

Граничний термін отримання товару - 10 лютого 2013 року.

Товар від нерезидента не надійшов.

З урахуванням обставин, зазначених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2014 року, суд зазначає, що момент поставки товару за контрактами визначений, виходячи зі строків поставки, які вказані у контрактах.

Згідно з наданими до перевірки документами, станом на 05 серпня 2013 року за позивачем обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість:

- за контрактом № 005 - у розмірі 195960,00 євро;

- за контрактом № 01.02.2011 - у розмірі 4700,00 євро;

- за контрактом №1 9.08.2010-G&C Systems - у розмірі 12825,00 євро;

- за контрактом № 54/560-02/10 - у розмірі 14751,60 євро;

- за контрактом № 28/02/2011 - у розмірі 451480,00 євро;

- за контрактом № 10/11/2010 - у розмірі 86900,00 євро;

- за контрактом № WK 03 - у розмірі 39928,80 євро;

- за контрактом № 030 - у розмірі 13800,00 євро;

- за контрактом № 020 - у розмірі 22625,36 євро;

- за контрактом № 06/05/2012 - у розмірі 17493,50 євро;

- за контрактом № 03/02 - у розмірі 36183,00 євро;

- за контрактом № 54-560-21/04-2010 - у розмірі 10272,26 євро;

- за контрактом № UA 06-10 - у розмірі 3,39 євро;

- за контрактом № 2307 - у розмірі 1734,00 євро;

- за контрактом № UKR2011-1 - у розмірі 42720,00 доларів США;

- за контрактом № 25.03.2011 - у розмірі 255000,00 євро;

- за контрактом № 804/1023кр - у розмірі 1466,40 доларів США.

Відповідно до ст. 4 Закону, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

На дату проведення перевірки позивач не одержував висновок Міністерства економіки розвитку і торгівлі України та не звертавсь до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України щодо стягнення заборгованості з нерезидентів.

На підставі пп. 1.4.7 п. 1.4. ч. 1 наказу ДПС України від 31 жовтня 2012 року № 948 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків" складено акти від 29 липня 2013 року № 412/26-58-22-06-15/33894928 та від 02 серпня 2013 року № 451/26-58-22-06/33894928, якими засвідчено факт:

- ненадання до перевірки документів, які підтверджують погашення дебіторських заборгованостей встановлених на кінець перевірки, а саме ВМД, виписок банку, які свідчать про повернення коштів позивачу;

- ненадання до перевірки контракту № 31/03/2010-ZFS та інших документів, які свідчать про здійснення операцій за контрактом (виписок банку, ВМД), що не дає можливості перевірити контракту правильність та своєчасність розрахунків за валютними операціями;

- ненадання належним чином завірених оборотно-сальдових відомостей, карток по рахункам (632, 312, 362,) за весь період дії контрактів, що не дає можливість перевірити відображення даних операцій у бухгалтерському обліку позивача та визначити правильне сальдо станом на кінець перевірки.

На адресу позивача направлявся лист від 30 липня 2013 року № 4514/10/26-58-22-06-10 щодо можливості застосування контролюючим органом ст. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Перевіркою дотримання вимог встановлено наступне.

Згідно з наданими до перевірки документами, станом на 01 липня 2012 року за позивачем обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість, яка підлягає обов'язковому декларуванню, за контрактом № 54-28/08/2010 - у розмірі 210,00 євро.

Станом на 01 січня 2013 року за позивачем обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість, яка підлягає обов'язковому декларуванню:

- за контрактом № 005 - у розмірі 130640,00 євро;

- за контрактом № 01.02.2011 - у розмірі 4700,00 євро;

- за контрактом № 19.08.2010-G&C Systems - у розмірі 12825,00 євро;

- за контрактом № 54/560-02/10 - у розмірі 9618,00 євро;

- за контрактом № 28/02/2011 - у розмірі 133944,00 євро;

- за контрактом № 10/11/2010 - у розмірі 11000,00 євро;

- за контрактом № UKR2011-1 - у розмірі 42720,00 доларів США;

- за контрактом № 25.03.2011 - у розмірі 255000,00 євро.

Станом на 01 квітня 2013 року за позивачем обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість, яка підлягає обов'язковому декларуванню:

- за контрактом № 005 - у розмірі 195960,00 євро;

- за контрактом № 01.02.2011 - у розмірі сумі 4700,00 євро;

- за контрактом № 19.08.2010-G&C Systems - у розмірі 12825,00 євро;

- за контрактом № 54/560-02/10 - у розмірі 14751,60 євро;

- за контрактом № 28/02/2011 - у розмірі 446480,00 євро;

- за контрактом №10/11/2010 - у розмірі 86900,00 євро;

- за контрактом № WK 03 - у розмірі 39928,80 євро;

- за контрактом № 030 - у розмірі 13800,00 євро;

- за контрактом № 020 - у розмірі 22625,36 євро;

- за контрактом № 06/05/2012 - у розмірі 17493,50 євро;

- за контрактом № 03/02 - у розмірі 36183,00 євро;

- за контрактом № 54-560-21/04-2010 - у розмірі 10272,26 євро;

- за контрактом № UA 06-10 - у розмірі 3,39 євро;

- за контрактом № 2307 - у розмірі 1734,00 євро;

- за контрактом № UKR2011-1 - у розмірі 42720,00 доларів США;

- за контрактом № 804/1023кр - у розмірі 1466,40 доларів США;

- за контрактом - № 25.03.2011 - у розмірі 255000,00 євро.

У ході перевірки дотримання позивачем вимог ст. 9 Декрету встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01 липня 2012 року, 01 січня 2013 року, 01 квітня 2013 року, 01 липня 2013 року. Разом з тим, вказану вище дебіторську заборгованість не задекларовано, тобто, позивачем порушено п. 1 ст. 9 Декрету.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст. 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04 жовтня 1999 року № 542, невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до пп. 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Крім викладеного, суд також зазначає, що у ході судового розгляду справи з'ясовано, що підставою для нарахування позивачу пені та штрафу стало неподання ним контролюючому органу під час проведення перевірки документів, які підтверджують погашення дебіторських заборгованостей, зокрема: ВМД, виписок банку, які свідчать про повернення коштів позивачу, внаслідок чого відповідач не мав можливості перевірити правильність та своєчасність розрахунків за валютними операціями. До того ж, контролюючим органом не одержано належним чином засвідчені оборотно-сальдові відомості, картки по рахункам (632, 312, 362) за весь період дії контрактів, що унеможливило перевірку відображення операцій у бухгалтерському обліку позивача та визначити правильне сальдо станом на кінець перевірки.

Підставою для нарахування пені слугувало також недотримання позивачем 180-денного строку одержання товару за імпортним контрактом з моменту його передплати.

Згідно з п. 86.7, п.п. 44.6, 44.7 ст. 44 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами 2 і 4 п. 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Суд зазначає, що після отримання акту перевірки позивач звернувся до контролюючого органу із запереченнями на акт перевірки. Разом з тим, як вбачається зі змісту заперечень та переліку додатків, позивачем не надано документів, про відсутність яких зазначено відповідачем в акті перевірки. Такі документи також не надані у ході судового розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 1, 2, 4 Закону, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 цієї статті.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

З наведених норм вбачається, що у разі здійснення передоплати резидентом, якщо під час здійснення імпортної операції поставка товару не буде здійснена протягом 180 днів від дня передоплати, резидент зобов'язаний сплатити пеню у розмірі, встановленому законом. Виключенням з цього випадку є отримання висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, або звернення до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за контрактами здійснено передплату поставленого товару, але зі спливом встановленого законом строку у 180 днів нерезидентами не поставлено позивачу замовлений товар.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, оскаржуваної вимоги та рішення про опис майна.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 03 лютого 2015 року