Постанова № 43223914, 17.03.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/482/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2015 року Київський міський центр зайнятості /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 /надалі - відповідач/ про стягнення коштів у розмірі 2526 грн. 49 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 03.03.2014 ОСОБА_1 за її особистою заявою присвоєно статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Разом з тим, у період перебування на обліку в Шевченківському районному центрі зайнятості в м. Києві ОСОБА_1 працювала в ТВЗК "Київський академічний Молодий театр" на підставі трудових угод та отримувала грошову винагороду. У зв'язку з виявленням факту приховування відомостей про працевлаштування та отримання доходу під час реєстрації в центрі зайнятості, директором Шевченківського РЦЗ видано наказ від 19.11.2014 № 186 про повернення незаконно отриманих коштів. Однак, матеріальна допомога відповідачем у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перерахована, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; про причини неявки в судове засідання не повідомив; письмових заперечень проти позову до суду не подав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача за наявними у справі доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 6 статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 цього Закону передбачено, що кошти бюджету Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 71 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості 18.05.2011, Київський міський центр зайнятості (далі - центр) є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у місті Києві /а.с. 26-31/.

Пунктом 2 цього Положення передбачено, що центр може створювати (ліквідовувати) структурні підрозділи - районні центри зайнятості (без статусу юридичної особи) згідно адміністративно-територіального розподілу м. Києва, а також навчальні заклади (при потребі).

Матеріалами справи підтверджено, що 03.03.2014 ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного центру зайнятості в м. Києві /надалі - Шевченківський РЦЗ/ із заявою про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю /а.с. 9/.

Наказом Шевченківського РЦЗ від 11.03.2014 № НТ140311 відповідачу надано статус безробітного з 03.03.2014. Наказом Шевченківського РЦЗ від 11.03.2014 № НТ140311 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю /а.с. 11/.

17.11.2014 службовою особою Шевченківського РЦЗ проведено звірку факту перебування у трудових відносинах та отримання доходу з Театрально-видовищним закладом культури "Київський академічний молодий театр", за результатами якої встановлено, що згідно трудової угоди від 16.05.2014 на підставі акту виконаних робіт від 31.05.2014 відповідачу нараховано 45,00 грн.; згідно трудової угоди від 20.08.2014 на підставі акту виконаних робіт від 30.09.2014 відповідачу нараховано 48,00 грн., акті виконаних робіт від 31.10.2014 нараховано 36,00 грн., про що складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1645 від 17.11.2014 /а.с. 13/.

Наказом Шевченківського МЦЗ від 19.11.2014 № НТ141119 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 16.10.2014 та припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного з 19.11.2014 /а.с. 12/.

Згідно наданої позивачем до суду копії довідки Шевченківського РЦЗ від 19.11.2014 № 6248 сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню становить 2526 грн. 49 коп., у тому числі: за період з 08.06.2014 по 30.06.2014 - 718 грн. 09 коп., за період з 20.08.2014 по 15.10.2014 - 1808 грн. 40 коп. /а.с. 19/.

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Частиною 1 статті 7 цього Закону встановлено, що видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Статтею 1 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТВКЗ "Київський академічний Молодий театр" та ОСОБА_1 укладено трудову угоду від 16.05.2014, за умовами якої відповідач приймає на себе виконання обов'язків розповсюджувача квитків, починаючи з 16.05.2014 по 30.06.2014 /а.с. 14/.

31.05.2014 між ТВКЗ "Київський академічний Молодий театр" та ОСОБА_1 складено акт виконаних робіт, згідно якого розповсюджувач квитків /відповідач/ отримує грошову винагороду за реалізацію театральних квитків у травні 2014 року. Зокрема, належить до витрати 45,00 грн. /а.с. 15/.

20.08.2014 між ТВКЗ "Київський академічний Молодий театр" та ОСОБА_1 укладено трудову угоду, за умовами якої відповідач приймає на себе виконання обов'язків розповсюджувача квитків, починаючи з 20.08.2014 по 30.06.2014 /а.с. 16/.

30.09.2014 між ТВКЗ "Київський академічний Молодий театр" та ОСОБА_1 складено акт виконаних робіт, згідно якого розповсюджувач квитків /відповідач/ отримує грошову винагороду за реалізацію театральних квитків у вересні 2014 року. Зокрема, належить до витрати 48,00 грн. /а.с. 17/.

Однак, ОСОБА_1 не повідомила Шевченківський РЦЗ про те, що вона працевлаштувалася у ТВЗК "Київський академічний Молодий театр" та отримала дохід.

Таким чином, відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю в загальній сумі 2526 грн. 49 коп. за період з 08.06.2014 по 30.06.2014 та за період з 20.08.2014 по 15.10.2014, що підтверджується довідкою Шевченківського РЦЗ від 19.11.2014 № 6248, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 19/.

Згідно частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг особі внаслідок умисного невиконання нею обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 /надалі - Порядок/, встановлено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що Шевченківським РЦЗ видано наказ від 19.11.2014 № 186 "Про відшкодування незаконно виплачених коштів" /а.с. 20/ та направлено повідомлення № 6307 від 21.11.2014 "Про відшкодування коштів", яке отримано відповідачем 09.12.2014 /а.с. 21, 22/.

Доказів оскарження рішення про повернення допомоги по безробіттю до суду не надано.

Разом з тим, відповідачем кошти у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перераховано.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491091) кошти в сумі 2526 грн. 49 коп. (дві тисячі п'ятсот двадцять шість гривень сорок дев'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.

Суддя С.С. Сич