Ухвала суду № 43223423, 17.03.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/733/15-ц Провадження № 22-ц/795/502/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Лямзіна Н. Ю. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л.при секретарі:Нечасному О.Л.за участю:представників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, представника відповідача ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу КС "Моя родина" на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2015 року у справі за позовом КС "Моя родина" до ОСОБА_7, ТОВ "Пушан-Лель" про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2015 року в задоволенні заяви КС „Моя родина" про забезпечення її позову до ОСОБА_7, ТОВ „Пушан-Лель" про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі КС „Моя родина" просить скасувати дану ухвалу та постановити нову про задоволення її заяви, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт наполягає на тому, що існують достатньо обгрунтовані припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачі не реагують на звернення позивача та свідомо ухиляються від взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що в заяві відсутнє обгрунтоване припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Апеляційний суд повністю погоджується із даним висновком суду.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам тощо. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог та особу відповідача.

Проте, ні в заяві про забезпечення позову, ні в судовому засіданні не було з'ясовано та встановлено тих обставин, з якими ч. 3 ст. 151 ЦПК України пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Апелянт посилається на те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, проте жодних належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання рішення суду не надає.

Дійсно, між сторонами виник спір про стягнення коштів в сумі 96 128 грн. 39 коп., позивачем суду не надано докази відсутності у відповідачів майна, за рахунок якого можливе погашення боргу. В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили, що ТОВ „Пушан-Лель" знаходиться в стадії ліквідації чи відносно нього порушено справу про банкрутство. Докази щодо реального існування загрози неможливості виконання судового рішення відсутні.

За викладених обставин, суд першої інстанції прийшов до законного і обгрунтованого висновку про відсутність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки „Моя родина" відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: