Ухвала суду № 43221748, 17.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/229/15

Головуючий у першій інстанції Пучкова І.М.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 липня 2014 року у справі за поданням головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2,-

встановила:

Державний виконавець другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що він ухиляється від виконання виконавчих листів, виданих Татарбунарським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошової суми у загальному розмірі 9 839,73 гривень та аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно на утримання дитини (а. с. 1-2).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 липня 2014 року у задоволенні подання головного державного виконавця другого Київського ВДВС ОМУЮ - відмовлено (а. с. 30-31).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою подання задовольнити у повному обсязі, посилаючись на її необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права (а. с. 37).

Заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника начальника Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні подання головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем не було надано доказів необхідності застосування саме цього засобу.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає матеріалам справи.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в другому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходяться виконавчі листи, видані Татарбунарським районним судом Одеської області: № 515/12/13-ц від 15.01.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 81,00 гривень та 2 198,16 гривень; № 2-416/2011 від 21.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 1 750,69 гривень; № 2-183/11 від 08.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 2 772,36 гривень; № 515/140/13-ц від 15.01.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 1 544,87 гривень; № 515/13/13-ц від 15.01.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 1 492,65 гривень; № 2а-1/2004 від 25.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно (а. с. 4, 7, 10, 12, 16, 19, 22).

Виконавче провадження за виконавчим листом № 515/12/13-ц від 15.01.2014 року відкрито постановою про відкриття провадження № 42306530 від 20 лютого 2014 року (а. с. 5).

Постановою головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Мельниченко А.В. від 27.02.2014 року звернуто стягнення на пенсію боржника ОСОБА_2, шляхом утримання пенсії в розмірі 20 %, до повного погашення заборгованості (а. с. 6).

Виконавче провадження за виконавчим листом № 2-416/2011 від 21.06.2011 року відкрито постановою про відкриття провадження № 34096211 від 31 серпня 2012 року (а. с. 9).

Виконавче провадження за виконавчим листом № 2-183/11 від 08.06.2011 року відкрито постановою про відкриття провадження № 34095467 від 31 серпня 2012 року (а. с. 11).

Виконавче провадження за виконавчим листом № 515/140/13-ц від 15.01.2014 року відкрито постановою про відкриття провадження № 42306446 від 20 лютого 2014 року (а. с. 13).

Постановою головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Мельниченко А.В. від 27.02.2014 року звернуто стягнення на пенсію боржника ОСОБА_2, шляхом утримання пенсії в розмірі 20 %, до повного погашення заборгованості (а. с. 15).

Виконавче провадження за виконавчим листом № 515/12/13-ц від 15.01.2014 року відкрито постановою про відкриття провадження № 42306597 від 20 лютого 2014 року (а. с. 17).

Постановою головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Мельниченко А.В. від 27.02.2014 року звернуто стягнення на пенсію боржника ОСОБА_2, шляхом утримання пенсії в розмірі 20 %, до повного погашення заборгованості (а. с. 18).

Виконавче провадження за виконавчим листом № 515/13/13-ц від 15.01.2014 року відкрито постановою про відкриття провадження № 42306563 від 20 лютого 2014 року (а. с. 20).

Постановою головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Мельниченко А.В. від 27.02.2014 року звернуто стягнення на пенсію боржника ОСОБА_2, шляхом утримання пенсії в розмірі 20 %, до повного погашення заборгованості (а. с. 21).

Виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-1/2004 від 25.12.2013 року відкрито постановою про відкриття провадження № 34095789 від 31 серпня 2012 року (а. с. 23).

Відповідно до акту старшого державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Мельниченко А.В. від 16.01.2013 року, на прийом до державного виконавця з'явився боржник, але надати письмові пояснення відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України. В усному порядку боржника було попереджено про кримінальну відповідальністю по ст. 164 та 328 КК України (а. с. 25).

01.03.2013 року державним виконавцем другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Савчук О.П. було складено акт про відсутність боржника за місцем проживання (а. с. 26, зворот).

11.06.2013 року державним виконавцем другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Савчук О.П. було складено акт про відсутність боржника за місцем проживання (а. с. 27, зворот).

Питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано ст. 377-1 ЦПК України та може мати місце за поданням державного виконавця на стадії виконання рішення суду.

Статтею 377-1 ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

На підставі п. 18 ч. З ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції в порушені вимог ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України вирішив вищевказане питання, оскільки частиною 2 ст. 377 ЦПК України передбачено, що суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першої цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

В матеріалах справи відсутні дані про сповіщення належним чином державного виконавця про слухання подання головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Суд першої інстанції не викликав державного виконавця та передчасно відмовив у задоволені подання головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, оскільки не витребував у виконавця відповідні дані відносно доказів щодо ухилення боржником від виконання судового рішення, відносно доказів про вжиття державним виконавцем будь-яких заходів щодо встановлення майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, а також відомості про обізнаність боржника з наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу частково задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та передати питання за поданням головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу заступника начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 липня 2014 року - скасувати, питання за поданням головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

Сидоренко І.П.