Ухвала суду № 43222748, 17.03.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/511/2015р. Головуючий в І інстанції Яценко О.М.

Категорія 20 Доповідач: Кутурланова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2015 року березня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Кутурланової О.В.

Суддів Майданіка В.В.

Орловської Н.В.

При секретарі Сидоренко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення завдатку,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення завдатку.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 14.12.2013 року вони з відповідачкою досягли домовленості щодо купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, на виконання якої вона передала відповідачці завдаток в сумі 4000 грн., про що склала розписку. Крім того вони домовилися про оформлення договору купівлі-продажу до 01.03.2014 року.

Оскільки у подальшому їй стало відомо, що вказаний житловий будинок відповідачка продала іншій особі, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму завдатку у розмірі 4000 грн. та додатково суму у розмірі завдатку у зв'язку із порушенням ОСОБА_3 домовленості, а також судові витрати.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення завдатку відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач в обгрунтування позовних вимог, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача завдатку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на досліджених судом доказах та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст.ст. 59, 60 ЦЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши суду належні та допустимі докази на їх підтвердження.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування, згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції, що в грудні 2013 року між сторонами досягнуто усної домовленості про купівлю-продаж належного відповідачці будинку по АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу між сторонами укладено не було, відповідачка продала житловий будинок іншій особі, позивачка просила суд стягнути з відповідачки 4000 грн., передані їй у якості завдатку, та додатково суму у розмірі завдатку у зв'язку із порушенням ОСОБА_3 домовленості.

Разом з тим, зазначаючи про передачу відповідачці завдатку у розмірі 4000 грн., ОСОБА_2 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного факту, а наявна в матеріалах справи ксерокопія розписки, складеної позивачкою, не свідчить про отримання відповідачкою зазначеної у позові суми коштів, оскільки підпис ОСОБА_3 у розписці відсутній, а факт отримання зазначених коштів нею заперечується.

Отже, зважаючи на наведене та приймаючи до уваги, що належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 як суду першої, так і суду апеляційної інстанції надано не було, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія судів вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, ухвалив рішення на підставі норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, як необґрунтовані законом, доказами та такі, що висновків суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді