Рішення № 43222772, 23.03.2015, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1313/14-ц

Провадження № 2/670/4/15

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2015 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Волкової О.М.

з участю секретаря -- Сікорської В.О.

позивачки --- ОСОБА_2

представника позивачки -- ОСОБА_3

відповідача --- ОСОБА_4

представника відповідача --- відділу Держземагенства у Деражнянському районі Хмельницької області, Зеленовської Л.М.

представника відповідача, Деражнянської міської ради Хмельницької області - І.Д.Кухаря

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, відділу Держземагенства у Деражнянському районі, Деражнянської міської ради, третя особа: ОСОБА_8, про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - відділ Держземагенства у Деражнянському районі, та Деражнянська міська рада, про визнання недійсним та скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року було скасовано рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 12 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, відділу Держземагенства у Деражнянському районі, Деражнянської міської ради, третя особа: ОСОБА_8, про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, в частині вирішення позову ОСОБА_2, та справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ухвали Деражнянського районного суду Хмельницької області від 04 вересня 2014 року, що була залишена без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2014 року, цивільну справу по підсудності передано на розгляд Віньковецького районного суду.

Уточнивши у ході судового розгляду свої позовні вимоги, позивачка ОСОБА_2 просила визнати незаконним та скасувати рішення Деражнянської міської ради Хмельницької області № 4 від 29 січня 2010 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації" в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації з метою передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельної ділянки орієнтовною площею 0,2600 га по АДРЕСА_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства; визнати незаконним та скасувати рішення Деражнянської міської ради Хмельницької області № 8 від 11 жовтня 2011 року "Про затвердження технічної документації та передачі земельних ділянок у власність" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельної ділянки площею 0,3443 га по АДРЕСА_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства; скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 721268 від 15.11.2011 року, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою м. Деражня АДРЕСА_3 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 721269 від 15.11.2011 року, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,3443 га за адресою АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства; зобов'язати відділ Держкомзему у Деражнянському районі скасувати реєстраційні записи № 682151011000465, № 682151011000466 у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі - на земельні ділянки ОСОБА_4 площею 0,1000 га та 0,3443 га по АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію двох земельних ділянок, розташованих за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1000 га із кадастровим номером 6821510100:01:017:0068 та площею 0,3443 га із кадастровим номером 6821510100:01:017:0069; визнати незаконним та скасувати рішення Деражнянської міської ради Хмельницької області № 5 від 11.10.2011 року "Про безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянами" в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельних ділянок по АДРЕСА_1 площею 0,100 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,3443 га для ведення особистого селянського господарства.

Свої вимоги позивачка ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_2, а також земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) площею 0,0686 га на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 103257 від 11.02.2009 року.

Позивач ОСОБА_7 є власником 281/1000 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель у АДРЕСА_3, відповідно до договору дарування частини житлового будинку, посвідченого нотаріусом 20.08.2008 року.

Власником іншої частки (719/1000) житлового будинку по АДРЕСА_3, є ОСОБА_8 на підставі договору дарування частини житлового будинку, посвідченого нотаріально 19.12.2007 року.

Рішенням Хмельницького районного суду від 04.01.1995 року у справі № 2-37/95, було визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 між колишніми співвласниками цього будинку - ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Зокрема, відповідачу за первісним позовом ОСОБА_4 за вказаним рішенням суду було виділено у користування 0,0930 га земельної ділянки, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - 0,05499 га, ОСОБА_12 - 0,05732 га. У подальшому ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подарували 10.11.1995 року свої частки будинку ОСОБА_9, який у свою чергу 19.12.2007 року подарував усю належну йому частку (719/1000) ОСОБА_8 Згідно вищезазначеного рішення суду спірне будинковолодіння розташоване на земельні ділянці розміром 0,2053 га.

Нещодавно позивачам стало відомо, що більша частина земельної ділянки, яка закріплена за домогосподарством по АДРЕСА_3, приватизована відповідачем ОСОБА_4, який є власником будинку по АДРЕСА_1, та він отримав Державний акт на право власності серії ЯК № 721268 від 15.11.2011 року на земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою по АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та Державний акт на право власності серії ЯК № 721269 від 15.11.2011 року на земельну ділянку площею 0,3443 га за цією ж адресою із цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства. Дані державні акти на право власності на земельні ділянки були видані ОСОБА_4 на підставі рішень Деражнянської міської ради від 29 січня 2010 року № 4 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації" та від 11.10.2011 року № 8 "Про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у власність", які на думку позивачки, а також видані на їх підставі державні акти на право власності на земельні ділянки, є незаконними, оскільки видані з порушенням встановленої законом процедури та порушують права як суміжних землевласників і землекористувачів.

Так, рішенням Деражнянської міської ради від 29.01.2010 року № 4 відповідачу ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації з метою передачі у власність земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд, та земельної ділянки площею 0,2600 га за цією ж адресою із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яке є незаконним у зв'язку з відсутністю у Деражнянської міської ради достатніх правових підстав для його прийняття. Крім того, у подальшому технічна документація із землеустрою та Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства були виготовлені на ділянку площею 0,3443 га,тобто на 0,0843 га більше, ніж зазначено у рішенні № 4 від 29.01.2010 року. Також відповідачем ОСОБА_4 включено до земельної ділянки по АДРЕСА_1 було включено частину земельної ділянки площею 0,141799 га, яка закріплена за домоволодінням АДРЕСА_3, що випливає із схеми обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_3 від 02.12.2009 року.

В актах встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 05.04.2011 року межі земельних ділянок ОСОБА_4 із ОСОБА_2 як з суміжним землевласником (землекористувачем) погоджені не були, що є грубим порушенням законних прав позивачки.

Крім цього, вимоги позову обґрунтовані тим, що після встановлення ОСОБА_4 огорожі по межах приватизованої ним земельної ділянки стало очевидним самовільне захоплення ним частини земельної ділянки по АДРЕСА_2, яка належить позивачці ОСОБА_2 на праві власності, що є порушенням норм земельного законодавства.

Оскільки у ході приватизації ОСОБА_4 земельних ділянок площею 0,1000 га та 0,3443 га по АДРЕСА_1 були допущені істотні порушення порядку і процедури виконання землевпорядних робіт, встановлення меж в натурі (на місцевості), погодження меж земельних ділянок із суміжними землевласниками та інші порушення чинного законодавства, то це призвело до незаконної приватизації ОСОБА_4 частини земельної ділянки, закріпленої за житловим будинком АДРЕСА_3, яка має належати співвласникам цього будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та у зв'язку з цим Державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім'я ОСОБА_4, рішення Деражнянської міської ради № 4 від 29.01.2010 року, № 8 від 11.10.2011 року, на підставі яких видано Державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, та рішення № 5 від 11.10.2011 року, підлягають скасуванню.

Відповідач по справі, ОСОБА_4, до початку розгляду справи по суті Віньковецьким районним судом, подав зустрічний позов до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - відділ Держземагенства у Деражнянському районі, та Деражнянська міська рада, у якому просив визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку від 11 лютого 2009 року серія ЯЗ № 1033257, виданий на підставі рішення Деражнянської міської ради № 6 від 28 жовтня 2008 року на ім'я ОСОБА_2, яким підтверджено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0686 га для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою суду від 16.12.2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 прийнято до спільного розгляду із первісним позовом та об'єднано первісний і зустрічний позови в одне провадження.

Свої вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 30 серпня 1976 року, та земельних ділянок розміром 0,1000 га та 0,3443 га на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки. У ході розгляду справи відповідно до висновку експерта встановлено наявність накладки земельної ділянки ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності площею 0,0686 га на належну земельну ділянку ОСОБА_4 згідно Державного акту на право власності площею 0,1000 га в точках 4-3 на 0,0005 га. Проте, згідно даних експертизи за домогосподарством ОСОБА_2 з урахуванням рішення Хмельницького районного суду від 04.01.1995 року про встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою за адресою по АДРЕСА_2, мала б перебувати земельна ділянка площею 0,0630 га, а приватизація землі проведена без урахування даних обставин та наявності меж, встановлених судовим виконавцем 03 травня 1995 року при виконанні вищезазначеного рішення суду. Тому Державний акт на право власності на земельну ділянку від 11.02.2009 року серія ЯЗ № 1033257, виданий на підставі рішення Деражнянської міської ради № 6 від 28.10.2008 року на ім'я ОСОБА_2, яким підтверджено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0686 га для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд, виданий із порушенням, а відтак підлягає визнанню недійсним.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги за первісним позовом підтримали у повному обсязі та просили задовольнити, вимоги зустрічної позовної заяви не визнали, і просили відмовити.

Представник позивачки ОСОБА_3 звертав увагу суду на те, що у користуванні ОСОБА_4 знаходилось 0,26 га землі, однак рішенням Деражнянської міської ради від 29.01.2010 року йому було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на 0,1000 га та 0,2600 га, а потім рішенням Деражнянської міської ради від 11.09.2011 року надано незаконно у власність для ведення особистого селянського господарства 0,3443 га. Площа земельної ділянки ОСОБА_2 фактично складає 0,0681 га, що на 0,0005 менша від тієї, яка зазначена у Державному акті, тобто площа накладення земельної ділянки ОСОБА_4 на земельну ділянку ОСОБА_2 становить 5 кв.м., що свідчить про самовільне захоплення з боку відповідача земельної ділянки за житловим будинком по АДРЕСА_3. Крім того, на земельні ділянці ОСОБА_4 відсутні межові знаки, та встановивши огорожу на захопленій самовільно частині земельної ділянки в порушення вимог ДБН, він таким чином перешкоджає вільному проїзду ОСОБА_2 до хліва.

У направлених до суду додаткових поясненнях, представник позивачки вказував, що згідно висновку земельно-технічної експертизи від 13.12.2013 року встановлено часткове накладання земельної ділянки ОСОБА_4 площею 0,1000 га на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,0686 га. При цьому площа накладання становить 0,0005 га, та факт накладання земельних ділянок згідно з наявними у сторін державними актами був підтверджений експертом ОСОБА_13 у судовому засіданні 26.02.2015 року, який зазначив, що на його думку, накладання виникло внаслідок непогодження меж земельних ділянок ОСОБА_4 із сусідніми землекористувачами при їх приватизації у 2011 році. Внаслідок такого накладання порушуються права ОСОБА_2 Посилання відповідача - відділу Держземагентсва у Деражнянському районі на відсутність такого накладання за даними національної кадастрової системи спростовуються даними висновку експерта та його поясненнями у суді. Також представник зазначив, що проведена ОСОБА_4 приватизація земельних ділянок порушує законні права ОСОБА_2 ще у зв'язку з тим, що відповідачем за відсутності погодження меж цих ділянок та із порушенням вимог будівельних норм було встановлено огорожу (металеву сітку), яка перешкоджає позивачці користуватись належною їй господарською будівлею (хлівом), та зокрема вільному заїзду автотранспорту. Просив суд врахувати, що чинним законодавством не передбачено права на оскарження дій землевпорядної організації, яка складала технічну документацію із землеустрою, а відповідальність за такі дії несе державний орган (відділ Держземагенства), який затвердив та зареєстрував дану технічну документацію, а також орган місцевого самоврядування (Деражнянська міська рада), який на її основі ухвалив оскаржувані рішення; оскаржувані державні акти на земельні ділянки ОСОБА_4 видані на підставі неіснуючого рішення Деражнянської міської ради від 11 вересня 2011 року № 5; на момент приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 у 2009 році ОСОБА_4 не був ані сусіднім землевласником, ані землекористувачем, тому ОСОБА_2 не була зобов'язана погоджувати з ним межі земельної ділянки.

Проти зустрічного позову представник позивачки ОСОБА_3 подав до суду заперечення, у яких зазначив, що згідно з договором дарування від 19.04.1994 року, посвідченим державним нотаріусом Деражнянської державної нотаріальної контори, ОСОБА_12 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці площею 0,07 га. Отже приватизація земельної ділянки площею 0,0686 га ОСОБА_2 була проведена відповідно до вимог земельного законодавства, не суперечить рішенню Хмельницького районного суду від 04.01.1995 року, та не порушує нічиїх прав. Тому зустрічний позов ОСОБА_4 безпідставний та необґрунтований, а крім того, беручи до уваги дату звернення позивача до суду з позовом про оскарження Державного акта від 11.02.2009 року, слід застосувати строк позовної давності.

Позивачка за первісним позовом, та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_2, викликана судом для дачі особистих пояснень, суду пояснила, що у будинку по АДРЕСА_2 проживає з 1995 року. Відповідач ОСОБА_4 доводиться їй дядьком, але через межі земельної ділянки вони тривалий час перебувають у неприязних стосунках. Коли вона оформляла приватизацію земельної ділянки, то пропонувала ОСОБА_4, який на той час був землекористувачем, підписати акт погодження меж, проте він відмовився, а до сина відповідача - ОСОБА_9 по даному питанню вона не зверталась. Державний акт позивачці було видано на земельну ділянку площею 0,0686 га, на місцевості було встановлено межі, із чим вона тоді погодилась, хоча їй мала бути наділена ще частина землі за хлівом. При приватизації земельної ділянки ОСОБА_4, позивачку ніхто про це не повідомляв, та акт погодження меж на підпис відповідач їй не давав, а про те, що він приватизовує землю, ОСОБА_2 догадалась сама, побачивши, що ОСОБА_4 проводить обміри земельної ділянки. Стверджувала, що земельна ділянка шириною 1 м за хлівом належить їй та входить у площу 0,0686 га, тому ОСОБА_4 незаконно видано Державний акт. Також вказувала, що зверталась до Деражнянської міської ради по питанню виділення їй частини землі для обслуговування хліва та заїзду до гною за металевою сіткою, бо через приватизацію даної частини земельної ділянки ОСОБА_4 вона позбавлена можливості вивозити гній, і у зв'язку з цим погоджувалась у суді на мирне вирішення спору шляхом надання їй права заїзду до гною, але відповідач ОСОБА_4 прийняти дану пропозицію відмовився.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, свої вимоги за зустрічним позовом підтримав повністю. Суду пояснив, що раніше разом із дружиною працював у колгоспі, тому колгосп надав їм у користування землю приблизно 40 сотих, на якій вони побудувались. З ОСОБА_2 він перебуває у неприязних стосунках через межі з того часу, коли вона почала проживати у будинку по АДРЕСА_2. Вважає, що позивачка незаконно отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки не погодила межі ні з ним, ні з ОСОБА_8 Також при визначенні меж не було взято до уваги рішення Хмельницького районного суду від 04.01.1995 року та акт державного виконавця, який на виконання даного рішення встановив межові знаки. Вказував, що позивачка та ОСОБА_7 постійно створювали йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою, в зв'язку з чим він був змушений поставити огорожу, під яку вони накидають гній. Про отримання ОСОБА_2 Державного акта на право власності на земельну ділянку він дізнався лише під час проведення земельної експертизи по даній справі, бо у 2009 році про погодження меж вона ні до нього, ні до ОСОБА_8 не зверталась. Накладки його земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_2 не може бути, бо приватизовуючи землю, він залишив позивачці землі вздовж городу на 41м 70 см, та 1 метр за сараєм.

Представник відповідача - відділу Держземагенства у Деражнянському районі Хмельницької області, Зеленовська Л.М. у судовому засіданні позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом не визнала. В заперечення пояснила, що ділянки, які належать позивачу та відповідачу внесені до національної кадастрової системи, технічна документація по виготовленню їм документів на право власності на земельні ділянки пройшла експертизу, і по кадастрові карті межі земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_4 між собою не перетинаються. Вказувала, що у разі, якби були б накладки земельних ділянок одна на одну по технічні документації, то відділ Держкомзему не зміг би провести їх реєстрацію. Також немає накладок землі і в обмінних файлах на належні сторонам земельні ділянки, тому, на думку представника, якщо є накладки, то вони існують тільки на місцевості. Щодо видачі Державних актів без погодження іншою стороною меж земельних ділянок пояснила, що працівники фірми, яка займалась виготовленням технічної документації, пояснювали, що письмово повідомляли суміжних землекористувачів, які не погодили межі, про оформлення документації.

Представник відповідача, Деражнянської міської ради Хмельницької області за довіреністю - І.Д.Кухар у суді позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, а при вирішенні зустрічного позову покладався на думку суду. Вважає, що підстав для скасування рішень немає, оскільки при їх прийнятті міська рада діяла у відповідності з вимогами чинного законодавства. Вказував, що ОСОБА_4 правомірно скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, площу земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства рішенням № 4 від 29.01.2010 року було визначено орієнтовно, яка в подальшому із виготовленням технічної документації може змінюватися як в сторону збільшення, так і зменшення, а непогодження меж суміжними землекористувачами не є підставою для відмови у затвердженні документації. Крім того, дії суб'єкта господарювання, що виготовляв технічну документацію, ніким не оспорені.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи,у судове засідання не з'явилася.

Надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій вказала, що позовну заяву ОСОБА_2 не визнає, та просить відмовити у її задоволенні. Також надала суду заперечення на позов ОСОБА_2, зазначивши, що остання незаконно приватизувала земельну ділянку у розмірі 0,0076 га, яка за рішенням Хмельницького районного суду у 1995 році закріплена за будинком АДРЕСА_3, де ОСОБА_8 проживає, і таємно, без погодження меж із сусідніми землекористувачами виготовила державний акт, та захватила її прибудинкову територію. Потім спорудила на цій території гноярку, чим перекрила ОСОБА_8 прохід до туалету.

У судове засідання 17.03.2015 року учасники процесу не з'явились.

Представник позивачки та відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4, представник відповідача за первісним позовом - Деражнянської міської ради Кухар І.Д., представник відповідача за первісним позовом - відділу Держземагенства у Деражнянському районі Зеленовська Л.М., надали суду письмові заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

За відсутності осіб, які беруть участь у справі, 17.03.2015 року справа розглянута у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши пояснення сторін, їхні доводи та заперечення, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що первісний та зустрічний позови задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки. недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького районного суду Хмельницької області від 04.01.1995 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 до ОСОБА_12 про визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про встановлення порядку користування спадковим майном, було виділено у користування ОСОБА_9 0,0930 га присадибної земельної ділянки біля будинковолодіння АДРЕСА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виділено у користування 0,05499 га земельної ділянки біля спірного домоволодіння, ОСОБА_12 - 0,05732 га. (т. 1 а.с. 13-14)

На виконання вказаного рішення суду, судвиконавцем Деражнянського районного суду 03.05.1995 року на підставі виконавчих листів про розподіл земельної ділянки було виділено у користування ОСОБА_9 0,0930 га присадибної ділянки, ОСОБА_4, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 виділено 0,05499 га, а також встановлено два межових знаки згідно плану розподілу земельної площі, яку ухвалив Хмельницький районний суд. (т. 1 а.с. 82)

Згідно договору дарування від 10.11.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Деражнянської державної нотаріальної контори № 2584, ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подарували ОСОБА_9 27,9 % житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_3. (т. 1 а.с. 79)

Згідно договору дарування від 19.12.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори за № 3397, ОСОБА_9 подарував ОСОБА_8 719/1000 частин житлового будинку АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 12)

У свою чергу ОСОБА_16, як представник дарувальника ОСОБА_12 на підставі довіреності, уклав договір дарування частини житлового будинку від 20.08.2008 року, що був посвідченим державним нотаріусом Другої Хмельницької державної нотаріальної контори, зареєстрованим у реєстрі за № 2-1993, згідно якого передав безоплатно у власність ОСОБА_7 281/1000 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель в АДРЕСА_3.

Позивачка за первісним позовом, та одночасно відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, на підставі договору дарування від 19.04.1994 року, посвідченим державним нотаріусом Деражнянської державної нотаріальної контори, та зареєстрованим у Деражнянському бюро технічної інвентаризації за № 306 від 25.04.1994 року. (т. 2 а.с. 42-43)

Згідно виписки із земельно-облікових документів Деражнянської міської ради, станом на 01.01.2008 року у землекористуванні ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2, знаходилась земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель загальною площею 0,0686 га. (т. 2 а.с. 20)

На підставі рішення 24 сесії V скликання Деражнянської міської ради № 6 від 28.10.2008 року "Про безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянами", ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0686 га по АДРЕСА_2 із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. (т. 2 а.с. 36)

06.11.2008 року ОСОБА_2 уклала договір № 139 із проектним кооперативом "Візир" по виготовленню технічної документації із землеустрою, яка посвідчує право власності на земельну ділянку, та цього ж дня спеціалістом підприємства у присутності землекористувача, тобто позивачки, було складено протокол встановлення (погодження) зовнішніх меж земельної ділянки на місцевості, згідно змісту якого на місцевості кути повороту були закріплені межовими знаками (металевими трубами, кутниками) у кількості 12 штук, які передані на зберігання землевласнику, а одним із суміжних землекористувачів значиться ОСОБА_9, підпис якого у даному протоколі відсутній. (т. 2 а.с. 19, 23)

11 лютого 2009 року ОСОБА_2 отримала Державний акт на право приватної власності серії ЯЗ № 1033257 на вказану земельну ділянку, якій було присвоєно кадастровий номер № 6821510100:01:017:0049. (т. 1 а.с. 9, 217)

Відповідачу за первісним позовом та одночасно позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 30.08.1976 року, виданого на підставі рішення Деражнянської селищної ради № 15 від 19.08.1976 року, належить житловий будинок АДРЕСА_1. (т. 1 а.с. 133)

18.01.2010 року ОСОБА_4 звернувся до Деражнянської міської ради із заявою про надання дозволу на безкоштовну приватизацію земельної ділянки орієнтовною площею 0,36 га по АДРЕСА_1, яка перебуває у його користуванні. (т. 1 а.с. 35)

На підставі рішення 35 сесії V скликання Деражнянської міської ради від 29.01.2010 року № 4 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації" ОСОБА_4 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації з метою передачі у власність земельних ділянок по АДРЕСА_1 орієнтованою площею 0,1000 га із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та орієнтованою площею 0,2600 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

17.03.2011 року ОСОБА_4 уклав договір за № 9/т із приватним підприємством "Терра ІЗОП" по розробці технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. (т. 1 а.с. 122)

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, включала акти встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які містили дані про погодження меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами.

Відповідно до актів встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 05.04.2011 року, при проведенні робіт із землеустрою межі земельних ділянок ОСОБА_4 були відмічені на місцевості межовими знаками відповідно до кадастрового плану та плану меж земельних ділянок, спірні питання були відсутні. Крім того, межі земельних ділянок були погоджені із суміжними землекористувачами - ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_22 Позивачка за первісним позовом ОСОБА_2, яка являється одним із суміжних власників земельної ділянки ОСОБА_4, від підпису погодження меж земельних ділянок відмовилась без відомих на те причин, хоча була присутня при проведенні робіт по встановленню меж. (т. 1 а.с. 124, 125)

Рішенням 10 сесії V скликання Деражнянської міської ради Хмельницької області № 5 від 11.09.2011 року "Про безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянами" було передано у приватну власність ОСОБА_4 земельні ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,3443 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням 10 сесії VІ скликання Деражнянської міської ради № 8 від 11.10.2011 року "Про затвердження технічної документації та передачі земельних ділянок у власність" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передано ОСОБА_4 у приватну власність уточнені після обміру в натурі та затверджені Деражнянською міською радою земельні ділянки - площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та земельну ділянку площею 0,3443 га по АДРЕСА_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства. (т. 1 а.с. 20,78)

15.11.2011 року ОСОБА_4 отримав державний акт серії ЯК № 721268 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та державний акт серії ЯК № 721269 на право власності на земельну ділянку площею 0,3443 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться у АДРЕСА_1, (т. 1 а.с. 15, 16, 215, 216), яким присвоєно кадастровий номер № 6821510100:01:017.

Частинами 1 і 3 статті 116 Земельного Кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин), встановлено, що громадяни набувають прав власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок.

Відповідно до статті 118 Земельного Кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходження земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельних ділянок.

Статтею 121 ЗК України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства-не більше 2,0 гектара; для будівництва та обслуговування жилого будинку, погосподарських будівель і споруд в містах-не більше 0,10 га.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги із заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для справи.

Проаналізувавши досліджені судом докази, суд вважає що доводи первісного позивача про незаконність рішень Деражнянської міської ради в частині визначення розміру площі земельної ділянки ОСОБА_4 та її збільшення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, в рішенні Деражнянської міської ради № 4 від 29.01.2010 року було визначено, зокрема, орієнтовану площу земельної ділянки - 0,26 га для ведення особистого селянського господарства з метою передачі у власність відповідачу ОСОБА_4, що не суперечило вимогам ст. ст. 118, 121 ЗК України. На підставі технічної документації було визначено площу земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,1000 га, для ведення особистого селянського господарства площею 0,3443 га. Після цього рішенням Деражнянської міської ради № 8 від 11.10.2011 року було передано у власність ОСОБА_4 земельні ділянки у розмірі, які були підтвердженні технічною документацією.

Під час складання технічної документації були виготовлені кадастрові плани земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 та акти встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Ці документи виготовлені в порядку кадастрової зйомки, але не містять відомостей про погодження суміжним землевласником, тобто позивачкою ОСОБА_2, меж земельних ділянок.

Відповідно до ст. 198 ЗК України, кадастрові зйомки -це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає, зокрема, геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, здійснюється з метою правильного визначення меж земельної ділянки, а не виявлення обмежень у можливості їх використання з боку суміжних землекористувачів.

Саме по собі непогодження меж не може мати такі наслідки як ізолювання суміжного землекористувача, оскільки як вбачається з матеріалів справи просторові характеристики ділянки первісного позивача ОСОБА_2 на час розробки та погодження технічної документації відповідача ОСОБА_4 містилися у земельно-кадастровій системі, а межі цієї ділянки відповідно були закріплені межовими знаками, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку від 11.02.2009 року, виданий ОСОБА_2, про те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,0686 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2.

А будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що непогодження меж земельних ділянок із позивачкою ОСОБА_2 призвело до їх неправильного визначення, суду не надано.

Крім того, як випливає із пояснень у судовому засіданні представника відповідача, відділу Держземагенства у Деражнянському районі Хмельницької області Зеленовської Л.М., при внесенні в електронну базу ДЗК даних про розміри і розташування спірних земельних ділянок, накладок цих земельних ділянок одна на одну встановлено не було, що підтверджується також даними технічної документації із землеустрою, а саме відмітками відділу Держкомзему у Деражнянському районі. (т. 1 а.с. 126, 128)

Що стосується доводів представника первісного позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про те, що відповідачем ОСОБА_4 вчинено самовільне захоплення частини земельної ділянки по АДРЕСА_2, у розмірі 0,0005 га, та факт накладання земельних ділянок згідно з наявними у сторін державними актами був підтверджений експертом ОСОБА_13 у судовому засіданні, на думку якого накладання виникло внаслідок непогодження меж земельних ділянок ОСОБА_4 із сусідніми землекористувачами при їх приватизації у 2011 році, то суд їх не приймає.

Так, згідно висновку земельно- технічної експертизи № 125/13-26 від 13 грудня 2013 року, (т. 2 а.с.46-66), встановлено, що з урахуванням державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_4 визначено площі земельних ділянок, які перебувають у користуванні: ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 - 0,0580 га; ОСОБА_8 по АДРЕСА_3 - 0,0251 га; ОСОБА_2 по АДРЕСА_3, 28 - 0,0681 га; ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 - 0,4443 га. З урахуванням рішення Хмельницького районного суду від 04 січня 1995 року про встановлення порядку користування земельною ділянкою визначені площі земельних ділянок, що перебували б у користуванні: ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 - 0,0598 га; ОСОБА_8 по АДРЕСА_3 - 0,1404 га; ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 - 0,0630 га; ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 - 0,3308 га. Тобто, фактичний порядок користування ОСОБА_4 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 частково не відповідає державному акту на право власності на земельну ділянку площею 0,3443 га для ведення особистого селянського господарства,чим порушує порядок користування земельної ділянки ОСОБА_7

Даних про те, що Державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 порушуються права позивачки ОСОБА_2 на користування та володіння нею своєю земельною ділянкою, експертизою встановлено не було.

Разом з тим, у мотивувальній частині земельно-технічної експертизи зазначено про те, що площа земельної ділянки ОСОБА_2 зменшена у зв'язку із накладанням її державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 відповідно до меж земельної ділянки, зазначених у державному акті на право власності на земельну ділянку. Площа накладання земельних ділянок становить 0,0005 га.

Будучи допитаним у судовому засіданні експерт ОСОБА_13 пояснив, що фактично межі земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідають межам, зазначеним у Державних актах на право власності на земельні ділянки, однак на місцевості по фактичному використанню є накладання площею 0,0005 га. Експерт припускає, що дана накладка могла виникнути із-за допущених неточностей при розробці земельної документації, і з урахуванням відсутності погодження меж суміжним землекористувачем. Проте однозначно ствердити, що таке накладення відбулось внаслідок зміщення меж з боку ОСОБА_4 на земельну ділянку ОСОБА_2, експерт не може, виходячи з того, що під час проведення експертизи у нього були відсутні обмінні файли на спірні земельні ділянки та координати земельної ділянки ОСОБА_2 Тому, як вказував експерт, оскільки обмінні файли на спірні земельні ділянки є в наявності, у справі необхідно провести додаткову експертизу, в тому числі по питанню відповідності технічної документації із землеустрою нормам земельного законодавства, так як на теперішній час запроваджено такий вид експертизи.

Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України вищевказані обставини мають встановлюватися відповідними доказами, в тому числі висновком експертизи, суд з'ясувавши, що обмінні файли на спірні земельні ділянки зберігаються в архіві відділу Держземагенства у Деражнянському районі, та обмінний файл на земельну ділянку ОСОБА_4 останнім особисто витребувано з відділу Держземагенства та представлено суду для долучення до матеріалів справи, на підставі положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України неодноразово роз'яснював сторонам їхнє право на заявлення клопотання про призначення додаткової експертизи на предмет встановлення накладення земельної ділянки ОСОБА_4 на земельну ділянку ОСОБА_2 (чи навпаки), можливого самозахвату частини земельної ділянки ОСОБА_4, та як наслідок унеможливлення обслуговування будівлі з боку позивачки ОСОБА_2, а також наслідки невиконання цієї процесуальної дії, проте сторони на призначення додаткової експертизи у справі відмовились.

При цьому, відповідач, одночасно позивач ОСОБА_4 заявляв у суді, що він не довіряє експерту ОСОБА_13 та не погоджується із його висновками, і бажав би, щоб земельно-технічна експертиза була проведена іншою експертною установою, але відповідного клопотання ним заявлено не було.

Представник позивачки ОСОБА_3, вияснивши позицію своєї довірительки по питанню призначення експертизи, пояснив суду, що ОСОБА_2 від призначення експертизи також відмовляється.

Тому взяти за основу як належний доказ для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 вищезазначений висновок експерта суд не може в силу того, що ОСОБА_4 факт самозахвату частини сусідньої земельної ділянки заперечував, стверджуючи, що це, навпаки ОСОБА_2 змістилась на його сторону, а ствердно сказати, що площа земельної ділянки позивачки ОСОБА_2 зменшилась тільки за рахунок порушення меж відповідачем, а не внаслідок інших причин, в тому числі і помилки землевпорядної організації, експерт ОСОБА_13 у суді не зміг, та у висновках експертизи такі дані відсутні.

Крім того, на думку суду, фактично спір між сторонами заключається в тому, що позивачка ОСОБА_2, як вона пояснювала суду, в результаті встановлення ОСОБА_4 огорожі (металевої сітки) позбавлена можливості вільного користування належною їй господарською будівлею (хлівом), та зокрема вільному заїзду автотранспорту, вивозу гною, та погоджувалась у суді на мирне вирішення спору у разі надання їй ОСОБА_4 можливості вільного проїзду до хліва. Тому суд вважає, що належним способом захисту порушеного права ОСОБА_2 у даному випадку було б вирішення питання про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яке нею перед судом не ставилось.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку що як первісним позивачем, так і позивачем за зустрічним позовом, не доведено у судовому засіданні, що під час видачі їм державних актів на право власності на земельні ділянки та прийнятті спірних рішень Деражнянською міською радою були якимось чином порушені права ОСОБА_2 та ОСОБА_4 У зв'язку з цим підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Деражнянської міської ради Хмельницької області № 4 від 29.01.2010 року в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації з метою передачі у власність ОСОБА_4 земельних ділянок орієнтовною площею 0,1000 га та 0,2600 га по АДРЕСА_1, рішення № 8 від 11.10 2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передачі у власність ОСОБА_4 земельних ділянок, скасування Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯК № 721268 та серії ЯК № 721269, зобов'язання відділу Держкомзему у Деражнянському районі скасувати реєстраційні записи № 682151011000465, № 682151011000466 у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі - на земельні ділянки ОСОБА_4 площею 0,1000 га та 0,3443 га по АДРЕСА_1, скасування державної реєстрації земельних ділянок із кадастровим номером 6821510100:01:017:0068 та кадастровим номером 6821510100:01:017:0069, визнання незаконним та скасування рішення Деражнянської міської ради № 5 від 11.10.2011 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельних ділянок по АДРЕСА_1, та позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 1033257, виданого на ім'я ОСОБА_2, суд не вбачає, тому у задоволенні первісного та зустрічного позову слід відмовити за недоведеності позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 116, 118, 121, 198 ЗК України, ст. ст. 8,10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, відділу Держземагенства у Деражнянському районі, Деражнянської міської ради, третя особа: ОСОБА_8, про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - відділ Держземагенства у Деражнянському районі, та Деражнянська міська рада, про визнання недійсним та скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Віньковецький районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Волкова