Ухвала суду № 43223449, 17.03.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/3195/14-к Головуючий у І інстанції Криворученко Д. П. Провадження № 11-кп/795/138/2015 Категорія - ч.1 ст. 286 КК України Доповідач Баглай І. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіБаглая І. П.

суддів Лазоренка М.І., Оседача М.М.,

при секретарі Зубашевській О.С.,

при апеляційному розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріалів кримінального провадження, зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12.014.270.270.000.206, за апеляційними скаргами заступника прокурора Чернігівської області та захисника, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2014 року, постановлений щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Волосківці, Менського району Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1, освіта вища, не працюючого, одруженого, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

з участю прокурора Гарєєвої Н.П.,

захисника ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а:

Вироком районного суду ОСОБА_2 визнано винуватим за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки на підставі п. «в» ст. 1, ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Цивільний позов прокурора Чернігівського району Чернігівської області в інтересах держави задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Чернігівської міської лікарні № 2 Чернігівської міської ради 2599,08 грн.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 грн. та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 190181,40 грн. і моральної шкоди в розмірі 30000 грн. залишено без розгляду, роз'яснено право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь:

-держави - за проведення судових експертиз 4524,24 грн.;

-потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - кожному по 4000 грн. на відшкодування їх витрат на правову допомогу за договором.

Речовий доказ по справі, автомашину "Infiniti FX35", державний номерний знак НОМЕР_1, залишено у власності ОСОБА_2.

Автомашину "Mitsubishi Grandis 2.4 comfort", р.н. НОМЕР_2, залишено у власності ОСОБА_4.

На вирок місцевого суду прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить його змінити і звільнити ОСОБА_2 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки на підставі п. «в» ст.ст. 1, 14 Закону України «Про амністію у 2014 році». Зазначив, що, відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році», особи, на яких поширюється дія цього закону, можуть бути звільненні від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Захисник ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого, також подав апеляційну скаргу на вирок місцевого суду і просить звільнити ОСОБА_2 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки на підставі п. «в» с. 1, 14 Закону України «Про амністію у 2014 році». В задоволенні вимог потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про відшкодування їх витрат на правову допомогу відмовити. Зазначив, що, відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році», особи, на яких поширюється дія цього закону, можуть бути звільненні від відбування як основного, так і додаткового покарання.

Як встановив суд І інстанції, 30 березня 2014 року, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольно сп'яніння, керуючи автомобілем марки "Infiniti FX35", р.н. НОМЕР_1, в порушення вимог п. п. 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, перетинав проїзну частину дороги «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі», зліва на право, у с. Красне, Чернігівського району та області. Виїжджаючи на головну дорогу - автодорогу «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі», у районі 124 км + 880 м, ОСОБА_2 проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, у результаті чого виїхав на смугу руху в напрямку м. Чернігова, де здійснив зіткнення з автомобілем марки "Mitsubishi Grandis 2.4 comfort", р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8, який рухався в напрямку м. Чернігова.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди пасажири автомашини ОСОБА_7 та ОСОБА_4 отримали середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідача, прохання прокурора, обвинуваченого та його захисника задовольнити апеляційні скарги з викладених в них підстав, думки потерпілої та її представника про їх необґрунтованість, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню.

У відповідності до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільненню як від відбування покарання на певний строк так і від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають не позбавлені батьківських прав особи, які на день набрання чинності цим Законом мають неповнолітніх дітей і які засуджені за не особливо тяжкі злочини, вчинені з необережності.

Розповсюдження на обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році» ніким не оспорюється.

Стягуючи з обвинуваченого на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по 4000 грн. кожному на відшкодування їх витрат на правову допомогу за договором, місцевий суд ніяк це своє рішення не мотивував і не звернув увагу, що адвокатом договір з потерпілими було укладено після складання обвинувального акту. (а.п. 2-4; 18-19) Даних про участь адвоката ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні нема. Також місцевий суд залишив поза увагою відсутність будь яких розрахунків про підтвердження вказаної суми витрат на правову допомогу і не враховував, що справу було розглянуто за два судових засідання загальною тривалістю 5 години, з написанням та оголошенням вироку, і плюс 40 хв. підготовчого засідання.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вирок місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_4 по 4000 грн. кожному витрат на правову допомогу підлягає скасуванню. Таке рішення не позбавляє потерпілих звернутися до суду в порядку цивільного судочинства за умови, що адвокатом ОСОБА_5 будуть надані обґрунтовані чинним законодавством розрахунки вартості його послуг.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, п. «в» ст.ст. 1, 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року зі змінами від 06.05.2014 року,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги заступника прокурора і захисника, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, задовольнити.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2, змінити.

Застосувати до ОСОБА_2 п. «в» ст. 1, ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» і звільнити його від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

Цей же вирок в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_4 по 4000 грн. кожному витрат на правову допомогу скасувати.

В решті вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2014 року, щодо ОСОБА_2, залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

І.П. Баглай М.І. Лазоренко М.М. Оседач